Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Співачка Жозефіна або мишачий народ нім Josefine die Sängerin oder Das Volk der Mäuse останнє оповідання Франца Кафки на

Співачка Жозефіна, або мишачий народ

Співачка Жозефіна, або мишачий народ

«Співачка Жозефіна, або мишачий народ» (нім. Josefine, die Sängerin oder Das Volk der Mäuse) — останнє оповідання Франца Кафки, написане в 1924 році незадовго до його смерті. Увійшло до збірки оповідань , яка була видана видавництвом Verlag Die Schmiede невдовзі після смерті автора.

Співачка Жозефіна, або мишачий народ
Josefine, die Sängerin oder Das Volk der Mäuse
Форманарація[d]
АвторФранц Кафка
Мованімецька
Опубліковано1924
Видавництво[en]

Сюжет

Жозефіна — рідкість серед мишачого народу, адже вона має вроджені здібності до співу, яких не було ні у кого в недавній історії спільноти. Хоч цей народ не є музичним, дехто ставить під сумнів здібності Жозефіни, тоді як інші обожнюють її, вважаючи скарбом громади. Коли Жозефіна починає співати — всі збираються разом, щоб послухати, і цінують її виступи як щось, що допомагає їм витримати їхнє надзвичайно важке життя.

Оповідач починає з твердження, що той, хто не чув, як співає Жозефіна, не знає справжньої сили музики, але, поміркувавши, запитує, чи взагалі Жозефіна співає, чи просто свистить, як це вміють робити всі мишоподібні люди, і роблять це регулярно. Він каже, що в її голосі немає нічого особливо вартого уваги, окрім, можливо, його крихкості, але в Жозефіні має бути щось особливе, оскільки її виступ змушує всіх забути, принаймні тимчасово, будь-які дорікання в її адрес. Він задається питанням, чи не може її ефект полягати в тому, що вона робить з повсякденних подій видовище, і в цьому випадку її посередній голос може виділятися. Після деякого уточнення своєї оцінки, оповідач вирішує, що мишачий народ цінує не її «здібності», а можливість зібратися і поміркувати в тиші, яку дають її вистави. Вони найбільше цінують ці зустрічі, коли настають найважчі часи. Жозефіна залишається впливовою в громаді, навіть попри те, що її виступи іноді привертають увагу ворогів мишачого народу і призводять до нападу, від якого вона завжди тікає в безпечне місце.

Жозефіна регулярно намагається переконати спільноту мишачих людей дозволити їй припинити свою обов'язкову роботу, щоб вона могла зосередитися на своєму «співі». Оповідач вважає, що насправді вона прагне суспільного визнання свого мистецтва. Вона починає, стверджуючи, що могла б співати ще краще, якби мала час на відпочинок між виступами, але громада ігнорує її прохання, тому вона починає скорочувати свої виступи і симулювати травми, але ніхто, окрім її прихильників, не звертає на це уваги. Зрештою, Жозефіна зникає. Спочатку за нею сумують і шукають, але оповідач коментує, що, зрештою, втечею вона лише нашкодила собі, адже мишачий народ міг жити ще до неї і тепер житиме без неї, спершу лише зі спогадами про її пісні, а згодом і без них.

Аналіз

У творі мишачий народ жодного разу не описується як такий, що складається з мишей. Багато аспектів їхнього життя схожі на мишачі: небезпека завжди неминуча, багато ворогів, місцевість, в якій вони живуть, працьовитість, їхніх дітей забирають з родин у суспільство невдовзі після народження, відсутність письмових записів тощо. Оповідач є одним з них, описує їх, коли Жозефіна починає співати, так, що вони стають «тихими, як миші» — окрім назви, це єдиний раз, коли згадуються миші. Ймовірно, Кафка хотів залишити це питання на судження читача.

Як і в оповіданні «Голодомайстер», тут розглядаються стосунки між митцем та його аудиторією. Таким чином, воно може бути роздумами Кафки про його власну творчість. Зокрема, Кафка звертається до постійної для нього проблеми — можливості звільнитися від своєї роботи, щоб повністю присвятити себе письменництву.

Починаючи з 1921 року, Кафка цікавився творчістю єврейського сатирика Карла Крауса. Тому оповідання також може інтерпретуватися як алегоричне зображення взаємодії між Карлом Краусом та його переважно єврейською аудиторією. Недосконалий свист може символізувати єврейську манеру розмовляти, бурмочучи. Таким чином, свист Жозефіни, тобто її мишача мова, була б «мишиною німецькою».

Спів Жозефіни передає, незалежно від її власних намірів, сильне відчуття безпеки і спокою, що є великою потребою для неспокійного мишачого народу, керованого як величезним репродуктивним інстинктом, так і небезпекою: «Цей свист, що лунає тоді, коли має замовкнути все інше, зіходить до нас, мов послання всього народу до кожної окремої людини. В часи тяжких випробувань кволий Жозефінин свист мов відображує злиденне животіння нашого народу серед бур ворожого йому світу. Й Жозефіна відтворює ту злиденність своїм співом і поведінкою, здобуваючи нашу щиру прихильність, і на саму думку про це нам стає легше». — Тут чітко простежується посилання на єврейський народ з його суворими умовами життя і долею розсіяння по всьому світу, і приписується великий позитивний ефект мистецькій творчості як об'єднуючій силі.

Використання у філософії

Австрійський філософ [de] використовує «Жозефіну» як обрамлення у своїй книзі «Фабрики знання, індустрії творчості», щоб покритикувати фабричні аспекти університетів та індустріальні характеристики мистецтва. У книзі Рауніґа зв'язок між співом Жозефіни та повсякденним життям мишачого народу тягне за собою як [en], так і [en] — концепції зі спільної роботи філософів Жиля Дельоза та Фелікса Ґваттарі. Зокрема, привабливість пісні Жозефіни є концентруючою, ретериторіалізуючою силою, в той час як повсякденне життя мишачого народу передбачає постійний рух або детериторіалізацію.

Адаптації

Примітки

  1. Peter-André Alt: Franz Kafka: Der ewige Sohn. Eine Biographie. Verlag C.H. Beck, München 2005, , S. 665
  2. Wendelin Schmidt-Dengler, Norbert Winkler: Die Vielfalt in Kafkas Leben und Werk. Vitalis, 2005, , S. 273 und 275. Hinweis auf die Interpretation von Andre Nemeths
  3. Raunig, Gerald (2013). Afterword. Factories of Knowledge, Industries of Creativity. Semiotext(e) Intervention Series. Т. 15. Переклад: Derieg, Aileen; Mecchia, Giuseppina. Semiotext(e). ISBN .
  4. Factories of Knowledge, Industries of Creativity. mitpress.mit.edu. MIT Press.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Spivachka Zhozefina abo mishachij narod nim Josefine die Sangerin oder Das Volk der Mause ostannye opovidannya Franca Kafki napisane v 1924 roci nezadovgo do jogo smerti Uvijshlo do zbirki opovidan yaka bula vidana vidavnictvom Verlag Die Schmiede nevdovzi pislya smerti avtora Spivachka Zhozefina abo mishachij narodJosefine die Sangerin oder Das Volk der MauseFormanaraciya d AvtorFranc KafkaMovanimeckaOpublikovano1924Vidavnictvo en SyuzhetZhozefina ridkist sered mishachogo narodu adzhe vona maye vrodzheni zdibnosti do spivu yakih ne bulo ni u kogo v nedavnij istoriyi spilnoti Hoch cej narod ne ye muzichnim dehto stavit pid sumniv zdibnosti Zhozefini todi yak inshi obozhnyuyut yiyi vvazhayuchi skarbom gromadi Koli Zhozefina pochinaye spivati vsi zbirayutsya razom shob posluhati i cinuyut yiyi vistupi yak shos sho dopomagaye yim vitrimati yihnye nadzvichajno vazhke zhittya Opovidach pochinaye z tverdzhennya sho toj hto ne chuv yak spivaye Zhozefina ne znaye spravzhnoyi sili muziki ale pomirkuvavshi zapituye chi vzagali Zhozefina spivaye chi prosto svistit yak ce vmiyut robiti vsi mishopodibni lyudi i roblyat ce regulyarno Vin kazhe sho v yiyi golosi nemaye nichogo osoblivo vartogo uvagi okrim mozhlivo jogo krihkosti ale v Zhozefini maye buti shos osoblive oskilki yiyi vistup zmushuye vsih zabuti prinajmni timchasovo bud yaki dorikannya v yiyi adres Vin zadayetsya pitannyam chi ne mozhe yiyi efekt polyagati v tomu sho vona robit z povsyakdennih podij vidovishe i v comu vipadku yiyi poserednij golos mozhe vidilyatisya Pislya deyakogo utochnennya svoyeyi ocinki opovidach virishuye sho mishachij narod cinuye ne yiyi zdibnosti a mozhlivist zibratisya i pomirkuvati v tishi yaku dayut yiyi vistavi Voni najbilshe cinuyut ci zustrichi koli nastayut najvazhchi chasi Zhozefina zalishayetsya vplivovoyu v gromadi navit popri te sho yiyi vistupi inodi privertayut uvagu vorogiv mishachogo narodu i prizvodyat do napadu vid yakogo vona zavzhdi tikaye v bezpechne misce Zhozefina regulyarno namagayetsya perekonati spilnotu mishachih lyudej dozvoliti yij pripiniti svoyu obov yazkovu robotu shob vona mogla zosereditisya na svoyemu spivi Opovidach vvazhaye sho naspravdi vona pragne suspilnogo viznannya svogo mistectva Vona pochinaye stverdzhuyuchi sho mogla b spivati she krashe yakbi mala chas na vidpochinok mizh vistupami ale gromada ignoruye yiyi prohannya tomu vona pochinaye skorochuvati svoyi vistupi i simulyuvati travmi ale nihto okrim yiyi prihilnikiv ne zvertaye na ce uvagi Zreshtoyu Zhozefina znikaye Spochatku za neyu sumuyut i shukayut ale opovidach komentuye sho zreshtoyu vtecheyu vona lishe nashkodila sobi adzhe mishachij narod mig zhiti she do neyi i teper zhitime bez neyi spershu lishe zi spogadami pro yiyi pisni a zgodom i bez nih AnalizU tvori mishachij narod zhodnogo razu ne opisuyetsya yak takij sho skladayetsya z mishej Bagato aspektiv yihnogo zhittya shozhi na mishachi nebezpeka zavzhdi neminucha bagato vorogiv miscevist v yakij voni zhivut pracovitist yihnih ditej zabirayut z rodin u suspilstvo nevdovzi pislya narodzhennya vidsutnist pismovih zapisiv tosho Opovidach ye odnim z nih opisuye yih koli Zhozefina pochinaye spivati tak sho voni stayut tihimi yak mishi okrim nazvi ce yedinij raz koli zgaduyutsya mishi Jmovirno Kafka hotiv zalishiti ce pitannya na sudzhennya chitacha Yak i v opovidanni Golodomajster tut rozglyadayutsya stosunki mizh mitcem ta jogo auditoriyeyu Takim chinom vono mozhe buti rozdumami Kafki pro jogo vlasnu tvorchist Zokrema Kafka zvertayetsya do postijnoyi dlya nogo problemi mozhlivosti zvilnitisya vid svoyeyi roboti shob povnistyu prisvyatiti sebe pismennictvu Pochinayuchi z 1921 roku Kafka cikavivsya tvorchistyu yevrejskogo satirika Karla Krausa Tomu opovidannya takozh mozhe interpretuvatisya yak alegorichne zobrazhennya vzayemodiyi mizh Karlom Krausom ta jogo perevazhno yevrejskoyu auditoriyeyu Nedoskonalij svist mozhe simvolizuvati yevrejsku maneru rozmovlyati burmochuchi Takim chinom svist Zhozefini tobto yiyi mishacha mova bula b mishinoyu nimeckoyu Spiv Zhozefini peredaye nezalezhno vid yiyi vlasnih namiriv silne vidchuttya bezpeki i spokoyu sho ye velikoyu potreboyu dlya nespokijnogo mishachogo narodu kerovanogo yak velicheznim reproduktivnim instinktom tak i nebezpekoyu Cej svist sho lunaye todi koli maye zamovknuti vse inshe zihodit do nas mov poslannya vsogo narodu do kozhnoyi okremoyi lyudini V chasi tyazhkih viprobuvan kvolij Zhozefinin svist mov vidobrazhuye zlidenne zhivotinnya nashogo narodu sered bur vorozhogo jomu svitu J Zhozefina vidtvoryuye tu zlidennist svoyim spivom i povedinkoyu zdobuvayuchi nashu shiru prihilnist i na samu dumku pro ce nam staye legshe Tut chitko prostezhuyetsya posilannya na yevrejskij narod z jogo suvorimi umovami zhittya i doleyu rozsiyannya po vsomu svitu i pripisuyetsya velikij pozitivnij efekt misteckij tvorchosti yak ob yednuyuchij sili Vikoristannya u filosofiyiAvstrijskij filosof de vikoristovuye Zhozefinu yak obramlennya u svoyij knizi Fabriki znannya industriyi tvorchosti shob pokritikuvati fabrichni aspekti universitetiv ta industrialni harakteristiki mistectva U knizi Rauniga zv yazok mizh spivom Zhozefini ta povsyakdennim zhittyam mishachogo narodu tyagne za soboyu yak en tak i en koncepciyi zi spilnoyi roboti filosofiv Zhilya Deloza ta Feliksa Gvattari Zokrema privablivist pisni Zhozefini ye koncentruyuchoyu reteritorializuyuchoyu siloyu v toj chas yak povsyakdenne zhittya mishachogo narodu peredbachaye postijnij ruh abo deteritorializaciyu Adaptaciyi Zhozefina mishacha spivachka p yesa en Otrimala premiyu en yak najkrasha p yesa roku U 2014 roci muzichnij gurt Tangerine Dream vipustiv mini albom Josephine the Mouse Singer Spivachka Zhozefina j Mishachij Narod povnometrazhnij hudozhnij film kinorezhisera Sergiya Maslobojshikova PrimitkiPeter Andre Alt Franz Kafka Der ewige Sohn Eine Biographie Verlag C H Beck Munchen 2005 ISBN 3 406 53441 4 S 665 Wendelin Schmidt Dengler Norbert Winkler Die Vielfalt in Kafkas Leben und Werk Vitalis 2005 ISBN 3 89919 066 1 S 273 und 275 Hinweis auf die Interpretation von Andre Nemeths Raunig Gerald 2013 Afterword Factories of Knowledge Industries of Creativity Semiotext e Intervention Series T 15 Pereklad Derieg Aileen Mecchia Giuseppina Semiotext e ISBN 9781584351160 Factories of Knowledge Industries of Creativity mitpress mit edu MIT Press

Дата публікації:
Топ