Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сталінський план перетворення природи, або Великий план перетворення природи, або Велике перетворення природи — комплексна програма наукового регулювання природи в СРСР, що здійснювалася наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років. Проєкт, був розрахований на період 1949—1965 років та передбачав створення восьми великих лісових державних смуг у степових та лісостепових районах СРСР загальною довжиною понад 5300 кілометрів. Прийняттю проєкту передували посуха та голодомор 1946—1947 років.
| Сталінський план перетворення природи | |
| Названо на честь | Сталін Йосип Віссаріонович |
|---|---|
| Країна |  СРСР |
| Час/дата початку | 20 жовтня 1948 |
| Час/дата закінчення | 1953 |
 Сталінський план перетворення природи у Вікісховищі | |
Зміст плану
«Сталінський план перетворення природи» почав обговорюватися в газетах 15 листопада 1948 року.
План був прийнятий з ініціативи Йосипа Сталіна і введений в дію постановою Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) від 20 жовтня 1948 року «Про план полезахисних лісонасаджень, впровадження травопольних сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих стійких урожаїв у степових та лісостепових районах Європейської частини СРСР». У пресі зазначений документ назвали «Сталінським планом перетворення природи». У світі не було подібних планів за масштабами. Відповідно до цього плану треба було висадити лісові смуги, щоб перегородити дорогу суховіям та змінити клімат на площі 120 мільйонів гектарів. Центральне місце в плані займало полезахисне лісорозведення та зрошення. Проєкт, розрахований на період 1949—1965 років, передбачав створення восьми великих лісових державних смуг у степових і лісостепових районах загальною протяжністю понад 5300 кілометрів.
«План передбачав створення протягом 1950—1965 років крупних державних лісових захисних смуг загальною протяжністю 5320 км, із площею лісопосадок 112,38 тис. га. Ці смуги мали пройти: 1) по обидва береги Волги від Саратова до Астрахані — дві лінії шириною по 100 м і протяжністю 900 км; 2) по вододілу Хопра та Медведиці, Білої Калитви та Березової у напрямку лінії Пенза — Катеринівка — Каменськ (на Сіверському Дінці) — три смуги шириною по 60 м, з відстанню між смугами 300 м та довжиною 600 км; 3) по вододілу річки Іловлі та Волги у напрямку Камишин — Сталінград — три смуги шириною по 60 м, з відстанню між смугами 300 м і протяжністю 170 км; 4) лівобережжям Волги від Чапаєвська до Владимировки — чотири смуги завширшки по 60 м, з відстанню між смугами 300 м і протяжністю 580 км; 5) від Сталінграда на південь на Степний — Черкеськ — чотири смуги шириною по 60 м, з відстанню між смугами 300 м і протяжністю 570 км, хоча спочатку вона була задумана як лісосмуга Камишин — Сталінград — Степний — Черкеськ, але в силу певних було вирішено розбити на дві лісосмуги Камишин — Сталінград вздовж річки Іловля та на р. Волга і на власне Сталінград — Черкеськ і Зелене кільце Сталінграда сполучною ланкою між ними; 6) по берегах річки Урал у напрямку гора Вишнева — Чкалов — Уральськ — Каспійське море — шість смуг (три праворуч і три лівим берегом) шириною по 60 м, з відстанню між смугами 200 м і протяжністю 1080 км; 7) по обидва береги Дона від Воронежа до Ростова — дві смуги шириною по 60 м і довжиною 920 км; 8) по обидва береги Сіверського Дінця від Бєлгорода до р. Дон — дві смуги шириною по 30 м і протяжністю 500 км.
Цілі і завдання
Метою даного плану було запобігання посухам, піщаним і пиловим бурям шляхом будівництва водойм, посадки лісозахисних насаджень та впровадження травопольних сівозмін у південних районах СРСР (Надволжя, Західного Казахстану, Північного Кавказу та України). Загалом планувалося висадити понад 4 млн гектар лісу та створити захисні державні лісові смуги завдовжки понад 5300 км. Ці смуги мали охороняти поля від спекотних південно-східних вітрів — суховіїв. Крім захисних державних лісових смуг, висаджувалися лісові смуги місцевого значення по периметру окремих полів, по схилах ярів, уздовж існуючих і знову створюваних водойм, на пісках (з метою їх закріплення). Крім цього, впроваджувалися більш прогресивні методи обробки полів: застосування чорних парів, зябу та лущення стерні; правильна система застосування органічних та мінеральних добрив; посів селекційного насіння високоврожайних сортів, пристосованих до місцевих умов.
План передбачав також використання травопольної системи землеробства, розробленої радянськими ученими Василем Докучаєвим, Павлом Костичевим та Василем Вільямсом. Згідно з цією системою, частина ріллі в сівозмінах засівалася багаторічними бобовими та тонконігими травами. Трави створили значну кормову базу тваринництва та стали добрим природним засобом відновлення родючості ґрунтів. План передбачав як абсолютне продовольче самозабезпечення Радянського Союзу та нарощування з другої половини 1960-х років експорту зерно- та м'ясопродуктів. Створені лісосмуги та водоймища мали суттєво урізноманітнити флору та фауну СРСР. Таким чином, план поєднував у собі завдання охорони навколишнього середовища та отримання високих стійких урожаїв.
Реалізація
Для опрацювання та реалізації плану було створено інститут «Агроліспроєкт» (пізніше інститут «Росгіпроліс», ліквідований у процедурі банкрутства 18 листопада 2019 року). За його проєктами лісами покрилися чотири великі вододіли басейнів Дніпра, Дону, Волги, Уралу, європейського півдня Росії та на значній території України. Перша спроєктована «Агроліспроєктом» державна лісова смуга витяглася від уральської Вишневої гори до узбережжя Каспію, протяжність — понад тисячу кілометрів. Загальна довжина великих державних полезахисних смуг перевищувала 5300 км. У цих полосах було висаджено 2,3 млн га лісу.
Одночасно з улаштуванням системи полезахисних лісонасаджень було розпочато велику програму зі створення зрошувальних систем. У СРСР було створено близько 4 тис. водосховищ, що вміщували 1200 км3 води. Вони дозволили різко збереження довкілля, побудувати велику систему водних шляхів, врегулювати стік великої кількості річок, отримувати величезну кількість дешевої електроенергії, використовувати накопичену воду для зрошення полів та садів.
До вирішення проблем, пов'язаних із здійсненням п'ятирічного плану меліоративних робіт, було залучено Інститут інженерів водного господарства імені В. Р. Вільямса.
Система ЛЗС
Для реалізації Плану було створено загальнодержавну систему «Лісозахисних станцій» (ЛЗС) на кшталт загальнодержавної системи МТС. Типовий договір МТС з колгоспами був використаний як зразок для оформлення взаємин колгоспів із новоорганізованими лісозахисними станціями.
Результати
Здійснені заходи спричинили зростання врожайності зернових на 25—30 %, овочів — на 50—75 %, трав — на 100—200 %. Також, у результаті зростання капіталовкладень у сільське господарство та покращення технічної оснащеності колгоспів та радгоспів вдалося створити міцну кормову базу для розвитку тваринництва (значну роль у цьому відіграли машинно-тракторні станції). Виробництво м'яса та сала у 1951 році порівняно з 1948 роком зросло на 80 %, у тому числі свинини — на 100 %, виробництво молока — на 65 %, яєць — на 240 %, вовни — на 50 %. В результаті істотно збільшилася частка громадського тваринництва колгоспів і радгоспів у виробництві тваринницької продукції: в 1950 році вона склала 33 % по м'ясу, 25 % — по молоку, 11 % — по яйцям. Але якою мірою це пов'язано саме з цією програмою — невідомо.
Ліквідацію, імовірно, почав Маленков, перевівши лісозахисні станції (ЛЗС) до складу МТС Постановою Радміну Союзу від 6 червня 1953 року N 1409 «Про використання лісозахисних станцій у сільському господарстві»: «У зв'язку із припиненням робіт зі створення державних захисних лісових смуг та дубових лісів промислового значення та припинення як обов'язкового для колгоспів та радгоспів державного планування полезахисних лісових смуг Рада Міністрів Союзу РСР ухвалює:…».
Зі смертю Йосипа Сталіна 1953 року виконання плану було згорнуто. Багато лісосмуг було вирубано, кілька тисяч ставків і водойм для розведення риби було закинуто, створені в 1949—1955 роках 570 лісозахисних станцій було ліквідовано.
Поточний стан
У роки радянської перебудови, з 1985 року роботи з розширення та модернізації системи іригації та лісопосадок, створених в СРСР, були припинені, а сама система почала руйнуватися та псуватися. В результаті постачання сільського господарства водою почало знижуватися і з 2004 року, зокрема, в росії, коливається на рівні близько 8 км3 — у 3,4 рази менше, ніж у 1984 році. У 1980-ті роки в лісосмугах ще проводилася висадка лісу в обсягах 30 тисяч гектарів щороку, після 1995 року вона коливалася на рівні близько 2 тисяч гектарів, а 2007 року склала 0,3 тис. га. Створені лісосмуги заростають чагарником і втрачають свої захисні властивості. Також, через безгоспність, лісонасадження почали вирубувати.
На початку 2000-х років в Україні було створено державне підприємство «Агролісгосп України», фахівці якого опікуються створеними в попередній період лісонасадженнями. Згодом вони були перетворені в кожній області на комунальні агролісогосподарські підприємства.
Але, незважаючи на поступову деградацію, лісосмуги донині продовжують виконувати і снігозатримуючі функції.
Відображення у культурі
Як свідчення небувалого підйому ентузіазму трудящих мас із перетворення природи, Сталінський план знайшов своє відображення у культурі соціалістичного реалізму. Євгеном Долматовським (текст) та Дмитром Шостаковичем (музика) була створена «Песня о лесах», що вихваляє грандіозне висаджування лісів та відображає проблеми, пов'язані з голодом через посуху, але завдяки радості молоді (піонерії та комсомольців), які закликають до висаджування садів на Землі, оспівують майбутню радянську природу, що наближає період комунізму.
Див. також
- Великі будови комунізму
- Лісововідновлення
- Лісмуга
- Індустріалізація
- Тераформування
- Захисні лісові насадження
- Захисні державні лісові смуги
- Great Plains Shelterbelt — План Рузвельта лісозахисту Великих рівнин
Примітки
- Сергей Якуцени. Охрана окружающей среды на примере государственного управления водными ресурсами. — ЛитРес, 2022. — .
- 3960 "О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоёмов для обеспечения высоких и устойчивых урожаев в степных и лесост…. оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
- Войцеховский М. Б. Государственная лесополоса // Независимая газета. — Вип. 2008—11-26. з джерела 17 березня 2010.
- Роль МТС в сельском хозяйстве СССР в первые послевоенные годы (1946—1952 гг.)[недоступне посилання]
- Организация ОАО "РОСГИПРОЛЕС". List-Org (рос.). Процитовано 5 лютого 2023.
- Сергей Кара-Мурза (5 серпня 2010). Засуха 2010 — третий экзамен. // Русский обозреватель. оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
- Костяков А. Преобразование природы нашей Родины // Вечерняя Москва, 6 марта 1953 г.
- § 8. Договоры колхозов с лесозащитными, лугомелиоративными и машинно-животноводческими станциями | Проект „Исторические Материалы“
- Пастернацкий В. А. Защита автомобильных дорог от снежных заносов насаждениями рациональных конструкций. Минск, 1984. оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
Література
- Ковда В. А. Великий план преобразования природы. — М. : Изд-во АН СССР, 1952. — 110 с. — 50000 прим.
- Корчёмкина Е. Е. Сталинский план преобразования природы: трудности и успехи его реализации в Адыгее (1948—1953 гг.) // Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 1: Регионоведение. — Майкоп, 2009. — № 3 (7 липня). — С. 31—36. — ISSN 2410-3691.
- Сукачёв В. Н. Сталинский план преобразования природы. — М. : Изд-во АН СССР, 1950. — 32 с. — 100000 прим.
- Чепурда Г. «Великий план перетворення природи» (1948—1965 рр.): український вимір (2017)
- Вторая научная конференция по претворению в жизнь плана преобразования природы в Томской области, 1951 г.: Тезисы докладов. — Томск, 1951.
- Собисевич А. В. «Eсли почвоведа почему-то нельзя включить в делегацию, просим физика или химика»: советские проекты преобразования природы и их презентация за рубежом // Вестник Пермского университета. Серия История. 2022. Т. 59, № 4. С. 92-101.
Посилання
- Історіопедія
- Документальный фильм "Гулливеры и лилипуты" на YouTube, Червона Лінія, 2019
- Рассекреченная история. Великий план преобразования природы на YouTube, Телеканал Культура
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stalinskij plan peretvorennya prirodi abo Velikij plan peretvorennya prirodi abo Velike peretvorennya prirodi kompleksna programa naukovogo regulyuvannya prirodi v SRSR sho zdijsnyuvalasya naprikinci 1940 h na pochatku 1950 h rokiv Proyekt buv rozrahovanij na period 1949 1965 rokiv ta peredbachav stvorennya vosmi velikih lisovih derzhavnih smug u stepovih ta lisostepovih rajonah SRSR zagalnoyu dovzhinoyu ponad 5300 kilometriv Prijnyattyu proyektu pereduvali posuha ta golodomor 1946 1947 rokiv Stalinskij plan peretvorennya prirodi Nazvano na chestStalin Josip Vissarionovich Krayina SRSR Chas data pochatku20 zhovtnya 1948 Chas data zakinchennya1953 Stalinskij plan peretvorennya prirodi u Vikishovishi Radyanskij plakat prisvyachenij vtilennyu derzhavnogo planu lisoposadokZmist planu Stalinskij plan peretvorennya prirodi pochav obgovoryuvatisya v gazetah 15 listopada 1948 roku Plan buv prijnyatij z iniciativi Josipa Stalina i vvedenij v diyu postanovoyu Radi Ministriv SRSR ta CK VKP b vid 20 zhovtnya 1948 roku Pro plan polezahisnih lisonasadzhen vprovadzhennya travopolnih sivozmin budivnictva stavkiv i vodojm dlya zabezpechennya visokih stijkih urozhayiv u stepovih ta lisostepovih rajonah Yevropejskoyi chastini SRSR U presi zaznachenij dokument nazvali Stalinskim planom peretvorennya prirodi U sviti ne bulo podibnih planiv za masshtabami Vidpovidno do cogo planu treba bulo visaditi lisovi smugi shob peregoroditi dorogu suhoviyam ta zminiti klimat na ploshi 120 miljoniv gektariv Centralne misce v plani zajmalo polezahisne lisorozvedennya ta zroshennya Proyekt rozrahovanij na period 1949 1965 rokiv peredbachav stvorennya vosmi velikih lisovih derzhavnih smug u stepovih i lisostepovih rajonah zagalnoyu protyazhnistyu ponad 5300 kilometriv Plan peredbachav stvorennya protyagom 1950 1965 rokiv krupnih derzhavnih lisovih zahisnih smug zagalnoyu protyazhnistyu 5320 km iz plosheyu lisoposadok 112 38 tis ga Ci smugi mali projti 1 po obidva beregi Volgi vid Saratova do Astrahani dvi liniyi shirinoyu po 100 m i protyazhnistyu 900 km 2 po vododilu Hopra ta Medvedici Biloyi Kalitvi ta Berezovoyi u napryamku liniyi Penza Katerinivka Kamensk na Siverskomu Dinci tri smugi shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m ta dovzhinoyu 600 km 3 po vododilu richki Ilovli ta Volgi u napryamku Kamishin Stalingrad tri smugi shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m i protyazhnistyu 170 km 4 livoberezhzhyam Volgi vid Chapayevska do Vladimirovki chotiri smugi zavshirshki po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m i protyazhnistyu 580 km 5 vid Stalingrada na pivden na Stepnij Cherkesk chotiri smugi shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 300 m i protyazhnistyu 570 km hocha spochatku vona bula zadumana yak lisosmuga Kamishin Stalingrad Stepnij Cherkesk ale v silu pevnih bulo virisheno rozbiti na dvi lisosmugi Kamishin Stalingrad vzdovzh richki Ilovlya ta na r Volga i na vlasne Stalingrad Cherkesk i Zelene kilce Stalingrada spoluchnoyu lankoyu mizh nimi 6 po beregah richki Ural u napryamku gora Vishneva Chkalov Uralsk Kaspijske more shist smug tri pravoruch i tri livim beregom shirinoyu po 60 m z vidstannyu mizh smugami 200 m i protyazhnistyu 1080 km 7 po obidva beregi Dona vid Voronezha do Rostova dvi smugi shirinoyu po 60 m i dovzhinoyu 920 km 8 po obidva beregi Siverskogo Dincya vid Byelgoroda do r Don dvi smugi shirinoyu po 30 m i protyazhnistyu 500 km Cili i zavdannyaMetoyu danogo planu bulo zapobigannya posuham pishanim i pilovim buryam shlyahom budivnictva vodojm posadki lisozahisnih nasadzhen ta vprovadzhennya travopolnih sivozmin u pivdennih rajonah SRSR Nadvolzhya Zahidnogo Kazahstanu Pivnichnogo Kavkazu ta Ukrayini Zagalom planuvalosya visaditi ponad 4 mln gektar lisu ta stvoriti zahisni derzhavni lisovi smugi zavdovzhki ponad 5300 km Ci smugi mali ohoronyati polya vid spekotnih pivdenno shidnih vitriv suhoviyiv Krim zahisnih derzhavnih lisovih smug visadzhuvalisya lisovi smugi miscevogo znachennya po perimetru okremih poliv po shilah yariv uzdovzh isnuyuchih i znovu stvoryuvanih vodojm na piskah z metoyu yih zakriplennya Krim cogo vprovadzhuvalisya bilsh progresivni metodi obrobki poliv zastosuvannya chornih pariv zyabu ta lushennya sterni pravilna sistema zastosuvannya organichnih ta mineralnih dobriv posiv selekcijnogo nasinnya visokovrozhajnih sortiv pristosovanih do miscevih umov Plan peredbachav takozh vikoristannya travopolnoyi sistemi zemlerobstva rozroblenoyi radyanskimi uchenimi Vasilem Dokuchayevim Pavlom Kostichevim ta Vasilem Vilyamsom Zgidno z ciyeyu sistemoyu chastina rilli v sivozminah zasivalasya bagatorichnimi bobovimi ta tonkonigimi travami Travi stvorili znachnu kormovu bazu tvarinnictva ta stali dobrim prirodnim zasobom vidnovlennya rodyuchosti gruntiv Plan peredbachav yak absolyutne prodovolche samozabezpechennya Radyanskogo Soyuzu ta naroshuvannya z drugoyi polovini 1960 h rokiv eksportu zerno ta m yasoproduktiv Stvoreni lisosmugi ta vodojmisha mali suttyevo uriznomanitniti floru ta faunu SRSR Takim chinom plan poyednuvav u sobi zavdannya ohoroni navkolishnogo seredovisha ta otrimannya visokih stijkih urozhayiv RealizaciyaDlya opracyuvannya ta realizaciyi planu bulo stvoreno institut Agrolisproyekt piznishe institut Rosgiprolis likvidovanij u proceduri bankrutstva 18 listopada 2019 roku Za jogo proyektami lisami pokrilisya chotiri veliki vododili basejniv Dnipra Donu Volgi Uralu yevropejskogo pivdnya Rosiyi ta na znachnij teritoriyi Ukrayini Persha sproyektovana Agrolisproyektom derzhavna lisova smuga vityaglasya vid uralskoyi Vishnevoyi gori do uzberezhzhya Kaspiyu protyazhnist ponad tisyachu kilometriv Zagalna dovzhina velikih derzhavnih polezahisnih smug perevishuvala 5300 km U cih polosah bulo visadzheno 2 3 mln ga lisu Odnochasno z ulashtuvannyam sistemi polezahisnih lisonasadzhen bulo rozpochato veliku programu zi stvorennya zroshuvalnih sistem U SRSR bulo stvoreno blizko 4 tis vodoshovish sho vmishuvali 1200 km3 vodi Voni dozvolili rizko zberezhennya dovkillya pobuduvati veliku sistemu vodnih shlyahiv vregulyuvati stik velikoyi kilkosti richok otrimuvati velicheznu kilkist deshevoyi elektroenergiyi vikoristovuvati nakopichenu vodu dlya zroshennya poliv ta sadiv Do virishennya problem pov yazanih iz zdijsnennyam p yatirichnogo planu meliorativnih robit bulo zalucheno Institut inzheneriv vodnogo gospodarstva imeni V R Vilyamsa Sistema LZS Dlya realizaciyi Planu bulo stvoreno zagalnoderzhavnu sistemu Lisozahisnih stancij LZS na kshtalt zagalnoderzhavnoyi sistemi MTS Tipovij dogovir MTS z kolgospami buv vikoristanij yak zrazok dlya oformlennya vzayemin kolgospiv iz novoorganizovanimi lisozahisnimi stanciyami RezultatiZdijsneni zahodi sprichinili zrostannya vrozhajnosti zernovih na 25 30 ovochiv na 50 75 trav na 100 200 Takozh u rezultati zrostannya kapitalovkladen u silske gospodarstvo ta pokrashennya tehnichnoyi osnashenosti kolgospiv ta radgospiv vdalosya stvoriti micnu kormovu bazu dlya rozvitku tvarinnictva znachnu rol u comu vidigrali mashinno traktorni stanciyi Virobnictvo m yasa ta sala u 1951 roci porivnyano z 1948 rokom zroslo na 80 u tomu chisli svinini na 100 virobnictvo moloka na 65 yayec na 240 vovni na 50 V rezultati istotno zbilshilasya chastka gromadskogo tvarinnictva kolgospiv i radgospiv u virobnictvi tvarinnickoyi produkciyi v 1950 roci vona sklala 33 po m yasu 25 po moloku 11 po yajcyam Ale yakoyu miroyu ce pov yazano same z ciyeyu programoyu nevidomo Likvidaciyu imovirno pochav Malenkov perevivshi lisozahisni stanciyi LZS do skladu MTS Postanovoyu Radminu Soyuzu vid 6 chervnya 1953 roku N 1409 Pro vikoristannya lisozahisnih stancij u silskomu gospodarstvi U zv yazku iz pripinennyam robit zi stvorennya derzhavnih zahisnih lisovih smug ta dubovih lisiv promislovogo znachennya ta pripinennya yak obov yazkovogo dlya kolgospiv ta radgospiv derzhavnogo planuvannya polezahisnih lisovih smug Rada Ministriv Soyuzu RSR uhvalyuye Zi smertyu Josipa Stalina 1953 roku vikonannya planu bulo zgornuto Bagato lisosmug bulo virubano kilka tisyach stavkiv i vodojm dlya rozvedennya ribi bulo zakinuto stvoreni v 1949 1955 rokah 570 lisozahisnih stancij bulo likvidovano Potochnij stanU roki radyanskoyi perebudovi z 1985 roku roboti z rozshirennya ta modernizaciyi sistemi irigaciyi ta lisoposadok stvorenih v SRSR buli pripineni a sama sistema pochala rujnuvatisya ta psuvatisya V rezultati postachannya silskogo gospodarstva vodoyu pochalo znizhuvatisya i z 2004 roku zokrema v rosiyi kolivayetsya na rivni blizko 8 km3 u 3 4 razi menshe nizh u 1984 roci U 1980 ti roki v lisosmugah she provodilasya visadka lisu v obsyagah 30 tisyach gektariv shoroku pislya 1995 roku vona kolivalasya na rivni blizko 2 tisyach gektariv a 2007 roku sklala 0 3 tis ga Stvoreni lisosmugi zarostayut chagarnikom i vtrachayut svoyi zahisni vlastivosti Takozh cherez bezgospnist lisonasadzhennya pochali virubuvati Na pochatku 2000 h rokiv v Ukrayini bulo stvoreno derzhavne pidpriyemstvo Agrolisgosp Ukrayini fahivci yakogo opikuyutsya stvorenimi v poperednij period lisonasadzhennyami Zgodom voni buli peretvoreni v kozhnij oblasti na komunalni agrolisogospodarski pidpriyemstva Ale nezvazhayuchi na postupovu degradaciyu lisosmugi donini prodovzhuyut vikonuvati i snigozatrimuyuchi funkciyi Vidobrazhennya u kulturiYak svidchennya nebuvalogo pidjomu entuziazmu trudyashih mas iz peretvorennya prirodi Stalinskij plan znajshov svoye vidobrazhennya u kulturi socialistichnogo realizmu Yevgenom Dolmatovskim tekst ta Dmitrom Shostakovichem muzika bula stvorena Pesnya o lesah sho vihvalyaye grandiozne visadzhuvannya lisiv ta vidobrazhaye problemi pov yazani z golodom cherez posuhu ale zavdyaki radosti molodi pioneriyi ta komsomolciv yaki zaklikayut do visadzhuvannya sadiv na Zemli ospivuyut majbutnyu radyansku prirodu sho nablizhaye period komunizmu Div takozhVeliki budovi komunizmu Lisovovidnovlennya Lismuga Industrializaciya Teraformuvannya Zahisni lisovi nasadzhennya Zahisni derzhavni lisovi smugi Great Plains Shelterbelt Plan Ruzvelta lisozahistu Velikih rivninPrimitkiSergej Yakuceni Ohrana okruzhayushej sredy na primere gosudarstvennogo upravleniya vodnymi resursami LitRes 2022 ISBN 5040724810 3960 O plane polezashitnyh lesonasazhdenij vnedreniya travopolnyh sevooborotov stroitelstva prudov i vodoyomov dlya obespecheniya vysokih i ustojchivyh urozhaev v stepnyh i lesost originalu za 10 serpnya 2018 Procitovano 10 serpnya 2018 Vojcehovskij M B Gosudarstvennaya lesopolosa Nezavisimaya gazeta Vip 2008 11 26 z dzherela 17 bereznya 2010 Rol MTS v selskom hozyajstve SSSR v pervye poslevoennye gody 1946 1952 gg nedostupne posilannya Organizaciya OAO ROSGIPROLES List Org ros Procitovano 5 lyutogo 2023 Sergej Kara Murza 5 serpnya 2010 Zasuha 2010 tretij ekzamen Russkij obozrevatel originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Kostyakov A Preobrazovanie prirody nashej Rodiny Vechernyaya Moskva 6 marta 1953 g 8 Dogovory kolhozov s lesozashitnymi lugomeliorativnymi i mashinno zhivotnovodcheskimi stanciyami Proekt Istoricheskie Materialy Pasternackij V A Zashita avtomobilnyh dorog ot snezhnyh zanosov nasazhdeniyami racionalnyh konstrukcij Minsk 1984 originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 30 sichnya 2014 LiteraturaKovda V A Velikij plan preobrazovaniya prirody M Izd vo AN SSSR 1952 110 s 50000 prim Korchyomkina E E Stalinskij plan preobrazovaniya prirody trudnosti i uspehi ego realizacii v Adygee 1948 1953 gg Vestnik Adygejskogo gosudarstvennogo universiteta Seriya 1 Regionovedenie Majkop 2009 3 7 lipnya S 31 36 ISSN 2410 3691 Sukachyov V N Stalinskij plan preobrazovaniya prirody M Izd vo AN SSSR 1950 32 s 100000 prim Chepurda G Velikij plan peretvorennya prirodi 1948 1965 rr ukrayinskij vimir 2017 Vtoraya nauchnaya konferenciya po pretvoreniyu v zhizn plana preobrazovaniya prirody v Tomskoj oblasti 1951 g Tezisy dokladov Tomsk 1951 Sobisevich A V Esli pochvoveda pochemu to nelzya vklyuchit v delegaciyu prosim fizika ili himika sovetskie proekty preobrazovaniya prirody i ih prezentaciya za rubezhom Vestnik Permskogo universiteta Seriya Istoriya 2022 T 59 4 S 92 101 PosilannyaIstoriopediya Dokumentalnyj film Gullivery i liliputy na YouTube Chervona Liniya 2019 Rassekrechennaya istoriya Velikij plan preobrazovaniya prirody na YouTube Telekanal Kultura