Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Спитай у пилу» — найпопулярніший роман американського письменника , вперше опублікований у 1939 році, дія якого розгортається в Лос-Анджелесі часів Великої депресії. Це один із серії романів, в яких фігурує персонаж Артуро Бандіні, альтер-его Фанте, молодий італо-американець з Колорадо, який намагається стати письменником у Лос-Анджелесі.
| Автор | d |
|---|---|
| Мова | американська англійська |
| Видано | 1939 |
| Попередній твір | d |
| Наступний твір | d |
Роман широко вважається американською класикою, його регулярно включають до навчальних програм з американської літератури в коледжах. Книга є романом з ключем, значна частина якого ґрунтується на автобіографічних подіях з життя Фанте. Роман справив значний вплив на Чарльза Буковскі. У 2006 році сценарист Роберт Таун екранізував роман у фільмі «Спитай у пилу», головні ролі в якому зіграли Сальма Хаєк і Колін Фаррелл.
Публікація
Перша публікація роману послідувала після успішної публікації Фанте «Дочекайся весни, Бандіні» та його оповідань у відомих виданнях, таких як . Перше видання роману було надруковано накладом лише 2 200 примірників. Незважаючи на те, що продажі не були великими, у 1954 році видавництво випустило видання в м'якій обкладинці. Популярність роману не досягла свого піку, поки поет Чарльз Буковскі не здійснив перевидання роману видавництвом "Black Sparrow Press" у 1980 році з передмовою від самого автора.
Синопсис
Артуро Домінік Бандіні — письменник, що бореться за життя, живе в в , занедбаній частині центру Лос-Анджелеса. Живучи за рахунок апельсинів, він несвідомо створює картину Лос-Анджелеса як сучасної антиутопії часів Великої депресії. Його опубліковане оповідання «Песик сміявся» не вразило нікого в його занедбаному пансіонаті, крім однієї 14-річної дівчинки Джуді. Знедолений, він заходить у буфет Columbia Buffet, де зустрічає Каміллу Лопес, офіціантку.
Бандіні закохується в Лопес, яка сама закохана в свого колегу по роботі Семмі. Семмі зневажає Каміллу, кажучи Бандіні, що він повинен ставитися до Камілли погано, якщо він хоче її завоювати. Бандіні бореться з власною бідністю, почуттям католицької провини та любов’ю до нестабільної деградуючої Камілли. Зрештою, Камілла потрапляє до психіатричної лікарні, а потім переїжджає до іншої, після чого тікає. Бандіні шукає її, але знаходить, що вона чекає на нього в його квартирі. Він вирішує забрати її з Лос-Анджелеса і влаштовує жити в будинку на пляжі. Він купує їй маленького песика, і вони винаймають житло в Лагуна-Біч. Він залишає її там, щоб забрати свої речі зі свого готельного номера в Лос-Анджелесі, але після повернення знаходить будинок порожнім. Він отримує телеграму від Семмі, який просить, щоб він прийшов і забрав Каміллу, оскільки вона з’явилася в пустельній хатині, в якій він жив, і діє йому на нерви. Поки Бандіні прибуває туди, Семмі вигнав Каміллу, і вона блукає пустелею. Бандіні шукає її з болісним страхом, що не знайде кохану жінку, і незабаром цей страх справджується. Він повертається до хатини Семмі і дивиться на порожню пустельну землю. Він бере примірник свого першого роману, який нещодавно вийшов друком, присвячує його Каміллі і кидає в пустелю.
Теми
Найпопулярніший роман Фанте, напівавтобіографічний «Спитай у пилу», є третьою книгою з того, що зараз називають «Сагою про Артуро Бандіні» або «Квартетом Бандіні». Бандіні виступав як його альтер-его у чотирьох романах: «Дочекайся весни, Бандіні» (1938), «Дорога до Лос-Анджелеса» (хронологічно це перший роман Фанте, але він не був опублікований до 1985 року), «Спитай у пилу» (1939) і, нарешті, «Сни з пагорба Бункер» (1982). Останній Фанте надиктував своїй дружині Джойс наприкінці свого життя після того, як ускладнення діабету спричинили сліпоту та ампутацію обох ніг. Використання Фанте Бандіні як свого альтер-его можна порівняти з персонажем Чарльза Буковскі — Генрі Чінаскі.
Постійними темами творів Фанте є бідність, католицизм, сімейне життя, італо-американська ідентичність, спорт і життя письменника. Протягом багатьох років багато хто називав «Спитай у пилу» монументальним романом Південної Каліфорнії/Лос-Анджелеса (, Чарльз Буковскі та Los Angeles Times Book Review). Через понад шістдесят років після публікації «Спитай у пилу» на кілька тижнів з’являлася у списку бестселерів за версією «Нью-Йорк Таймс».
Рецепція
Початкове сприйняття роману було неоднозначним, що призвело до низьких продажів. Розповсюдження було ускладнене тим, що видавець Фанте був втягнутий у судову суперечку щодо публікації несанкціонованої версії біографії Адольфа Гітлера "Майн Кампф", через що йому не вистачало коштів.
Спадщина
Фант був одним із перших письменників, які зобразили важкі часи, з якими зіткнулися багато людей у Лос-Анджелесі часів Депресії. Роберт Таун назвав «Спитай у пилу» найкращим романом коли-небудь написаним про Лос-Анджелес.
Американський письменник Чарльз Буковскі називає творчість Джона Фанте значним впливом на його власну творчість, зокрема на «Спитай у пилу», на який він натрапив у публічній бібліотеці, будучи ще молодим письменником. Ентузіазм Буковскі до роману допоміг йому не впасти в забуття в 1970-х роках. Буковскі, який подружився зі старшим автором наприкінці життя Фанте, написав передмову до цього роману для репринтного видання Black Sparrow Press. У цій передмові Буковскі стверджує: "Фанте був моїм богом".
«Спитай у пилу» містить тематичні перегуки з романом Кнута Гамсуна «Голод» 1890 року. Фанте був великим шанувальником Гамсуна. Назва «Спитай у пилу» походить від роману Кнута Гамсуна «Пан» 1894 року, в якому лейтенант Ґлан розповідає історію про дівчину у вежі:
"Іншу він кохав, як рабиню, як божевільну і як жебрачку. Чому? Спитайте пил на дорозі і падаюче листя, спитайте таємничого Бога життя, бо ніхто не знає таких речей. Вона не дала йому нічого, нічого не дала, а він їй подякував. Вона сказала: Віддай мені свій спокій і свій розум! І він тільки шкодував, що вона не попросила його життя".
У романі Девіда Фостера Воллеса 1987 року Лаваш "Стоуні" Бідсмен має дерев'яну ногу з прихованою шухлядою, в якій він зберігає сигарети з марихуаною та інші заборонені речовини. У четвертому розділі «Спитай у пилу» згадується персонаж на ім'я Бенні Коен, у якого «була дерев'яна нога з маленькими дверцятами. У дверцятах були сигарети з марихуаною. Він продавав їх по п'ятнадцять центів за штуку».
Примітки
- Woodard, Rob (14 січня 2009). How Ask the Dust nearly missed greatness. The Guardian. Процитовано 10 липня 2016.
- Kellogg, Carolyn (7 квітня 2009). John Fante's 'Ask the Dust' grows with time. Los Angeles Times (амер.). ISSN 0458-3035. Процитовано 10 липня 2016.
- How Hitler Nearly Destroyed the Great American Novel. 21 грудня 2018.
- Fante, J., 1980, Ask the Dust, Black Sparrow Press, Santa Barbara. Introduction by Charles Bukowski
Додаткова інформація
- Tayler, Christopher (2000-09-21). "Bandini to Hackmuth". London Review of Books. pp. 28–29. ISSN 0260-9592.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spitaj u pilu najpopulyarnishij roman amerikanskogo pismennika vpershe opublikovanij u 1939 roci diya yakogo rozgortayetsya v Los Andzhelesi chasiv Velikoyi depresiyi Ce odin iz seriyi romaniv v yakih figuruye personazh Arturo Bandini alter ego Fante molodij italo amerikanec z Kolorado yakij namagayetsya stati pismennikom u Los Andzhelesi Spitaj u pilu AvtordMovaamerikanska anglijskaVidano1939Poperednij tvirdNastupnij tvird Roman shiroko vvazhayetsya amerikanskoyu klasikoyu jogo regulyarno vklyuchayut do navchalnih program z amerikanskoyi literaturi v koledzhah Kniga ye romanom z klyuchem znachna chastina yakogo gruntuyetsya na avtobiografichnih podiyah z zhittya Fante Roman spraviv znachnij vpliv na Charlza Bukovski U 2006 roci scenarist Robert Taun ekranizuvav roman u filmi Spitaj u pilu golovni roli v yakomu zigrali Salma Hayek i Kolin Farrell PublikaciyaPersha publikaciya romanu posliduvala pislya uspishnoyi publikaciyi Fante Dochekajsya vesni Bandini ta jogo opovidan u vidomih vidannyah takih yak Pershe vidannya romanu bulo nadrukovano nakladom lishe 2 200 primirnikiv Nezvazhayuchi na te sho prodazhi ne buli velikimi u 1954 roci vidavnictvo vipustilo vidannya v m yakij obkladinci Populyarnist romanu ne dosyagla svogo piku poki poet Charlz Bukovski ne zdijsniv perevidannya romanu vidavnictvom Black Sparrow Press u 1980 roci z peredmovoyu vid samogo avtora SinopsisArturo Dominik Bandini pismennik sho boretsya za zhittya zhive v v zanedbanij chastini centru Los Andzhelesa Zhivuchi za rahunok apelsiniv vin nesvidomo stvoryuye kartinu Los Andzhelesa yak suchasnoyi antiutopiyi chasiv Velikoyi depresiyi Jogo opublikovane opovidannya Pesik smiyavsya ne vrazilo nikogo v jogo zanedbanomu pansionati krim odniyeyi 14 richnoyi divchinki Dzhudi Znedolenij vin zahodit u bufet Columbia Buffet de zustrichaye Kamillu Lopes oficiantku Bandini zakohuyetsya v Lopes yaka sama zakohana v svogo kolegu po roboti Semmi Semmi znevazhaye Kamillu kazhuchi Bandini sho vin povinen stavitisya do Kamilli pogano yaksho vin hoche yiyi zavoyuvati Bandini boretsya z vlasnoyu bidnistyu pochuttyam katolickoyi provini ta lyubov yu do nestabilnoyi degraduyuchoyi Kamilli Zreshtoyu Kamilla potraplyaye do psihiatrichnoyi likarni a potim pereyizhdzhaye do inshoyi pislya chogo tikaye Bandini shukaye yiyi ale znahodit sho vona chekaye na nogo v jogo kvartiri Vin virishuye zabrati yiyi z Los Andzhelesa i vlashtovuye zhiti v budinku na plyazhi Vin kupuye yij malenkogo pesika i voni vinajmayut zhitlo v Laguna Bich Vin zalishaye yiyi tam shob zabrati svoyi rechi zi svogo gotelnogo nomera v Los Andzhelesi ale pislya povernennya znahodit budinok porozhnim Vin otrimuye telegramu vid Semmi yakij prosit shob vin prijshov i zabrav Kamillu oskilki vona z yavilasya v pustelnij hatini v yakij vin zhiv i diye jomu na nervi Poki Bandini pribuvaye tudi Semmi vignav Kamillu i vona blukaye pusteleyu Bandini shukaye yiyi z bolisnim strahom sho ne znajde kohanu zhinku i nezabarom cej strah spravdzhuyetsya Vin povertayetsya do hatini Semmi i divitsya na porozhnyu pustelnu zemlyu Vin bere primirnik svogo pershogo romanu yakij neshodavno vijshov drukom prisvyachuye jogo Kamilli i kidaye v pustelyu TemiNajpopulyarnishij roman Fante napivavtobiografichnij Spitaj u pilu ye tretoyu knigoyu z togo sho zaraz nazivayut Sagoyu pro Arturo Bandini abo Kvartetom Bandini Bandini vistupav yak jogo alter ego u chotiroh romanah Dochekajsya vesni Bandini 1938 Doroga do Los Andzhelesa hronologichno ce pershij roman Fante ale vin ne buv opublikovanij do 1985 roku Spitaj u pilu 1939 i nareshti Sni z pagorba Bunker 1982 Ostannij Fante nadiktuvav svoyij druzhini Dzhojs naprikinci svogo zhittya pislya togo yak uskladnennya diabetu sprichinili slipotu ta amputaciyu oboh nig Vikoristannya Fante Bandini yak svogo alter ego mozhna porivnyati z personazhem Charlza Bukovski Genri Chinaski Postijnimi temami tvoriv Fante ye bidnist katolicizm simejne zhittya italo amerikanska identichnist sport i zhittya pismennika Protyagom bagatoh rokiv bagato hto nazivav Spitaj u pilu monumentalnim romanom Pivdennoyi Kaliforniyi Los Andzhelesa Charlz Bukovski ta Los Angeles Times Book Review Cherez ponad shistdesyat rokiv pislya publikaciyi Spitaj u pilu na kilka tizhniv z yavlyalasya u spisku bestseleriv za versiyeyu Nyu Jork Tajms RecepciyaPochatkove sprijnyattya romanu bulo neodnoznachnim sho prizvelo do nizkih prodazhiv Rozpovsyudzhennya bulo uskladnene tim sho vidavec Fante buv vtyagnutij u sudovu superechku shodo publikaciyi nesankcionovanoyi versiyi biografiyi Adolfa Gitlera Majn Kampf cherez sho jomu ne vistachalo koshtiv SpadshinaFant buv odnim iz pershih pismennikiv yaki zobrazili vazhki chasi z yakimi zitknulisya bagato lyudej u Los Andzhelesi chasiv Depresiyi Robert Taun nazvav Spitaj u pilu najkrashim romanom koli nebud napisanim pro Los Andzheles Amerikanskij pismennik Charlz Bukovski nazivaye tvorchist Dzhona Fante znachnim vplivom na jogo vlasnu tvorchist zokrema na Spitaj u pilu na yakij vin natrapiv u publichnij biblioteci buduchi she molodim pismennikom Entuziazm Bukovski do romanu dopomig jomu ne vpasti v zabuttya v 1970 h rokah Bukovski yakij podruzhivsya zi starshim avtorom naprikinci zhittya Fante napisav peredmovu do cogo romanu dlya reprintnogo vidannya Black Sparrow Press U cij peredmovi Bukovski stverdzhuye Fante buv moyim bogom Spitaj u pilu mistit tematichni pereguki z romanom Knuta Gamsuna Golod 1890 roku Fante buv velikim shanuvalnikom Gamsuna Nazva Spitaj u pilu pohodit vid romanu Knuta Gamsuna Pan 1894 roku v yakomu lejtenant Glan rozpovidaye istoriyu pro divchinu u vezhi Inshu vin kohav yak rabinyu yak bozhevilnu i yak zhebrachku Chomu Spitajte pil na dorozi i padayuche listya spitajte tayemnichogo Boga zhittya bo nihto ne znaye takih rechej Vona ne dala jomu nichogo nichogo ne dala a vin yij podyakuvav Vona skazala Viddaj meni svij spokij i svij rozum I vin tilki shkoduvav sho vona ne poprosila jogo zhittya U romani Devida Fostera Vollesa 1987 roku Lavash Stouni Bidsmen maye derev yanu nogu z prihovanoyu shuhlyadoyu v yakij vin zberigaye sigareti z marihuanoyu ta inshi zaboroneni rechovini U chetvertomu rozdili Spitaj u pilu zgaduyetsya personazh na im ya Benni Koen u yakogo bula derev yana noga z malenkimi dvercyatami U dvercyatah buli sigareti z marihuanoyu Vin prodavav yih po p yatnadcyat centiv za shtuku PrimitkiWoodard Rob 14 sichnya 2009 How Ask the Dust nearly missed greatness The Guardian Procitovano 10 lipnya 2016 Kellogg Carolyn 7 kvitnya 2009 John Fante s Ask the Dust grows with time Los Angeles Times amer ISSN 0458 3035 Procitovano 10 lipnya 2016 How Hitler Nearly Destroyed the Great American Novel 21 grudnya 2018 Fante J 1980 Ask the Dust Black Sparrow Press Santa Barbara Introduction by Charles BukowskiDodatkova informaciyaTayler Christopher 2000 09 21 Bandini to Hackmuth London Review of Books pp 28 29 ISSN 0260 9592