Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Спицин Олекса ндр Андрі йович Спи цин рос Александр Андреевич Спицын 1

Спіцин Олександр Андрійович

Спіцин Олександр Андрійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Спицин.

Олекса́ндр Андрі́йович Спи́цин (рос. Александр Андреевич Спицын; *14 серпня (26 серпня) 1858 р., м. Яранськ Вятської губернії, нині Кіровської області Росії — †17 вересня 1931 р., Ленінград, нині Санкт-Петербург) — російський і радянський археолог, кандидат історичних наук, професор. Член-кореспондент AH СРСР (обрано 15 січня 1927 р.). З 1892 року співробітник Імператорської Археологічної комісії, у 1919 р. перетвореної в Російську Академію історії матеріальної культури (РАІМК), Імператорського Російського археологічного товариства. Найбільший фахівець із середньовічних російських написів. Займався вивченням, систематизацією, каталогізацією старожитностей Росії (бронзова доба, скіфо-сарматські, Волзько-Камські, слов'янські). Одним з перших у Росії застосував багато передових методів вивчення старожитностей, зокрема, порівняльно-типологічний та картографічний методи. Датував велику кількість найважливіших археологічних пам'яток.

Олександр Андрійович Спицин
image
Олександр Спіцин
Олександр Спіцин
Народився 26 серпня 1858(1858-08-26)
Яранськ
Помер 17 вересня 1931(1931-09-17) (73 роки)
Ленінград
Поховання Смоленське православне кладовище
Країна image Російська імперія → image СРСР
Діяльність краєзнавець, археолог
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Галузь археологія
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Археологічна комісія у Петербурзі
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Науковий керівник Бестужев-Рюмін Костянтин Миколайович
Відомі учні Артамонов М. І.,
Аспіранти, докторанти Артамонов Михайло Іларіонович
Членство Академія наук СРСР
d

Біографія

Народився 14 (26) серпня 1858 року в місті Яранському Вятської губернії. Дитинство провів у місті Котельнич. У 1878 р. закінчив чоловічу Вятську гімназію, вступив до Петербурзького університету. Ще в студентські роки написав першу статтю, присвячену проблемі так званих «довгих курганів».

У кандидатській дисертації відстоював власну точку зору, згідно з якою піддав сумніву достовірність основного джерела з ранньої історії слов'янської Вятки «Повість про країну Вятську» (Хлиновський літописець) і, як наслідок, заселення Вятського краю з Новгородчини (як вважалося тоді). Ця теорія суперечила традиційним поглядам авторитетних істориків (М. М. Карамзіна і М. І. Костомарова), і кандидатську дисертацію О. А. Спицин захистити не вдалося, в результаті чого він був змушений вибрати іншу тему роботи. Спицин написав роботу «Каталог старожитностей Вятського краю», в якій вперше систематизував усі відомі відомості з археології Вятського краю, в 1882 році успішно захистив її, отримавши вчений ступінь.

Після закінчення університету працював учителем літератури та історії у місті Вятка (нині Кіров) у Вятській жіночої гімназії протягом десяти років. Зайнявся вивченням історії, опублікував декілька статей з історії та археологічним старожитностей Вятського краю. Активно збирав писемні джерела з історії краю. Склав бібліографію «Вятських губернських відомостей».

У 1892 році О. А. Спицин переїхав до Санкт-Петербурга, де взяв активну участь в роботі Російської Імператорської Археологічної комісії та Російському археологічному товаристві. Проявив себе палким прихильником розвитку слов'яно-руської археології. У липні 1892 р. брав участь у міжнародному конгресі доісторичної антропології в Москві, де виступив з рефератом «Костеносні городища в Північно-Східній Росії». За завданням Московського археологічного товариства провів ряд експедицій по дослідженню давніх пам'яток Вятської губернії, результатом яких стала книга «Археологічні розвідки про древніх мешканців Вятського краю» (1893 р.).

З 1909 р. читав лекції з археології та російської історичної географії в Петербурзькому університеті.

На запрошення відомого історика і мистецтвознавця А. І. Анісімова, О. А. Спицин читав лекції з археології в Новгородській чоловічий учительській семінарії. Надалі наукова і дослідницька діяльність О. А. Спицина також була тісно пов'язана з Новгородом. Він був обраний почесним членом Новгородського товариства аматорів старовини, а влітку 1911 р. взяв участь у роботі XV Всеросійського археологічного з'їзду, що проходив в цьому місті. З 1914 р., окрім загального курсу з російської археології, О. А. Спицин читав лекції з історичної географії в університеті і в Імператорському Петербурзькому Археологічному інституті (ІПАІ).

На території Новгородської губернії О. А. Спицин також проводив археологічні розкопки: в селі Бронниці Новгородського повіту, в селі Удрай Крестецького повіту. У 1917 р. вів археологічні спостереження за роботами на Нередицькому пагорбі.

Після Жовтневої перевороту 1917 року Спицин став членом Державної Академії історії матеріальної культури (ГАИМК) від дня її заснування (1918 р.). У 1919 р. Спицин завідував у ГАІМК розрядом російських, фінських та литовських старожитностей, тоді ж організував дві комісії — з вивчення російської нумізматики та російської мініатюри. У 1929 р. — член-кореспондент Академії наук СРСР. О. А. Спицин помер 17 вересня 1931 року в Ленінграді і був похований на Смоленському кладовищі. Серед його учнів: Михайло Артамонов.

Наукові дослідження

Вивчав і систематизував археологічні матеріали, що стосувалися східнослов'янських племен і давньої Русі, племен бронзової доби і скіфо-сарматського часу (зокрема, на території України).

Одним із перших у Росії застосував картографічний метод вивчення археологічних матеріалів.

О. А. Спицин був великим знавцем старовини бронзової доби, Волзько-Камський і слов'янських. Великим внеском А. А. Спіцина в науку є складені ним описи величезної кількості старожитностей. У той же час, безпосередньо розкопками О. А. Спицин займався мало, зосередивши свої сили на вивченні і виданні різних наукових матеріалів. Загальною популярністю користується складена їм картотека археологічних пам'яток, що знаходяться на території колишнього СРСР (зберігається в Петербурзькому відділенні Інституту історії матеріальної культури).

О. А. Спицин одним з перших почав розглядати історію як комплексну науку, невід'ємною частиною якої вважав археологію. Так, монографія «Розселення давньоруських племен за археологічними даними» (1899 р.) є успішним досвідом зіставлення літописних та археологічних даних.

О. А. Спицин склав також перші наукові посібники з археологічних розвідок і розкопок.

Праці

О. А. Спицин — автор близько трьохсот наукових робіт і публікацій. Деякі з них:

  • По поводу доказательств о новгородском происхождении вятчан, 1880 (рос.)
  • Каталог древностей Вятского края, 1882 (рос.)
  • Свод летописных известий о Вятском крае. Сост. А. Спицын. Вятка: Губ. тип., 1883 (рос.)
  • Орфографический словарь с присоединением повторительного курса русской орфографии. Сост. преп. рус. яз., словесности и педагогики А. Спицын. Вятка: тип. Куклина, 1883 (рос.)
  • Вятская старина. Вятка: Губ. тип., 1884 (рос.)
  • История рода Рязанцевых. Вятка: Губ. тип., 1884 (рос.)
  • Азбука для школьного и домашнего обучения грамоте. Соч. А. Новикова (псевд. А. Спицына, преп. Вят. жен. гимназии). Вятка: тип. Куклина, 1886 (рос.)
  • Программа для описания доисторических древностей Вятской губернии. Вятка: тип. Куклина, 1886 (рос.)
  • Земля и люди на Вятке в XVII столетии: Очерк истории землевладения. Вятка: Губ. тип., 1886 (рос.)
  • Подати, сборы и повинности на Вятке в XVII ст. Вятка: Губ. тип., 1887 (рос.)
  • Новые сведения по доисторической археологии Вятского края. Вятка: Губ. тип., 1887 (рос.)
  • I. Местное и областное управление на Вятке до XVIII века; II. К истории вятских инородцев. Сост. А. Спицын. Вятка: Губ. стат. ком., 1888 (рос.)
  • Вещественные памятники древнейших обитателей Вятского края: (Реф., посвящ. 8 Археол. съезду). Сост. А. Спицын. Вятка: Губ. тип., 1889 (рос.)
  • I. Вещественные памятники древнейших обитателей Вятского края; II. Древнейшая судьба Вятской области. Сост. А. Спицын. Вятка: Губ. стат. ком., 1889 (рос.)
  • Систематический указатель статей местного отдела неофициальной части Вятских губернских ведомостей. (1838—1890) Сост. А. Спицын. Вып. 1-2. Вятка: Губ. тип., 1890—1891 (рос.)
  • История Вятского главного народного училища: (1786—1811 г.). Сост. А. Спицын. Вятка: Губ. стат. ком., 1891 (рос.)
  • Преподаватели русского языка и словесности Вятской гимназии в 1811—1865 г. Сост. А. Спицын. Вятка: Губ. стат. ком., 1891 (рос.)
  • Костеносные городища на Северо-востоке России, 1892 (рос.)
  • Оброчные земли на Вятке в XVII веке. Казань: тип. Имп. ун-та, 1892 (рос.)
  • Приуральский край. Археологические разыскания о древнейших обитателях Вятской губернии. 1893 (рос.)
  • Производство археологических раскопок. Сост. А. Спицын Санкт-Петербург: тип. Гл. упр. Уделов, 1895 (рос.)
  • Курганы Санкт-Петербургской губернии в раскопках Л. К. Ивановского. Обраб. для изд. А. Спицын, чл. Имп. Археол. комис. Санкт-Петербург: тип. Гл. упр. Уделов, 1896 (рос.)
  • Разбор, обработка и издание археологического материала. Санкт-Петербург: тип. И. Н. Скороходова, 1898 (рос.)
  • Расселение древне-русских племен по археологическим данным. Санкт-Петербург: тип. «В. С. Балашев и К°», 1899 (рос.)
  • Гляденовское костище. Санкт-Петербург: тип. И. Н. Скороходова, 1901 (рос.)
  • Древности бассейнов рек Оки и Камы. В обраб. чл. Археол. комис. А. А. Спицына. Вып. 1. Древности Камы по раскопкам А. А. Спицына в 1898 г. Санкт-Петербург, 1901 (рос.)
  • Археологические материалы и мелкие заметки. Санкт-Петербург: тип. И. Н. Скороходова, 1902 (рос.)
  • Удлиненные и длинные русские курганы. Санкт-Петербург: тип. И. Н. Скороходова, 1903 (рос.)
  • Новые сведения о городищах дьякова типа. Санкт-Петербург: тип. И. Н. Скороходова, 1905 (рос.)
  • Белогостицкий клад 1836 г. Санкт-Петербург: тип. И. Н. Скороходова, 1905 (рос.)
  • Вещи с инкрустацией из Керченских катакомб 1904 г. Санкт-Петербург, 1905 (рос.)
  • Археологические разведки. Сост. А. Спицын, чл. Имп. Археол. комис.; Имп. Археол. комис. Санкт-Петербург: тип. Гл. упр. Уделов, 1908 (рос.)
  • Краткий каталог Музея Имп. Русского археологического общества. Сост. А. Спицын, д. ч. О-ва, хранитель Музея Краткий каталог Музея Имп. Русского археологического общества. Санкт-Петербург, 1908 (рос.)
  • Археологические раскопки. Сост. А. Спицын, чл. Имп. Археол. комис.; Имп. Археол. комис. Санкт-Петербург: Т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1910 (рос.)
  • Торговые пути Киевской Руси. Санкт-Петербург: тип. Гл. упр. уделов, 1911 (рос.)
  • Саратовские древности: (Излож. реф. проф. А. А. Спицына, прочит. 11 июня 1912 г.) Саратовские древности. Саратов, 1912 (рос.)
  • Русская историческая география: учебный курс. Имп. Петроградский археологический ин-т. Петроград: Тип. Я. Башмаков и К°, 1917, С. 68 (рос.)
  • Мои научные работы. Seminarium Kondakovianum, т. II, Prague, 1928. (рос.)

Цікаві факти

У дитинстві А. А. Спіцин вчився в одному класі Вятської гімназії з К. Е. Ціолковським. У 1891 р., перебуваючи в м. Боровську з дослідницькими цілями, Спіцин кілька днів гостював у Ціолковського, який викладав у той час математику в Борівському училищі. Спіцин допоміг Ціолковському видати його першу книгу про металеві дирижаблі оригінальної конструкції. Листування між ученими тривало до 1931 року.

Джерела

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина.
  • Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 10. — К., 1983. — С. 456.
  • Пассек Т. С., Латынин Б. А., К столетию со дня рождения А. А. Спицына // Советская археология. 1958, № 3. С. 3-6 — М.: Издательство АН СССР, 1958 г. — С. 304. (рос.)
  • Жебелёв С. А., Археолог-энтузиаст. (Памяти Спицына) // Советская археология. 1948 г., № 10; Бич О. И., Архив А. А. Спицына. Там же; Список учёных трудов А. А. Спицына. Там же. (рос.)
  • Равдоникас В. И., Памяти А. А. Спицына (1858—1931) Сообщение ГАИМК, 1931, № 9/10. (рос.)
  • Спицын А. А., Мои научные работы. Seminarium Kondakovianum, т. II, Prague, 1928. Саханев В. В. А. А. Спицын. там же. (рос.)
  • Толстов В. А., Сотрудничество А. А. Спицына с Рязанской ученой архивной комиссией // История и практика археологических исследований. Материалы Международной научной конференции, посвящённой 150-летию со дня рождения члена-корреспондента АН СССР, профессора А. А. Спицына. Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2008 г. СПб.: СПбГУ, 2008. (рос.)

Посилання

  • История образования в Нижнем Новгороде. Спицын Александр Андреевич [ 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Spicin Oleksa ndr Andri jovich Spi cin ros Aleksandr Andreevich Spicyn 14 serpnya 26 serpnya 1858 r m Yaransk Vyatskoyi guberniyi nini Kirovskoyi oblasti Rosiyi 17 veresnya 1931 r Leningrad nini Sankt Peterburg rosijskij i radyanskij arheolog kandidat istorichnih nauk profesor Chlen korespondent AH SRSR obrano 15 sichnya 1927 r Z 1892 roku spivrobitnik Imperatorskoyi Arheologichnoyi komisiyi u 1919 r peretvorenoyi v Rosijsku Akademiyu istoriyi materialnoyi kulturi RAIMK Imperatorskogo Rosijskogo arheologichnogo tovaristva Najbilshij fahivec iz serednovichnih rosijskih napisiv Zajmavsya vivchennyam sistematizaciyeyu katalogizaciyeyu starozhitnostej Rosiyi bronzova doba skifo sarmatski Volzko Kamski slov yanski Odnim z pershih u Rosiyi zastosuvav bagato peredovih metodiv vivchennya starozhitnostej zokrema porivnyalno tipologichnij ta kartografichnij metodi Datuvav veliku kilkist najvazhlivishih arheologichnih pam yatok Oleksandr Andrijovich SpicinOleksandr Spicin Oleksandr SpicinNarodivsya 26 serpnya 1858 1858 08 26 YaranskPomer 17 veresnya 1931 1931 09 17 73 roki LeningradPohovannya Smolenske pravoslavne kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist krayeznavec arheologAlma mater Sankt Peterburzkij universitetGaluz arheologiyaZaklad Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet Arheologichna komisiya u PeterburziVchene zvannya profesorNaukovij stupin kandidat istorichnih naukNaukovij kerivnik Bestuzhev Ryumin Kostyantin MikolajovichVidomi uchni Artamonov M I Aspiranti doktoranti Artamonov Mihajlo IlarionovichChlenstvo Akademiya nauk SRSR dBiografiyaNarodivsya 14 26 serpnya 1858 roku v misti Yaranskomu Vyatskoyi guberniyi Ditinstvo proviv u misti Kotelnich U 1878 r zakinchiv cholovichu Vyatsku gimnaziyu vstupiv do Peterburzkogo universitetu She v studentski roki napisav pershu stattyu prisvyachenu problemi tak zvanih dovgih kurganiv U kandidatskij disertaciyi vidstoyuvav vlasnu tochku zoru zgidno z yakoyu piddav sumnivu dostovirnist osnovnogo dzherela z rannoyi istoriyi slov yanskoyi Vyatki Povist pro krayinu Vyatsku Hlinovskij litopisec i yak naslidok zaselennya Vyatskogo krayu z Novgorodchini yak vvazhalosya todi Cya teoriya superechila tradicijnim poglyadam avtoritetnih istorikiv M M Karamzina i M I Kostomarova i kandidatsku disertaciyu O A Spicin zahistiti ne vdalosya v rezultati chogo vin buv zmushenij vibrati inshu temu roboti Spicin napisav robotu Katalog starozhitnostej Vyatskogo krayu v yakij vpershe sistematizuvav usi vidomi vidomosti z arheologiyi Vyatskogo krayu v 1882 roci uspishno zahistiv yiyi otrimavshi vchenij stupin Pislya zakinchennya universitetu pracyuvav uchitelem literaturi ta istoriyi u misti Vyatka nini Kirov u Vyatskij zhinochoyi gimnaziyi protyagom desyati rokiv Zajnyavsya vivchennyam istoriyi opublikuvav dekilka statej z istoriyi ta arheologichnim starozhitnostej Vyatskogo krayu Aktivno zbirav pisemni dzherela z istoriyi krayu Sklav bibliografiyu Vyatskih gubernskih vidomostej U 1892 roci O A Spicin pereyihav do Sankt Peterburga de vzyav aktivnu uchast v roboti Rosijskoyi Imperatorskoyi Arheologichnoyi komisiyi ta Rosijskomu arheologichnomu tovaristvi Proyaviv sebe palkim prihilnikom rozvitku slov yano ruskoyi arheologiyi U lipni 1892 r brav uchast u mizhnarodnomu kongresi doistorichnoyi antropologiyi v Moskvi de vistupiv z referatom Kostenosni gorodisha v Pivnichno Shidnij Rosiyi Za zavdannyam Moskovskogo arheologichnogo tovaristva proviv ryad ekspedicij po doslidzhennyu davnih pam yatok Vyatskoyi guberniyi rezultatom yakih stala kniga Arheologichni rozvidki pro drevnih meshkanciv Vyatskogo krayu 1893 r Z 1909 r chitav lekciyi z arheologiyi ta rosijskoyi istorichnoyi geografiyi v Peterburzkomu universiteti Na zaproshennya vidomogo istorika i mistectvoznavcya A I Anisimova O A Spicin chitav lekciyi z arheologiyi v Novgorodskij cholovichij uchitelskij seminariyi Nadali naukova i doslidnicka diyalnist O A Spicina takozh bula tisno pov yazana z Novgorodom Vin buv obranij pochesnim chlenom Novgorodskogo tovaristva amatoriv starovini a vlitku 1911 r vzyav uchast u roboti XV Vserosijskogo arheologichnogo z yizdu sho prohodiv v comu misti Z 1914 r okrim zagalnogo kursu z rosijskoyi arheologiyi O A Spicin chitav lekciyi z istorichnoyi geografiyi v universiteti i v Imperatorskomu Peterburzkomu Arheologichnomu instituti IPAI Na teritoriyi Novgorodskoyi guberniyi O A Spicin takozh provodiv arheologichni rozkopki v seli Bronnici Novgorodskogo povitu v seli Udraj Kresteckogo povitu U 1917 r viv arheologichni sposterezhennya za robotami na Neredickomu pagorbi Pislya Zhovtnevoyi perevorotu 1917 roku Spicin stav chlenom Derzhavnoyi Akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi GAIMK vid dnya yiyi zasnuvannya 1918 r U 1919 r Spicin zaviduvav u GAIMK rozryadom rosijskih finskih ta litovskih starozhitnostej todi zh organizuvav dvi komisiyi z vivchennya rosijskoyi numizmatiki ta rosijskoyi miniatyuri U 1929 r chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR O A Spicin pomer 17 veresnya 1931 roku v Leningradi i buv pohovanij na Smolenskomu kladovishi Sered jogo uchniv Mihajlo Artamonov Naukovi doslidzhennyaVivchav i sistematizuvav arheologichni materiali sho stosuvalisya shidnoslov yanskih plemen i davnoyi Rusi plemen bronzovoyi dobi i skifo sarmatskogo chasu zokrema na teritoriyi Ukrayini Odnim iz pershih u Rosiyi zastosuvav kartografichnij metod vivchennya arheologichnih materialiv O A Spicin buv velikim znavcem starovini bronzovoyi dobi Volzko Kamskij i slov yanskih Velikim vneskom A A Spicina v nauku ye skladeni nim opisi velicheznoyi kilkosti starozhitnostej U toj zhe chas bezposeredno rozkopkami O A Spicin zajmavsya malo zoseredivshi svoyi sili na vivchenni i vidanni riznih naukovih materialiv Zagalnoyu populyarnistyu koristuyetsya skladena yim kartoteka arheologichnih pam yatok sho znahodyatsya na teritoriyi kolishnogo SRSR zberigayetsya v Peterburzkomu viddilenni Institutu istoriyi materialnoyi kulturi O A Spicin odnim z pershih pochav rozglyadati istoriyu yak kompleksnu nauku nevid yemnoyu chastinoyu yakoyi vvazhav arheologiyu Tak monografiya Rozselennya davnoruskih plemen za arheologichnimi danimi 1899 r ye uspishnim dosvidom zistavlennya litopisnih ta arheologichnih danih O A Spicin sklav takozh pershi naukovi posibniki z arheologichnih rozvidok i rozkopok PraciO A Spicin avtor blizko trohsot naukovih robit i publikacij Deyaki z nih Po povodu dokazatelstv o novgorodskom proishozhdenii vyatchan 1880 ros Katalog drevnostej Vyatskogo kraya 1882 ros Svod letopisnyh izvestij o Vyatskom krae Sost A Spicyn Vyatka Gub tip 1883 ros Orfograficheskij slovar s prisoedineniem povtoritelnogo kursa russkoj orfografii Sost prep rus yaz slovesnosti i pedagogiki A Spicyn Vyatka tip Kuklina 1883 ros Vyatskaya starina Vyatka Gub tip 1884 ros Istoriya roda Ryazancevyh Vyatka Gub tip 1884 ros Azbuka dlya shkolnogo i domashnego obucheniya gramote Soch A Novikova psevd A Spicyna prep Vyat zhen gimnazii Vyatka tip Kuklina 1886 ros Programma dlya opisaniya doistoricheskih drevnostej Vyatskoj gubernii Vyatka tip Kuklina 1886 ros Zemlya i lyudi na Vyatke v XVII stoletii Ocherk istorii zemlevladeniya Vyatka Gub tip 1886 ros Podati sbory i povinnosti na Vyatke v XVII st Vyatka Gub tip 1887 ros Novye svedeniya po doistoricheskoj arheologii Vyatskogo kraya Vyatka Gub tip 1887 ros I Mestnoe i oblastnoe upravlenie na Vyatke do XVIII veka II K istorii vyatskih inorodcev Sost A Spicyn Vyatka Gub stat kom 1888 ros Veshestvennye pamyatniki drevnejshih obitatelej Vyatskogo kraya Ref posvyash 8 Arheol sezdu Sost A Spicyn Vyatka Gub tip 1889 ros I Veshestvennye pamyatniki drevnejshih obitatelej Vyatskogo kraya II Drevnejshaya sudba Vyatskoj oblasti Sost A Spicyn Vyatka Gub stat kom 1889 ros Sistematicheskij ukazatel statej mestnogo otdela neoficialnoj chasti Vyatskih gubernskih vedomostej 1838 1890 Sost A Spicyn Vyp 1 2 Vyatka Gub tip 1890 1891 ros Istoriya Vyatskogo glavnogo narodnogo uchilisha 1786 1811 g Sost A Spicyn Vyatka Gub stat kom 1891 ros Prepodavateli russkogo yazyka i slovesnosti Vyatskoj gimnazii v 1811 1865 g Sost A Spicyn Vyatka Gub stat kom 1891 ros Kostenosnye gorodisha na Severo vostoke Rossii 1892 ros Obrochnye zemli na Vyatke v XVII veke Kazan tip Imp un ta 1892 ros Priuralskij kraj Arheologicheskie razyskaniya o drevnejshih obitatelyah Vyatskoj gubernii 1893 ros Proizvodstvo arheologicheskih raskopok Sost A Spicyn Sankt Peterburg tip Gl upr Udelov 1895 ros Kurgany Sankt Peterburgskoj gubernii v raskopkah L K Ivanovskogo Obrab dlya izd A Spicyn chl Imp Arheol komis Sankt Peterburg tip Gl upr Udelov 1896 ros Razbor obrabotka i izdanie arheologicheskogo materiala Sankt Peterburg tip I N Skorohodova 1898 ros Rasselenie drevne russkih plemen po arheologicheskim dannym Sankt Peterburg tip V S Balashev i K 1899 ros Glyadenovskoe kostishe Sankt Peterburg tip I N Skorohodova 1901 ros Drevnosti bassejnov rek Oki i Kamy V obrab chl Arheol komis A A Spicyna Vyp 1 Drevnosti Kamy po raskopkam A A Spicyna v 1898 g Sankt Peterburg 1901 ros Arheologicheskie materialy i melkie zametki Sankt Peterburg tip I N Skorohodova 1902 ros Udlinennye i dlinnye russkie kurgany Sankt Peterburg tip I N Skorohodova 1903 ros Novye svedeniya o gorodishah dyakova tipa Sankt Peterburg tip I N Skorohodova 1905 ros Belogostickij klad 1836 g Sankt Peterburg tip I N Skorohodova 1905 ros Veshi s inkrustaciej iz Kerchenskih katakomb 1904 g Sankt Peterburg 1905 ros Arheologicheskie razvedki Sost A Spicyn chl Imp Arheol komis Imp Arheol komis Sankt Peterburg tip Gl upr Udelov 1908 ros Kratkij katalog Muzeya Imp Russkogo arheologicheskogo obshestva Sost A Spicyn d ch O va hranitel Muzeya Kratkij katalog Muzeya Imp Russkogo arheologicheskogo obshestva Sankt Peterburg 1908 ros Arheologicheskie raskopki Sost A Spicyn chl Imp Arheol komis Imp Arheol komis Sankt Peterburg T vo R Golike i A Vilborg 1910 ros Torgovye puti Kievskoj Rusi Sankt Peterburg tip Gl upr udelov 1911 ros Saratovskie drevnosti Izlozh ref prof A A Spicyna prochit 11 iyunya 1912 g Saratovskie drevnosti Saratov 1912 ros Russkaya istoricheskaya geografiya uchebnyj kurs Imp Petrogradskij arheologicheskij in t Petrograd Tip Ya Bashmakov i K 1917 S 68 ros Moi nauchnye raboty Seminarium Kondakovianum t II Prague 1928 ros Cikavi faktiU ditinstvi A A Spicin vchivsya v odnomu klasi Vyatskoyi gimnaziyi z K E Ciolkovskim U 1891 r perebuvayuchi v m Borovsku z doslidnickimi cilyami Spicin kilka dniv gostyuvav u Ciolkovskogo yakij vikladav u toj chas matematiku v Borivskomu uchilishi Spicin dopomig Ciolkovskomu vidati jogo pershu knigu pro metalevi dirizhabli originalnoyi konstrukciyi Listuvannya mizh uchenimi trivalo do 1931 roku DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina Ukrayinska Radyanska Enciklopediya 2 e vidannya T 10 K 1983 S 456 Passek T S Latynin B A K stoletiyu so dnya rozhdeniya A A Spicyna Sovetskaya arheologiya 1958 3 S 3 6 M Izdatelstvo AN SSSR 1958 g S 304 ros Zhebelyov S A Arheolog entuziast Pamyati Spicyna Sovetskaya arheologiya 1948 g 10 Bich O I Arhiv A A Spicyna Tam zhe Spisok uchyonyh trudov A A Spicyna Tam zhe ros Ravdonikas V I Pamyati A A Spicyna 1858 1931 Soobshenie GAIMK 1931 9 10 ros Spicyn A A Moi nauchnye raboty Seminarium Kondakovianum t II Prague 1928 Sahanev V V A A Spicyn tam zhe ros Tolstov V A Sotrudnichestvo A A Spicyna s Ryazanskoj uchenoj arhivnoj komissiej Istoriya i praktika arheologicheskih issledovanij Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii posvyashyonnoj 150 letiyu so dnya rozhdeniya chlena korrespondenta AN SSSR professora A A Spicyna Sankt Peterburg 26 30 noyabrya 2008 g SPb SPbGU 2008 ros PosilannyaIstoriya obrazovaniya v Nizhnem Novgorode Spicyn Aleksandr Andreevich 18 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ