Конста́нта (лат. constans — стала величина, інша назва — ста́ла) — величина, що не змінює свого значення протягом певного процесу (на відміну від змінної, значення якої може змінюватись). Прикладами констант є число пі, коефіцієнти многочленів, температура під час ізотермічного процесу.
Константа | |
Підтримується Вікіпроєктом | |
---|---|
Протилежне | змінна |
Визначені константи — важливі інваріанти, якими загалом вважають точні безрозмірнісні числа в математиці і наближені (і часто але не завжди) вимірні величини в .
У математиці також використовуються невизначені константи, що можуть мати довільне значення, не міняючи при цьому суттєвих властивостей математичного об'єкта.
Визначення констант
У математиці
Подібно до будь-якого математичного об'єкта, константи потрібно визначити строго. Поняття константи в математиці залежить кардинально від такого числа. Найосновнішими числами є натуральні числа , визначені із використання теорії множин.
Потім, раціональними числами є всі дроби цілих чисел , . У математичному записі, . Подібно, дійсні числа можна утворити із раціональних , комплексні — із дійсних тощо.
У фізиці
Фізична константа характеризує величину або співвідношення певної фізичної властивості, яку тільки може визначити експеримент. Іноді, для уникнення необхідності зміни константи, коли вимірювання стають точнішими, деякі константи визначені так, щоб залишатись точно визначеними значеннями. Наприклад, у метричних одиницях, швидкість світла є точно 299 792 458 метри за секунду. Фундаментальна одиниця довжини SI, метр, визначається як відстань, яку проходить у вакуумі світло за 1/299792458 секунди; будь-яке збільшення точності вимірювання швидкості світла уточнює визначення для метра, але не змінює числового значення .
Представлення констант
У математиці
Щоб мати можливість маніпулювати константами, математика використовує різні символи, як наприклад 1 або π.
У фізиці
У природних науках, константи представляються десятковими числами, часто використовуючи . Також, фізична константа, може мати свою точність і одиниці вимірювання.
Назви констант
У математиці
Цей розділ статті ще . (березень 2021) |
У фізиці
Фізичні константи часто отримують ім'я і символ.
Естетичний погляд
Більшість констант, чи математичних чи фізичних, мають певну загадку, красу і привабливість.
Див. також
У Вікісловнику є сторінка Константа. |
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 28 листопада 2007.
Література
- І. Алексюк. Константа // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Поняття сталої величини // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 174. — 594 с.
- Змінні і сталі величини // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 101. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konsta nta lat constans stala velichina insha nazva sta la velichina sho ne zminyuye svogo znachennya protyagom pevnogo procesu na vidminu vid zminnoyi znachennya yakoyi mozhe zminyuvatis Prikladami konstant ye chislo pi koeficiyenti mnogochleniv temperatura pid chas izotermichnogo procesu Konstanta Pidtrimuyetsya VikiproyektomVikipediya Proyekt Matematika Protilezhnezminna U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Konstanta znachennya Viznacheni konstanti vazhlivi invarianti yakimi zagalom vvazhayut tochni bezrozmirnisni chisla v matematici i nablizheni i chasto ale ne zavzhdi vimirni velichini v U matematici takozh vikoristovuyutsya neviznacheni konstanti sho mozhut mati dovilne znachennya ne minyayuchi pri comu suttyevih vlastivostej matematichnogo ob yekta Viznachennya konstantU matematici Podibno do bud yakogo matematichnogo ob yekta konstanti potribno viznachiti strogo Ponyattya konstanti v matematici zalezhit kardinalno vid takogo chisla Najosnovnishimi chislami ye naturalni chisla N displaystyle mathbb N viznacheni iz vikoristannya teoriyi mnozhin Potim racionalnimi chislami Q displaystyle mathbb Q ye vsi drobi cilih chisel a b N 2 displaystyle a b in mathbb N 2 b 0 displaystyle b neq 0 U matematichnomu zapisi Q a b a Z b Z b 0 displaystyle mathbb Q left frac a b a in mathbb Z b in mathbb Z b neq 0 right Podibno dijsni chisla R displaystyle mathbb R mozhna utvoriti iz racionalnih Q displaystyle mathbb Q kompleksni C displaystyle mathbb C iz dijsnih R displaystyle mathbb R tosho U fizici Fizichna konstanta harakterizuye velichinu abo spivvidnoshennya pevnoyi fizichnoyi vlastivosti yaku tilki mozhe viznachiti eksperiment Inodi dlya uniknennya neobhidnosti zmini konstanti koli vimiryuvannya stayut tochnishimi deyaki konstanti viznacheni tak shob zalishatis tochno viznachenimi znachennyami Napriklad u metrichnih odinicyah shvidkist svitla ye tochno 299 792 458 metri za sekundu Fundamentalna odinicya dovzhini SI metr viznachayetsya yak vidstan yaku prohodit u vakuumi svitlo za 1 299792458 sekundi bud yake zbilshennya tochnosti vimiryuvannya shvidkosti svitla utochnyuye viznachennya dlya metra ale ne zminyuye chislovogo znachennya c displaystyle c Predstavlennya konstantU matematici Shob mati mozhlivist manipulyuvati konstantami matematika vikoristovuye rizni simvoli yak napriklad 1 abo p U fizici U prirodnih naukah konstanti predstavlyayutsya desyatkovimi chislami chasto vikoristovuyuchi Takozh fizichna konstanta mozhe mati svoyu tochnist i odinici vimiryuvannya Nazvi konstantU matematici Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo berezen 2021 U fizici Fizichni konstanti chasto otrimuyut im ya i simvol Estetichnij poglyadDiv takozh Krasa matematiki Bilshist konstant chi matematichnih chi fizichnih mayut pevnu zagadku krasu i privablivist Div takozhU Vikislovniku ye storinka Konstanta Fizichni konstanti Matematichna konstanta Optichni konstanti mineraliv Konstanta kislotnostiPrimitki Arhiv originalu za 25 chervnya 2017 Procitovano 28 listopada 2007 LiteraturaI Aleksyuk Konstanta Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaPonyattya staloyi velichini Visha matematika v prikladah i zadachah Klepko V Yu Golec V L 2 ge vidannya K Centr uchbovoyi literaturi 2009 S 174 594 s Zminni i stali velichini Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 101 ISBN 978 966 7407 83 4