Спас — село в Україні, в Рожнятівському районі Івано-Франківської області.
село Спас | |||
---|---|---|---|
| |||
Зимовий вид на село з гори | |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район | Рожнятівський район | ||
Рада | Спаська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA26060250010062648 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1710 | ||
Населення | 1820 | ||
Площа | 17,25 км² | ||
Густота населення | 105,51 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 77624 | ||
Телефонний код | +380 03474 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°53′34″ пн. ш. 24°03′38″ сх. д. / 48.89278° пн. ш. 24.06056° сх. д.Координати: 48°53′34″ пн. ш. 24°03′38″ сх. д. / 48.89278° пн. ш. 24.06056° сх. д. | ||
Водойми | Чечва | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | вул. Січових Стрільців, 80, с. Спас, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77624 | ||
Карта | |||
Спас | |||
Спас | |||
Мапа | |||
Спас у Вікісховищі |
Назва
За легендами, які передаються з покоління в покоління, назва села походить від того, що жителі, які в той час проживали на території горба, втікаючи від монголо-татарських поневолювачів, які все палили на своєму шляху під час нападів, знайшли прихисток, тобто «спаслися», у долині під горою в тамтешніх жителів і поклали цим початок назви — Спас. Окрім цього, за народними переказами, поблизу села відбулася велика битва з татарами, яка проходила на релігійне свято Спаса, звідки походить і назва поселення.
Історія села
Давнина
Перша документальна згадка про Спас від 29 березня 1469 року наявна в дарчій Казимира Ягелончика для долинського костелу.
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького.
Селяни займалися землеробством і скотарством. Щоб мати шматок землі селянам потрібно було викорчувати пні після вирубування дерев, спалювати їх, а потім дерев'яним плугом виорювати землю. На початку XVII століття почали вирощувати картоплю. Ліс рідко використовували у власних цілях, деревину вивозили на залізничну станцію.
Село поволі розросталося. Спочатку була заселена нижня частина села, а на території верхньої частини колись ріс Великий ліс, і в даний час називається урочище Великого лісу. Вирубуючи ліс, селяни поступово заселяли і верхню частину села. Жителів ставало все більше. З'явились і назви окремих місцевостей, урочищ, лісів.
Мікротопоніміка
Ось деякі назви урочищ, що збереглись до наших днів: Чертежик, Копань, Чистий луг, Підукрідь, Межинівський, Підкут, Лан, Підполіна, Чертіж, Дуднавка, Коцєрка, За смерек, Красинка, Діл, Бороло.
Потоки-притоки річки Чечви: Вировитівський, Кирчишенський, Питівський, Вільшинецький. Ліси: За смерек, Поступолиця, Старий питій, Придзудзилів, Заосьмилів, Кирчишений, Горби, Вировитий, Жолоб, Сухоліс.
Між селом Спас і хутором Підсухе на березі річки Чечви знаходиться урочище Погиблиця. За легендами та переказами тих часів, коли на Спас нападали татарські поневолювачі, жителі села неподалік від Підсух на бистрині потопили багато татар, перегородивши вночі річку.
Не оминули село і тенета шляхетського гніту. Вся земля належала польському панові. В центрі села був збудований маєток пана Сікори (пізніше — пана Людкевича). Важким тягарем лягав на плечі селян відробіток і грошовий оброк. Люди не терпіли, і не раз відбувалися вибухи протесту. Поширеною формою боротьби серед жителів стає опришківський рух. Найсміливіші селяни йшли в ліс і боролися з поневолювачами, відбираючи награбоване майно і роздаючи його біднякам. Також існує легенда, що у цих краях бував Олекса Довбуш зі своїми опришками. Навіть у лісі Підкам'яний є камінь Довбуша. Назва цього величезного каменя і розповідь, що він там залишив свої скарби, передавалося з покоління в покоління та підтверджує припущення, що Довбуш часто бував на території Долинщини, зі сторони якої і знаходиться Підкам'яний.
Церкви
В 1711 році на горі був побудований монастир. У 1734 році у верхній частині села була збудована церква Преображення Господнього (знищена за часів СРСР). У 1752 році в долішній частині села збудована церква Преображення Господнього.
- Вхід до церкви
- Вид на вівтар
- Стеля
- Дзвіниця
Відродження
Наляканий революцією 1848 року, Австро-Угорський уряд скасував панщину, і на честь цього у верхній частині села було поставлено хрести.
В Географічному словнику Королівства Польського на 1880 р. зафіксовано: село Спас з Погорільцем і Підсухами знаходиться за 12 км від м. Долина і 10 км від м. Рожнятів. Межує на північному заході з селом Лоп'янкою, на півночі — з селом Струтином Вижнім (тепер с. Верхній Струтин), на сході — з селом Ясеновець та Іванівкою, на південному сході — село Липовиця, на південному-заході — село Луги і село Ілемня, протікає річка Чечва з Лугів до Струтина Нижнього. На лівому березі річки Чечви лежить село Спас, а на правому село Погорілець і хутір Підсухе. Село оточують ліси, пагорби і горби. Найвище підвищення — 666 м, на північному заході узгір'я Красинка має висоту 610 м. На південному заході узгір'я Підмонастир — 664 м. Долина річки Чечви спадає на північній межі вниз до 469 м. Згідно цього документу в 1880 році в селі Спас була 361 хата, в яких жило 1504 осіб греко-католицького віросповідання, 76 євреїв, 10 римо-католиків (1590 українців, 9 поляків і один німець), одна початкова школа з 40-50 учнями, дві церкви (у Спасі й Підсухах), два водяні млини, два водяні тартаки.
В 1914 році, коли почалася Перша світова війна, з села було мобілізовано всіх боєздатних чоловіків. Лінія фронту проходила і через село, зокрема по нижній його частині. Пізніше жителі села брали участь у творенні Української Галицької Армії. На місцевому цвинтарі на одній із могил поставлений березовий хрест. Там похований невідомий стрілець.
Під польською окупацією
Архівний документ 1934 року вказує, що в селі був паровий тартак (пилорама), водяний млин, було 20 шинків і склепів (крамниць). 565 селян користувалося землею в кількості до 10 га, 5 селян мали в користуванні 50 га, а піп Елевич мав у користуванні 92 га церковної землі. Також були дві початкові школи (в Спасі та в Погорільці) на польській мові навчання з безплатним навчанням. Існувало товариство Просвіта.
У 1939 році в селі проживало 2750 осіб (2650 українців, 40 поляків, 40 євреїв і 20 німців та інших національностей).
В 1939 році село мало 950 га землі, із них орної — 400 га і 550 га сінокосів. Найбільше землі було в куркулів і середняків.
Нові окупанти
У вересні 1939 року офіцером Радянської Армії майором Скирдою була проголошена Радянська влада. Першим головою сільської ради було призначено бідняка, який був в Радянській Росії в полоні Марків Миколу Васильовича. Весною 1940 року окремі селяни одержали землю, відібрану в багатіїв. Почалась націоналізація двох пилорам, двох млинів, 100 га церковної землі. 92 га попівської землі було роздано біднякам. У школі діти почали вчити українську мову, навчання стало безкоштовним, також було запроваджене лікування хворих (у школі ?).
Надалі в боротьбі проти нацистських загарбників в рядах Червоної Армії билося понад 200 односельчан, з них 150 чоловіків були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу, 34 чоловіки загинули на фронті, частина померла від наслідків війни, частина живе і по сьогодні. Нацисти нанесли великих збитків селу, вивезли на каторжні роботи до Німеччини 97 осіб, із яких більше половини не повернулися в село. Було спалено 15 будинків, убито 73 мирні жителі. В 1944 р. село знову опинилося під окупацією Радянським Союзом. Населення було незадоволене такою ситуацією, тож багато чоловіків пішло у ряди Української Повстанської Армії, частина належала до підпілля ОУН. Після закінчення війни розпочалися депортації, які зачепили і спасівчан, у 1946—1948 рр. виселено Пушкаря Василя, Дикуна Дмитра, Глібка Миколу, Літака Михайла, Кушнірчака Костю і Стадника Василя. Частина з них повернулися в 1953 р. а частина так і залишилася жити на інших землях.
Повоєнні часи
З лютого 1950 року в селі було засновано колгосп імені Сталіна, його першим головою був Самійло Василь. У 1959 р. колгосп було ліквідовано і утворено підсобне господарство, яке очолив Левицький Мирон.
Ще у 1880 році в селі існувала початкова школа з безкоштовним навчанням. У 1929 р. було 80-90 учнів, їх безплатно навчали два вчителі. В 1940 році школу було реорганізовано на семирічну, де навчалося 130—150 учнів, і було сім вчителів. В 1952 році семирічну школу було реорганізовано на середню школу, було 200 дітей і 14 вчителів.
На початку 1960-х років у будинку одного із багатіїв відкрили поліклініку та лікарню на пару ліжок. У 1966 році збудували лікарню на 35 ліжок і поліклініку, кочегарку та пральню. У лікарні на той час працював один лікар з вищою освітою та 15 медичних працівників з середньою медичною освітою.
У січні 1960 року у селі підсобне господарство було реорганізовано на радгосп «Спаський», у який входило 5 сіл: Спас, Лоп'янка, Грабів, Погорілець, Підсухе. В 1959 році було збудовано сіль-універмаг, відкрито три продуктові магазини, хлібний, чайну, майстерню з ремонту годинників, а також ветеринарний пункт. У 1969 році на території школи збудовано спортивний зал.
Станом на 1 січня 1969 року загальна кількість жителів Спаської сільської ради (в яку входили також села Погорілець і Підсухи) становила 2452 осіб. Офіційний склад населення такий: робітників 746, інтелігенції — близько 100, решта — працівники сільського господарства і діти.
У 1976 році в центрі села збудовано триповерховий будинок, у якому розмістились: на першому поверсі — сільська рада народних депутатів, АТС, пошта, відділення Ощадбанку, кімната урочистих подій, музей; на другому поверсі — контора радгоспу, а на третьому — швейний цех радгоспу. У дворі біля будинку збудували аптеку, гаражі для спецмашин і робітничу їдальню. У 1989 році в центрі побудовано двоповерховий Будинок культури з кінозалом на 450 місць, просторою сценою, гардеробною на першому поверсі та великою бібліотекою на другому.
Часи незалежності
Має статус гірської зони.
Спас розділений на декілька мікрорайонів: Став, Верх, Низ, Красинка та Надріка.
У 1991 році біля Будинку культури було розпочато будівництво нової греко-католицької церкви Преображення Господнього і закінчено будівництво власними коштами селян у 1996 році. У 2001—2002 роках також власними силами селян була збудована дзвіниця. На околиці села є цвинтар, якому за переказами біля 300 років. А до цього часу цвинтар був на території Миколаївської церкви.
У центрі села споруджено пам'ятник загиблим у роки «Великої Вітчизняної війни». А біля Будинку культури висипана могила Січовим стрільцям з березовим хрестом, такі ж ставили на могилах воїнів УПА, загиблих під час боротьби за незалежність України.
У 2002 році середню школу закінчило від 1953 року 2897 учнів. Учні шкіл показують високі наукові та спортивні досягнення. У школі працюють 65 вчителів. Також діє нічний клуб, спортивні секції, це допомагає розвиватися тутешній молоді, яка досить активна. За останні роки селяни збудували багато нових будинків.
Центральна вулиця покрита асфальтом. У селі багато вулиць названих на честь визначних людей, зокрема таких як Тарас Шевченка, Леся Українка, Іван Франко, В'ячеслава Чорновола. Центральна вулиця носить назву Січових Стрільців.
10 січня 2019 р. у колишньому приміщені дільничної лікарні відкрили дитячий садок на 40 місць.
Село має багатовікову історію, але, на жаль, жодної старої споруди не збереглося. В загальному, село Спас з його природою та транспортним сполученням цілком сприятливе для проживання і, деякою мірою, для відпочинку і туризму, які досить погано розвинуті.
Відомі постаті
- Василишин Михайло Іванович — 1944 року був мобілізований до Робітничо-селянської Червоної Армії. За героїчний вчинок при форсуванні річки Одер в січні 1945 року Михайло Іванович Василишин був нагороджений званням «Герой Радянського Союзу». Але помилково, через біографічну плутанину, його нагорода дісталась іншому Михайлу Івановичу Василишинові, уродженцю галицького села Чорний Потік, який служив у тому ж самому полку, що і Михайло Василишин зі Спаса. Відомо це стало лише 1984 року, і з того часу родичі Михайла Василишина намагались виправити цю помилку, у якій немає вини тезки з Чорного Потоку. Однак вирішити цю проблему вдалося лише 3 травня 2006, коли Президент України Віктор Ющенко підписав указ про надання Михайлу Василишинові посмертно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Примітки
- Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 241 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 22.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
Посилання
- Spas // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 103. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Spas Spas selo v Ukrayini v Rozhnyativskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti selo Spas Gerb Zimovij vid na selo z goriZimovij vid na selo z gori Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Rozhnyativskij rajon Rada Spaska silska rada Kod KATOTTG UA26060250010062648 Osnovni dani Zasnovane 1710 Naselennya 1820 Plosha 17 25 km Gustota naselennya 105 51 osib km Poshtovij indeks 77624 Telefonnij kod 380 03474 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 53 34 pn sh 24 03 38 sh d 48 89278 pn sh 24 06056 sh d 48 89278 24 06056 Koordinati 48 53 34 pn sh 24 03 38 sh d 48 89278 pn sh 24 06056 sh d 48 89278 24 06056 Vodojmi Chechva Misceva vlada Adresa radi vul Sichovih Strilciv 80 s Spas Rozhnyativskij r n Ivano Frankivska obl 77624 Karta Spas Spas Mapa Spas u VikishovishiNazvaZa legendami yaki peredayutsya z pokolinnya v pokolinnya nazva sela pohodit vid togo sho zhiteli yaki v toj chas prozhivali na teritoriyi gorba vtikayuchi vid mongolo tatarskih ponevolyuvachiv yaki vse palili na svoyemu shlyahu pid chas napadiv znajshli prihistok tobto spaslisya u dolini pid goroyu v tamteshnih zhiteliv i poklali cim pochatok nazvi Spas Okrim cogo za narodnimi perekazami poblizu sela vidbulasya velika bitva z tatarami yaka prohodila na religijne svyato Spasa zvidki pohodit i nazva poselennya Istoriya selaDavnina Persha dokumentalna zgadka pro Spas vid 29 bereznya 1469 roku nayavna v darchij Kazimira Yagelonchika dlya dolinskogo kostelu U 1648 roci zhiteli sela brali aktivnu uchast u narodnomu povstanni za sho yih ochikuvala krivava rozprava pislya vidhodu Hmelnickogo Selyani zajmalisya zemlerobstvom i skotarstvom Shob mati shmatok zemli selyanam potribno bulo vikorchuvati pni pislya virubuvannya derev spalyuvati yih a potim derev yanim plugom vioryuvati zemlyu Na pochatku XVII stolittya pochali viroshuvati kartoplyu Lis ridko vikoristovuvali u vlasnih cilyah derevinu vivozili na zaliznichnu stanciyu Selo povoli rozrostalosya Spochatku bula zaselena nizhnya chastina sela a na teritoriyi verhnoyi chastini kolis ris Velikij lis i v danij chas nazivayetsya urochishe Velikogo lisu Virubuyuchi lis selyani postupovo zaselyali i verhnyu chastinu sela Zhiteliv stavalo vse bilshe Z yavilis i nazvi okremih miscevostej urochish lisiv Mikrotoponimika Os deyaki nazvi urochish sho zbereglis do nashih dniv Chertezhik Kopan Chistij lug Pidukrid Mezhinivskij Pidkut Lan Pidpolina Chertizh Dudnavka Kocyerka Za smerek Krasinka Dil Borolo Potoki pritoki richki Chechvi Virovitivskij Kirchishenskij Pitivskij Vilshineckij Lisi Za smerek Postupolicya Starij pitij Pridzudziliv Zaosmiliv Kirchishenij Gorbi Virovitij Zholob Suholis Mizh selom Spas i hutorom Pidsuhe na berezi richki Chechvi znahoditsya urochishe Pogiblicya Za legendami ta perekazami tih chasiv koli na Spas napadali tatarski ponevolyuvachi zhiteli sela nepodalik vid Pidsuh na bistrini potopili bagato tatar peregorodivshi vnochi richku Ne ominuli selo i teneta shlyahetskogo gnitu Vsya zemlya nalezhala polskomu panovi V centri sela buv zbudovanij mayetok pana Sikori piznishe pana Lyudkevicha Vazhkim tyagarem lyagav na plechi selyan vidrobitok i groshovij obrok Lyudi ne terpili i ne raz vidbuvalisya vibuhi protestu Poshirenoyu formoyu borotbi sered zhiteliv staye oprishkivskij ruh Najsmilivishi selyani jshli v lis i borolisya z ponevolyuvachami vidbirayuchi nagrabovane majno i rozdayuchi jogo bidnyakam Takozh isnuye legenda sho u cih krayah buvav Oleksa Dovbush zi svoyimi oprishkami Navit u lisi Pidkam yanij ye kamin Dovbusha Nazva cogo velicheznogo kamenya i rozpovid sho vin tam zalishiv svoyi skarbi peredavalosya z pokolinnya v pokolinnya ta pidtverdzhuye pripushennya sho Dovbush chasto buvav na teritoriyi Dolinshini zi storoni yakoyi i znahoditsya Pidkam yanij Cerkvi V 1711 roci na gori buv pobudovanij monastir U 1734 roci u verhnij chastini sela bula zbudovana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo znishena za chasiv SRSR U 1752 roci v dolishnij chastini sela zbudovana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo Vhid do cerkvi Vid na vivtar Stelya Dzvinicya Vidrodzhennya Nalyakanij revolyuciyeyu 1848 roku Avstro Ugorskij uryad skasuvav panshinu i na chest cogo u verhnij chastini sela bulo postavleno hresti V Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo na 1880 r zafiksovano selo Spas z Pogorilcem i Pidsuhami znahoditsya za 12 km vid m Dolina i 10 km vid m Rozhnyativ Mezhuye na pivnichnomu zahodi z selom Lop yankoyu na pivnochi z selom Strutinom Vizhnim teper s Verhnij Strutin na shodi z selom Yasenovec ta Ivanivkoyu na pivdennomu shodi selo Lipovicya na pivdennomu zahodi selo Lugi i selo Ilemnya protikaye richka Chechva z Lugiv do Strutina Nizhnogo Na livomu berezi richki Chechvi lezhit selo Spas a na pravomu selo Pogorilec i hutir Pidsuhe Selo otochuyut lisi pagorbi i gorbi Najvishe pidvishennya 666 m na pivnichnomu zahodi uzgir ya Krasinka maye visotu 610 m Na pivdennomu zahodi uzgir ya Pidmonastir 664 m Dolina richki Chechvi spadaye na pivnichnij mezhi vniz do 469 m Zgidno cogo dokumentu v 1880 roci v seli Spas bula 361 hata v yakih zhilo 1504 osib greko katolickogo virospovidannya 76 yevreyiv 10 rimo katolikiv 1590 ukrayinciv 9 polyakiv i odin nimec odna pochatkova shkola z 40 50 uchnyami dvi cerkvi u Spasi j Pidsuhah dva vodyani mlini dva vodyani tartaki V 1914 roci koli pochalasya Persha svitova vijna z sela bulo mobilizovano vsih boyezdatnih cholovikiv Liniya frontu prohodila i cherez selo zokrema po nizhnij jogo chastini Piznishe zhiteli sela brali uchast u tvorenni Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Na miscevomu cvintari na odnij iz mogil postavlenij berezovij hrest Tam pohovanij nevidomij strilec Pid polskoyu okupaciyeyu Arhivnij dokument 1934 roku vkazuye sho v seli buv parovij tartak pilorama vodyanij mlin bulo 20 shinkiv i sklepiv kramnic 565 selyan koristuvalosya zemleyu v kilkosti do 10 ga 5 selyan mali v koristuvanni 50 ga a pip Elevich mav u koristuvanni 92 ga cerkovnoyi zemli Takozh buli dvi pochatkovi shkoli v Spasi ta v Pogorilci na polskij movi navchannya z bezplatnim navchannyam Isnuvalo tovaristvo Prosvita U 1939 roci v seli prozhivalo 2750 osib 2650 ukrayinciv 40 polyakiv 40 yevreyiv i 20 nimciv ta inshih nacionalnostej V 1939 roci selo malo 950 ga zemli iz nih ornoyi 400 ga i 550 ga sinokosiv Najbilshe zemli bulo v kurkuliv i serednyakiv Novi okupanti U veresni 1939 roku oficerom Radyanskoyi Armiyi majorom Skirdoyu bula progoloshena Radyanska vlada Pershim golovoyu silskoyi radi bulo priznacheno bidnyaka yakij buv v Radyanskij Rosiyi v poloni Markiv Mikolu Vasilovicha Vesnoyu 1940 roku okremi selyani oderzhali zemlyu vidibranu v bagatiyiv Pochalas nacionalizaciya dvoh piloram dvoh mliniv 100 ga cerkovnoyi zemli 92 ga popivskoyi zemli bulo rozdano bidnyakam U shkoli diti pochali vchiti ukrayinsku movu navchannya stalo bezkoshtovnim takozh bulo zaprovadzhene likuvannya hvorih u shkoli Nadali v borotbi proti nacistskih zagarbnikiv v ryadah Chervonoyi Armiyi bilosya ponad 200 odnoselchan z nih 150 cholovikiv buli nagorodzheni ordenami i medalyami Radyanskogo Soyuzu 34 choloviki zaginuli na fronti chastina pomerla vid naslidkiv vijni chastina zhive i po sogodni Nacisti nanesli velikih zbitkiv selu vivezli na katorzhni roboti do Nimechchini 97 osib iz yakih bilshe polovini ne povernulisya v selo Bulo spaleno 15 budinkiv ubito 73 mirni zhiteli V 1944 r selo znovu opinilosya pid okupaciyeyu Radyanskim Soyuzom Naselennya bulo nezadovolene takoyu situaciyeyu tozh bagato cholovikiv pishlo u ryadi Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi chastina nalezhala do pidpillya OUN Pislya zakinchennya vijni rozpochalisya deportaciyi yaki zachepili i spasivchan u 1946 1948 rr viseleno Pushkarya Vasilya Dikuna Dmitra Glibka Mikolu Litaka Mihajla Kushnirchaka Kostyu i Stadnika Vasilya Chastina z nih povernulisya v 1953 r a chastina tak i zalishilasya zhiti na inshih zemlyah Povoyenni chasi Z lyutogo 1950 roku v seli bulo zasnovano kolgosp imeni Stalina jogo pershim golovoyu buv Samijlo Vasil U 1959 r kolgosp bulo likvidovano i utvoreno pidsobne gospodarstvo yake ocholiv Levickij Miron She u 1880 roci v seli isnuvala pochatkova shkola z bezkoshtovnim navchannyam U 1929 r bulo 80 90 uchniv yih bezplatno navchali dva vchiteli V 1940 roci shkolu bulo reorganizovano na semirichnu de navchalosya 130 150 uchniv i bulo sim vchiteliv V 1952 roci semirichnu shkolu bulo reorganizovano na serednyu shkolu bulo 200 ditej i 14 vchiteliv Na pochatku 1960 h rokiv u budinku odnogo iz bagatiyiv vidkrili polikliniku ta likarnyu na paru lizhok U 1966 roci zbuduvali likarnyu na 35 lizhok i polikliniku kochegarku ta pralnyu U likarni na toj chas pracyuvav odin likar z vishoyu osvitoyu ta 15 medichnih pracivnikiv z serednoyu medichnoyu osvitoyu U sichni 1960 roku u seli pidsobne gospodarstvo bulo reorganizovano na radgosp Spaskij u yakij vhodilo 5 sil Spas Lop yanka Grabiv Pogorilec Pidsuhe V 1959 roci bulo zbudovano sil univermag vidkrito tri produktovi magazini hlibnij chajnu majsternyu z remontu godinnikiv a takozh veterinarnij punkt U 1969 roci na teritoriyi shkoli zbudovano sportivnij zal Stanom na 1 sichnya 1969 roku zagalna kilkist zhiteliv Spaskoyi silskoyi radi v yaku vhodili takozh sela Pogorilec i Pidsuhi stanovila 2452 osib Oficijnij sklad naselennya takij robitnikiv 746 inteligenciyi blizko 100 reshta pracivniki silskogo gospodarstva i diti U 1976 roci v centri sela zbudovano tripoverhovij budinok u yakomu rozmistilis na pershomu poversi silska rada narodnih deputativ ATS poshta viddilennya Oshadbanku kimnata urochistih podij muzej na drugomu poversi kontora radgospu a na tretomu shvejnij ceh radgospu U dvori bilya budinku zbuduvali apteku garazhi dlya specmashin i robitnichu yidalnyu U 1989 roci v centri pobudovano dvopoverhovij Budinok kulturi z kinozalom na 450 misc prostoroyu scenoyu garderobnoyu na pershomu poversi ta velikoyu bibliotekoyu na drugomu Chasi nezalezhnostiMaye status girskoyi zoni Spas rozdilenij na dekilka mikrorajoniv Stav Verh Niz Krasinka ta Nadrika U 1991 roci bilya Budinku kulturi bulo rozpochato budivnictvo novoyi greko katolickoyi cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo i zakincheno budivnictvo vlasnimi koshtami selyan u 1996 roci U 2001 2002 rokah takozh vlasnimi silami selyan bula zbudovana dzvinicya Na okolici sela ye cvintar yakomu za perekazami bilya 300 rokiv A do cogo chasu cvintar buv na teritoriyi Mikolayivskoyi cerkvi U centri sela sporudzheno pam yatnik zagiblim u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni A bilya Budinku kulturi visipana mogila Sichovim strilcyam z berezovim hrestom taki zh stavili na mogilah voyiniv UPA zagiblih pid chas borotbi za nezalezhnist Ukrayini U 2002 roci serednyu shkolu zakinchilo vid 1953 roku 2897 uchniv Uchni shkil pokazuyut visoki naukovi ta sportivni dosyagnennya U shkoli pracyuyut 65 vchiteliv Takozh diye nichnij klub sportivni sekciyi ce dopomagaye rozvivatisya tuteshnij molodi yaka dosit aktivna Za ostanni roki selyani zbuduvali bagato novih budinkiv Centralna vulicya pokrita asfaltom U seli bagato vulic nazvanih na chest viznachnih lyudej zokrema takih yak Taras Shevchenka Lesya Ukrayinka Ivan Franko V yacheslava Chornovola Centralna vulicya nosit nazvu Sichovih Strilciv 10 sichnya 2019 r u kolishnomu primisheni dilnichnoyi likarni vidkrili dityachij sadok na 40 misc Selo maye bagatovikovu istoriyu ale na zhal zhodnoyi staroyi sporudi ne zbereglosya V zagalnomu selo Spas z jogo prirodoyu ta transportnim spoluchennyam cilkom spriyatlive dlya prozhivannya i deyakoyu miroyu dlya vidpochinku i turizmu yaki dosit pogano rozvinuti Vidomi postatiVasilishin Mihajlo Ivanovich 1944 roku buv mobilizovanij do Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi Za geroyichnij vchinok pri forsuvanni richki Oder v sichni 1945 roku Mihajlo Ivanovich Vasilishin buv nagorodzhenij zvannyam Geroj Radyanskogo Soyuzu Ale pomilkovo cherez biografichnu plutaninu jogo nagoroda distalas inshomu Mihajlu Ivanovichu Vasilishinovi urodzhencyu galickogo sela Chornij Potik yakij sluzhiv u tomu zh samomu polku sho i Mihajlo Vasilishin zi Spasa Vidomo ce stalo lishe 1984 roku i z togo chasu rodichi Mihajla Vasilishina namagalis vipraviti cyu pomilku u yakij nemaye vini tezki z Chornogo Potoku Odnak virishiti cyu problemu vdalosya lishe 3 travnya 2006 koli Prezident Ukrayini Viktor Yushenko pidpisav ukaz pro nadannya Mihajlu Vasilishinovi posmertno zvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Zolota Zirka PrimitkiZherela do istoriyi Ukrayini Rusi t IV stor 241 Lviv NTSh 1895 412 s Arhiv originalu za 30 listopada 2019 Procitovano 7 grudnya 2019 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 22 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 7 grudnya 2019 Arhiv originalu za 13 sichnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2019 PosilannyaSpas Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 103 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi