Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джалаїрський султанат — держава на території сучасних Іраку та східного Ірану, що утворилася в середині XIV ст. Тривалий час боролася з сусідами за пануванням над Персією та Кавказом. Згодом намагалася протистояти державі Тимура. Зрештою зазнала нищівної поразки та зникла в ході війни з державою Кара-Коюнлу.
| Джалаїрський султанат | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Багдад (1335—1358, 1388—1411) Тебриз (1358—1388) Басра (1411—1432) | |||
| Мови | монгольська, арабська | |||
| Форма правління | монархія | |||
| султан | ||||
| - 1336-1356 | Хасан Бузург | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | 1335 | |||
| - знищено Кара-Коюнлу | 1432 | |||
| ||||
Історія
Передумови
Назва роду походить від монгольського племені джалаїр, а саме з численної і сильної родоплемінної групи, відомих під ім'ям еке-монгол (великі монголи). З самого початку діяльності Чингізхана джалаїри стали на його бік і брали участь в походах його проти династії Цзінь в північному Китаї, до Тибету, проти держави Хорезмшахів в Середній Азії та Персії. Відомий полководець Чингізхана , підкорювач Китаю, походив з роду джалаїрів.
За часів Чингісхана джалаїри поділилися на чотири групи: перша залишалася в Монголії та Китаї, друга — оселилася на схід від середньої течії річку Чу і стала називатися Чу-манак; третя — утвердилася в долинах Чирчика і Ангрена і відома під ім'ям Джалаїрської орди (інша назва Сир-манак); четверта на чолі Ілгой-нойоном з Хулагу-ханом пішла в Персію та Близький Схід. Згодом третя та четверта гілки сильно тюркизувалися. Втім саме очільники останньої в подальшому стали засновниками власної держави.
Син Ілги — Акбуга, а потім син останнього — Хусейн — відігравали одну з провідних ролей в часи держави Хулагуїдів, відомих як Ільхани. З часом Джалаїріди породичалися з Ільханами, зокрема Газан-ханом і Гайхату. Наприкінці існування держави Ільханів Джалаїріди поділяли фактичну владу з іншим впливовим родом — Чобанідами.
Заснування
Засновником держави у 1335 році став Хасан, син Хусейна. Він скористався остаточним занепадом держави Ільханів, а потім припинення прямої лінії роду Хулагуїдів — смертю Абу-Саїда. З огляду на родинні зв'язки з останніми та належність до знатного і відомого монгольського племені, дозволило Хасану претендувати на владу на всій території колишньої держави Ільханів.
Хасан зумів захопити значну частину Іраку, завдав поразки Чобанідам й зробив Багдад своєю столицею. На ознаку своєї могутності взяв прізвисько «Бузург», тобто «Великий». Згодом тривала запекла боротьба з Чобанідами, які отаборилися на півночі сучасного Ірану.
Піднесення
Лише у 1357 році після перемоги над Чобанідами Увейса I, сина Хасана, вдалося відвести загрозу з півночі, а незабаром повністю знищити Чобанідів. Протягом 1364—1368 років було підкорено північний Ірак, Іранський Азербайджан та Ширван. Правитель останнього — Кабус — визнав зверхність Джалаїрідів.
Слідом за цим султанат втягнувся в тривале протистояння з Кара-Коюнлу на території Східної Анатолії. Це було викликано прагнення Джалаїридів об'єднати під своєї владою усі колишні землі Хулагуїдів. Водночас вони вимушені були протистояти прагнення Золотої Орди встановити свою владу в Ширвані. З середини 1370-х років вступили у протистояння з династією Музаффаридів, що правили у власно Персії. 1382 році прийняли титул султана.
Війни з Тимуром
У 1386 році султан Ахмед розпочав тривалу боротьбу з еміром Тимуром, що створив у Середній Азії власну державу. Війна 1386—1387 років завершилося поразкою Джалаїрідів. Проте після відходу військ Тимура Ахмед зумів відновити владу в Іраку. У 1393—1394 роках війська султанату зазнали нової поразки, після чого Ахмед втік до Єгипту. На деякий час Джалаїрський султанат припинив своє існування. Втім вже у 1398 році влада Джалаїрідів була знову відновлена в Багдаді та Басрі.
Нова війна з Тимуром 1400—1401 років завершилася нищівною поразкою та знищенням Багдада в 1401 році. З цього моменту до смерті Тимура у 1405 році султанат знову припинив існувати.
Відновлення та загибель
У 1405 Джалаїіріди відвоювали увесь Ірак. після цього мали намір відновити контроль над північним Іраном та вдертися до власне Персії. Проте вимушені були вести війну з Кара-Коюнлу. У 1411 році зазнали від останніх поразки, втративши Багдад. З цього моменту новою столицею стає Басра.
Поразка відбилася на загальному послаблені держави. Джалаїріди вимушені були визнати зверхність Шахруха з династії Тимурідів. Втім у 1432 році Джалаїрський султанат було ліквідовано Кара-Коюнлу, а останній правитель Хусейн II загинув.
Державний устрій
На чолі стояв правитель, який спочатку мав титул шейха. Ймовірно це була даниною кочового способу життя предків Джалаїрідів. Водночас, напевне, на початку існування, держави не почувалися досить могутніми. Лише з 1382 року йменуються султанами. Власне, відтоді держава Джалаїрідів формально постає як султанат.
В управління зберігалися традиції хулагуїдів: в областях існували намісники. які підкорялися правителю. Також діяли відповідні відомства в столиці, що відповідали з фінанси, військову справу, двір султана, зведення фортець, міст та будівель та ін.
Соціальний устрій
На чолі стояв правитель (шейх, султан). Найближчим оточенням були родичі та велика аристократія з числа монголів, що складала почт володаря. Основні зиски отримували саме вони. Також привілейованим класом були мулли та імами (мусульманське духівництво). Середню ланки складали дрібна місцева знать, хани або вожді племен тюрків, заможні містяни (ремісники та торговці) і дехкані (заможні селяни).
Релігія
Провідною релігією був іслам. Продовжили політику останніх Хулагуїдів щодо ісламізації монгольських осередків на території Месопотамії та Ірану. Разом з тим Джалаїріди підтримували більше шиїтів, ніж сунітів. Водночас придушували через податки та різні заборони рештки зороастрійців та християн. Меншою мірою від політики держави страждали юдеї.
Культура
Правителі держави підтримували письменників і поетів, намагаючись наслідувати часам розквіту держави Ільханів. В цей час мовою офіційних паперів залишалася монгольська. Для дипломатичного листування застосовувалася арабська та перська мови. Втім для літературних творів — зазвичай перська.
В їх період працював Мухаммад Хіндушах Нахчивані, що є автором праці перською мовою «Дастур ал-Катіб фі та'їн ал-маратіб» («Керівництво для переписувача при визначенні ступенів», 1366 рік).
Султани
| Ім'я | Роки правління |
|---|---|
| Хасан Бузург | 1336–1356 |
| Увайс I | 1356–1374 |
| Хасан I | 1374 |
| Джалал ад-дін Хусейн I | 1374–1382 |
| Гійас ад-дін Ахмад | 1382-1410 |
| Шах Валад | 1410–1411 |
| Махмуд | 1411 (перше правління) |
| Увайс II | 1411-1421 |
| Мухаммад | 1421 |
| Махмуд | 1421-1425 (друге правління) |
| Хусейн II | 1425-1432 |
Примітки
- Bosworth, Clifford Edmund. The new Islamic dynasties: a chronological and genealogical manual. New Edinburgh Islamic Surveys Series; , 978-0-7486-2137-8
Джерела
- Bosworth, Clifford Edmund. The new Islamic dynasties: a chronological and genealogical manual. New Edinburgh Islamic Surveys Series; , 978-0-7486-2137-8
- Рыжов К. Н. Все монархи мира. Мусульманский Восток VII—XV вв. — Вече, 2004. — С. 156. — ISBN 5-94538 (рос.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джалаїрський султанат |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhalayirskij sultanat derzhava na teritoriyi suchasnih Iraku ta shidnogo Iranu sho utvorilasya v seredini XIV st Trivalij chas borolasya z susidami za panuvannyam nad Persiyeyu ta Kavkazom Zgodom namagalasya protistoyati derzhavi Timura Zreshtoyu zaznala nishivnoyi porazki ta znikla v hodi vijni z derzhavoyu Kara Koyunlu Dzhalayirskij sultanat 1335 1432 Dzhalayiru istorichni kordoni na kartiDerzhava Dzhalayiridiv poznacheno zelenim kolorom Stolicya Bagdad 1335 1358 1388 1411 Tebriz 1358 1388 Basra 1411 1432 Movi mongolska arabska Forma pravlinnya monarhiya sultan 1336 1356 Hasan Buzurg Istoriya Zasnovane 1335 znisheno Kara Koyunlu 1432 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhalayirskij sultanatIstoriyaPeredumovi Nazva rodu pohodit vid mongolskogo plemeni dzhalayir a same z chislennoyi i silnoyi rodopleminnoyi grupi vidomih pid im yam eke mongol veliki mongoli Z samogo pochatku diyalnosti Chingizhana dzhalayiri stali na jogo bik i brali uchast v pohodah jogo proti dinastiyi Czin v pivnichnomu Kitayi do Tibetu proti derzhavi Horezmshahiv v Serednij Aziyi ta Persiyi Vidomij polkovodec Chingizhana pidkoryuvach Kitayu pohodiv z rodu dzhalayiriv Za chasiv Chingishana dzhalayiri podililisya na chotiri grupi persha zalishalasya v Mongoliyi ta Kitayi druga oselilasya na shid vid serednoyi techiyi richku Chu i stala nazivatisya Chu manak tretya utverdilasya v dolinah Chirchika i Angrena i vidoma pid im yam Dzhalayirskoyi ordi insha nazva Sir manak chetverta na choli Ilgoj nojonom z Hulagu hanom pishla v Persiyu ta Blizkij Shid Zgodom tretya ta chetverta gilki silno tyurkizuvalisya Vtim same ochilniki ostannoyi v podalshomu stali zasnovnikami vlasnoyi derzhavi Sin Ilgi Akbuga a potim sin ostannogo Husejn vidigravali odnu z providnih rolej v chasi derzhavi Hulaguyidiv vidomih yak Ilhani Z chasom Dzhalayiridi porodichalisya z Ilhanami zokrema Gazan hanom i Gajhatu Naprikinci isnuvannya derzhavi Ilhaniv Dzhalayiridi podilyali faktichnu vladu z inshim vplivovim rodom Chobanidami Zasnuvannya Zasnovnikom derzhavi u 1335 roci stav Hasan sin Husejna Vin skoristavsya ostatochnim zanepadom derzhavi Ilhaniv a potim pripinennya pryamoyi liniyi rodu Hulaguyidiv smertyu Abu Sayida Z oglyadu na rodinni zv yazki z ostannimi ta nalezhnist do znatnogo i vidomogo mongolskogo plemeni dozvolilo Hasanu pretenduvati na vladu na vsij teritoriyi kolishnoyi derzhavi Ilhaniv Hasan zumiv zahopiti znachnu chastinu Iraku zavdav porazki Chobanidam j zrobiv Bagdad svoyeyu stoliceyu Na oznaku svoyeyi mogutnosti vzyav prizvisko Buzurg tobto Velikij Zgodom trivala zapekla borotba z Chobanidami yaki otaborilisya na pivnochi suchasnogo Iranu Pidnesennya Lishe u 1357 roci pislya peremogi nad Chobanidami Uvejsa I sina Hasana vdalosya vidvesti zagrozu z pivnochi a nezabarom povnistyu znishiti Chobanidiv Protyagom 1364 1368 rokiv bulo pidkoreno pivnichnij Irak Iranskij Azerbajdzhan ta Shirvan Pravitel ostannogo Kabus viznav zverhnist Dzhalayiridiv Slidom za cim sultanat vtyagnuvsya v trivale protistoyannya z Kara Koyunlu na teritoriyi Shidnoyi Anatoliyi Ce bulo viklikano pragnennya Dzhalayiridiv ob yednati pid svoyeyi vladoyu usi kolishni zemli Hulaguyidiv Vodnochas voni vimusheni buli protistoyati pragnennya Zolotoyi Ordi vstanoviti svoyu vladu v Shirvani Z seredini 1370 h rokiv vstupili u protistoyannya z dinastiyeyu Muzaffaridiv sho pravili u vlasno Persiyi 1382 roci prijnyali titul sultana Vijni z Timurom U 1386 roci sultan Ahmed rozpochav trivalu borotbu z emirom Timurom sho stvoriv u Serednij Aziyi vlasnu derzhavu Vijna 1386 1387 rokiv zavershilosya porazkoyu Dzhalayiridiv Prote pislya vidhodu vijsk Timura Ahmed zumiv vidnoviti vladu v Iraku U 1393 1394 rokah vijska sultanatu zaznali novoyi porazki pislya chogo Ahmed vtik do Yegiptu Na deyakij chas Dzhalayirskij sultanat pripiniv svoye isnuvannya Vtim vzhe u 1398 roci vlada Dzhalayiridiv bula znovu vidnovlena v Bagdadi ta Basri Nova vijna z Timurom 1400 1401 rokiv zavershilasya nishivnoyu porazkoyu ta znishennyam Bagdada v 1401 roci Z cogo momentu do smerti Timura u 1405 roci sultanat znovu pripiniv isnuvati Vidnovlennya ta zagibel U 1405 Dzhalayiiridi vidvoyuvali uves Irak pislya cogo mali namir vidnoviti kontrol nad pivnichnim Iranom ta vdertisya do vlasne Persiyi Prote vimusheni buli vesti vijnu z Kara Koyunlu U 1411 roci zaznali vid ostannih porazki vtrativshi Bagdad Z cogo momentu novoyu stoliceyu staye Basra Porazka vidbilasya na zagalnomu poslableni derzhavi Dzhalayiridi vimusheni buli viznati zverhnist Shahruha z dinastiyi Timuridiv Vtim u 1432 roci Dzhalayirskij sultanat bulo likvidovano Kara Koyunlu a ostannij pravitel Husejn II zaginuv Derzhavnij ustrijNa choli stoyav pravitel yakij spochatku mav titul shejha Jmovirno ce bula daninoyu kochovogo sposobu zhittya predkiv Dzhalayiridiv Vodnochas napevne na pochatku isnuvannya derzhavi ne pochuvalisya dosit mogutnimi Lishe z 1382 roku jmenuyutsya sultanami Vlasne vidtodi derzhava Dzhalayiridiv formalno postaye yak sultanat V upravlinnya zberigalisya tradiciyi hulaguyidiv v oblastyah isnuvali namisniki yaki pidkoryalisya pravitelyu Takozh diyali vidpovidni vidomstva v stolici sho vidpovidali z finansi vijskovu spravu dvir sultana zvedennya fortec mist ta budivel ta in Socialnij ustrijNa choli stoyav pravitel shejh sultan Najblizhchim otochennyam buli rodichi ta velika aristokratiya z chisla mongoliv sho skladala pocht volodarya Osnovni ziski otrimuvali same voni Takozh privilejovanim klasom buli mulli ta imami musulmanske duhivnictvo Serednyu lanki skladali dribna misceva znat hani abo vozhdi plemen tyurkiv zamozhni mistyani remisniki ta torgovci i dehkani zamozhni selyani ReligiyaProvidnoyu religiyeyu buv islam Prodovzhili politiku ostannih Hulaguyidiv shodo islamizaciyi mongolskih oseredkiv na teritoriyi Mesopotamiyi ta Iranu Razom z tim Dzhalayiridi pidtrimuvali bilshe shiyitiv nizh sunitiv Vodnochas pridushuvali cherez podatki ta rizni zaboroni reshtki zoroastrijciv ta hristiyan Menshoyu miroyu vid politiki derzhavi strazhdali yudeyi KulturaPraviteli derzhavi pidtrimuvali pismennikiv i poetiv namagayuchis nasliduvati chasam rozkvitu derzhavi Ilhaniv V cej chas movoyu oficijnih paperiv zalishalasya mongolska Dlya diplomatichnogo listuvannya zastosovuvalasya arabska ta perska movi Vtim dlya literaturnih tvoriv zazvichaj perska V yih period pracyuvav Muhammad Hindushah Nahchivani sho ye avtorom praci perskoyu movoyu Dastur al Katib fi ta yin al maratib Kerivnictvo dlya perepisuvacha pri viznachenni stupeniv 1366 rik SultaniIm ya Roki pravlinnya Hasan Buzurg 1336 1356 Uvajs I 1356 1374 Hasan I 1374 Dzhalal ad din Husejn I 1374 1382 Gijas ad din Ahmad 1382 1410 Shah Valad 1410 1411 Mahmud 1411 pershe pravlinnya Uvajs II 1411 1421 Muhammad 1421 Mahmud 1421 1425 druge pravlinnya Husejn II 1425 1432PrimitkiBosworth Clifford Edmund The new Islamic dynasties a chronological and genealogical manual New Edinburgh Islamic Surveys Series ISBN 0 7486 2137 7 978 0 7486 2137 8DzherelaBosworth Clifford Edmund The new Islamic dynasties a chronological and genealogical manual New Edinburgh Islamic Surveys Series ISBN 0 7486 2137 7 978 0 7486 2137 8 Ryzhov K N Vse monarhi mira Musulmanskij Vostok VII XV vv Veche 2004 S 156 ISBN 5 94538 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhalayirskij sultanat