Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стадія дзеркала — це поняття з психоаналітичної теорії Жака Лакана. Спочатку Лакан пропонував, що стадія дзеркала є частиною розвитку немовляти від 6 до 18 місяців, як описано у його першому і єдиному офіційному внеску до ширшої психоаналітичної теорії на 14-му Міжнародному Психоаналітичному Конгресі у Марієнбаді у 1936. До ранніх 1950-х, Лаканове розуміння поняття стадії дзеркала пройшло еволюцію: він вже не вважав стадію дзеркала як період у житті немовляти, а як репрезентацію постійної структури суб'єктивності, або як парадигму .
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (травень 2018) |
Історія поняття
Концепція стадії дзеркала виникла у Лакана під впливом робіт Анрі Валлона, ідеї якого ґрунтувалися на спостереженнях над тим, як тварини і людина реагують на власне відображення в дзеркалі. Валлон зауважив, що з настанням шестимісячного віку у дітей людини і шимпанзе починає проявлятися те, що може здатися впізнавання власного відображення. У той час як шимпанзе досить швидко втрачають інтерес до свого відкриття, люди зазвичай виявляються в ньому сильно зацікавленими і починають приділяти значні зусилля і час дослідженню зв'язку між власним тілом і його відображенням. У роботі 1931 року Валлон стверджував, що дзеркало допомагає дитині розвинути почуття власної ідентичності.
Ідеї Валлона про роль дзеркала в розвитку дитини розвивалися поза психоаналітичної традиції і були слабо відомі до того, як привернули увагу Лакана. Останній використовував спостереження Валлона як основу для своїх уявлень про розвиток людської суб'єктивності, яка по суті своїй, хоча часто і неявно, має порівняльну природу. Лакан зробив спробу пов'язати ідеї Валлона з психоаналізом, проте спроба ця не мала успіху в психоаналітичному співтоваристві.
У 1930-і Лакан відвідував семінари Кожева, присвячені Гегелю. Філософія Гегеля в інтерпретації Кожева, зокрема діалектика раба і пана, вплинула на опис Лаканом діахронічний структури стадії дзеркала. Протягом усіх наступних років Лакан продовжував звертатися до стадії дзеркала в своїх роботах. У міру розвитку поняття стадії дзеркала увагу Лакана зміщується від історичного її значення до структурному. «Історичне значення» відноситься тут до розумовому розвитку дитини, а «структурне значення» — до лібідо ЗНОМ відношенню до . У своєму четвертому циклі семінарів La relation d'objet , Лакан говорить, що "стадія дзеркала далека від того, щоб бути простим феноменом, що трапляються в розвитку дитини. Вона ілюструє конфліктну природу дуальних відносин ". Термін «дуальні стосунки» (фр. relation duelle) відноситься не тільки до відносини між Я і тілом, які завжди характеризуються ілюзіями подібності та взаємності, але також і до відношення між і . Візуальна ідентичність, дана в дзеркальному відображенні забезпечує уявну цілісність досвіду фрагментированного реального.
Стадія дзеркала описує освіту Я за допомогою процесу ідентифікації з власним відбитим чином. До шести місяців дитині ще бракує , однак Лакан припускав, що дитина може почати впізнавати себе в дзеркалі до набуття такої координації. Дитина бачить в дзеркалі свій образ як ціле, при збереженні нездатності координації рухів свого тіла, що призводить до сприйняття свого тіла як фрагментованого. На думку Лакана, цей контраст спочатку відчувається дитиною як суперництво з власним образом, оскільки цілісність образу таїть в собі загрозу розпаду. Відповідно, стадія дзеркала дає початок агресивної напрузі між суб'єктом і способом. Для розрядки цього напруження суб'єкт починає ідентифікувати себе з образом. У цій первинної ідентифікації з двійником-відображенням формується Я . Момент цієї ідентифікації Лакан розглядає як момент тріумфу, оскільки він веде до уявного почуття панування. Однак ця радість може супроводжуватися і депресивної реакцією, коли дитина порівнює своє хитке відчуття панування із всемогутністю матері. Ця ідентифікація також включає ідеал Я, що функціонує як обіцянку майбутньої цілісності, що додає сили Я в очікуванні.
На думку Лакана, стадія дзеркала демонструє, що Я є продуктом нерозуміння (фр. méconnaissance) — помилкового впізнання. Саме на стадії дзеркала виникає відчуження суб'єкта від самого себе і встановлюється уявний порядок.
Стадія дзеркала має також важливий символічний вимір. Порядок присутній у фігурі дорослого, який несе дитину. У момент, наступний за радістю визнання способу як свого власного, дитина звертається до дорослого — Великого іншого, санкціонує цей образ.
Див. також
Примітки
- Webster, Richard. (2002) «The cult of Lacan: Freud, Lacan and the mirror stage. [ 2017-11-07 у Wayback Machine.]»
- Evans, 2005
- Evans та тисяча дев'ятсот дев'яносто шість.
- Evans та 1 996.
- Семінар X, «L'angoisse», 1962—1963
Література
- Лакан Ж. Стадия зеркала, как образующая функцию Я / Жак Лакан.
- Лакан // . — Т. 2. — М.: Мысль, 2001.
- Мазин В. Стадия зеркала Жака Лакана. — СПб.: «Алетейя», 2005. — (Серия «Лакановские тетради»).
- Evans D. An Introductory Dictionary of Lacanian Psychoanalysis / Dylan Evans. — 1996. — .
- Семинары Жака Лакана.
Посилання
- lacan.com
- Статья о стадии зеркала на LacanOnline.com
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stadiya dzerkala ce ponyattya z psihoanalitichnoyi teoriyi Zhaka Lakana Spochatku Lakan proponuvav sho stadiya dzerkala ye chastinoyu rozvitku nemovlyati vid 6 do 18 misyaciv yak opisano u jogo pershomu i yedinomu oficijnomu vnesku do shirshoyi psihoanalitichnoyi teoriyi na 14 mu Mizhnarodnomu Psihoanalitichnomu Kongresi u Mariyenbadi u 1936 Do rannih 1950 h Lakanove rozuminnya ponyattya stadiyi dzerkala projshlo evolyuciyu vin vzhe ne vvazhav stadiyu dzerkala yak period u zhitti nemovlyati a yak reprezentaciyu postijnoyi strukturi sub yektivnosti abo yak paradigmu Ditina ta dzerkalo Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2018 Istoriya ponyattyaKoncepciya stadiyi dzerkala vinikla u Lakana pid vplivom robit Anri Vallona ideyi yakogo gruntuvalisya na sposterezhennyah nad tim yak tvarini i lyudina reaguyut na vlasne vidobrazhennya v dzerkali Vallon zauvazhiv sho z nastannyam shestimisyachnogo viku u ditej lyudini i shimpanze pochinaye proyavlyatisya te sho mozhe zdatisya vpiznavannya vlasnogo vidobrazhennya U toj chas yak shimpanze dosit shvidko vtrachayut interes do svogo vidkrittya lyudi zazvichaj viyavlyayutsya v nomu silno zacikavlenimi i pochinayut pridilyati znachni zusillya i chas doslidzhennyu zv yazku mizh vlasnim tilom i jogo vidobrazhennyam U roboti 1931 roku Vallon stverdzhuvav sho dzerkalo dopomagaye ditini rozvinuti pochuttya vlasnoyi identichnosti Ideyi Vallona pro rol dzerkala v rozvitku ditini rozvivalisya poza psihoanalitichnoyi tradiciyi i buli slabo vidomi do togo yak privernuli uvagu Lakana Ostannij vikoristovuvav sposterezhennya Vallona yak osnovu dlya svoyih uyavlen pro rozvitok lyudskoyi sub yektivnosti yaka po suti svoyij hocha chasto i neyavno maye porivnyalnu prirodu Lakan zrobiv sprobu pov yazati ideyi Vallona z psihoanalizom prote sproba cya ne mala uspihu v psihoanalitichnomu spivtovaristvi U 1930 i Lakan vidviduvav seminari Kozheva prisvyacheni Gegelyu Filosofiya Gegelya v interpretaciyi Kozheva zokrema dialektika raba i pana vplinula na opis Lakanom diahronichnij strukturi stadiyi dzerkala Protyagom usih nastupnih rokiv Lakan prodovzhuvav zvertatisya do stadiyi dzerkala v svoyih robotah U miru rozvitku ponyattya stadiyi dzerkala uvagu Lakana zmishuyetsya vid istorichnogo yiyi znachennya do strukturnomu Istorichne znachennya vidnositsya tut do rozumovomu rozvitku ditini a strukturne znachennya do libido ZNOM vidnoshennyu do U svoyemu chetvertomu cikli seminariv La relation d objet Lakan govorit sho stadiya dzerkala daleka vid togo shob buti prostim fenomenom sho traplyayutsya v rozvitku ditini Vona ilyustruye konfliktnu prirodu dualnih vidnosin Termin dualni stosunki fr relation duelle vidnositsya ne tilki do vidnosini mizh Ya i tilom yaki zavzhdi harakterizuyutsya ilyuziyami podibnosti ta vzayemnosti ale takozh i do vidnoshennya mizh i Vizualna identichnist dana v dzerkalnomu vidobrazhenni zabezpechuye uyavnu cilisnist dosvidu fragmentirovannogo realnogo Stadiya dzerkala opisuye osvitu Ya za dopomogoyu procesu identifikaciyi z vlasnim vidbitim chinom Do shesti misyaciv ditini she brakuye odnak Lakan pripuskav sho ditina mozhe pochati vpiznavati sebe v dzerkali do nabuttya takoyi koordinaciyi Ditina bachit v dzerkali svij obraz yak cile pri zberezhenni nezdatnosti koordinaciyi ruhiv svogo tila sho prizvodit do sprijnyattya svogo tila yak fragmentovanogo Na dumku Lakana cej kontrast spochatku vidchuvayetsya ditinoyu yak supernictvo z vlasnim obrazom oskilki cilisnist obrazu tayit v sobi zagrozu rozpadu Vidpovidno stadiya dzerkala daye pochatok agresivnoyi napruzi mizh sub yektom i sposobom Dlya rozryadki cogo napruzhennya sub yekt pochinaye identifikuvati sebe z obrazom U cij pervinnoyi identifikaciyi z dvijnikom vidobrazhennyam formuyetsya Ya Moment ciyeyi identifikaciyi Lakan rozglyadaye yak moment triumfu oskilki vin vede do uyavnogo pochuttya panuvannya Odnak cya radist mozhe suprovodzhuvatisya i depresivnoyi reakciyeyu koli ditina porivnyuye svoye hitke vidchuttya panuvannya iz vsemogutnistyu materi Cya identifikaciya takozh vklyuchaye ideal Ya sho funkcionuye yak obicyanku majbutnoyi cilisnosti sho dodaye sili Ya v ochikuvanni Na dumku Lakana stadiya dzerkala demonstruye sho Ya ye produktom nerozuminnya fr meconnaissance pomilkovogo vpiznannya Same na stadiyi dzerkala vinikaye vidchuzhennya sub yekta vid samogo sebe i vstanovlyuyetsya uyavnij poryadok Stadiya dzerkala maye takozh vazhlivij simvolichnij vimir Poryadok prisutnij u figuri doroslogo yakij nese ditinu U moment nastupnij za radistyu viznannya sposobu yak svogo vlasnogo ditina zvertayetsya do doroslogo Velikogo inshogo sankcionuye cej obraz Div takozhSamosvidomistPrimitkiWebster Richard 2002 The cult of Lacan Freud Lacan and the mirror stage 2017 11 07 u Wayback Machine Evans 2005 Evans ta tisyacha dev yatsot dev yanosto shist Evans ta 1 996 Seminar X L angoisse 1962 1963LiteraturaLakan Zh Stadiya zerkala kak obrazuyushaya funkciyu Ya Zhak Lakan Lakan T 2 M Mysl 2001 Mazin V Stadiya zerkala Zhaka Lakana SPb Aletejya 2005 Seriya Lakanovskie tetradi Evans D An Introductory Dictionary of Lacanian Psychoanalysis Dylan Evans 1996 ISBN 0415135230 Seminary Zhaka Lakana Posilannyalacan com Statya o stadii zerkala na LacanOnline com