Цей список включає в себе монархів англосаксонського королівства Мерсія, державного утворення, яке існувало впродовж 6-10 століть на території сучасного , а також правителів Мерсії, кола вона втратила свою незалежність та увійшла до складу англійського королівства. Протягом майже двохсот років Мерсія (починаючи з 7-го століття) була домінуючою складовою Гептархії і, як наслідок, найбільш могутнім англосаксонським королівством. Саме в цей період правителі Мерсії стали першими, хто іменував себе такими титулами як "Король Британії" або "Король англійців".
Список
Ранні правителі Мерсії були нащадками королів Англів.
Роки правління | Ім'я | Примітки |
---|---|---|
527 або 515 — (?) | Ікел | Син Еомера, останнього короля Англів в Ангельні. Очолив похід англів через Північне море до Британії. |
(?) | Кнебба | Син Ікела |
(?) | Кіневальд | Син Кнебби |
585 — 593 | Креода | Син Кіневальда. Можливо був засновником фортеці в — твердині королів Мерсії. |
593 — 606 | Пібба | Син Креоди. Поширив владу Мерсії на землі Західного Мідлендсу. |
606 — 626 | Кіорл | Походження невідоме. Можливо узурпував владу або ж був одним із віддалених родичів попередніх королів. |
626 — 655 | Пенда | Син Пібби. Перетворив Мерсію на найбільш впливове англосаксонське королівство. Останній язичницький король Мерсії. Поліг у битві з Освіу — королем Берніції, а згодом і Нортумбрії. |
635 — 642 | Еова | Син Пібби. Співправитель Пенди. Загинув у битві. |
655 — 656 | Педа | Син Пенди. Співправитель в Пд.-Сх. Мідлендсі. Вбитий. |
656 — 658 | Освіу | На короткий час захопив владу в Мерсії після смерті Пенди. Одночасно займав королівський престол в Нортумбрії (655-670). |
658 — 675 | Вульфгер | Син Пенди, перший християнський король Мерсії. Відновив мерсійське домінування в Англії. |
675 — 704 | Етельред І | Син Пенди. Зрікся престолу та доживав свої дні у монастирі біля містечка Бардні (сучасне графство Лінкольншир). |
704 — 709 | Кенред | Син Вульфгера. Зрікся престолу та поселився в Римі. |
709 — 716 | Кеолред | Син Етельреда І. Можливо був отруєний. |
716 | Кеолвальд | Вважається сином Етельреда І (його існування є сумнівним). |
716 — 757 | Етельбальд | Внук Еови. Проголосив себе королем Британії у 736 році. Вбитий своїми ж охоронцями. |
757 | Беорнред | Походження невідоме. Усунутий Оффою. Ймовірно спалений на вогнищі у 769 році в Нортумбрії. |
757 — 796 | Оффа | Праправнук Еови. Найвеличніший та наймогутніший серед усіх мерсійських королів. У 774 році проголосив себе Королем усіх англійців. Залишив після себе т.зв. вал Оффи на межі між Англією та Уельсом та почав карбувати срібний пенні. |
796 | Екгфріт | Син та співправитель Оффи. Раптово помер через декілька місяців після свого батька. |
796 — 821 | Кенвульф | Належав до сьомого покоління нащадків Пібби, ймовірно через сестру Пенди. Прийняв титул "імператора". |
821 | Кінегельм | Син Кенвульфа. Співправитель. Ймовірно убитий, пізніше канонізований (Святий Кенельм). |
821 — 823 | Кьолвульф І | Брат Кенвульфа. Скинутий з престолу Беорнвульфом. |
823 — 825 | Беорнвульф | Гіпотетичний родич Беорнреда. Загинув у битві з військами Східної Англії. |
825 — 827 | Лудека | Походження невідоме. Загинув у битві у Східній Англії, де намагався придушити повстання. |
827 — 839 | Віглаф | Походження невідоме. У 829 році усунутий від влади Егбертом, королем Вессексу, однак через рік повернув собі трон. При ньому Мерсія зберігала свою незалежність, однак перестала домінувати серед інших англосаксонських королівств. |
829 — 830 | Егберт | На короткий час захопив владу в Мерсії. Також був королем Вессексу (802-839). |
839 — 840 | Вігмунд | Син Віглафа та зять Кьолвульфа І. |
840 | Вігстан | Син Вігмунда. Зрікся престолу та пізніше вбитий Беортвульфом. Канонізований (Святий Вістан). |
840 | Ельфледа | Донька Кьолвульфа І, дружина Вігмунда та мати Вігстана; призначена останнім як регент. |
840 — 852 | Беортвульф | Можливо двоюрідний брат Вігстана. Узурпував королівську владу та примусив Ельфледу вийти заміж за свого сина Беорфріта. |
852 — 874 | Бургред | Ймовірно родич Беортвульфа. У зв'язку із загрозою данського вторгнення утік до Риму. |
874 — 879 | Кьолвульф II | Можливо син або внук Вігмунда та Ельфледи. Правив у західній Мерсії під верховною владою данців. |
879 — 884 | Етельред II | Визнав верховенство Альфреда І Великого, короля Вессекса. В історичних джерелах згадується радше як "елдормен", аніж "король", тобто вищий представник короля Вессекса у Мерсії. |
Під верховною владою Вессекса | ||
884 — 911 | Етельред II | як елдормен, намісник Альфреда І Великого. |
911 — 918 | Етельфледа | Дружина Етельреда ІІ, донька Альфреда Вессекського та племінниця Бургред. Відвоювала східну частину Мерсії. |
918 — 919 | Ельфвіна | Донька Етельреда ІІ та Етельфледи. Усунута від влади її дядьком, Едвардом Старшим, який остаточно приєднав Мерсію до Вессекса, таким чином створивши Королівство Англія. |
Титульні королі Мерсії | ||
924 | Етельстан | Син Едварда Старшого та племінник Етельфледи. Отримав титул короля Мерсії по смерті батька (липень 924 року), а через 16 днів потому — і титул короля Вессекса. |
957 — 959 | Едгар Мирний | Племінник Етельстана. Захопив владу в Мерсії та Нортумбрії (травень 957 р.), а в жовтні 959 року успадкував трон возз'єднаної Англії. |
Елдормени та ерли Мерсії | ||
957 — 983 | [en] | Призначений елдорменом у 957 році Едгаром Мирним, коли об'єднане англійське королівство тимчасово розпалося. |
983 — 985 | [en] | Швагро Ельфгера. Зміщений з престолу Етельредом Нерозумним у 985 році. У 1016-му загинув у битві з данами. |
(?) — 1004 | [en] | Ймовірно отримав титул елдормена Мерсії після вигнання Ельфріка Кілда. |
1007 — 1017 | Едрік Стреона | Призначений Етельредом Нерозумним; сумнозвісний ренегат, що перейшов на сторону данів. Пізніше вбитий Канутом Великим також за зраду. |
1017 — | Леофвайн | Ймовірно призначений Канутом Великим як елдормен Мерсії. Також був елдорменом у Гвікке. |
— 1057 | Леофрік | Син Леофвайна, ерл Мерсії. Призначений Канутом Великим. Увійшов в історію головним чином завдяки своїй дружині Годіфу (Леді Ґодіва). |
1057 — 1062 | Ельфґар | Син Леофріка. Спочатку був ерлом Східної Англії, доки не успадкував титул батька в Мерсії. |
1062 — 1071 | Едвін | Син Ельфгара. Спочатку підкорився владі Вільгельма Завойовника, та згодом підняв повстання, однак був зраджений і вбитий своїми ж людьми. Після смерті Едвіна Мерсія розпалася на дрібніші графства. |
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej spisok vklyuchaye v sebe monarhiv anglosaksonskogo korolivstva Mersiya derzhavnogo utvorennya yake isnuvalo vprodovzh 6 10 stolit na teritoriyi suchasnogo a takozh praviteliv Mersiyi kola vona vtratila svoyu nezalezhnist ta uvijshla do skladu anglijskogo korolivstva Protyagom majzhe dvohsot rokiv Mersiya pochinayuchi z 7 go stolittya bula dominuyuchoyu skladovoyu Geptarhiyi i yak naslidok najbilsh mogutnim anglosaksonskim korolivstvom Same v cej period praviteli Mersiyi stali pershimi hto imenuvav sebe takimi titulami yak Korol Britaniyi abo Korol anglijciv Genealogichne derevo koroliv MersiyiSpisokRanni praviteli Mersiyi buli nashadkami koroliv Angliv Roki pravlinnya Im ya Primitki527 abo 515 Ikel Sin Eomera ostannogo korolya Angliv v Angelni Ocholiv pohid angliv cherez Pivnichne more do Britaniyi Knebba Sin Ikela Kinevald Sin Knebbi585 593 Kreoda Sin Kinevalda Mozhlivo buv zasnovnikom forteci v tverdini koroliv Mersiyi 593 606 Pibba Sin Kreodi Poshiriv vladu Mersiyi na zemli Zahidnogo Midlendsu 606 626 Kiorl Pohodzhennya nevidome Mozhlivo uzurpuvav vladu abo zh buv odnim iz viddalenih rodichiv poperednih koroliv 626 655 Penda Sin Pibbi Peretvoriv Mersiyu na najbilsh vplivove anglosaksonske korolivstvo Ostannij yazichnickij korol Mersiyi Polig u bitvi z Osviu korolem Berniciyi a zgodom i Nortumbriyi 635 642 Eova Sin Pibbi Spivpravitel Pendi Zaginuv u bitvi 655 656 Peda Sin Pendi Spivpravitel v Pd Sh Midlendsi Vbitij 656 658 Osviu Na korotkij chas zahopiv vladu v Mersiyi pislya smerti Pendi Odnochasno zajmav korolivskij prestol v Nortumbriyi 655 670 658 675 Vulfger Sin Pendi pershij hristiyanskij korol Mersiyi Vidnoviv mersijske dominuvannya v Angliyi 675 704 Etelred I Sin Pendi Zriksya prestolu ta dozhivav svoyi dni u monastiri bilya mistechka Bardni suchasne grafstvo Linkolnshir 704 709 Kenred Sin Vulfgera Zriksya prestolu ta poselivsya v Rimi 709 716 Keolred Sin Etelreda I Mozhlivo buv otruyenij 716 Keolvald Vvazhayetsya sinom Etelreda I jogo isnuvannya ye sumnivnim 716 757 Etelbald Vnuk Eovi Progolosiv sebe korolem Britaniyi u 736 roci Vbitij svoyimi zh ohoroncyami 757 Beornred Pohodzhennya nevidome Usunutij Offoyu Jmovirno spalenij na vognishi u 769 roci v Nortumbriyi 757 796 Offa Prapravnuk Eovi Najvelichnishij ta najmogutnishij sered usih mersijskih koroliv U 774 roci progolosiv sebe Korolem usih anglijciv Zalishiv pislya sebe t zv val Offi na mezhi mizh Angliyeyu ta Uelsom ta pochav karbuvati sribnij penni 796 Ekgfrit Sin ta spivpravitel Offi Raptovo pomer cherez dekilka misyaciv pislya svogo batka 796 821 Kenvulf Nalezhav do somogo pokolinnya nashadkiv Pibbi jmovirno cherez sestru Pendi Prijnyav titul imperatora 821 Kinegelm Sin Kenvulfa Spivpravitel Jmovirno ubitij piznishe kanonizovanij Svyatij Kenelm 821 823 Kolvulf I Brat Kenvulfa Skinutij z prestolu Beornvulfom 823 825 Beornvulf Gipotetichnij rodich Beornreda Zaginuv u bitvi z vijskami Shidnoyi Angliyi 825 827 Ludeka Pohodzhennya nevidome Zaginuv u bitvi u Shidnij Angliyi de namagavsya pridushiti povstannya 827 839 Viglaf Pohodzhennya nevidome U 829 roci usunutij vid vladi Egbertom korolem Vesseksu odnak cherez rik povernuv sobi tron Pri nomu Mersiya zberigala svoyu nezalezhnist odnak perestala dominuvati sered inshih anglosaksonskih korolivstv 829 830 Egbert Na korotkij chas zahopiv vladu v Mersiyi Takozh buv korolem Vesseksu 802 839 839 840 Vigmund Sin Viglafa ta zyat Kolvulfa I 840 Vigstan Sin Vigmunda Zriksya prestolu ta piznishe vbitij Beortvulfom Kanonizovanij Svyatij Vistan 840 Elfleda Donka Kolvulfa I druzhina Vigmunda ta mati Vigstana priznachena ostannim yak regent 840 852 Beortvulf Mozhlivo dvoyuridnij brat Vigstana Uzurpuvav korolivsku vladu ta primusiv Elfledu vijti zamizh za svogo sina Beorfrita 852 874 Burgred Jmovirno rodich Beortvulfa U zv yazku iz zagrozoyu danskogo vtorgnennya utik do Rimu 874 879 Kolvulf II Mozhlivo sin abo vnuk Vigmunda ta Elfledi Praviv u zahidnij Mersiyi pid verhovnoyu vladoyu danciv 879 884 Etelred II Viznav verhovenstvo Alfreda I Velikogo korolya Vesseksa V istorichnih dzherelah zgaduyetsya radshe yak eldormen anizh korol tobto vishij predstavnik korolya Vesseksa u Mersiyi Pid verhovnoyu vladoyu Vesseksa884 911 Etelred II yak eldormen namisnik Alfreda I Velikogo 911 918 Etelfleda Druzhina Etelreda II donka Alfreda Vessekskogo ta pleminnicya Burgred Vidvoyuvala shidnu chastinu Mersiyi 918 919 Elfvina Donka Etelreda II ta Etelfledi Usunuta vid vladi yiyi dyadkom Edvardom Starshim yakij ostatochno priyednav Mersiyu do Vesseksa takim chinom stvorivshi Korolivstvo Angliya Titulni koroli Mersiyi924 Etelstan Sin Edvarda Starshogo ta pleminnik Etelfledi Otrimav titul korolya Mersiyi po smerti batka lipen 924 roku a cherez 16 dniv potomu i titul korolya Vesseksa 957 959 Edgar Mirnij Pleminnik Etelstana Zahopiv vladu v Mersiyi ta Nortumbriyi traven 957 r a v zhovtni 959 roku uspadkuvav tron vozz yednanoyi Angliyi Eldormeni ta erli Mersiyi957 983 en Priznachenij eldormenom u 957 roci Edgarom Mirnim koli ob yednane anglijske korolivstvo timchasovo rozpalosya 983 985 en Shvagro Elfgera Zmishenij z prestolu Etelredom Nerozumnim u 985 roci U 1016 mu zaginuv u bitvi z danami 1004 en Jmovirno otrimav titul eldormena Mersiyi pislya vignannya Elfrika Kilda 1007 1017 Edrik Streona Priznachenij Etelredom Nerozumnim sumnozvisnij renegat sho perejshov na storonu daniv Piznishe vbitij Kanutom Velikim takozh za zradu 1017 Leofvajn Jmovirno priznachenij Kanutom Velikim yak eldormen Mersiyi Takozh buv eldormenom u Gvikke 1057 Leofrik Sin Leofvajna erl Mersiyi Priznachenij Kanutom Velikim Uvijshov v istoriyu golovnim chinom zavdyaki svoyij druzhini Godifu Ledi Godiva 1057 1062 Elfgar Sin Leofrika Spochatku buv erlom Shidnoyi Angliyi doki ne uspadkuvav titul batka v Mersiyi 1062 1071 Edvin Sin Elfgara Spochatku pidkorivsya vladi Vilgelma Zavojovnika ta zgodom pidnyav povstannya odnak buv zradzhenij i vbitij svoyimi zh lyudmi Pislya smerti Edvina Mersiya rozpalasya na dribnishi grafstva Div takozhGeptarhiya Spisok koroliv Shidnoyi Angliyi Spisok koroliv Esseksa Spisok koroliv Vesseksa Spisok koroliv Sasseksa Spisok koroliv Kenta Spisok koroliv Nortumbriyi