Стадсгусбрун

Стадсгусбрун (швед. Stadshusbron — «Міст Ратуші»), раніше відомий як Нюа-Кунгсбрун (швед. Nya Kungsholmsbron — «Новий міст Кунгсгольма») — міст у центрі Стокгольма, Швеція, розташований на північ від Стокгольмської ратуші. Сполучає Норрмальм на східному березі з островом Кунгсгольмен на західному березі. Міст є межею між озером Меларен та Клара-сйо («озеро Клара»),

Стадсгусбрун
Дата створення / заснування	1919
Названо на честь	Стокгольмська ратуша
Країна	Швеція
Адміністративна одиниця	комуна Стокгольм
З матеріалу	залізобетон, природний камінь^[d] і сталь
Виробник	^d і ^d
Архітектор	Рагнар Естберг
Проходить над/під	Клара-сйо
Розташування кінцевого пункту	Норрмальм (округ) і ^d
Стадсгусбрун у Вікісховищі

Координати: 59°19′ пн. ш. 18°03′ сх. д. / 59.317° пн. ш. 18.050° сх. д. / 59.317; 18.050

Сильне зростання населення на Кунгсгольмені спричинило будівництво першого мосту на цьому місці в 1669 — 1672 роках. Це був понтонний міст завдовжки 500 м, на той час імовірно найдовший міст Європи. Вперше його перебудували в 1709 році, а вдруге — в 1766 — 1772 роках. Проте на той час протока була значно вужчою за рахунок засипок. Початковий міст був замінений на сталевий поворотний в 1868 році. Через будівництво Ратуші в 1917 — 1919 роках був побудований нинішній розвідний двостулковий міст завширшки 19 м. Розвідну секцію остаточно закрили в 1949 році У квітні 2012 року середню частину цього мосту замінили на нову сталеву конструкцію, оскільки термін його технічної служби був досягнутий. Таким чином, це шостий міст у цьому місці з 17 століття, що сполучає Норрмальм з Кунгсгольменом.

Нинішній міст бетонний завширшки 19 м і завдовжки приблизно 85 м, облицьований природним каменем. Міст був розроблений будівельним офісом Стокгольма за участі архітектора міської ради Рагнара Естберга. За виробництво відповідали ^[sv] з Дуйсбургу (Німеччина) і ^[sv] зі Стокгольма. Середня частина складається з низького арокового мосту зі сталі

Новий сталевий міст було замовлено з Польщі та перевезено з Гдині вантажним судном до Седертельє, а потім на баржі та буксирі через канал Седертельє та озеро Меларен до Ріддарфіардену в Стокгольмі. Під час Великодніх вихідних 2012 року нову сталеву конструкцію вагою 220 тонн було піднято на місці краном ^[sv] (максимальна вантажопідйомність Lodbrok становить 260 тонн). Таким чином, Стокгольм здобув свій шостий Стадсгусбрун. Термін служби бронзи оцінюється приблизно в 120 років.

Див. також

• Мости Стокгольма

Примітки

1. Dufwa, Arne (1985). Broar och viadukter: Stadshusbron. Stockholms tekniska historia: Trafik, broar, tunnelbanor, gator. Uppsala: Stockholms gatukontor and Kommittén för Stockholmsforskning. с. 192. ISBN .
2. Kungsholmen. Stockholms gatunamn (вид. 2nd). Stockholm: Kommittén för Stockholmsforskning. 1992. с. 113—114. ISBN .
3. . Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 10 травня 2022.