Станіслав Смірнов

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнов.

Станісла́в Костянти́нович Смирно́в (рос. Смирнов Станислав Константинович; нар. 3 вересня 1970 Ленінград, РРФСР) — видатний російський математик, лауреат Філдсівської премії 2010 року. Наразі Смирнов працює в Женевському університеті. Основна робота зосереджена в області комплексного аналізу, динамічних систем та теорії ймовірностей.

Смирнов Станіслав Костянтинович
рос. Станисла́в Константи́нович Cмирно́в
Народився	3 вересня 1970(1970-09-03) (53 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія  Швейцарія^[1]
Діяльність	математик, викладач університету, дослідник
Alma mater	^d ^d Каліфорнійський технологічний інститут
Галузь	теорія ймовірностей і математика
Заклад	Женевський університет
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	^d^[2] і ^d
Аспіранти, докторанти	Уго Дюмініль-Копен^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3] ^d^[3]
Членство	Європейська академія^[4] Шведська королівська академія наук Американське математичне товариство^[5]^[6]
Нагороди	медаль Філдса (2010) Премія Салема (2001) ^d Дослідницька нагорода Клея ^d (2002) ^d (2013) ^d (1 січня 2012)
Особ. сторінка	unige.ch/~smirnov/
Смирнов Станіслав Костянтинович у Вікісховищі

Кар'єра

Смірнов народився 3 вересня 1970 року в Ленінграді, СРСР (нині Санкт-Петербург, Росія). До 1987 року навчався в спеціалізованому математичному Санкт-Петербурзькому ліцеї № 239. Двічі здобував золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді (1986, 1987) з абсолютним результатом. 1992 року здобув ступінь бакалавра в Санкт-Петербурзькому державному університеті, де він працював під керівництвом Віктора Хавіна. Ступінь доктора філософії здобув у Каліфорнійському технічному інституті (дисертація мала назву Спектральний аналіз множин Жюліа) у 1996 році. Смірнов займав дослідницькі посади в Єльському університеті, ^[en] в Бонні, а також в Інституті перспективних досліджень у Принстоні. У 1998 році він почав працювати в Королівському технологічному інституті у Стокгольмі, а починаючи з 2003 року має посаду професора математичного аналізу в групі математичної фізики та теорії ймовірностей Женевського університету.

Особисте життя

Дружина Тетяна Смирнова-Нагнибіда, з якою познайомився ще на математичному гуртку, теж математик, професор у Женевському університеті. Виховує дочку Олександру (2002) та сина Миколу (2006).

Дослідження

В першу чергу Смірнов відомий своєю роботою в області теорії протікання, де він довів формулу Карді для перколяції на гексагональній (трикутній) решітці, а також довів конформну інваріантність для різних двовимірних моделей. Теорема Смірнова допомогла в чіткому завершенні теорії перколяції на трикутній решітці.

Нагороди та визнання

• почесний доктор ^[en];
• 1997 — Премія ^[en];
• 2001 — Дослідницька нагорода Клея;
• 2001 — Премія Салема;
• 2001 — Премія Горана Густафсона;
• 2002 — ^[en];
• 2004 — ^[de];
• 2006 — Доповідач на Міжнародному конгресі математиків у Мадриді;
• 2010 — Премія Філдса;
• 2013 — член Європейської Академії.;
• 2013 — член Американського математичного товариства.

У 2010 році Смірнов був нагороджений премією Філдса «за доведення конформної інваріантності двовимірної перколяції та моделі Ізинга в статистичній фізиці» . Після отримання премії Смірнов висловив своє бажання продовжувати робити важливі математичні відкриття, сказавши «Я очікую довести ще більше теорем. Я сподіваюся, що важливість цієї премії не загальмує мене.»

Лекції

• Plenary Lecture from the 1st PRIMA Congress. Conformal invariance and universality in the 2D Ising model, Stanislav Smirnov, University of Geneva. [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Математика как наука в средней школе. V Санкт-Петербургский образовательный форум (рос.)
• Что такое случайное блуждание? Лекция 1 | Что такое случайное блуждание? | Лекториум [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Что такое случайное блуждание? Лекция 2 | Что такое случайное блуждание? | Лекториум [ 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Что такое случайное блуждание? Лекция 3 | Что такое случайное блуждание? | Лекториум (рос.)
• Self-avoiding walk and integrability (англ.)

Примітки

2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
4. https://www.ae-info.org/ae/User/Smirnov_Stanislav
5. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
6. http://www.ams.org/news?news_id=1680
7. Stanislav Smirnov's publications on Google Scholar.
8. Stanislav Smirnov's home page. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010.
9. Stanislav Smirnov's home page. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010.
10. . Архів оригіналу за 6 серпня 2010. Процитовано 4 жовтня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
11. . University of Geneva press releases (French) . . 19 серпня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 19 серпня 2010.
12. Clay Mathematics Institute. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010.
13. Stanislav Smirnov's page at the University of Geneva (French) . . Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 19 серпня 2010.
14. Tatiana Smirnova-Nagnibeda. Home page (англійською) . Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 19 серпня 2010.
15. . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) ()Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
16. Rehmeyer, Julie (19 серпня 2010). (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2010. Процитовано 19 серпня 2010.
17. Bellos, Alex (19 серпня 2010). . New Scientist. . Архів оригіналу за 23 квітня 2015. Процитовано 19 серпня 2010.