Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Столиця Угорщини Будапешт має вісім автомобільних та два залізничних мости через річку Дунай Мости Будапешта є важливою

Список мостів Будапешта

Список мостів Будапешта

Столиця Угорщини Будапешт має вісім автомобільних та два залізничних мости через річку Дунай. Мости Будапешта є важливою частиною транспортної інфраструктури міста та популярними туристичними й визначними пам'ятками.

image
Дунай в Будапешті

На початку другої половини XIX століття в Будапешті почалося будівництво постійних мостів через Дунай. До початку Другої світової війни було зведено сім постійних мостів, у тому числі два залізничних. Наприкінці Другої світової війни всі вони були зруйновані військами вермахту. Німецькі загарбники руйнували всі стратегічні об'єкти, що траплялися їм на шляху, тому вони підірвали всі мости, які служили для об'єднання столиці Угорщини та берегів Дунаю.

Після закінчення війни були відновлені фактично всі зруйновані конструкції, причому практично всі мости були відновлені в їх первісному вигляді.

Мости Будапешта формують панораму міста та є характерною рисою міського пейзажу. Дунайський берег Будапешта між мостами Маргіт та Свободи тепер є частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Мости, що перетинають річку Дунай в Будапешті, відображені в таблиці в порядку з півночі на південь.

Фото моста Міст Дата будівництва Дата відновлення Район в частині Буда Район в частині Пешт
image Міст Медьєрі
Megyeri híd 		2008 Békásmegyer III. Újpest IV.
image
Északi összekötő vasúti híd 		1896 1955 Békásmegyer III. Újlipótváros XIII.
image Міст Арпада
Árpád híd 		1950 Békásmegyer III. Újlipótváros XIII.
image Міст Маргіт
Margit híd 		1876 1948 District II. Belváros V., Újlipótváros XIII.
image Ланцюговий міст Сечені
Széchenyi Lánchíd 		1849 1949 Vár I. Belváros V.
image Міст Ержебет
Erzsébet híd 		1903 1964 Vár I. Belváros V.
image Міст Свободи
Szabadság híd 		1896 1946 Vár I. Belváros V., Ferencváros IX.
image Міст Петефі
Petőfi híd 		1937 1952 Újbuda XI. Ferencváros IX.
image міст Ракоці
Rákóczi híd 		1995 Újbuda XI. Ferencváros IX.
image
Összekötő vasúti híd 		1877 1953 Újbuda XI. Ferencváros IX.

Міст Медьєрі

image
Міст Медьєрі

Міст Медьєрі (угор. Megyeri híd) - це найновіший міст у Будапешті. Він був відкритий 30 вересня 2008 року. Це найдовший міст Будапешта та всієї річки Дунай. Він знаходиться на північній околиці міста та є частиною . Він також є першим вантовим річковим мостом в Угорщині. Міст з'єднує один з північних районів Будапешта на стороні Пешт, що називається , з на стороні Буда.

Попит на новий міст в Будапешті виник з метою частково полегшити рух в північній частині столиці. Проектування мосту почалося в 1993 році. У 2005 році було обрано підрядника для будівництва мосту. Ним стала компанія М0 Північний Дунайський Консорціум (M0 Northern Danube Consortium), провідним архітектором став Матьяш Хуньяді. У той час офіційною назвою мосту була назва М0 Північний Дунайський міст. Свою теперешню назву міст отримав перед відкриттям.

Будівельна угода була підписана 6 січня 2006 року, а на початку наступного року було розпочато будівельні роботи.

Конструктивно міст Медьєрі складається з п'яти частин, повна довжина яких становить 1862 метри, а ширина - 35 метрів. Міст має чотири смуги автомобільного руху (по дві смуги в обох напрямках) та аварійну смугу. У майбутньому, якщо цього вимагатиме зростання трафіку, дорога може бути розширена до смуг 2х3 без зміни конструкції мосту, шляхом усунення аварійної смуги. На північній стороні мосту є велосипедна доріжка, а на південній - тротуар.

Будівництво мосту Медьєрі було завершено приблизно через два з половиною роки від початку будівництва. 22-24 серпня 2008 року, перед введенням в експлуатацію, міст пройшов випробування. Випробування проводилися вночі, щоб різниця температур, викликана сонячним світлом, не вплинула на результат. Всього на міст було випущено 48 вантажівок з піском вантажопідйомністю 43 тонни. Випробування показали гарні результати: конструкція зігнулася менш ніж на півметра, тому результати виявилися навіть кращими, ніж очікувалося.

Новий міст був урочисто відкритий 30 вересня 2008 року прем'єр-міністром Ференцем Дюрчані, після нього виступив Ґабор Демскі, мер Будапешта. Рух почався після церемонії відкриття, за кілька хвилин до п'ятої години вечора.

Міст Арпада

image
Міст Арпада

Міст Арпада (угор. Árpád híd) - балочний міст, розташований в північній частині острова Маргарет в Будапешті. Це другий за довжиною міст Будапешта після моста Медьєрі. Міст Арпада з'єднує два робітничіх райони міста Обуду та Уйпешт.

Міст був названий на честь правителя Арпада, що був вождем 7 угорських племен, що прийшли у Карпатський басейн у IX сторіччі. Арпад став першим князем мад'ярів та засновником угорської держави. Від нього бере початок королівська династія Арпадів.

Будівництво моста було розпочато у 1939 році за проектом Яноша Коссалки. Роботою керували Károly Széchy и Pál Sávoly. Прольоти моста мали довжину 103 м та були на той момент найдовшими у світі для мостів балочної конструкції. У 1943 році зведення моста було припинено через Другу світову війну, та відновилося лише у 1948 році.

7 листопада 1950 року відбулося урочисте відкриття мосту. Довжина моста склала 562 метра, а ширина 13 метрів. Спочатку запланована ширина моста складала 27,6 метра. Але в повоєнні роки було прийнято рішення будувати нові мости максимально швидко, просто та з мінімальними витратами вкрай цінних в повоєнний час будівельних матеріалів. З цієї причини встановлення сталевої конструкції включало тільки частини, прикріплені до двох середніх балок мосту, таким чином наполовину звужуючи початково заплановану ширину моста.

Посередині моста було прокладено трамвайні колії, а з боків - смуги автомобільного руху та тротуари. При відкритті міст отримав назву - Міст Сталіна. У 1958 році міст було перейменовано та він знову отримав назву міст Арпада.

У 1981–1984 роках міст Арпада вирішили розширити, добудувавши до нього по обидва боки додаткові мости шириною по 11 метрів кожен. Після розширення він являє собою 3 окремих моста, що мають спільне дорожнє покриття та опори. Міст має 6 смуг автомобільного руху - по 3 в кожну сторону, 2 трамвайних колії, а також тротуари з велосипедними доріжками з обох сторін. Зараз довжина мосту складає 928 метрів, ширина - 35,4 метра, ширина тротуарів - 3 метра. Міст проходять близько 150 000 машин за 1 день.

Міст Маргіт

image
Міст Магріт

Міст Маргіт або міст Маргарет (угор. Marget hid) - був другим постійним мостом Будапешта, його будівництво розпочалося через 20 років після відкриття Ланцюгового моста. Міст було названо на честь принцеси Маргіт, дочки угорського короля Бели IV з Династії Арпадів.

Міст складається з двох основних частин, що з'єднуються на острові Маргіт, при цьому ці частини розташовані одна до одної під кутом 165°. В місці з'єднання двох частин моста є відгалуження на острів Маргіт.

Міст Маргіт був побудований в період 1872 - 1876 роках французьким архітектором Ернестом Гуеном. Залізні елементи, що утворюють мостову конструкцію, були виготовлені у Франції та перевезені до Угорщини.

Відкриття моста для руху відбулось 30 квітня 1876 року.

Міст вийшов дуже витонченим: стилізовані під канделябри ліхтарні стовпи, витончені перила і мереживо прольотів, опори зі скульптурами, що зображають гальюнні фігури на носі корабля.

До 1896 року мосту ходила конка. У 1887 році конку змінив трамвайний рух.

У 1920 році дерев'яна бруківка на мосту була замінена на кам'яну.

Вже у 1935 році була проведена реконструкція мосту, без закриття мосту на ремонт та припинення руху. В ході реконструкції було розширено дорожнє полотно та замінені металеві опорні арки моста.

Міст Маргіт був частково зруйнований 4 листопада 1944 року, коли випадковий вибух повністю знищив східний проліт та забрав життя понад 600 людей. Після трагедії велика частина моста обрушилася в річку, але потім була піднята та використана при його реконструкції. 18 січня 1945 року міст був остаточно зруйнований, коли відступаючі німецькі частини знищили мостові прольоти з Будайського боку.

Після закінчення Другої світової війни у 1948 році міст був відновлений зі значно зміненою конструкцією та більш стриманим зовнішнім виглядом, без архітектурних надмірностей та особливих прикрас. Ширина мосту була збільшена та досягла 25 метрів.

У 2009 році міст був закритий на чергову реконструкцію, після якої йому повернули історичний зовнішній вигляд: було відновлено мереживо перил, відреставровані скульптури, відновленні архітектурні прикраси. Також під час цієї реконструкції залізобетонне полотно мосту було замінено міцними сталевими пластинами, встановлена ​​нова підсвітка, розширені транспортні шляхи та пішохідні тротуари, виділена велосипедна доріжка.

У 2011 році міст Маргіт був відкритий після реконструкції.

Ланцюговий міст Сечені

image
Ланцюговий міст Сечені

Ланцюговий міст Сечені (угор. Széchenyi Lánchíd) - підвісний, кам'яний та перший постійний міст в Будапешті через річку Дунай. Він є символом Будапешта та вважається одним з найкрасивіших промислових пам'ятників Європи. Довжина моста 375 метрів та ширина 14,8 метра. На мосту розташовані дві смуги руху, ширина кожної смуги складає 6,45 метра, також по обидва боки мосту є тротуари для пішоходів.

Міст названий на честь графа Іштвана Сечені, який був ініціатором будівництва моста.

Це був перший постійний міст в Будапешті, який з'єднав тоді ще окремі міста Буду і Пешт. Будівництво моста мало величезне значення, оскільки в ті часи найближчий міст, що з'єднує береги Дунаю, перебував у Відні.

Ланцюговим міст називають через його конструкцію, що складається із залізних ланцюгів, які тримають дорожнє полотно та підтримуються двома річковими пірсами довжиною 48 метрів.

Закладка фундаменту моста відбулась 24 серпня 1842 року і вже через 7 років, 20 листопада 1849 року міст передали в експлуатацію. Проект мосту був розроблений британським архітектором Вільямом Тірні Кларком в 1839 році. Будівництвом моста керував шотландський інженер Адам Кларк. У 1852 році на кожному вході на міст були встановлені кам'ні леви роботи скульптора Яноша Маршалко.

У 1945 році, під час облоги Будапешта, конструкція моста була повністю знищена, так само як й інші мости. Після війни на його відновлення організували збір коштів.Також було вирішено відновити міст до його 100-річного ювілею. Міст відновлювали точно за проектами старого моста. Відбудований міст був відкритий в день свого 100-річного ювілею - 20 листопада 1949 року. Під час проведення реконструкції, конструкція моста була вдосконалена, що дозволило розширити проїжджу частину.

Ланцюговий міст є також символом незалежності Угорщини, оскільки на ньому в 1989 році проходили демонстрації, результатами яких було падіння комуністичного режиму.

Крайніми точками моста є площа Рузвельта в Пешті та площа Адама Кларка в Буді.

Міст Ержебет

Докладніше: Міст Єлизавети (Будапешт)
image
Міст Ержебет
image
Міст Ержебет у Будапешті

Міст Ержебет (угор. Erzsébet híd) — вантовий міст через Дунай в Будапешті. Розташований в найвужчій ділянці Дунаю, його довжина становить 378,6 метрів, ширина моста — 27,55 метрів. Проїжджа частина мосту включає в себе 6 смуг для руху автотранспорту та два тротуари. Вище за течією знаходиться Ланцюговий міст, нижче — міст Свободи.

Свою назву міст отримав на честь імператриці Єлизавети Баварської, дружини імператора Франца Йосифа I, широко відомої як Сісі. Сучасний міст Ержебет був побудований в 1964 році, а оригінальний міст, побудований на початку 20 століття, був зруйнований в кінці Другої світової війни.

Будівельні роботи зі зведення мосту почалися навесні 1897 року.

10 жовтня 1903 року відбулося урочисте відкриття моста Ержебет. Міст був ланцюговий, однопрогоновий, мав чотири дорожні смуги руху та два тротуари. Загальна довжина моста була 378,6 метра, ширина — 18 метрів, середній проліт моста — 290 метрів. У період з 1903 до 1926 року це був найдовший однопрогоновий ланцюговий міст в світі. У 1914 році по мосту проклали трамвайну лінію.

У січні 1945 року міст під час відступу підірвали німецькі війська. Міст був повністю зруйнований, вціліли тільки берегові підстави моста. Тільки через 15 років було прийнято рішення про відтворення моста.

Міст Ержебет є єдиним мостом в Будапешті, який не вдалося відновити в його первісному вигляді. Новий міст ширше та має більш просту конструкцію. Він був спроектований угорським інженером Полом Шаволі (Sávoly Pál). 24 листопада 1964 року відбулось відкриття нового моста. Новий міст став ширшим на 9,1 метра, довжина мостового прогону залишилася така ж, як у старого моста Ержебет — 290 метрів. До 1973 року по мосту також проходили трамвайні маршрути, але 1975 року, з відкриттям другої лінії метро, ​​трамвайні колії демонтовано.

Масштабні ремонтні роботи проводились в 1985, 1990, 1992,1998 і 2001 роках. З кожним роком зменшують кількість автобусних маршрутів, щоб знизити навантаження на міст.

У 2009 році на мосту було встановлено освітлення по проекту японського фахівця Мотоко Ішії () і тепер міст не тільки освітлюється в нічний час, а ще й у дні національних свят світиться кольорами угорського прапора.

Міст Свободи

image
Міст Свободи

Міст Свободи (угор. Szabadság híd або англ. Liberty Bridge) - консольний міст через річку Дунай. Довжина моста 333,6 метра, довжина основного прольоту - 175 метрів, ширина - 20,1 метра. Міст має одну смугу автомобільного руху в кожну сторону, трамвайні колії та два тротуари з боків. Він з'єднує частини міста Буду і Пешт в районі гори Геллерт. Міст прикрашають на верхівках пілонів статуї міфічних турулів з розпростертими крилами, які стоять на золотих кулях. Фахівці вважають міст Свободи найкрасивішим консольним мостом у світі.

Міст Свободи побудований до тисячолітнього ювілею Угорщини в 1896 році. Спочатку міст мав назву «Міст на площі Вамхаз», потім був перейменований в міст Митниці, розташованої недалеко від нього. А вже пізніше отримав назву Міст Франца Йосифа, на честь імператора Франца Йосифа I. Будівництво Моста було повністю виконано угорськими фахівцями. Проект мосту був розроблений місцевим архітектором Яношем Фекетехазі (Janos Feketehazy), головним інженером угорських залізниць у той час.

Відкриття мосту відбулося 4 жовтня 1896, на урочистій церемонії був присутній імператор Франц Йосиф I. Навесні 1898 року на мосту по краях проїжджої частини вздовж пішохідних смуг були встановлені трамвайні рейки. У 1938 році трамвайні рейки перемістили в центр проїжджої частини. 16 січня 1945 року міст був підірваний відступаючими німецькими військами, як й інші мости Будапешта. Після закінчення Другої світової війни міст був реконструйований першим, частини його оригінальної конструкції піднімали з дна Дунаю. Офіційне відкриття моста відбулося 20 серпня 1946 року. З того часу міст отримав нову назву Міст Свободи. Обстеження технічного стану моста проводилися в 1985 році та повторно в 1996 році. Були виявлені значні пошкодження корозією та старіння металу вимагало поновлення конструкцій моста.

2 травня 2007 року Міст Свободи був закритий на реконструкцію. Вартість робіт по ремонту та реконструкції склала 5,6 млрд. угорських форинтів, приблизно половину необхідної суми - близько 2,5 млрд. форинтів для реалізації проекту виділив Європейський фонд регіонального розвитку (англ. European Regional Development Fund (ERDF)). Офіційне відкриття моста після реконструкції відбулося 30 червня 2009 року.

В ході відновлювальних робіт було відремонтовано сталеву конструкцію моста, укріплено залізобетонні частини полотна, відреставровано перила та стовпи декоративних воріт на обох сторонах, полотно трамвайних шляхів та пішохідні доріжки, а також встановлено нове декоративне освітлення. Міст Свободи став другим після Ланцюгового мосту Сечені мостом в Будапешті, що отримав декоративне освітлення.

Міст Петефі

image
Міст Петефі

Міст Петефі (Petőfi híd) - міст через Дунай в Будапешті. Розташований в південній частині міста між мостами Свободи та Ракоці.

Довжина моста 378 метрів, ширина 25,6 метра. Загальна довжина разом зі спусками складає 514 метрів. Міст має чотири смуги автомобільного руху - по дві в обох напрямках, трамвайні колії та дві пішохідні доріжки.

Названий на честь революційного поета Шандора Петефі (Sándor Petőfi), учасника Угорської революції 1848-1849 років. Міст був побудований за проектом угорського інженера Пала Адьяна-Хуберта. Будівництво моста почалося у 1933 році та було завершено у 1937 році.

У січні 1945 року, як і всі інші мости Будапешта, міст був підірваний відступаючими німецькими військами. До 1945 року, міст носив ім'я , регента Угорщини. У 1952 році міст відновили та дали йому теперішню назву.

У 1979-1980 роках була проведена масштабна реставрація моста. Під час реставраційних робіт були замінені застарілі металеві конструкції та збільшена ширина проїжджої частини за рахунок видалення велосипедних доріжек.

Міст Ракоці

image
Міст Рікоці

Міст Ракоці (угор. Rákóczi híd) - автодорожній балковий міст через Дунай. Знаходиться в південній частині Будапешта. Міст розташований поруч з - три причали, якими він підтримується, побудовані безпосередньо біля металевих конструкцій .

Довжина моста складає 494,8 метра, ширина 30,6 метра. На мосту розташовано чотири смуги автомобільного руху - по дві в кожну сторону, трамвайні колії та пішохідні доріжки.

Через міст проходить більша частина міських комунікацій - водопровід, теплотраса, лінії зв'язку, газопровід.

Побудований у 1992-1995 роках за проектом архітектора Тібора Шіграі, в рамках підготовки до проведення Всесвітньої виставки Експо'96, що так і не відбулася. Завданням моста було знизити транспортне навантаження на південні міські магістралі та міст Петефі.

Міст Ракоці відрізняється унікальною системою освітлення, оновленою у 2014 році. На п'яти пілонах висотою 35 метрів встановлені дзеркала, під якими розташовуються світлодіодні лампи. Завдяки дзеркалам світло від ламп рівномірно розсіюється по всій поверхні моста.

До 2011 року міст називався по своєму географічному розташуванню - міст Ладьманьоші, як і район Будапешта, де знаходиться міст. Потім міст був перейменований в міст Ракоці, в честь трансильванського княжого роду Ракоці.

У 2011-2015 роках була проведена реконструкція моста, під час якої було усунено дефекти фарбування пілонів та огорож, прокладені трамвайні колії. Трамвайний рух на мосту розпочався 20 березня 2015 року.

Північний залізничний міст

image
Північний залізничний міст

(Északi összekötő vasúti híd) - знаходиться в північній частині Будапешта та розташований на залізничній лінії, що сполучає Будапешт з містом Естергомом. Довжина моста 673,4 метра, ширина 11,64 метра. На мосту передбачені пішохідна та велосипедна доріжки.

Будівельні роботи зі зведення цього моста почалися у 1894 році та успішно завершилися через два роки - 3 листопада 1896 року. У 1921 та 1932 роках проводилися роботи по зміцненню моста.

Протягом Другої світової війни неодноразово піддавався авіаційним бомбардуванням, а остаточно підірваний був у січні 1945 року, також як всі інші мости Будапешта. Після закінчення війни за участю радянських солдатів поблизу руїн був зведений тимчасовий міст. Для повноцінного його відновлення знадобилося більш ніж 10 років.

Великі проблеми викликали виявлені в зоні будівництва численні авіаційні бомби, що не розірвались. Катастрофічна повінь 1954 року також стала суттєвою перешкодою при будівництві нового мосту. Через складну економічну ситуацію в країні в післявоєнний час, в конструкції моста використовувалися окремі деталі з розібраного .

21 травня 1955 року міст був відкритий для руху залізничного транспорту.

У 2008-2009 роках Північний залізничний міст був реконструйований. Завдяки проведеному підсиленню конструкції моста після реставрації пасажирські поїзди змогли розвивати швидкість на мосту до 80 км/год замість колишніх 30 км/год.

Південний залізничний міст

image
Південний залізничний міст

(Deli Összekötő vasúti híd) - двоколійний залізничний міст, розташований безпосередньо біля моста Ракоці з його південної сторони. Знаходиться на важливій та найбільш завантаженій залізничній лінії, де зосереджена переважна більшість залізничних перевезень в країні.

Міст загальною довжиною 477 метрів, являє собою конструкцію з двох окремих мостів завширшки 8 метрів кожен та з'єднаних між собою. Міст використовується для вантажних та пасажирських залізничних перевезень.

Міст був спроектований та побудований в 1873-1877 роках. Це був третій постійний міст, побудований в Будапешті, після Ланцюгового мосту Сечені та моста Маргіт.

У 1897-1899 роках було проведено зміцнення мостових конструкцій. Але через збільшення числа залізничних вантажоперевезень та виявлених в цей час дефектів матеріалу та корозії міст потребував повної реконструкції. Було прийнято рішення будувати поряд новий двоколійний міст. Під час будівництва нового моста, старий міст був відкритий для руху. Робота тривала з 1910 року по листопад 1913 року. У 1913 році новий міст відкрили для експлуатації та почали демонтаж старого мосту, але через початок Першої світової війни повний демонтаж було завершено тільки в 1924 році.

Під час Другої світової війни новий міст був двічі пошкоджений повітряними бомбардуваннями. 31 грудня 1945 року міст був підірваний німецькими військами, що вже відступали. Після закінчення Другої світової війни було прийнято рішення відновити міст. Будівництво мосту завершилось у 1953 році.

У 1995 році на мосту було закрито пішохідний рух у зв'язку з відкриттям моста Ракоці та перенесенням на нього пішохідного руху.

У 2004 році колії на мосту були оснащені шумопоглинаючими плитами, а рейки були закріплені для зниження шуму та вібрацій від потягів.

Національна компанія розвитку інфраструктури має намір провести реконструкцію двох наявних частин мосту, а також розширити міст добудувавши до нього третю смугу руху. Спорудження третьої смуги дозволило б збільшити пропускну здатність моста, а також в разі проведення реконструкції вже наявних смуг може використовуватись додатково для збереження двостороннього трафіку, як це необхідно з огляду на важливість залізничної лінії.

Посилання

  • Мости Будапешта
  • Мости через Дунай Будапешт

Примітки

  1. Budapest hídjai [ 2011-08-25 у Wayback Machine.], http://budapestcity.org, процитовано 11.05.2019 (угор.),
  2. 10 érdekesség a 10 éves Megyeri hídról, http://pestbuda.hu, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  3. Megyeri híd, https://www.budapest.com, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  4. Büszkén adták át Budapesten a Sztálin hidat,https://24.hu, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  5. Margaret Bridge, https://www.budapest.com, процитовано 11.05.2019 (англ.)
  6. Буза П., Будапешт и Сентэндре - Будапешт: Типография ФОЛПРЕСС, 1998. – 114 с. – ISBN: 963-650-827-5
  7. Ezer led világítja meg a Szabadság hidat, https://index.hu, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  8. Petőfi híd, https://budapest.ucoz.org, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  9. A Petőfi híd, https://cultura.hu, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  10. 75 éves a Petőfi híd[недоступне посилання], http://www.ferencvaros.hu, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  11. Lágymányosiból Rákóczi, https://cultura.hu, (угор.)
  12. HÚSZÉVES A RÁKÓCZI HÍD, http://www.maeponline.hu, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  13. Eszaki-vasuti-hid [ 2019-05-29 у Wayback Machine.], http://budapestcity.org, процитовано 11.05.2019 (угор.)
  14. Százhúsz éves az újpesti vasúti híd, http://pestbuda.hu, процитовано 11.05.2019(угор.)
  15. Szélesebb lesz Déli összekötő vasúti híd, https://ujbuda.hu, процитовано 11.05.2019 (угор.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stolicya Ugorshini Budapesht maye visim avtomobilnih ta dva zaliznichnih mosti cherez richku Dunaj Mosti Budapeshta ye vazhlivoyu chastinoyu transportnoyi infrastrukturi mista ta populyarnimi turistichnimi j viznachnimi pam yatkami Dunaj v Budapeshti Na pochatku drugoyi polovini XIX stolittya v Budapeshti pochalosya budivnictvo postijnih mostiv cherez Dunaj Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni bulo zvedeno sim postijnih mostiv u tomu chisli dva zaliznichnih Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni vsi voni buli zrujnovani vijskami vermahtu Nimecki zagarbniki rujnuvali vsi strategichni ob yekti sho traplyalisya yim na shlyahu tomu voni pidirvali vsi mosti yaki sluzhili dlya ob yednannya stolici Ugorshini ta beregiv Dunayu Pislya zakinchennya vijni buli vidnovleni faktichno vsi zrujnovani konstrukciyi prichomu praktichno vsi mosti buli vidnovleni v yih pervisnomu viglyadi Mosti Budapeshta formuyut panoramu mista ta ye harakternoyu risoyu miskogo pejzazhu Dunajskij bereg Budapeshta mizh mostami Margit ta Svobodi teper ye chastinoyu vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Mosti sho peretinayut richku Dunaj v Budapeshti vidobrazheni v tablici v poryadku z pivnochi na pivden Foto mosta Mist Data budivnictva Data vidnovlennya Rajon v chastini Buda Rajon v chastini Pesht Mist Medyeri Megyeri hid 2008 Bekasmegyer III Ujpest IV Eszaki osszekoto vasuti hid 1896 1955 Bekasmegyer III Ujlipotvaros XIII Mist Arpada Arpad hid 1950 Bekasmegyer III Ujlipotvaros XIII Mist Margit Margit hid 1876 1948 District II Belvaros V Ujlipotvaros XIII Lancyugovij mist Secheni Szechenyi Lanchid 1849 1949 Var I Belvaros V Mist Erzhebet Erzsebet hid 1903 1964 Var I Belvaros V Mist Svobodi Szabadsag hid 1896 1946 Var I Belvaros V Ferencvaros IX Mist Petefi Petofi hid 1937 1952 Ujbuda XI Ferencvaros IX mist Rakoci Rakoczi hid 1995 Ujbuda XI Ferencvaros IX Osszekoto vasuti hid 1877 1953 Ujbuda XI Ferencvaros IX Mist MedyeriMist Medyeri Mist Medyeri ugor Megyeri hid ce najnovishij mist u Budapeshti Vin buv vidkritij 30 veresnya 2008 roku Ce najdovshij mist Budapeshta ta vsiyeyi richki Dunaj Vin znahoditsya na pivnichnij okolici mista ta ye chastinoyu Vin takozh ye pershim vantovim richkovim mostom v Ugorshini Mist z yednuye odin z pivnichnih rajoniv Budapeshta na storoni Pesht sho nazivayetsya z na storoni Buda Popit na novij mist v Budapeshti vinik z metoyu chastkovo polegshiti ruh v pivnichnij chastini stolici Proektuvannya mostu pochalosya v 1993 roci U 2005 roci bulo obrano pidryadnika dlya budivnictva mostu Nim stala kompaniya M0 Pivnichnij Dunajskij Konsorcium M0 Northern Danube Consortium providnim arhitektorom stav Matyash Hunyadi U toj chas oficijnoyu nazvoyu mostu bula nazva M0 Pivnichnij Dunajskij mist Svoyu tepereshnyu nazvu mist otrimav pered vidkrittyam Budivelna ugoda bula pidpisana 6 sichnya 2006 roku a na pochatku nastupnogo roku bulo rozpochato budivelni roboti Konstruktivno mist Medyeri skladayetsya z p yati chastin povna dovzhina yakih stanovit 1862 metri a shirina 35 metriv Mist maye chotiri smugi avtomobilnogo ruhu po dvi smugi v oboh napryamkah ta avarijnu smugu U majbutnomu yaksho cogo vimagatime zrostannya trafiku doroga mozhe buti rozshirena do smug 2h3 bez zmini konstrukciyi mostu shlyahom usunennya avarijnoyi smugi Na pivnichnij storoni mostu ye velosipedna dorizhka a na pivdennij trotuar Budivnictvo mostu Medyeri bulo zaversheno priblizno cherez dva z polovinoyu roki vid pochatku budivnictva 22 24 serpnya 2008 roku pered vvedennyam v ekspluataciyu mist projshov viprobuvannya Viprobuvannya provodilisya vnochi shob riznicya temperatur viklikana sonyachnim svitlom ne vplinula na rezultat Vsogo na mist bulo vipusheno 48 vantazhivok z piskom vantazhopidjomnistyu 43 tonni Viprobuvannya pokazali garni rezultati konstrukciya zignulasya mensh nizh na pivmetra tomu rezultati viyavilisya navit krashimi nizh ochikuvalosya Novij mist buv urochisto vidkritij 30 veresnya 2008 roku prem yer ministrom Ferencem Dyurchani pislya nogo vistupiv Gabor Demski mer Budapeshta Ruh pochavsya pislya ceremoniyi vidkrittya za kilka hvilin do p yatoyi godini vechora Mist ArpadaMist Arpada Mist Arpada ugor Arpad hid balochnij mist roztashovanij v pivnichnij chastini ostrova Margaret v Budapeshti Ce drugij za dovzhinoyu mist Budapeshta pislya mosta Medyeri Mist Arpada z yednuye dva robitnichih rajoni mista Obudu ta Ujpesht Mist buv nazvanij na chest pravitelya Arpada sho buv vozhdem 7 ugorskih plemen sho prijshli u Karpatskij basejn u IX storichchi Arpad stav pershim knyazem mad yariv ta zasnovnikom ugorskoyi derzhavi Vid nogo bere pochatok korolivska dinastiya Arpadiv Budivnictvo mosta bulo rozpochato u 1939 roci za proektom Yanosha Kossalki Robotoyu keruvali Karoly Szechy i Pal Savoly Proloti mosta mali dovzhinu 103 m ta buli na toj moment najdovshimi u sviti dlya mostiv balochnoyi konstrukciyi U 1943 roci zvedennya mosta bulo pripineno cherez Drugu svitovu vijnu ta vidnovilosya lishe u 1948 roci 7 listopada 1950 roku vidbulosya urochiste vidkrittya mostu Dovzhina mosta sklala 562 metra a shirina 13 metriv Spochatku zaplanovana shirina mosta skladala 27 6 metra Ale v povoyenni roki bulo prijnyato rishennya buduvati novi mosti maksimalno shvidko prosto ta z minimalnimi vitratami vkraj cinnih v povoyennij chas budivelnih materialiv Z ciyeyi prichini vstanovlennya stalevoyi konstrukciyi vklyuchalo tilki chastini prikripleni do dvoh serednih balok mostu takim chinom napolovinu zvuzhuyuchi pochatkovo zaplanovanu shirinu mosta Poseredini mosta bulo prokladeno tramvajni koliyi a z bokiv smugi avtomobilnogo ruhu ta trotuari Pri vidkritti mist otrimav nazvu Mist Stalina U 1958 roci mist bulo perejmenovano ta vin znovu otrimav nazvu mist Arpada U 1981 1984 rokah mist Arpada virishili rozshiriti dobuduvavshi do nogo po obidva boki dodatkovi mosti shirinoyu po 11 metriv kozhen Pislya rozshirennya vin yavlyaye soboyu 3 okremih mosta sho mayut spilne dorozhnye pokrittya ta opori Mist maye 6 smug avtomobilnogo ruhu po 3 v kozhnu storonu 2 tramvajnih koliyi a takozh trotuari z velosipednimi dorizhkami z oboh storin Zaraz dovzhina mostu skladaye 928 metriv shirina 35 4 metra shirina trotuariv 3 metra Mist prohodyat blizko 150 000 mashin za 1 den Mist MargitMist Magrit Mist Margit abo mist Margaret ugor Marget hid buv drugim postijnim mostom Budapeshta jogo budivnictvo rozpochalosya cherez 20 rokiv pislya vidkrittya Lancyugovogo mosta Mist bulo nazvano na chest princesi Margit dochki ugorskogo korolya Beli IV z Dinastiyi Arpadiv Mist skladayetsya z dvoh osnovnih chastin sho z yednuyutsya na ostrovi Margit pri comu ci chastini roztashovani odna do odnoyi pid kutom 165 V misci z yednannya dvoh chastin mosta ye vidgaluzhennya na ostriv Margit Mist Margit buv pobudovanij v period 1872 1876 rokah francuzkim arhitektorom Ernestom Guenom Zalizni elementi sho utvoryuyut mostovu konstrukciyu buli vigotovleni u Franciyi ta perevezeni do Ugorshini Vidkrittya mosta dlya ruhu vidbulos 30 kvitnya 1876 roku Mist vijshov duzhe vitonchenim stilizovani pid kandelyabri lihtarni stovpi vitoncheni perila i merezhivo prolotiv opori zi skulpturami sho zobrazhayut galyunni figuri na nosi korablya Do 1896 roku mostu hodila konka U 1887 roci konku zminiv tramvajnij ruh U 1920 roci derev yana brukivka na mostu bula zaminena na kam yanu Vzhe u 1935 roci bula provedena rekonstrukciya mostu bez zakrittya mostu na remont ta pripinennya ruhu V hodi rekonstrukciyi bulo rozshireno dorozhnye polotno ta zamineni metalevi oporni arki mosta Mist Margit buv chastkovo zrujnovanij 4 listopada 1944 roku koli vipadkovij vibuh povnistyu znishiv shidnij prolit ta zabrav zhittya ponad 600 lyudej Pislya tragediyi velika chastina mosta obrushilasya v richku ale potim bula pidnyata ta vikoristana pri jogo rekonstrukciyi 18 sichnya 1945 roku mist buv ostatochno zrujnovanij koli vidstupayuchi nimecki chastini znishili mostovi proloti z Budajskogo boku Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1948 roci mist buv vidnovlenij zi znachno zminenoyu konstrukciyeyu ta bilsh strimanim zovnishnim viglyadom bez arhitekturnih nadmirnostej ta osoblivih prikras Shirina mostu bula zbilshena ta dosyagla 25 metriv U 2009 roci mist buv zakritij na chergovu rekonstrukciyu pislya yakoyi jomu povernuli istorichnij zovnishnij viglyad bulo vidnovleno merezhivo peril vidrestavrovani skulpturi vidnovlenni arhitekturni prikrasi Takozh pid chas ciyeyi rekonstrukciyi zalizobetonne polotno mostu bulo zamineno micnimi stalevimi plastinami vstanovlena nova pidsvitka rozshireni transportni shlyahi ta pishohidni trotuari vidilena velosipedna dorizhka U 2011 roci mist Margit buv vidkritij pislya rekonstrukciyi Lancyugovij mist SecheniLancyugovij mist Secheni Lancyugovij mist Secheni ugor Szechenyi Lanchid pidvisnij kam yanij ta pershij postijnij mist v Budapeshti cherez richku Dunaj Vin ye simvolom Budapeshta ta vvazhayetsya odnim z najkrasivishih promislovih pam yatnikiv Yevropi Dovzhina mosta 375 metriv ta shirina 14 8 metra Na mostu roztashovani dvi smugi ruhu shirina kozhnoyi smugi skladaye 6 45 metra takozh po obidva boki mostu ye trotuari dlya pishohodiv Mist nazvanij na chest grafa Ishtvana Secheni yakij buv iniciatorom budivnictva mosta Ce buv pershij postijnij mist v Budapeshti yakij z yednav todi she okremi mista Budu i Pesht Budivnictvo mosta malo velichezne znachennya oskilki v ti chasi najblizhchij mist sho z yednuye beregi Dunayu perebuvav u Vidni Lancyugovim mist nazivayut cherez jogo konstrukciyu sho skladayetsya iz zaliznih lancyugiv yaki trimayut dorozhnye polotno ta pidtrimuyutsya dvoma richkovimi pirsami dovzhinoyu 48 metriv Zakladka fundamentu mosta vidbulas 24 serpnya 1842 roku i vzhe cherez 7 rokiv 20 listopada 1849 roku mist peredali v ekspluataciyu Proekt mostu buv rozroblenij britanskim arhitektorom Vilyamom Tirni Klarkom v 1839 roci Budivnictvom mosta keruvav shotlandskij inzhener Adam Klark U 1852 roci na kozhnomu vhodi na mist buli vstanovleni kam ni levi roboti skulptora Yanosha Marshalko U 1945 roci pid chas oblogi Budapeshta konstrukciya mosta bula povnistyu znishena tak samo yak j inshi mosti Pislya vijni na jogo vidnovlennya organizuvali zbir koshtiv Takozh bulo virisheno vidnoviti mist do jogo 100 richnogo yuvileyu Mist vidnovlyuvali tochno za proektami starogo mosta Vidbudovanij mist buv vidkritij v den svogo 100 richnogo yuvileyu 20 listopada 1949 roku Pid chas provedennya rekonstrukciyi konstrukciya mosta bula vdoskonalena sho dozvolilo rozshiriti proyizhdzhu chastinu Lancyugovij mist ye takozh simvolom nezalezhnosti Ugorshini oskilki na nomu v 1989 roci prohodili demonstraciyi rezultatami yakih bulo padinnya komunistichnogo rezhimu Krajnimi tochkami mosta ye plosha Ruzvelta v Peshti ta plosha Adama Klarka v Budi Mist ErzhebetDokladnishe Mist Yelizaveti Budapesht Mist Erzhebet Mist Erzhebet u Budapeshti Mist Erzhebet ugor Erzsebet hid vantovij mist cherez Dunaj v Budapeshti Roztashovanij v najvuzhchij dilyanci Dunayu jogo dovzhina stanovit 378 6 metriv shirina mosta 27 55 metriv Proyizhdzha chastina mostu vklyuchaye v sebe 6 smug dlya ruhu avtotransportu ta dva trotuari Vishe za techiyeyu znahoditsya Lancyugovij mist nizhche mist Svobodi Svoyu nazvu mist otrimav na chest imperatrici Yelizaveti Bavarskoyi druzhini imperatora Franca Josifa I shiroko vidomoyi yak Sisi Suchasnij mist Erzhebet buv pobudovanij v 1964 roci a originalnij mist pobudovanij na pochatku 20 stolittya buv zrujnovanij v kinci Drugoyi svitovoyi vijni Budivelni roboti zi zvedennya mostu pochalisya navesni 1897 roku 10 zhovtnya 1903 roku vidbulosya urochiste vidkrittya mosta Erzhebet Mist buv lancyugovij odnoprogonovij mav chotiri dorozhni smugi ruhu ta dva trotuari Zagalna dovzhina mosta bula 378 6 metra shirina 18 metriv serednij prolit mosta 290 metriv U period z 1903 do 1926 roku ce buv najdovshij odnoprogonovij lancyugovij mist v sviti U 1914 roci po mostu proklali tramvajnu liniyu U sichni 1945 roku mist pid chas vidstupu pidirvali nimecki vijska Mist buv povnistyu zrujnovanij vcilili tilki beregovi pidstavi mosta Tilki cherez 15 rokiv bulo prijnyato rishennya pro vidtvorennya mosta Mist Erzhebet ye yedinim mostom v Budapeshti yakij ne vdalosya vidnoviti v jogo pervisnomu viglyadi Novij mist shirshe ta maye bilsh prostu konstrukciyu Vin buv sproektovanij ugorskim inzhenerom Polom Shavoli Savoly Pal 24 listopada 1964 roku vidbulos vidkrittya novogo mosta Novij mist stav shirshim na 9 1 metra dovzhina mostovogo progonu zalishilasya taka zh yak u starogo mosta Erzhebet 290 metriv Do 1973 roku po mostu takozh prohodili tramvajni marshruti ale 1975 roku z vidkrittyam drugoyi liniyi metro tramvajni koliyi demontovano Masshtabni remontni roboti provodilis v 1985 1990 1992 1998 i 2001 rokah Z kozhnim rokom zmenshuyut kilkist avtobusnih marshrutiv shob zniziti navantazhennya na mist U 2009 roci na mostu bulo vstanovleno osvitlennya po proektu yaponskogo fahivcya Motoko Ishiyi i teper mist ne tilki osvitlyuyetsya v nichnij chas a she j u dni nacionalnih svyat svititsya kolorami ugorskogo prapora Mist SvobodiMist Svobodi Mist Svobodi ugor Szabadsag hid abo angl Liberty Bridge konsolnij mist cherez richku Dunaj Dovzhina mosta 333 6 metra dovzhina osnovnogo prolotu 175 metriv shirina 20 1 metra Mist maye odnu smugu avtomobilnogo ruhu v kozhnu storonu tramvajni koliyi ta dva trotuari z bokiv Vin z yednuye chastini mista Budu i Pesht v rajoni gori Gellert Mist prikrashayut na verhivkah piloniv statuyi mifichnih turuliv z rozprostertimi krilami yaki stoyat na zolotih kulyah Fahivci vvazhayut mist Svobodi najkrasivishim konsolnim mostom u sviti Mist Svobodi pobudovanij do tisyacholitnogo yuvileyu Ugorshini v 1896 roci Spochatku mist mav nazvu Mist na ploshi Vamhaz potim buv perejmenovanij v mist Mitnici roztashovanoyi nedaleko vid nogo A vzhe piznishe otrimav nazvu Mist Franca Josifa na chest imperatora Franca Josifa I Budivnictvo Mosta bulo povnistyu vikonano ugorskimi fahivcyami Proekt mostu buv rozroblenij miscevim arhitektorom Yanoshem Feketehazi Janos Feketehazy golovnim inzhenerom ugorskih zaliznic u toj chas Vidkrittya mostu vidbulosya 4 zhovtnya 1896 na urochistij ceremoniyi buv prisutnij imperator Franc Josif I Navesni 1898 roku na mostu po krayah proyizhdzhoyi chastini vzdovzh pishohidnih smug buli vstanovleni tramvajni rejki U 1938 roci tramvajni rejki peremistili v centr proyizhdzhoyi chastini 16 sichnya 1945 roku mist buv pidirvanij vidstupayuchimi nimeckimi vijskami yak j inshi mosti Budapeshta Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni mist buv rekonstrujovanij pershim chastini jogo originalnoyi konstrukciyi pidnimali z dna Dunayu Oficijne vidkrittya mosta vidbulosya 20 serpnya 1946 roku Z togo chasu mist otrimav novu nazvu Mist Svobodi Obstezhennya tehnichnogo stanu mosta provodilisya v 1985 roci ta povtorno v 1996 roci Buli viyavleni znachni poshkodzhennya koroziyeyu ta starinnya metalu vimagalo ponovlennya konstrukcij mosta 2 travnya 2007 roku Mist Svobodi buv zakritij na rekonstrukciyu Vartist robit po remontu ta rekonstrukciyi sklala 5 6 mlrd ugorskih forintiv priblizno polovinu neobhidnoyi sumi blizko 2 5 mlrd forintiv dlya realizaciyi proektu vidiliv Yevropejskij fond regionalnogo rozvitku angl European Regional Development Fund ERDF Oficijne vidkrittya mosta pislya rekonstrukciyi vidbulosya 30 chervnya 2009 roku V hodi vidnovlyuvalnih robit bulo vidremontovano stalevu konstrukciyu mosta ukripleno zalizobetonni chastini polotna vidrestavrovano perila ta stovpi dekorativnih vorit na oboh storonah polotno tramvajnih shlyahiv ta pishohidni dorizhki a takozh vstanovleno nove dekorativne osvitlennya Mist Svobodi stav drugim pislya Lancyugovogo mostu Secheni mostom v Budapeshti sho otrimav dekorativne osvitlennya Mist PetefiMist Petefi Mist Petefi Petofi hid mist cherez Dunaj v Budapeshti Roztashovanij v pivdennij chastini mista mizh mostami Svobodi ta Rakoci Dovzhina mosta 378 metriv shirina 25 6 metra Zagalna dovzhina razom zi spuskami skladaye 514 metriv Mist maye chotiri smugi avtomobilnogo ruhu po dvi v oboh napryamkah tramvajni koliyi ta dvi pishohidni dorizhki Nazvanij na chest revolyucijnogo poeta Shandora Petefi Sandor Petofi uchasnika Ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 rokiv Mist buv pobudovanij za proektom ugorskogo inzhenera Pala Adyana Huberta Budivnictvo mosta pochalosya u 1933 roci ta bulo zaversheno u 1937 roci U sichni 1945 roku yak i vsi inshi mosti Budapeshta mist buv pidirvanij vidstupayuchimi nimeckimi vijskami Do 1945 roku mist nosiv im ya regenta Ugorshini U 1952 roci mist vidnovili ta dali jomu teperishnyu nazvu U 1979 1980 rokah bula provedena masshtabna restavraciya mosta Pid chas restavracijnih robit buli zamineni zastarili metalevi konstrukciyi ta zbilshena shirina proyizhdzhoyi chastini za rahunok vidalennya velosipednih dorizhek Mist RakociMist Rikoci Mist Rakoci ugor Rakoczi hid avtodorozhnij balkovij mist cherez Dunaj Znahoditsya v pivdennij chastini Budapeshta Mist roztashovanij poruch z tri prichali yakimi vin pidtrimuyetsya pobudovani bezposeredno bilya metalevih konstrukcij Dovzhina mosta skladaye 494 8 metra shirina 30 6 metra Na mostu roztashovano chotiri smugi avtomobilnogo ruhu po dvi v kozhnu storonu tramvajni koliyi ta pishohidni dorizhki Cherez mist prohodit bilsha chastina miskih komunikacij vodoprovid teplotrasa liniyi zv yazku gazoprovid Pobudovanij u 1992 1995 rokah za proektom arhitektora Tibora Shigrai v ramkah pidgotovki do provedennya Vsesvitnoyi vistavki Ekspo 96 sho tak i ne vidbulasya Zavdannyam mosta bulo zniziti transportne navantazhennya na pivdenni miski magistrali ta mist Petefi Mist Rakoci vidriznyayetsya unikalnoyu sistemoyu osvitlennya onovlenoyu u 2014 roci Na p yati pilonah visotoyu 35 metriv vstanovleni dzerkala pid yakimi roztashovuyutsya svitlodiodni lampi Zavdyaki dzerkalam svitlo vid lamp rivnomirno rozsiyuyetsya po vsij poverhni mosta Do 2011 roku mist nazivavsya po svoyemu geografichnomu roztashuvannyu mist Ladmanoshi yak i rajon Budapeshta de znahoditsya mist Potim mist buv perejmenovanij v mist Rakoci v chest transilvanskogo knyazhogo rodu Rakoci U 2011 2015 rokah bula provedena rekonstrukciya mosta pid chas yakoyi bulo usuneno defekti farbuvannya piloniv ta ogorozh prokladeni tramvajni koliyi Tramvajnij ruh na mostu rozpochavsya 20 bereznya 2015 roku Pivnichnij zaliznichnij mistPivnichnij zaliznichnij mist Eszaki osszekoto vasuti hid znahoditsya v pivnichnij chastini Budapeshta ta roztashovanij na zaliznichnij liniyi sho spoluchaye Budapesht z mistom Estergomom Dovzhina mosta 673 4 metra shirina 11 64 metra Na mostu peredbacheni pishohidna ta velosipedna dorizhki Budivelni roboti zi zvedennya cogo mosta pochalisya u 1894 roci ta uspishno zavershilisya cherez dva roki 3 listopada 1896 roku U 1921 ta 1932 rokah provodilisya roboti po zmicnennyu mosta Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni neodnorazovo piddavavsya aviacijnim bombarduvannyam a ostatochno pidirvanij buv u sichni 1945 roku takozh yak vsi inshi mosti Budapeshta Pislya zakinchennya vijni za uchastyu radyanskih soldativ poblizu ruyin buv zvedenij timchasovij mist Dlya povnocinnogo jogo vidnovlennya znadobilosya bilsh nizh 10 rokiv Veliki problemi viklikali viyavleni v zoni budivnictva chislenni aviacijni bombi sho ne rozirvalis Katastrofichna povin 1954 roku takozh stala suttyevoyu pereshkodoyu pri budivnictvi novogo mostu Cherez skladnu ekonomichnu situaciyu v krayini v pislyavoyennij chas v konstrukciyi mosta vikoristovuvalisya okremi detali z rozibranogo 21 travnya 1955 roku mist buv vidkritij dlya ruhu zaliznichnogo transportu U 2008 2009 rokah Pivnichnij zaliznichnij mist buv rekonstrujovanij Zavdyaki provedenomu pidsilennyu konstrukciyi mosta pislya restavraciyi pasazhirski poyizdi zmogli rozvivati shvidkist na mostu do 80 km god zamist kolishnih 30 km god Pivdennij zaliznichnij mistPivdennij zaliznichnij mist Deli Osszekoto vasuti hid dvokolijnij zaliznichnij mist roztashovanij bezposeredno bilya mosta Rakoci z jogo pivdennoyi storoni Znahoditsya na vazhlivij ta najbilsh zavantazhenij zaliznichnij liniyi de zoseredzhena perevazhna bilshist zaliznichnih perevezen v krayini Mist zagalnoyu dovzhinoyu 477 metriv yavlyaye soboyu konstrukciyu z dvoh okremih mostiv zavshirshki 8 metriv kozhen ta z yednanih mizh soboyu Mist vikoristovuyetsya dlya vantazhnih ta pasazhirskih zaliznichnih perevezen Mist buv sproektovanij ta pobudovanij v 1873 1877 rokah Ce buv tretij postijnij mist pobudovanij v Budapeshti pislya Lancyugovogo mostu Secheni ta mosta Margit U 1897 1899 rokah bulo provedeno zmicnennya mostovih konstrukcij Ale cherez zbilshennya chisla zaliznichnih vantazhoperevezen ta viyavlenih v cej chas defektiv materialu ta koroziyi mist potrebuvav povnoyi rekonstrukciyi Bulo prijnyato rishennya buduvati poryad novij dvokolijnij mist Pid chas budivnictva novogo mosta starij mist buv vidkritij dlya ruhu Robota trivala z 1910 roku po listopad 1913 roku U 1913 roci novij mist vidkrili dlya ekspluataciyi ta pochali demontazh starogo mostu ale cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni povnij demontazh bulo zaversheno tilki v 1924 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni novij mist buv dvichi poshkodzhenij povitryanimi bombarduvannyami 31 grudnya 1945 roku mist buv pidirvanij nimeckimi vijskami sho vzhe vidstupali Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni bulo prijnyato rishennya vidnoviti mist Budivnictvo mostu zavershilos u 1953 roci U 1995 roci na mostu bulo zakrito pishohidnij ruh u zv yazku z vidkrittyam mosta Rakoci ta perenesennyam na nogo pishohidnogo ruhu U 2004 roci koliyi na mostu buli osnasheni shumopoglinayuchimi plitami a rejki buli zakripleni dlya znizhennya shumu ta vibracij vid potyagiv Nacionalna kompaniya rozvitku infrastrukturi maye namir provesti rekonstrukciyu dvoh nayavnih chastin mostu a takozh rozshiriti mist dobuduvavshi do nogo tretyu smugu ruhu Sporudzhennya tretoyi smugi dozvolilo b zbilshiti propusknu zdatnist mosta a takozh v razi provedennya rekonstrukciyi vzhe nayavnih smug mozhe vikoristovuvatis dodatkovo dlya zberezhennya dvostoronnogo trafiku yak ce neobhidno z oglyadu na vazhlivist zaliznichnoyi liniyi PosilannyaMosti Budapeshta Mosti cherez Dunaj BudapeshtPrimitkiBudapest hidjai 2011 08 25 u Wayback Machine http budapestcity org procitovano 11 05 2019 ugor 10 erdekesseg a 10 eves Megyeri hidrol http pestbuda hu procitovano 11 05 2019 ugor Megyeri hid https www budapest com procitovano 11 05 2019 ugor Buszken adtak at Budapesten a Sztalin hidat https 24 hu procitovano 11 05 2019 ugor Margaret Bridge https www budapest com procitovano 11 05 2019 angl Buza P Budapesht i Sentendre Budapesht Tipografiya FOLPRESS 1998 114 s ISBN 963 650 827 5 Ezer led vilagitja meg a Szabadsag hidat https index hu procitovano 11 05 2019 ugor Petofi hid https budapest ucoz org procitovano 11 05 2019 ugor A Petofi hid https cultura hu procitovano 11 05 2019 ugor 75 eves a Petofi hid nedostupne posilannya http www ferencvaros hu procitovano 11 05 2019 ugor Lagymanyosibol Rakoczi https cultura hu ugor HUSZEVES A RAKoCZI HID http www maeponline hu procitovano 11 05 2019 ugor Eszaki vasuti hid 2019 05 29 u Wayback Machine http budapestcity org procitovano 11 05 2019 ugor Szazhusz eves az ujpesti vasuti hid http pestbuda hu procitovano 11 05 2019 ugor Szelesebb lesz Deli osszekoto vasuti hid https ujbuda hu procitovano 11 05 2019 ugor

Дата публікації:
Топ