Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ставне́ — село в Україні, в Закарпатській області, Ужгородському районі. Населення 1623 чоловік станом на 2001 рік.Адміністративний центр Ставненської сільської громади.
| село Ставне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Великоберезнянський район |
| Рада | Ставненська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1544 |
| Населення | 1 623 |
| Площа | 36,866 км² |
| Густота населення | 44,02 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89014 |
| Телефонний код | +380 03136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′12″ пн. ш. 22°42′16″ сх. д. / 48.98667° пн. ш. 22.70444° сх. д.Координати: 48°59′12″ пн. ш. 22°42′16″ сх. д. / 48.98667° пн. ш. 22.70444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 403 м |
| Водойми | річки Уж, Лисковець |
| Відстань до обласного центру | 70 км |
| Відстань до районного центру | 27 км |
| Найближча залізнична станція | Ставне |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89014, с. Ставне |
| Карта | |
  Ставне | |
 Ставне | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване в гірській частині долини річки Уж. Залізнична станція Ставне.
Частини села: Лубенський потік (налічує 5 дворів), Вишній Кінець, Нижній Кінець, Платок (частина села, що розташована за річкою), Наберезі (6 дворів, розміщених на підвищені), Лісковець (частина села, яка простяглася від центральної дороги всередині лісу, а перед масивом лісу росте багато кущів ліщини, яку в народі називають «ліска»).
Поля, землі: Копанини (гірський схил, на якому росло багато чагарників, люди їх вирубували, спалювали, копали вручну і від цього пішла назва поля); Кам’яний (на цьому полі зосереджено багато каміння), Межипотоками (урочище між двома потоками), Ставенський (місцевість, де були побудовані перші будинки села Ставне), Горбки (місцевість на великому підвищенні, яке простягається до підніжжя гірського хребта).
Схили гір покриті лісами: грабовими, буковими, хвойними. Від назви самих вершин, які покриті лісами походять назви урочищ, лісів: Ріг (низька вершина гір, розташована неподалік села), Бескідець (гірський масив, трохи вищий, ніж Ріг), Черемха (найвища гора цієї місцини – полонина), Віщанський Верхь (дістав назву як вододільний хребет між двома селами Ставне і ВишкаВишка (Україна)). Навколо села переважають не полонини, а гірські луки.
Потоки: Лісковець (назва походить від частини села), Глибокий (від назви місцевості; по обидва боки потоку піднімаються схили горбів), Лубенський (бере початок у селі ЛубняЛубня (Ужгородський район)).
Історія
Перша письмова згадка про село Zthawna відноситься до 1567 року, що свідчить, про його заснування у 50-х роках XVI століття. В тому ж 1567 році у селі проживали 4 родини. Інші згадки: 1727-Sztavna, 1739-та 1851-Sztavna, 1913-Fenyvesvölgy.
З кінця XVII ст. село входить до складу володінь графа Верчені. Основним видом діяльності в селі було тваринництво, розводили велику рогату худобу, овець та свиней: вирощували овес та жито. З 1711 р. село входить до складу Ужгородської домінії. В 1750 році у Ставному налічувалося 25 господарств, а всього дорослого населення 80 чоловік. Були в селі і лихварі, про яких говорили, що вони за борг «от 3-х флоринів за один рок одне ягня отбирают». В другій половині XVIII століття кріпаки Ставного давали дев'ятину від пряжі, або 3 снопи конопель, дев'ятину від польового урожаю або 4 флорини на рік від наділу, та відробляли по 104 дні панщини кожного року. Крім цього, вони були зобов'язані вивозити з лісів домінії деревину, виготовляти дранку, а також взимку утримувати казенні вівці. Якщо вівця гинула, що було частим явищем, селянин повинен був платити за неї 1 флорин 59 крейцерів. Наприкінці століття замість зимівлі овець кріпаки мусили відробляти по 6 днів панщини або давати відповідну кількість сіна чи грошей. Опріч податків на користь казенної домінії, селяни також сплачували коблину та відбували роковину.
Жорстока експлуатація не могла не викликати різкого незадоволення селян. В 1791 році жителі села скаржилися австрійському імператору Леопольду II на своє важке становище.
На початку XIX століття мешканці Ставного, де вже налічувалося 30 дворів, користувалися 11 наділами малопридатної для обробітку землі, яка не могла прогодувати селянина і півроку. їм належало 10 волів, 12 корів, 12 телят, 1 кінь, 1 лоша і 9 свиней. Через нестачу тягла ґрунти оброблялися погано, виснажувалися. Домінія примушувала кріпаків щорічно відробляти по 1007,5 дня з тяглом, або 2015 днів без тягла, здавати дев'ятину від урожаю (або відпрацювати додатково 465 днів), 20 іц топленого масла, 38 каплунів і стільки ж курок, 232 яєць, нарубати 20 сажнів дров та сплатити 29 форинтів податку. Рік у рік панщина збільшувалась. Уже в 1829 році кріпаки відробили 5247 днів. У зв'язку з тим, що біля Ставного не було орних земель, селян примушували заготовляти ліс, займатися виробництвом дранки, поташу тощо. Іноді їх виганяли на різні роботи до Ужгорода або Великого Березного, не забезпечуючи ні транспортом, ні харчами. Але найбільше використовувалася праця селян Ставного на виробництві поташу. Тільки за 1823—1831 рр. кріпаки випалили його 3270 цнт, за що домінія одержала тисячі форинтів чистого доходу.
Під час війн Австрії з Наполеоном визиск селян збільшився, оскільки вони поставляли до війська не тільки рекрутів, а також коней, продукти харчування, фураж тощо. В 1811 році, наприклад, крім грошового податку, жителі Ставного здали військовим властям 165 хлібин, 67 цнт вівса і 75 возів сіна.
У матеріалах медичного обстеження першої половини XIX століття 18 верховинських сіл, в тому числі і Ставного, зазначено, що в кожній оселі є хворі, бо населення мало вживає доброякісних продуктів, харчується вівсом та картоплею, а тому надзвичайно виснажене й голодне, і ліки йому вже не допоможуть.
Оскільки біля Ставного не було орних земель ставняни були змушені заготовляти ліс, займатися виробництвом дранки та поташу. Іноді їх виганяли до Ужгорода або Великого Березного на різні роботи, не забезпечивши харчами та транспортом. Після відміни кріпосного права стан у селі не покращився — селянам надано лише одну дев'яту частину всіх земельних угідь села. В другій половині XIX століття у Ставному збудовано лісопильний завод, власниками якого були Грюнвальд, Шіфер та інші. На заводі, поряд з працею чоловіків, широко використовувалась праця жінок і підлітків. Робітники-чоловіки переважно заготовляли ліс, працювали на пилорамах та верстатах, жінки виносили тирсу, підлітки сортували та складали дошки, бруски тощо. Робочий день починався о 6 годині ранку і продовжувався до 9 вечора.
Згідно статистичних даних, у Ставному на початку 70-х років XIX століття нараховувалося 88 господарств, яким належало 57 коней, 309 голів великої рогатої худоби, 25 свиней. Із 9686 гольдів землі після комасації в 1874 році селянам було надано 1069 гольдів, тобто одну дев'яту всіх земельних угідь села. Селяни одержали найбільш непридатні землі. Ще в 1866 році жителі Ставного та інших 15 верховинських сіл Ужанської жупи просили короля створити спеціальну комісію, яка переглянула б комасацію, виходячи з місцевих умов, адже проведене розмежування землі ставить під загрозу їх існування.
В селі діяла тільки початкова школа, заснована ще в 1814 році, яку на початку XX століття відвідувало 114 дітей. Будь-яких форм медичної допомоги в Ставному не було аж до 1918 року.
16 березня 1939 року при втечі з Закарпаття чеські жандарми неспровоковано розстріляли на пероні станції Ставне місцеве цивільне населення, убивши 5 5 осіб.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1683 особи, з яких 820 чоловіків та 863 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1615 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,01 % |
| російська | 0,68 % |
| білоруська | 0,06 % |
| молдовська | 0,06 % |
Релігія
- храм Успіння пр. богородиці. 1906. У 1751 р. згадують дерев'яну церкву св. Миколи з трьома дзвонами, прикрашену місцевими старими образами та апостолами на полотні. Згідно з шематизмом 1915 р., дерев'яна церква св. Миколи, збудована в 1778 p., згоріла в 1876 p., і на тім місці поставили дерев'яну каплицю, що була освячена 1876 р. Місце на кладовищі, де стояла церква, зветься Під дубом, хоч самого дуба вже нема. Тепер у Ставному — типова мурована базилічна церква, споруджена стараннями вірників та пароха о. Віктора Поповича, що зібрав на будівництво 5000 корон, і посвячена єпископом Юлієм Фірцаком 29 серпня 1906 р. Спочатку фундамент церкви збудували на Куциковій загороді, але там мала пролягти залізниця, тому на прохання фірми, що прокладала залізницю, спорудження церкви перенесли на інше місце (на зарінок). Фірма також подарувала на будівництво 1000 корон, виготовила безплатно план церкви, а також створила комітет із нагляду за будівництвом. Дзвони купили брати Корнутяки в 1885—1887 роках. Тоді ж, як розповідають, брати Іван та Дмитро Фаркаші продали волів і купили для церкви Євангеліє та інші книги. Останній греко-католицький парох Ставного Іван Скиба перебував у концтаборах Воркути з 1949 до 1956 р. Великий ремонт у середині 1980-х років проводили куратори Михайло Моняк і Ілько Фаркаш. Потім ремонт зробили в 1995—1996 р. за священика І. Дупина, куратора Василя Ленька, церківника Андрія Цинканича, касира Івана Бирняка. Іконостас, виготовлений різьбярами із Золотарьова, поставили аж у 1993 р. і наступного року посвятили. Малювання стін виконав місцевий художник Олексій Варахоба в 1980-х роках. Склепіння розмалювали в 1996 р. Престол відремонтовано в 1998 р. коштом вихідця з села Михайла Іваниці, що мешкає в США і 57 років не був у рідному селі.
Відомі люди
- Сабов Кирило (1838-1914) — закарпатський культурний діяч.
- Наливайко Василь Васильович (1991—2014) — Герой України, загинув 2014 року під час російсько-української війни.
Туристичні місця
- храм Успіння пр. богородиці. 1906.
- Неподалік від села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Ерташі
- Мінеральні джерела: в урочищі Драбова Млака є маловідоме джерело. Ще є джерела на початку і в кінці села, вони добре обладнані, за ними ведеться спостереження, позаяк воду з них використовують для пиття як мешканці села, так і приїжджі.
- Млини: Ленька Дмитра, Бедя Петра (На Лубенському Потоці і пацював від води) і Хити Івана (останній працював до 1950х років).
Примітки
- М. Андрусяк З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ. — «Галичина», 22.02.2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Ставне — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Petr Štěpanek. Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. Náchod: Konting, 2008. 168s. .
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stavne selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Uzhgorodskomu rajoni Naselennya 1623 cholovik stanom na 2001 rik Administrativnij centr Stavnenskoyi silskoyi gromadi selo Stavne Bilya zaliznichnoyi stanciyiBilya zaliznichnoyi stanciyi Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Velikobereznyanskij rajon Rada Stavnenska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1544 Naselennya 1 623 Plosha 36 866 km Gustota naselennya 44 02 osib km Poshtovij indeks 89014 Telefonnij kod 380 03136 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 12 pn sh 22 42 16 sh d 48 98667 pn sh 22 70444 sh d 48 98667 22 70444 Koordinati 48 59 12 pn sh 22 42 16 sh d 48 98667 pn sh 22 70444 sh d 48 98667 22 70444 Serednya visota nad rivnem morya 403 m Vodojmi richki Uzh Liskovec Vidstan do oblasnogo centru 70 km Vidstan do rajonnogo centru 27 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Stavne Misceva vlada Adresa radi 89014 s Stavne Karta Stavne Stavne Mapa Stavne u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane v girskij chastini dolini richki Uzh Zaliznichna stanciya Stavne Chastini sela Lubenskij potik nalichuye 5 dvoriv Vishnij Kinec Nizhnij Kinec Platok chastina sela sho roztashovana za richkoyu Naberezi 6 dvoriv rozmishenih na pidvisheni Liskovec chastina sela yaka prostyaglasya vid centralnoyi dorogi vseredini lisu a pered masivom lisu roste bagato kushiv lishini yaku v narodi nazivayut liska Polya zemli Kopanini girskij shil na yakomu roslo bagato chagarnikiv lyudi yih virubuvali spalyuvali kopali vruchnu i vid cogo pishla nazva polya Kam yanij na comu poli zoseredzheno bagato kaminnya Mezhipotokami urochishe mizh dvoma potokami Stavenskij miscevist de buli pobudovani pershi budinki sela Stavne Gorbki miscevist na velikomu pidvishenni yake prostyagayetsya do pidnizhzhya girskogo hrebta Shili gir pokriti lisami grabovimi bukovimi hvojnimi Vid nazvi samih vershin yaki pokriti lisami pohodyat nazvi urochish lisiv Rig nizka vershina gir roztashovana nepodalik sela Beskidec girskij masiv trohi vishij nizh Rig Cheremha najvisha gora ciyeyi miscini polonina Vishanskij Verh distav nazvu yak vododilnij hrebet mizh dvoma selami Stavne i VishkaVishka Ukrayina Navkolo sela perevazhayut ne polonini a girski luki Potoki Liskovec nazva pohodit vid chastini sela Glibokij vid nazvi miscevosti po obidva boki potoku pidnimayutsya shili gorbiv Lubenskij bere pochatok u seli LubnyaLubnya Uzhgorodskij rajon IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo Zthawna vidnositsya do 1567 roku sho svidchit pro jogo zasnuvannya u 50 h rokah XVI stolittya V tomu zh 1567 roci u seli prozhivali 4 rodini Inshi zgadki 1727 Sztavna 1739 ta 1851 Sztavna 1913 Fenyvesvolgy Z kincya XVII st selo vhodit do skladu volodin grafa Vercheni Osnovnim vidom diyalnosti v seli bulo tvarinnictvo rozvodili veliku rogatu hudobu ovec ta svinej viroshuvali oves ta zhito Z 1711 r selo vhodit do skladu Uzhgorodskoyi dominiyi V 1750 roci u Stavnomu nalichuvalosya 25 gospodarstv a vsogo doroslogo naselennya 80 cholovik Buli v seli i lihvari pro yakih govorili sho voni za borg ot 3 h floriniv za odin rok odne yagnya otbirayut V drugij polovini XVIII stolittya kripaki Stavnogo davali dev yatinu vid pryazhi abo 3 snopi konopel dev yatinu vid polovogo urozhayu abo 4 florini na rik vid nadilu ta vidroblyali po 104 dni panshini kozhnogo roku Krim cogo voni buli zobov yazani vivoziti z lisiv dominiyi derevinu vigotovlyati dranku a takozh vzimku utrimuvati kazenni vivci Yaksho vivcya ginula sho bulo chastim yavishem selyanin povinen buv platiti za neyi 1 florin 59 krejceriv Naprikinci stolittya zamist zimivli ovec kripaki musili vidroblyati po 6 dniv panshini abo davati vidpovidnu kilkist sina chi groshej Oprich podatkiv na korist kazennoyi dominiyi selyani takozh splachuvali koblinu ta vidbuvali rokovinu Zhorstoka ekspluataciya ne mogla ne viklikati rizkogo nezadovolennya selyan V 1791 roci zhiteli sela skarzhilisya avstrijskomu imperatoru Leopoldu II na svoye vazhke stanovishe Na pochatku XIX stolittya meshkanci Stavnogo de vzhe nalichuvalosya 30 dvoriv koristuvalisya 11 nadilami malopridatnoyi dlya obrobitku zemli yaka ne mogla progoduvati selyanina i pivroku yim nalezhalo 10 voliv 12 koriv 12 telyat 1 kin 1 losha i 9 svinej Cherez nestachu tyagla grunti obroblyalisya pogano visnazhuvalisya Dominiya primushuvala kripakiv shorichno vidroblyati po 1007 5 dnya z tyaglom abo 2015 dniv bez tyagla zdavati dev yatinu vid urozhayu abo vidpracyuvati dodatkovo 465 dniv 20 ic toplenogo masla 38 kapluniv i stilki zh kurok 232 yayec narubati 20 sazhniv drov ta splatiti 29 forintiv podatku Rik u rik panshina zbilshuvalas Uzhe v 1829 roci kripaki vidrobili 5247 dniv U zv yazku z tim sho bilya Stavnogo ne bulo ornih zemel selyan primushuvali zagotovlyati lis zajmatisya virobnictvom dranki potashu tosho Inodi yih viganyali na rizni roboti do Uzhgoroda abo Velikogo Bereznogo ne zabezpechuyuchi ni transportom ni harchami Ale najbilshe vikoristovuvalasya pracya selyan Stavnogo na virobnictvi potashu Tilki za 1823 1831 rr kripaki vipalili jogo 3270 cnt za sho dominiya oderzhala tisyachi forintiv chistogo dohodu Pid chas vijn Avstriyi z Napoleonom vizisk selyan zbilshivsya oskilki voni postavlyali do vijska ne tilki rekrutiv a takozh konej produkti harchuvannya furazh tosho V 1811 roci napriklad krim groshovogo podatku zhiteli Stavnogo zdali vijskovim vlastyam 165 hlibin 67 cnt vivsa i 75 voziv sina U materialah medichnogo obstezhennya pershoyi polovini XIX stolittya 18 verhovinskih sil v tomu chisli i Stavnogo zaznacheno sho v kozhnij oseli ye hvori bo naselennya malo vzhivaye dobroyakisnih produktiv harchuyetsya vivsom ta kartopleyu a tomu nadzvichajno visnazhene j golodne i liki jomu vzhe ne dopomozhut Oskilki bilya Stavnogo ne bulo ornih zemel stavnyani buli zmusheni zagotovlyati lis zajmatisya virobnictvom dranki ta potashu Inodi yih viganyali do Uzhgoroda abo Velikogo Bereznogo na rizni roboti ne zabezpechivshi harchami ta transportom Pislya vidmini kriposnogo prava stan u seli ne pokrashivsya selyanam nadano lishe odnu dev yatu chastinu vsih zemelnih ugid sela V drugij polovini XIX stolittya u Stavnomu zbudovano lisopilnij zavod vlasnikami yakogo buli Gryunvald Shifer ta inshi Na zavodi poryad z praceyu cholovikiv shiroko vikoristovuvalas pracya zhinok i pidlitkiv Robitniki choloviki perevazhno zagotovlyali lis pracyuvali na piloramah ta verstatah zhinki vinosili tirsu pidlitki sortuvali ta skladali doshki bruski tosho Robochij den pochinavsya o 6 godini ranku i prodovzhuvavsya do 9 vechora Zgidno statistichnih danih u Stavnomu na pochatku 70 h rokiv XIX stolittya narahovuvalosya 88 gospodarstv yakim nalezhalo 57 konej 309 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 25 svinej Iz 9686 goldiv zemli pislya komasaciyi v 1874 roci selyanam bulo nadano 1069 goldiv tobto odnu dev yatu vsih zemelnih ugid sela Selyani oderzhali najbilsh nepridatni zemli She v 1866 roci zhiteli Stavnogo ta inshih 15 verhovinskih sil Uzhanskoyi zhupi prosili korolya stvoriti specialnu komisiyu yaka pereglyanula b komasaciyu vihodyachi z miscevih umov adzhe provedene rozmezhuvannya zemli stavit pid zagrozu yih isnuvannya V seli diyala tilki pochatkova shkola zasnovana she v 1814 roci yaku na pochatku XX stolittya vidviduvalo 114 ditej Bud yakih form medichnoyi dopomogi v Stavnomu ne bulo azh do 1918 roku 16 bereznya 1939 roku pri vtechi z Zakarpattya cheski zhandarmi nesprovokovano rozstrilyali na peroni stanciyi Stavne misceve civilne naselennya ubivshi 5 5 osib NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1683 osobi z yakih 820 cholovikiv ta 863 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1615 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 01 rosijska 0 68 biloruska 0 06 moldovska 0 06 Religiyahram Uspinnya pr bogorodici 1906 U 1751 r zgaduyut derev yanu cerkvu sv Mikoli z troma dzvonami prikrashenu miscevimi starimi obrazami ta apostolami na polotni Zgidno z shematizmom 1915 r derev yana cerkva sv Mikoli zbudovana v 1778 p zgorila v 1876 p i na tim misci postavili derev yanu kaplicyu sho bula osvyachena 1876 r Misce na kladovishi de stoyala cerkva zvetsya Pid dubom hoch samogo duba vzhe nema Teper u Stavnomu tipova murovana bazilichna cerkva sporudzhena starannyami virnikiv ta paroha o Viktora Popovicha sho zibrav na budivnictvo 5000 koron i posvyachena yepiskopom Yuliyem Fircakom 29 serpnya 1906 r Spochatku fundament cerkvi zbuduvali na Kucikovij zagorodi ale tam mala prolyagti zaliznicya tomu na prohannya firmi sho prokladala zaliznicyu sporudzhennya cerkvi perenesli na inshe misce na zarinok Firma takozh podaruvala na budivnictvo 1000 koron vigotovila bezplatno plan cerkvi a takozh stvorila komitet iz naglyadu za budivnictvom Dzvoni kupili brati Kornutyaki v 1885 1887 rokah Todi zh yak rozpovidayut brati Ivan ta Dmitro Farkashi prodali voliv i kupili dlya cerkvi Yevangeliye ta inshi knigi Ostannij greko katolickij paroh Stavnogo Ivan Skiba perebuvav u konctaborah Vorkuti z 1949 do 1956 r Velikij remont u seredini 1980 h rokiv provodili kuratori Mihajlo Monyak i Ilko Farkash Potim remont zrobili v 1995 1996 r za svyashenika I Dupina kuratora Vasilya Lenka cerkivnika Andriya Cinkanicha kasira Ivana Birnyaka Ikonostas vigotovlenij rizbyarami iz Zolotarova postavili azh u 1993 r i nastupnogo roku posvyatili Malyuvannya stin vikonav miscevij hudozhnik Oleksij Varahoba v 1980 h rokah Sklepinnya rozmalyuvali v 1996 r Prestol vidremontovano v 1998 r koshtom vihidcya z sela Mihajla Ivanici sho meshkaye v SShA i 57 rokiv ne buv u ridnomu seli Vidomi lyudiSabov Kirilo 1838 1914 zakarpatskij kulturnij diyach Nalivajko Vasil Vasilovich 1991 2014 Geroj Ukrayini zaginuv 2014 roku pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Turistichni miscya hram Uspinnya pr bogorodici 1906 Nepodalik vid sela znahoditsya botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Ertashi Mineralni dzherela v urochishi Drabova Mlaka ye malovidome dzherelo She ye dzherela na pochatku i v kinci sela voni dobre obladnani za nimi vedetsya sposterezhennya pozayak vodu z nih vikoristovuyut dlya pittya yak meshkanci sela tak i priyizhdzhi Mlini Lenka Dmitra Bedya Petra Na Lubenskomu Potoci i pacyuvav vid vodi i Hiti Ivana ostannij pracyuvav do 1950 h rokiv Stavne i vdalini gora Cheremha 1130 m PrimitkiM Andrusyak Z BOYiV ZA KARPATSKU UKRAYiNU Galichina 22 02 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaStavne Informacijno piznavalnij portal Zakarpatska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR Petr Stepanek Podkarpatska Rus v letech 1919 1939 Nachod Konting 2008 168s ISBN 978 80 903308 2 5 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi