Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інший (від фр. autre/Autre). “Інший» є, можливо, одним із найскладніших понять Лакана. Коли Лакан вперше використовує цей термін у 1930-ті роки, він ще не має особливого навантаження, і означає просто «інші люди». Хоча Фройд свого часу використовував термін «інший», говорячи про der Andere (інша людина) та das Andere (іншість), виглядає на те, що Лакан запозичив цей термін у Гегеля, вступ до вчення якого він отримав під час лекцій, прочитаних Александром Кожевим у Ecole des Hautes Etudes у 1933-1939 роках.
У 1955 році Лакан вводить розрізненням між «маленьким іншим» («іншим») та «великим Іншим» («Іншим»), і це розрізнення продовжує відігравати центральну роль у його роботах аж до завершення кар’єри Лакана. Від цього моменту у лаканіанській алгебрі великий Інший позначається як «А» (від «Autre», фр. «інший»), а маленький інший як «а» (маленька та похила «а»). Лакан наголошує, що розуміння різниці між ними є фундаментальним для аналітичної практики: аналітик має бути «цілком просякнуим» різницею між «А» та «а», щоб мати змогу зайняти місце Іншого, а не іншого.
Маленький інший
Лакан наголошував на тому, щоб залишати термін objet petit a ([en]: об’єкт маленьке а, або маленький інший, він фр. autre) без перекладу для того, щоб “він набув статусу алгебраїчного знаку». Цей символ вперше з’явився у працях Лакана 1955 року. Він завжди вживається з маленькою та нахиленою «а», на противагу «А», як позначенню великого Іншого. На відміну від великого Іншого, що позначає радикальну інакшість, яку не можна подолати, маленький інший – це «інший, який зовсім не є іншим, оскільки в остаточному рахунку він поєднаний з его, у відносинах, що завжди є рефлексивними та взаємними». Таким чином у схемах Лакана «а» може позначати як его, так і двійника/, і є чітко приналежним до уявного порядку.
У 1957 році Лакан запровадив фантазії ($◊a), в якому «а» починає трактуватися як об’єкт бажання. Це уявний , об’єкт, який уявляється як щось, що можна відокремити від решти тіла. З цього моменту Лакан починає розрізняти «а» як об’єкт бажання та дзеркальний об’єкт, що його він тепер позначає як і(а).
Під час семінару 1960-го року Лакан визначає objet petit a терміном (від гр. agalma, грецький термін, що означає славу, прикрасу, жертва богам або маленька фігурка бога), який він запозичує з «Бенкету» Платона. Так само як агальма є цінним об’єктом, захованим всередині відносно безвартісної скриньки, так і objet petit a є об’єктом бажання, який ми шукаємо в іншому.
Починаючи з 1963 року «а» все більше набирає значення , хоча й ніколи повністю не втрачає свій уявний статус (у 1973 році Лакан все ще стверджує, що цей об’єкт має уявний характер). З цього моменту «а» позначає об’єкт, яким ми ніколи не зможемо заволодіти, який насправді є причиною бажання, аніж тим, до чого прагне бажання. Саме тому Лакан називає його «об’єктом-причиною” бажання. Objet petit a – це будь-який об’єкт, який запускає у дію бажання, особливо часткові об’єкти, які визначають потяги. Потяги ніколи не прагнуть заволодіти objet petit a. Вони просто циркулюють навколо нього. Objet petit a є заразом об’єктом тривоги, і остаточним незнищенним резервуаром лібідо. Він відіграє ключову роль у тій концепції лікування, яке пропагував Лакан, у якому аналітик має подати себе як видимість objet petit a, причини бажання аналізованого.
У семінарах 1962-63-го та 1964-го років objet petit a визначається як залишок, що не був інтегрований під час встановлення символічного порядку у Реальному. Ця позиція отримала подальший розвиток у семінарах Лакана 1969-70-их років, де він розвиває свою формулу чотирьох дискурсів. У дискурсі господаря один позначник намагається репрезентувати суб’єкта для всіх інших позначників, але неминуче породжує залишок/надлишок (у Лакана ці два поняття є певною мірою тотожними, як позначення для невдачі тоталізації). Цей надлишок і є objet petit a, надлишком значення та (plus-de-jouir). Цей останній термін Лакан розвинув із посиланням на Маркса: «а» є надміром (задоволення), яке не має «вжиткової вартості», а є чистим задоволенням. У 1973 році Лакан поєднує objet petit a з поняттям видимості, стверджуючи, що «а» - це «видимість існування». У 1974 році він поміщає його у центр , де сходяться усі три порядки (Уявне, Символічне та Реальне).
Великий Інший
На противагу до маленького іншого, великий Інший позначає радикальну іншість, іншість, яка перевершує ілюзорну іншість уявного, оскільки її неможливо асимілювати завдяки ідентифікації. Лакан ставить знак рівності між цією радикальною іншістю та мовою і законом, і таким чином великий Інший вписується у порядок символічного. Навіть більше, великий Інший і є символічним порядком тією мірою, якою він партикуляризується для кожного окремого суб’єкта. Інший є, отже, також іншим суб’єктом у його радикальній інакшості та унікальності, яку неможливо асимілювати, але водночас символічним порядком, який виступає посередником у наших відносинах з іншим суб’єктом.
Однак значення «Іншого як іншого суб’єкта” є вторинним до значення «Іншого як символічного порядку»; «Іншого потрібно в першу чергу розуміти як місце, місце, де утворюється мовлення». Таким чином ми можемо вести мову про Іншого як суб’єкта лише у вторинному сенсі, у тому сенсі, що суб’єкт може зайняти цю позицію, а отже “втілити» Іншого для іншого суб’єкта.
Стверджуючи, що мовлення народжується не в его, і навіть не у суб’єкті, а в Іншому, Лакан наголошує те, що мовлення та мова перебувають поза нашим свідомим контролем: вони походять з іншого місця, з-поза свідомості, і тому «несвідоме є дискурсом Іншого». Розуміючи Іншого як місце, Лакан відсилає нас до Фройдової психічної топіки, де несвідоме описується як «інше місце».
Першою позицію великого Іншого для дитини займає матір, оскільки саме вона приймає примітивні крики дитини і ретроактивно надає їм значення як певним повідомленням. Комплекс кастрації формується тоді, коли дитина відкриває для себе, що цей Інший є неповним, що він позначений певною нестачею. Іншими словами, серед скарбниці позначників, які складають собою Іншого, якийсь позначник завжди є відсутнім. Таким чином мітичний повний Інший не існує. У 1957 році Лакан ілюструє цю неповноту Іншого, проводячи через символ «А» перехресну лінію. Звідси іншою назвою кастрованого, неповного іншого є перекреслений Інший.
Інший є також «Іншою статтю». Інша стать – це завжди жінка, як для суб’єктів жіночого, так і для суб’єктів чоловічого роду: «чоловік функціонує тут як перемикач, завдяки якому жінка стає цим Іншим для себе самої тією мірою, якою вона є Іншим для нього».
Джерела
- An Introductory Dictionary of Lacanian Psychoanalysis - Dylan Evans [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
Зовнішні посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inshij vid fr autre Autre Inshij ye mozhlivo odnim iz najskladnishih ponyat Lakana Koli Lakan vpershe vikoristovuye cej termin u 1930 ti roki vin she ne maye osoblivogo navantazhennya i oznachaye prosto inshi lyudi Hocha Frojd svogo chasu vikoristovuvav termin inshij govoryachi pro der Andere insha lyudina ta das Andere inshist viglyadaye na te sho Lakan zapozichiv cej termin u Gegelya vstup do vchennya yakogo vin otrimav pid chas lekcij prochitanih Aleksandrom Kozhevim u Ecole des Hautes Etudes u 1933 1939 rokah U 1955 roci Lakan vvodit rozriznennyam mizh malenkim inshim inshim ta velikim Inshim Inshim i ce rozriznennya prodovzhuye vidigravati centralnu rol u jogo robotah azh do zavershennya kar yeri Lakana Vid cogo momentu u lakanianskij algebri velikij Inshij poznachayetsya yak A vid Autre fr inshij a malenkij inshij yak a malenka ta pohila a Lakan nagoloshuye sho rozuminnya riznici mizh nimi ye fundamentalnim dlya analitichnoyi praktiki analitik maye buti cilkom prosyaknuim rizniceyu mizh A ta a shob mati zmogu zajnyati misce Inshogo a ne inshogo Malenkij inshijLakan nagoloshuvav na tomu shob zalishati termin objet petit a en ob yekt malenke a abo malenkij inshij vin fr autre bez perekladu dlya togo shob vin nabuv statusu algebrayichnogo znaku Cej simvol vpershe z yavivsya u pracyah Lakana 1955 roku Vin zavzhdi vzhivayetsya z malenkoyu ta nahilenoyu a na protivagu A yak poznachennyu velikogo Inshogo Na vidminu vid velikogo Inshogo sho poznachaye radikalnu inakshist yaku ne mozhna podolati malenkij inshij ce inshij yakij zovsim ne ye inshim oskilki v ostatochnomu rahunku vin poyednanij z ego u vidnosinah sho zavzhdi ye refleksivnimi ta vzayemnimi Takim chinom u shemah Lakana a mozhe poznachati yak ego tak i dvijnika i ye chitko prinalezhnim do uyavnogo poryadku U 1957 roci Lakan zaprovadiv fantaziyi a v yakomu a pochinaye traktuvatisya yak ob yekt bazhannya Ce uyavnij ob yekt yakij uyavlyayetsya yak shos sho mozhna vidokremiti vid reshti tila Z cogo momentu Lakan pochinaye rozriznyati a yak ob yekt bazhannya ta dzerkalnij ob yekt sho jogo vin teper poznachaye yak i a Pid chas seminaru 1960 go roku Lakan viznachaye objet petit a terminom vid gr agalma greckij termin sho oznachaye slavu prikrasu zhertva bogam abo malenka figurka boga yakij vin zapozichuye z Benketu Platona Tak samo yak agalma ye cinnim ob yektom zahovanim vseredini vidnosno bezvartisnoyi skrinki tak i objet petit a ye ob yektom bazhannya yakij mi shukayemo v inshomu Pochinayuchi z 1963 roku a vse bilshe nabiraye znachennya hocha j nikoli povnistyu ne vtrachaye svij uyavnij status u 1973 roci Lakan vse she stverdzhuye sho cej ob yekt maye uyavnij harakter Z cogo momentu a poznachaye ob yekt yakim mi nikoli ne zmozhemo zavoloditi yakij naspravdi ye prichinoyu bazhannya anizh tim do chogo pragne bazhannya Same tomu Lakan nazivaye jogo ob yektom prichinoyu bazhannya Objet petit a ce bud yakij ob yekt yakij zapuskaye u diyu bazhannya osoblivo chastkovi ob yekti yaki viznachayut potyagi Potyagi nikoli ne pragnut zavoloditi objet petit a Voni prosto cirkulyuyut navkolo nogo Objet petit a ye zarazom ob yektom trivogi i ostatochnim neznishennim rezervuarom libido Vin vidigraye klyuchovu rol u tij koncepciyi likuvannya yake propaguvav Lakan u yakomu analitik maye podati sebe yak vidimist objet petit a prichini bazhannya analizovanogo U seminarah 1962 63 go ta 1964 go rokiv objet petit a viznachayetsya yak zalishok sho ne buv integrovanij pid chas vstanovlennya simvolichnogo poryadku u Realnomu Cya poziciya otrimala podalshij rozvitok u seminarah Lakana 1969 70 ih rokiv de vin rozvivaye svoyu formulu chotiroh diskursiv U diskursi gospodarya odin poznachnik namagayetsya reprezentuvati sub yekta dlya vsih inshih poznachnikiv ale neminuche porodzhuye zalishok nadlishok u Lakana ci dva ponyattya ye pevnoyu miroyu totozhnimi yak poznachennya dlya nevdachi totalizaciyi Cej nadlishok i ye objet petit a nadlishkom znachennya ta plus de jouir Cej ostannij termin Lakan rozvinuv iz posilannyam na Marksa a ye nadmirom zadovolennya yake ne maye vzhitkovoyi vartosti a ye chistim zadovolennyam U 1973 roci Lakan poyednuye objet petit a z ponyattyam vidimosti stverdzhuyuchi sho a ce vidimist isnuvannya U 1974 roci vin pomishaye jogo u centr de shodyatsya usi tri poryadki Uyavne Simvolichne ta Realne Velikij InshijNa protivagu do malenkogo inshogo velikij Inshij poznachaye radikalnu inshist inshist yaka perevershuye ilyuzornu inshist uyavnogo oskilki yiyi nemozhlivo asimilyuvati zavdyaki identifikaciyi Lakan stavit znak rivnosti mizh ciyeyu radikalnoyu inshistyu ta movoyu i zakonom i takim chinom velikij Inshij vpisuyetsya u poryadok simvolichnogo Navit bilshe velikij Inshij i ye simvolichnim poryadkom tiyeyu miroyu yakoyu vin partikulyarizuyetsya dlya kozhnogo okremogo sub yekta Inshij ye otzhe takozh inshim sub yektom u jogo radikalnij inakshosti ta unikalnosti yaku nemozhlivo asimilyuvati ale vodnochas simvolichnim poryadkom yakij vistupaye poserednikom u nashih vidnosinah z inshim sub yektom Odnak znachennya Inshogo yak inshogo sub yekta ye vtorinnim do znachennya Inshogo yak simvolichnogo poryadku Inshogo potribno v pershu chergu rozumiti yak misce misce de utvoryuyetsya movlennya Takim chinom mi mozhemo vesti movu pro Inshogo yak sub yekta lishe u vtorinnomu sensi u tomu sensi sho sub yekt mozhe zajnyati cyu poziciyu a otzhe vtiliti Inshogo dlya inshogo sub yekta Stverdzhuyuchi sho movlennya narodzhuyetsya ne v ego i navit ne u sub yekti a v Inshomu Lakan nagoloshuye te sho movlennya ta mova perebuvayut poza nashim svidomim kontrolem voni pohodyat z inshogo miscya z poza svidomosti i tomu nesvidome ye diskursom Inshogo Rozumiyuchi Inshogo yak misce Lakan vidsilaye nas do Frojdovoyi psihichnoyi topiki de nesvidome opisuyetsya yak inshe misce Pershoyu poziciyu velikogo Inshogo dlya ditini zajmaye matir oskilki same vona prijmaye primitivni kriki ditini i retroaktivno nadaye yim znachennya yak pevnim povidomlennyam Kompleks kastraciyi formuyetsya todi koli ditina vidkrivaye dlya sebe sho cej Inshij ye nepovnim sho vin poznachenij pevnoyu nestacheyu Inshimi slovami sered skarbnici poznachnikiv yaki skladayut soboyu Inshogo yakijs poznachnik zavzhdi ye vidsutnim Takim chinom mitichnij povnij Inshij ne isnuye U 1957 roci Lakan ilyustruye cyu nepovnotu Inshogo provodyachi cherez simvol A perehresnu liniyu Zvidsi inshoyu nazvoyu kastrovanogo nepovnogo inshogo ye perekreslenij Inshij Inshij ye takozh Inshoyu stattyu Insha stat ce zavzhdi zhinka yak dlya sub yektiv zhinochogo tak i dlya sub yektiv cholovichogo rodu cholovik funkcionuye tut yak peremikach zavdyaki yakomu zhinka staye cim Inshim dlya sebe samoyi tiyeyu miroyu yakoyu vona ye Inshim dlya nogo DzherelaAn Introductory Dictionary of Lacanian Psychoanalysis Dylan Evans 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Zovnishni posilannya