Список українських народних ігор

Список українських народних ігор:

• Баштан — дитяча гра, в якій діти удають, ніби рвуть «дідові» кавуни та дині, а той їх ловить.
• (Веребей) — варіант гри в квач, де гравці стоять у колі.
• Вербова дощечка — давня весняна гра, яку іноді називають також «Жук» або «Жучок».
•  — химерна дитяча гра, що імітує напад ворона на курчат, яких захищає квочка; у цій грі ворон символізує темряву, морок і смерть.
• Гилка — давня народна гра в м'яч.
• Горюдуб (горидуб, горипень)
•  — масова народна гра, у якій «вовк» ловить «гусей», що тікають з поля додому.
• Дзвін (дзвіночок) — дитяча гра, у якій один гравець, що стоїть у колі інших гравців, які взялися за руки, намагається вирватися з ланцюга.
•  — гра, яка полягає в тому, що один з її учасників повинен перестрибнути через інших, що розмістились один за одним зігнувшись.
• Квач (латки, лованки) — гра, у якій треба влучити м'ячем у втікача або, наздогнавши його, торкнутися рукою
•  — гра, у якій «миша» тікає від «кота» зсередини кола гравців («танку»), які беруться за руки. Коли «танок» піднімає руки вгору, «миша» тікає від «кота». А коли «кіт» намагається проскочити за «мишею» — руки опускають.
• Ковіньки (свинка, булка) — хлоп'яча гра, подібна за принципом до хокею.
• Панас — гра, в якій хтось один із зав'язаними очима ловить інших.
• та  — подібні забавки, в яких один виконавець імітує події у пісні, яку співають інші гравці, що стоять чи водять хоровод навколо.
• Піжмурки (жмурки) — гра, під час якої один із учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших.
• Свинки — гра з ключками та м'ячем.
• Скраклі — спортивна гра, що за принципом нагадує городки.
• Схованки — гра, яка полягає у тім, що один з учасників шукає інших, які сховалися.
• Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце.
• Хрещик — а) рід гри, в якій одна пара гравців ловить другу, яка після голосового сигналу розбігається, тікаючи від першої пари, та намагається знову з'єднатися (варіант цієї гри має назви «Горидуб» чи «Горю-дуб»); б) танкова гра, під нас якої хлопці й дівчата міняються місцями.
• Швайка — гра, що полягає у киданні великого товстого цвяха в кільце, яке лежить на землі.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
2. . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011.
3. Ворон // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Гилка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Гуси // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
7. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
8. Довгий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
9. . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
10. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
11. Панас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
12. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
13. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
14. . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011.
15. Баба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
16. . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
17. Хрещик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
18. Швайка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

• Українські народні дитячі ігри [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на Веселій абетці [ 30 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Список українських народних ігор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.