Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Становлення і розвиток гірничої науки у Польщі
12-15 сторіччя
Розвиток системи гірничих знань на землях Польщі був пов’язаний з розробкою великих родовищ корисних копалин, серед яких виділялися Краківські соляні промисли (Бохня, Величка) і сілезькі копальні золота (Злотий Сток, Злотория), а також срібла і свинцю в районі Тарновських гір, де експлуатація велася вже в XII-XIII ст. Значний внесок у накопичення і передачу геологічних і гірничо-металургійних знань внесли «білі ченці» (орден цистерціанців*), які відкрили і почали експлуатацію багатьох родовищ кольорових металів в Центральній і Східній Європі (в т.ч. – у Польщі). У монастирях цистерціанців (бернандинців) у XIII-XIV ст. проходило навчання ченців і послушників основ гірництва, а практичний досвід приходив при безпосередньому освоєнні рудників. Гірничі артілі, що пізніше змінили ченців, отримали особливі привілеї розробки надр, зберегли тенденції накопичення і збереження знань всередині своїх професійних кланів, причому досвід місцевих гірників доповнювався знаннями шахтарів з Саксонії, Чехії і Словаччини (що входила до складу Угорщини), які прибували до Польщі для розробки багатих рудних покладів. Серед перших вчених та інженерів, що залишили помітний слід у справі формування гірничих знань та навчання фахівців-гірників, варто згадати угорського дворянина Яна Турзо (1437-1508 рр.), який протягом ряду років жив і працював у Кракові (був навіть обраний його бургомістром) і славився в середовищі гірників як винахідник і проектувальник великого числа водовідливних та підйомних машин з кінним приводом. Його машини набули великого поширення практично у всіх гірничовидобувних регіонах Центральної Європи, чому сприяла діяльність найбільшого промислово-фінансового картелю Фуггерів-Турзо. Одним з видатних винаходів Турзо стала технологія виділення срібла з поліметалічних мідновмісних руд, яка включала додавання свинцю в шихту мідних плавок. У селищі Могила під Краковом було створене найбільше металургійне підприємство, куди стікалися срібловмісні мідні руди з численних шахт Фуггерів. Тут з них виплавляли як мідь, так і срібло, що забезпечувало високі додаткові прибутки. Нарівні з виробничою діяльністю йшли процеси підготовки і навчання кадрів, для яких відкривалися великі перспективи для роботи на рудниках і заводах Фуггерів-Турзо як в Польщі, так і в інших гірничовидобувних регіонах Європи.
У числі відомих гірничих фахівців XV ст. необхідно згадати керівника Краківських соляних промислів Г. Лубранського, який вважається винахідником дерев’яних опорних конструкцій (гірничих кріплень – т. зв. «кострів» або клітей) для підтримки покрівлі у підземних камерах Велички і Бохні. Його конструкції набули поширення на багатьох соляних шахтах і рудниках Європи.
16-19 сторіччя
Перші наукові праці в галузі гірництва були опубліковані в Польщі Л. Детцем, німецьким вченим і дипломатом, який у часи короля Сигизмунда Старого (XVI ст.) керував соляним промислом у Величці та Олькуші.
Цікавим документом щодо гірничо-металургійного мистецтва є поетичний опис Валенти Рождзенського (Брусека) (1560-1622) «Заводи і кузні благородного залізоробного промислу». Ця поема, опублікована в Кракові в 1612 р., містила багато інженерних подробиць і барвистий опис гірників і металургів свого часу.
Значний внесок в гірничу геодезію (маркшейдерію) вніс математик, астроном і богослов Ян Брожек (Бросціус) (1585-1652), який з 1652 року був ректором Краківської академії (Ягеллонського університету). Серед іншого він був великим пропагандистом геліоцентричної системи Коперника і першим в Польщі істориком науки.
Перші геологічні дослідження і описи польських земель з точки зору поширення мінеральних багатств виконав Габріель Жончинський (початок XVIII ст.). Його перу, зокрема, належить праця «Історія натуральна Королівства Польського і Великого Князівства Литовського» (латинською мовою), видана в Сандомирі у 1721 р. Жончинський був викладачем географії і природознавства у школах і колегіях в Сандомирі, Острозі, Гданську.
Видатні праці з мінералогії були написані священиком К. Клуком (XVIII ст.). Велику популярність отримала його книга «Корисні копалини, їх пошук, вивчення і використання», видана у Варшаві у 1781 р. Велике значення для розвитку гірництва мала також видана в Кракові у 1793 р. робота Я. Мерошевського «Загальний висновок про користь і способи становлення ґрунтовного і довготривалого гірництва на землях Речі Посполитої».
Однією з найбільших фігур польської науки, що здобула світову славу, є Станіслав Сташиць (1755-1826), якого називають батьком польського гірництва. Крім широкої політичної діяльності і численних відкриттів у природничих науках, він багато зробив для розвитку польського гірництва. С. Сташиць є автором першого ґрунтовного геологічного опису польських земель (фундаментальна праця «Про родовища Карпат і інших гір та рівнин Польщі»). Використовуючи досвід і наукові публікації гірництва Заходу, він зробив численні рекомендації для впровадження прогресивних технологій в гірничу промисловість Польщі. Він є одним з фундаторів Товариства приятелів науки (прообраз майбутньої Академії Наук), а також Будинку Просвіти. С. Сташиць був директором відділу промисловості і корисних копалин в Міністерстві внутрішніх справ і опікувався розвитком гірництва та металургії Королівства Польського. Разом з С. Потоцьким став фундатором першого в Польщі вищого технічного навчального закладу – Гірничо-академічної школи в Кельцах (1816 р.). Враховуючи його великі заслуги в розвитку гірничої науки і освіти Краківській гірничо-металургійній академії було присвоєно ім’я Станіслава Сташиця (1969 р.).
Розвиток вугільної промисловості Польщі багато в чому пов’язаний з діяльністю князя Ф. Друцького-Любецького, який очолив у 1824 р. гірниче управління Королівства Польського. Він виступив ініціатором будівництва комплексу залізорудних шахт і заводів чорної металургії у Старопольському воєводстві. Це значною мірою збільшило значення Гірничо-академічної школи, що відкрилася в Кельцах.
Поділи Польщі між Прусією, Австрією і Росією (1772, 1793, 1795 рр.) і боротьба за незалежність (повстання 1794, 1830-31, 1846, 1848, 1863-64 рр.) привели до того, що багато талановитих польських гірничих інженерів змушені були покинути батьківщину і працювати далеко за її межами. Так, геолог Павел Едмунд Стшелецький (1797-1873) був одним з основних дослідників мінеральних родовищ Австралії, де перебував у 1839-1844 рр., відкрив тут поклади золота та срібла, за що отримав від королеви Великої Британії високу державну нагороду. Повернувшись у Європу, він у Лондоні видав друком свої дослідження «Physical Description of New South Wales and Van Diemen’s Land» (1845). На золоторудних копальнях Автралії працював і польський офіцер Северин Кожелінський (1804-1876). Видатний білорусько-польсько-литовський геолог, мінералог, географ Ігнатій Домейко (1802-1889) був першовідкривачем родовищ вугілля і руд кольорових металів у Чилі. Він займав посаду ректора Чилійського університету в Сантьяго і багато зробив для розвитку гірничо-геологічної освіти в Латинській Америці. Пам’ятник видатному польському геологу і мінералогу прикрашає одну з площ м. Сантьяго. Геолог і гірничий інженер білоруського походження Стефан Чарноцький (1878-1947) уславився відкриттям родовищ нафти в Майкопі і на Кавказі (пізніше працював у Варшавському геологічному інституті і Краківській гірничо-металургійній академії), очолював Польське геологічне товариство.
Львів’яни Ігнатій Лукасевич та Ян Зех, про яких ми вже раніше згадували і які багато зробили для української та польської науки, вперше запропонували спосіб перегонки гасу з нафти і винайшли у 1853 р. гасову лампу.
Одним з найвидатніших вчених в галузі гірництва, якого вважають своїм представником польські, німецькі та російські науковці-гірники, був Чечотт Генріх Оттонович (1875-1928), який працював над проблемами механічної переробки вугілля і методами провітрювання шахт. Він досліджував також проблеми розробки рідкісних і радіоактивних металів. Був одним з перших керівників кафедри гірництва і механічної переробки в Краківській гірничій академії. Створив основи теорії гірничої вентиляції, які базувалися на математичному аналізі.
20-21 сторіччя
Серед видатних польських вчених-гірників ХХ ст. потрібно відзначити Валері Гоетеля (1889-1972) – багаторічного ректора Краківської гірничо-металургійної академії (1939-1951), наставника багатьох поколінь польських гірників, вченого, що поєднував технологічні, природничі і гуманітарні напрями досліджень; В. Будрика – відомого фахівця в галузі вентиляції і боротьби з пожежами, а також в галузі геомеханіки, автора 17 підручників для студентів гірничих вищих навчальних закладів; Б. Крупінського (вченого і організатора гірництва, що очолював Комітет з вугілля Європейської комісії ООН в Женеві, який висунув ідею проведення Всесвітніх гірничих конгресів, голови оргкомітету 1-го Всесвітнього гірничого конгресу).
Нарівні з видатними особистостями становлення гірничої науки і освіти забезпечували організаційні структури різного часу. Важливою віхою на шляху консолідації гірничих фахівців Польщі стала створена в 1782 р. королем Станіславом Августом Понятовським Рудна комісія. Її завданнями були пошук і визначення властивостей родовищ корисних копалин і дослідження можливостей видобутку руд. Тут були зосереджені найкращі професійні кадри свого часу, які залишили після себе не тільки численні наукові звіти про дослідження, але і створили цілий ряд книг гірничо-геологічного напряму, що послужили цілям науки і навчання гірників. У діяльності комісії брали участь такі авторитетні вчені, як Я. Клук, Я. Мерошевський, С. Сташиць, І. Чацький та інш.
Перша вища школа гірничого профілю була заснована в 1816 р. в Кельцах (тогочасній столиці Краківського воєводства). Гірничо-академічна школа в Кельцах була шостим гірничим вищим навчальним закладом у світі й будувалася за зразком Фрайберзької гірничої академії, з якої до Кельц перейшла частина викладачів і вчених. Фундаторами школи були Станіслав Потоцький і Станіслав Сташиць. Головне, що спонукало до створення академії, – необхідність підготовки в країні національних кадрів для розвитку найважливішої промислової галузі – гірництва. Школа мала видатні успіхи в справі підготовки гірничих інженерів, однак з політичних мотивів була закрита в 1826 р. Комісія Сейму Польщі відгукнулася про роботу академії таким чином: «Гірнича школа являє собою найвище досягнення гірничої влади. Вийшло з неї немало молоді з необхідними талантами, що звільнило уряд від необхідності запрошення гірничих фахівців з-за кордону, у яких часто відсутні схильності працювати на благо Польщі».
Гірничо-металургійна академія ім. С.Сташиця в Кракові успадкувала традиції польської гірничо-металургійної освіти і є вищим навчальним закладом, про який мріяли польські вчені у XVIII-XIX ст. У останні десятиріччя XIX ст. були організовані численні прохання про створення польськомовного гірничого навчального закладу на території Австро-Угорської імперії. Нарівні з промисловцями клопотання висувалося Галіційським Сеймом у Львові. Досить тривалий період імперський уряд відхиляв ці прохання, посилаючись на гірничі школи в Леобене (Австрія) і Пршибрамі (Чехія). І все ж в 1891 р. у Львівській Політехніці було відкрите вивчення нафтового гірництва, а в 1907 р. – кафедра гірничих машин.
Перший з’їзд польських гірничопромисловців, який проходив в 1906 р. в Кракові, прийняв резолюцію про створення гірничо-металургійного факультету у Львівській Політехніці. У 1911 р. львівським геологом Л. Пітулком був розроблений робочий проект «Про необхідність заснування Гірничо-металургійної академії в Кракові». Зусиллями відомих гірничих інженерів і підприємців А. Лукашевського і Я. Заранського був розроблений меморандум для заснування вищої гірничої школи в Сілезії. У 1913 р. був створений організаційний комітет на чолі з професором Й. Морозевичем по створенню нового вищого навчального закладу. Указом імператора Франца Йосифа від 31 травня 1913 р. заснована Гірнича академія в Кракові. Почалося розв’язання питань будівництва корпусів і лабораторій академії, забезпечення її професорсько-викладацькими кадрами. Міська рада Кракова виділила кошти для будівництва головного корпусу на алеї Міцкевича, а склад викладачів формувався в основному з представників Ягеллонського університету, Львівської Політехніки і польської гірничої промисловості. Організаційні роботи були перервані початком Першої світової війни.
Відкриття академії відбулося 20 жовтня 1919 р. Великий внесок у справу становлення і розвитку академії вніс польський уряд на чолі з Й. Пілсудським, який особисто опікувався її відкриттям. Його доктрина незалежності країни передбачала обов’язкову наявність національних інженерів гірничого та металургійного профілю. Першим дійсним ректором академії став проф. А. Хоборський. Перший набір складався з 80 студентів (серед яких була одна дівчина). Важливою концепцією розвитку освіти в гірничій академії був синтез гірничих і металургійних технологій як єдиного комплексу підготовки гірничих інженерів. Великий внесок у розбудову гірничо-металургійної академії в Кракові здійснили і українські вчені, зокрема Іван Адріянович Фещенко-Чопівський (1884-1952), який був засновником і завідувачем кафедри металографії і загальної металургії.
Сьогодні Краківська гірничо-металургійна академія – один з найбільших і найрозвиненіших технічних університетів Європи. Підготовку кадрів для гірничовидобувної промисловості здійснюють також на гірничих факультетах Сілезької Політехніки (м. Глівіце) і у Вроцлавській Політехніці (м. Вроцлав).
Див. також
Література
- Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, "Редакція гірничої енциклопедії", 2009. - 296 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanovlennya i rozvitok girnichoyi nauki u PolshiGirnicho metalurgijna akademiya imeni Stanislava Stashicya12 15 storichchyaRozvitok sistemi girnichih znan na zemlyah Polshi buv pov yazanij z rozrobkoyu velikih rodovish korisnih kopalin sered yakih vidilyalisya Krakivski solyani promisli Bohnya Velichka i silezki kopalni zolota Zlotij Stok Zlotoriya a takozh sribla i svincyu v rajoni Tarnovskih gir de ekspluataciya velasya vzhe v XII XIII st Znachnij vnesok u nakopichennya i peredachu geologichnih i girnicho metalurgijnih znan vnesli bili chenci orden cistercianciv yaki vidkrili i pochali ekspluataciyu bagatoh rodovish kolorovih metaliv v Centralnij i Shidnij Yevropi v t ch u Polshi U monastiryah cistercianciv bernandinciv u XIII XIV st prohodilo navchannya chenciv i poslushnikiv osnov girnictva a praktichnij dosvid prihodiv pri bezposerednomu osvoyenni rudnikiv Girnichi artili sho piznishe zminili chenciv otrimali osoblivi privileyi rozrobki nadr zberegli tendenciyi nakopichennya i zberezhennya znan vseredini svoyih profesijnih klaniv prichomu dosvid miscevih girnikiv dopovnyuvavsya znannyami shahtariv z Saksoniyi Chehiyi i Slovachchini sho vhodila do skladu Ugorshini yaki pribuvali do Polshi dlya rozrobki bagatih rudnih pokladiv Sered pershih vchenih ta inzheneriv sho zalishili pomitnij slid u spravi formuvannya girnichih znan ta navchannya fahivciv girnikiv varto zgadati ugorskogo dvoryanina Yana Turzo 1437 1508 rr yakij protyagom ryadu rokiv zhiv i pracyuvav u Krakovi buv navit obranij jogo burgomistrom i slavivsya v seredovishi girnikiv yak vinahidnik i proektuvalnik velikogo chisla vodovidlivnih ta pidjomnih mashin z kinnim privodom Jogo mashini nabuli velikogo poshirennya praktichno u vsih girnichovidobuvnih regionah Centralnoyi Yevropi chomu spriyala diyalnist najbilshogo promislovo finansovogo kartelyu Fuggeriv Turzo Odnim z vidatnih vinahodiv Turzo stala tehnologiya vidilennya sribla z polimetalichnih midnovmisnih rud yaka vklyuchala dodavannya svincyu v shihtu midnih plavok U selishi Mogila pid Krakovom bulo stvorene najbilshe metalurgijne pidpriyemstvo kudi stikalisya sriblovmisni midni rudi z chislennih shaht Fuggeriv Tut z nih viplavlyali yak mid tak i sriblo sho zabezpechuvalo visoki dodatkovi pributki Narivni z virobnichoyu diyalnistyu jshli procesi pidgotovki i navchannya kadriv dlya yakih vidkrivalisya veliki perspektivi dlya roboti na rudnikah i zavodah Fuggeriv Turzo yak v Polshi tak i v inshih girnichovidobuvnih regionah Yevropi U chisli vidomih girnichih fahivciv XV st neobhidno zgadati kerivnika Krakivskih solyanih promisliv G Lubranskogo yakij vvazhayetsya vinahidnikom derev yanih opornih konstrukcij girnichih kriplen t zv kostriv abo klitej dlya pidtrimki pokrivli u pidzemnih kamerah Velichki i Bohni Jogo konstrukciyi nabuli poshirennya na bagatoh solyanih shahtah i rudnikah Yevropi 16 19 storichchyaPershi naukovi praci v galuzi girnictva buli opublikovani v Polshi L Detcem nimeckim vchenim i diplomatom yakij u chasi korolya Sigizmunda Starogo XVI st keruvav solyanim promislom u Velichci ta Olkushi Cikavim dokumentom shodo girnicho metalurgijnogo mistectva ye poetichnij opis Valenti Rozhdzenskogo Bruseka 1560 1622 Zavodi i kuzni blagorodnogo zalizorobnogo promislu Cya poema opublikovana v Krakovi v 1612 r mistila bagato inzhenernih podrobic i barvistij opis girnikiv i metalurgiv svogo chasu Znachnij vnesok v girnichu geodeziyu markshejderiyu vnis matematik astronom i bogoslov Yan Brozhek Broscius 1585 1652 yakij z 1652 roku buv rektorom Krakivskoyi akademiyi Yagellonskogo universitetu Sered inshogo vin buv velikim propagandistom geliocentrichnoyi sistemi Kopernika i pershim v Polshi istorikom nauki Pershi geologichni doslidzhennya i opisi polskih zemel z tochki zoru poshirennya mineralnih bagatstv vikonav Gabriel Zhonchinskij pochatok XVIII st Jogo peru zokrema nalezhit pracya Istoriya naturalna Korolivstva Polskogo i Velikogo Knyazivstva Litovskogo latinskoyu movoyu vidana v Sandomiri u 1721 r Zhonchinskij buv vikladachem geografiyi i prirodoznavstva u shkolah i kolegiyah v Sandomiri Ostrozi Gdansku Vidatni praci z mineralogiyi buli napisani svyashenikom K Klukom XVIII st Veliku populyarnist otrimala jogo kniga Korisni kopalini yih poshuk vivchennya i vikoristannya vidana u Varshavi u 1781 r Velike znachennya dlya rozvitku girnictva mala takozh vidana v Krakovi u 1793 r robota Ya Meroshevskogo Zagalnij visnovok pro korist i sposobi stanovlennya gruntovnogo i dovgotrivalogo girnictva na zemlyah Rechi Pospolitoyi Odniyeyu z najbilshih figur polskoyi nauki sho zdobula svitovu slavu ye Stanislav Stashic 1755 1826 yakogo nazivayut batkom polskogo girnictva Krim shirokoyi politichnoyi diyalnosti i chislennih vidkrittiv u prirodnichih naukah vin bagato zrobiv dlya rozvitku polskogo girnictva S Stashic ye avtorom pershogo gruntovnogo geologichnogo opisu polskih zemel fundamentalna pracya Pro rodovisha Karpat i inshih gir ta rivnin Polshi Vikoristovuyuchi dosvid i naukovi publikaciyi girnictva Zahodu vin zrobiv chislenni rekomendaciyi dlya vprovadzhennya progresivnih tehnologij v girnichu promislovist Polshi Vin ye odnim z fundatoriv Tovaristva priyateliv nauki proobraz majbutnoyi Akademiyi Nauk a takozh Budinku Prosviti S Stashic buv direktorom viddilu promislovosti i korisnih kopalin v Ministerstvi vnutrishnih sprav i opikuvavsya rozvitkom girnictva ta metalurgiyi Korolivstva Polskogo Razom z S Potockim stav fundatorom pershogo v Polshi vishogo tehnichnogo navchalnogo zakladu Girnicho akademichnoyi shkoli v Kelcah 1816 r Vrahovuyuchi jogo veliki zaslugi v rozvitku girnichoyi nauki i osviti Krakivskij girnicho metalurgijnij akademiyi bulo prisvoyeno im ya Stanislava Stashicya 1969 r Rozvitok vugilnoyi promislovosti Polshi bagato v chomu pov yazanij z diyalnistyu knyazya F Druckogo Lyubeckogo yakij ocholiv u 1824 r girniche upravlinnya Korolivstva Polskogo Vin vistupiv iniciatorom budivnictva kompleksu zalizorudnih shaht i zavodiv chornoyi metalurgiyi u Staropolskomu voyevodstvi Ce znachnoyu miroyu zbilshilo znachennya Girnicho akademichnoyi shkoli sho vidkrilasya v Kelcah Podili Polshi mizh Prusiyeyu Avstriyeyu i Rosiyeyu 1772 1793 1795 rr i borotba za nezalezhnist povstannya 1794 1830 31 1846 1848 1863 64 rr priveli do togo sho bagato talanovitih polskih girnichih inzheneriv zmusheni buli pokinuti batkivshinu i pracyuvati daleko za yiyi mezhami Tak geolog Pavel Edmund Stsheleckij 1797 1873 buv odnim z osnovnih doslidnikiv mineralnih rodovish Avstraliyi de perebuvav u 1839 1844 rr vidkriv tut pokladi zolota ta sribla za sho otrimav vid korolevi Velikoyi Britaniyi visoku derzhavnu nagorodu Povernuvshis u Yevropu vin u Londoni vidav drukom svoyi doslidzhennya Physical Description of New South Wales and Van Diemen s Land 1845 Na zolotorudnih kopalnyah Avtraliyi pracyuvav i polskij oficer Severin Kozhelinskij 1804 1876 Vidatnij bilorusko polsko litovskij geolog mineralog geograf Ignatij Domejko 1802 1889 buv pershovidkrivachem rodovish vugillya i rud kolorovih metaliv u Chili Vin zajmav posadu rektora Chilijskogo universitetu v Santyago i bagato zrobiv dlya rozvitku girnicho geologichnoyi osviti v Latinskij Americi Pam yatnik vidatnomu polskomu geologu i mineralogu prikrashaye odnu z plosh m Santyago Geolog i girnichij inzhener biloruskogo pohodzhennya Stefan Charnockij 1878 1947 uslavivsya vidkrittyam rodovish nafti v Majkopi i na Kavkazi piznishe pracyuvav u Varshavskomu geologichnomu instituti i Krakivskij girnicho metalurgijnij akademiyi ocholyuvav Polske geologichne tovaristvo Lviv yani Ignatij Lukasevich ta Yan Zeh pro yakih mi vzhe ranishe zgaduvali i yaki bagato zrobili dlya ukrayinskoyi ta polskoyi nauki vpershe zaproponuvali sposib peregonki gasu z nafti i vinajshli u 1853 r gasovu lampu Odnim z najvidatnishih vchenih v galuzi girnictva yakogo vvazhayut svoyim predstavnikom polski nimecki ta rosijski naukovci girniki buv Chechott Genrih Ottonovich 1875 1928 yakij pracyuvav nad problemami mehanichnoyi pererobki vugillya i metodami provitryuvannya shaht Vin doslidzhuvav takozh problemi rozrobki ridkisnih i radioaktivnih metaliv Buv odnim z pershih kerivnikiv kafedri girnictva i mehanichnoyi pererobki v Krakivskij girnichij akademiyi Stvoriv osnovi teoriyi girnichoyi ventilyaciyi yaki bazuvalisya na matematichnomu analizi 20 21 storichchyaSered vidatnih polskih vchenih girnikiv HH st potribno vidznachiti Valeri Goetelya 1889 1972 bagatorichnogo rektora Krakivskoyi girnicho metalurgijnoyi akademiyi 1939 1951 nastavnika bagatoh pokolin polskih girnikiv vchenogo sho poyednuvav tehnologichni prirodnichi i gumanitarni napryami doslidzhen V Budrika vidomogo fahivcya v galuzi ventilyaciyi i borotbi z pozhezhami a takozh v galuzi geomehaniki avtora 17 pidruchnikiv dlya studentiv girnichih vishih navchalnih zakladiv B Krupinskogo vchenogo i organizatora girnictva sho ocholyuvav Komitet z vugillya Yevropejskoyi komisiyi OON v Zhenevi yakij visunuv ideyu provedennya Vsesvitnih girnichih kongresiv golovi orgkomitetu 1 go Vsesvitnogo girnichogo kongresu Narivni z vidatnimi osobistostyami stanovlennya girnichoyi nauki i osviti zabezpechuvali organizacijni strukturi riznogo chasu Vazhlivoyu vihoyu na shlyahu konsolidaciyi girnichih fahivciv Polshi stala stvorena v 1782 r korolem Stanislavom Avgustom Ponyatovskim Rudna komisiya Yiyi zavdannyami buli poshuk i viznachennya vlastivostej rodovish korisnih kopalin i doslidzhennya mozhlivostej vidobutku rud Tut buli zoseredzheni najkrashi profesijni kadri svogo chasu yaki zalishili pislya sebe ne tilki chislenni naukovi zviti pro doslidzhennya ale i stvorili cilij ryad knig girnicho geologichnogo napryamu sho posluzhili cilyam nauki i navchannya girnikiv U diyalnosti komisiyi brali uchast taki avtoritetni vcheni yak Ya Kluk Ya Meroshevskij S Stashic I Chackij ta insh Persha visha shkola girnichogo profilyu bula zasnovana v 1816 r v Kelcah togochasnij stolici Krakivskogo voyevodstva Girnicho akademichna shkola v Kelcah bula shostim girnichim vishim navchalnim zakladom u sviti j buduvalasya za zrazkom Frajberzkoyi girnichoyi akademiyi z yakoyi do Kelc perejshla chastina vikladachiv i vchenih Fundatorami shkoli buli Stanislav Potockij i Stanislav Stashic Golovne sho sponukalo do stvorennya akademiyi neobhidnist pidgotovki v krayini nacionalnih kadriv dlya rozvitku najvazhlivishoyi promislovoyi galuzi girnictva Shkola mala vidatni uspihi v spravi pidgotovki girnichih inzheneriv odnak z politichnih motiviv bula zakrita v 1826 r Komisiya Sejmu Polshi vidguknulasya pro robotu akademiyi takim chinom Girnicha shkola yavlyaye soboyu najvishe dosyagnennya girnichoyi vladi Vijshlo z neyi nemalo molodi z neobhidnimi talantami sho zvilnilo uryad vid neobhidnosti zaproshennya girnichih fahivciv z za kordonu u yakih chasto vidsutni shilnosti pracyuvati na blago Polshi Girnicho metalurgijna akademiya im S Stashicya v Krakovi uspadkuvala tradiciyi polskoyi girnicho metalurgijnoyi osviti i ye vishim navchalnim zakladom pro yakij mriyali polski vcheni u XVIII XIX st U ostanni desyatirichchya XIX st buli organizovani chislenni prohannya pro stvorennya polskomovnogo girnichogo navchalnogo zakladu na teritoriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi Narivni z promislovcyami klopotannya visuvalosya Galicijskim Sejmom u Lvovi Dosit trivalij period imperskij uryad vidhilyav ci prohannya posilayuchis na girnichi shkoli v Leobene Avstriya i Prshibrami Chehiya I vse zh v 1891 r u Lvivskij Politehnici bulo vidkrite vivchennya naftovogo girnictva a v 1907 r kafedra girnichih mashin Pershij z yizd polskih girnichopromislovciv yakij prohodiv v 1906 r v Krakovi prijnyav rezolyuciyu pro stvorennya girnicho metalurgijnogo fakultetu u Lvivskij Politehnici U 1911 r lvivskim geologom L Pitulkom buv rozroblenij robochij proekt Pro neobhidnist zasnuvannya Girnicho metalurgijnoyi akademiyi v Krakovi Zusillyami vidomih girnichih inzheneriv i pidpriyemciv A Lukashevskogo i Ya Zaranskogo buv rozroblenij memorandum dlya zasnuvannya vishoyi girnichoyi shkoli v Sileziyi U 1913 r buv stvorenij organizacijnij komitet na choli z profesorom J Morozevichem po stvorennyu novogo vishogo navchalnogo zakladu Ukazom imperatora Franca Josifa vid 31 travnya 1913 r zasnovana Girnicha akademiya v Krakovi Pochalosya rozv yazannya pitan budivnictva korpusiv i laboratorij akademiyi zabezpechennya yiyi profesorsko vikladackimi kadrami Miska rada Krakova vidilila koshti dlya budivnictva golovnogo korpusu na aleyi Mickevicha a sklad vikladachiv formuvavsya v osnovnomu z predstavnikiv Yagellonskogo universitetu Lvivskoyi Politehniki i polskoyi girnichoyi promislovosti Organizacijni roboti buli perervani pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Vidkrittya akademiyi vidbulosya 20 zhovtnya 1919 r Velikij vnesok u spravu stanovlennya i rozvitku akademiyi vnis polskij uryad na choli z J Pilsudskim yakij osobisto opikuvavsya yiyi vidkrittyam Jogo doktrina nezalezhnosti krayini peredbachala obov yazkovu nayavnist nacionalnih inzheneriv girnichogo ta metalurgijnogo profilyu Pershim dijsnim rektorom akademiyi stav prof A Hoborskij Pershij nabir skladavsya z 80 studentiv sered yakih bula odna divchina Vazhlivoyu koncepciyeyu rozvitku osviti v girnichij akademiyi buv sintez girnichih i metalurgijnih tehnologij yak yedinogo kompleksu pidgotovki girnichih inzheneriv Velikij vnesok u rozbudovu girnicho metalurgijnoyi akademiyi v Krakovi zdijsnili i ukrayinski vcheni zokrema Ivan Adriyanovich Feshenko Chopivskij 1884 1952 yakij buv zasnovnikom i zaviduvachem kafedri metalografiyi i zagalnoyi metalurgiyi Sogodni Krakivska girnicho metalurgijna akademiya odin z najbilshih i najrozvinenishih tehnichnih universitetiv Yevropi Pidgotovku kadriv dlya girnichovidobuvnoyi promislovosti zdijsnyuyut takozh na girnichih fakultetah Silezkoyi Politehniki m Glivice i u Vroclavskij Politehnici m Vroclav Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv PolshiLiteraturaGajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s