Станін англ stannite нім Stannin m мінерал класу сульфідів групи халькопіриту Сульфід міді заліза й олова координаційної

Станін (англ. stannite; нім. Stannin m) — мінерал класу сульфідів, групи халькопіриту. Сульфід міді, заліза й олова координаційної будови. Руда олова.

Станін

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[d]^[1]
Абревіатура	Stn
Хімічна формула	Cu₂FeSnS₄
Nickel-Strunz 10	2.CB.15a^[3]
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна сингонія
Колір риси	чорний
Інші характеристики
Названо на честь	олово (латина)^[4]
Станін у Вікісховищі

Назва — від лат. stannum — олово (F.S.Beudant, 1832).

Синоніми: олов'яний колчедан, блиск олов'яно-мідний, каситеролаприт, станіт.

Опис

Хімічна формула: Cu₂FeSnS₄.

Містить (%): Cu — 22-31 %; Fe — 1-14 %; Sn — 22-28 %.

Домішки: Zn (до 11 %), Jn (до 2 %), Ag (до 1 %), Cd (до 1,5 %), Sb (до 3 %) і Pb (до 2 %).

Особливі назви отримали різновиди з високим вмістом Zn (кестерит) і Іn (сакураїїт). Сингонія тетрагональна. Скаленоедричний вид. Форми виділення: псевдотетраедричні кристали, зливні тонкозернисті аґреґати. Зустрічається у вигляді щільних дрібнозернистих скупчень, прожилків, облямівок навколо зерен каситериту, мікроскопічних вкраплеників в інш. мінералах. Кристали рідкісні. Спайність недосконала по (110) і (001). Густина 4,3-4,5. Тв. 3-4. Колір сталево-сірий з зеленуватим відтінком, залізо-чорний. Блиск металічний. Риса чорна. Злом нерівний. Непрозорий. Крихкий. Немагнітний. Напівпровідник. Рідкісний. Супутні мінерали: каситерит, тетраедрит, ґаленіт, арсенопірит, сфалерит, халькопірит, пірит, бляклі руди. Гідротермальний мінерал оловорудних, вольфрамових, поліметалічних родовищ.

Розповсюдження

Знахідки: Циновєц (Чехія), Корнуолл (Велика Британія), Аточа, Льяльягуа, Оруро, Потосі (Болівія), копальня Оонах (о. Тасманія, Австралія), Забайкалля, Якутія (РФ).

Різновиди

Розрізняють:

станін І (різновид станіну, гексастанін з більшим ніж звичайно вмістом міді. Хімічна формула: Cu₃Fe₂SnS₄. Продукт розпаду сульфідів.),
станін ІІ (1. Ізостанін — мінерал, одержаний в результаті нагрівання станіну; сингонія кубічна. 2. Кестерит.),
станін III (анізотропний станін з ізотропними ділянками; за рентгенограмою близький до станіну І; знахідки: родов. Каргуайколло, Болівія),
станін IV (близький до бляклих руд, ізотропний, знахідки: родов. Каргуайколло, Болівія).

Див. також

Список мінералів

Примітки

Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
webmineral.com
d:Track:Q15222056

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Станін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Станін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — .

Посилання

Mineralienatlas:Stannit (Wiki)
Stannit bei mindat.org
Webmineral — Stannite

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q72610003"_data-entity-id="Q15221937"><i_class="wef_low_priority_links">Ralph&nbsp;J.,_Nikischer&nbsp;T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy</i>_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]</div>-3] Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q15222056">[http://webmineral.com/_webmineral.com]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15222056]]</div>-4] webmineral.com
d:Track:Q15222056

[1]

[3]

[4]