Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соціальна політика Європейського союзу пройшла кілька етапів розвитку. З розширенням сфери її дій виникла необхідність удосконалити механізм функціонування ринку праці та стратегію зайнятості, розширити компетенції наднаціональних органів, створити нові структури, які б були здатними конструктивно відповісти на виклики будь-якого часу. Незважаючи на те, що вже на початку ХХІ століття політика ЄС у соціальній сфері в цілому сформувалася, проте й нині спостерігається ряд невирішених проблем.
1-й етап (50-70-ті роки)
На початковому етапові політика соціальної сфери зводилася суто до механізму формування загального ринку праці, вільного переміщення робочої сили, а також соціального захисту мігрантів, який формувався в рамках Європейської Спільності, починаючи ще з Паризької угоди 1951 року, коли було засновано Європейське об'єднання вугілля і сталі, у якому були зафіксовані соціальні права робітників, а саме:
- часткове фінансування виплат при звільненні;
- фінансування при професійній перепідготовці, працевлаштуванні, та створенні альтернативних робочих місць при закритті сталеливарних заводів або скороченні вугледобування;
- права профспілок;
- гарантії проти необґрунтованого зниження зарплати і соціальних виплат;
- права трудящих-мігрантів.
2-й етап (80-90-і)
У 80-ті роки в ЄС посилилася дискусія про політику в галузі зайнятості. У прийнятій у 1989 році Соціальної хартії зафіксований політичний консенсус з приводу того, що в рамках внутрішнього ринку ЄС основні соціальні права працівників не будуть порушуватися. Амстердамський договір визначив стратегію зайнятості в ЄС як сприяння появі кваліфікованої, освіченої, здатної пристосуватися до нових умов робочої сили та ринків праці, чутливих до економічних змін.
Європейська стратегія зайнятості (ЄСЗ) була кодифікована Амстердамським договором і запущена в 1997 році Люксембурзькою сесією. В люксембурзькій стратегії виділені чотири теми:
- entrepreneurship (підприємницькі якості) — готовність до створення нових робочих місць за рахунок скорочення трудових затрат, які не мають відношення до зарплати та інших форм податкового навантаження зайнятості;
- employability (відповідність вимогам найму) — сприяння громадянам в отриманні ними додаткових якостей, умінь, які сприятимуть отриманню роботи;
- adaptability (адаптивність) — вплив на підприємства та індивідів засобами податкового стимулювання;
- equal opportunities (рівність можливостей) — сприяння участі жінок у ринку праці, інтеграція інвалідів до трудового життя.
В 1999 році Європейська Рада в Кельні ухвалила Європейський пакт зайнятості, що був спрямований на припинення скорочення кількості робочих місць і визначив підхід до об'єднання всіх заходів ЄС щодо політики зайнятості:
- вичерпна структурна реформа та модернізація, метою якої стало посилення інноваційної спроможності і ефективності ринку праці та ринків товарів, послуг і капіталів (Кардифський процес);
- координування економічної політики та поліпшення ефективності взаємодії між зростанням заробітної плати та валютною, бюджетною та фінансовою політикою шляхом макроекономічного діалогу, спрямованого на збереження динаміки без зростання інфляції (Кельнський процес);
- подальший розвиток і запровадження скоординованої стратегії зайнятості для поліпшення ефективності ринків праці шляхом підвищення рівня зайнятості, розвитку підприємництва, пристосування бізнесу та найманих працівників до нових умов, а також рівних можливостей для чоловіків і жінок у працевлаштуванні (Люксембурзький процес).
Керуючись цими пунктами, країни ЄС щорічно узгоджують основні елементи економічних політик, стратегії зайнятості, макроекономічний діалог проводиться в рамках Економіко-фінансового комітету через співпрацю з Радою з трудових і соціальних питань та за участі представників Європейської Ради, Комісії, Європейського центрального банку та соціальних партнерів. У макроекономічному діалозі іде обмін інформацією та думками підзвітних Спільноті установ і його соціальних партнерів щодо питання зіставлення плану макроекономічної політики для збільшення і повного використання потенціалу зростання зайнятості.
2000-ні роки
Лісабонська стратегія визначила мету соціальної сфери аж до 2010 року, а конкретніше — перетворити ЄС у найбільш інноваційну, конкурентоздатну і динамічну економіку у світі. Зокрема, досягти 70 % зайнятості, в тому числі при 60 % зайнятості жінок. У Лісабонському процесі також робиться спроба ще більше пов'язати політику в галузі зайнятості з іншими областями економічної політики, однак загальний фон при цьому сильно змінився. Якщо в Кельні на першому плані ще знаходилися міркування орієнтації на попит, то в Лісабоні утвердилася парадигма конкурентоспроможності з першочерговою метою перетворення Європи до 2010 року в найбільш динамічний в світі, заснований на знаннях, економічний простір.
Європейська стратегія в галузі зайнятості важлива як «методична лабораторія» ЄС, тому що тут вперше було застосовано «метод відкритої координації» (МВК). Суть його полягає в тому, що на підставі спільних європейських уявлень про цілі (у даному випадку — орієнтирів в сфері політики зайнятості) розробляються національні плани дій, які Комісія та Рада коментують в щорічному Спільному звіті. При цьому Комісією розробляються специфічні для відповідних країн рекомендації, однак механізмів введення санкцій немає.
На Лісабонському саміті виділено п'ять головних орієнтирів:
- подовження трудового життя, введення безперервного навчання відповідно до завдань економічної реструктуризації;
- реформування системи соціального захисту;
- заохочення соціальної інтеграції;
- надання батькам свободи у визначенні кількості дітей у сім'ї;
- розвиток імміграційної політики.
Сучасний етап
На сьогодні сфера соціальної політика зводиться передусім до основних «соціальних вимірів» спільного європейського ринку праці, а саме:
- зняття обмеження на доступ до кваліфікованої роботи за національним громадянством;
- визнання права всіх робітників-мігрантів на рівну оплату за рівний труд чоловіків і жінок, прагнення гармонізувати національні системи страхування, розвиток діалогу між трудом і капіталом;
- введення наднаціонального режиму, який уточнював, за яких умов соціальні виплати, отримані в рамках однієї національної системи можуть бути конвертованими та експортованими в рамках ЄС, правил гармонізації стандартів у сфері захисту здоров'я і безпеки на робочому місці.
У свою чергу спільний ринок праці Євросоюзу передбачає:
- ліквідацію будь-якої дискримінації працівника на ґрунті громадянства в питаннях працевлаштування, зарплати та інших умов роботи та найму;
- право проживати у країні, де оселився громадянин після звільнення разом з родиною, яка не втрачає це право і після смерті особи;
- боротьбу з дискримінацією через релігійні та інші переконання, інвалідність, вік чи сексуальну орієнтацію.
У рамках ЄС робітники та члени їхніх сімей, що виїжджають на роботу до інших європейських країн, мають право на:
- об'єднання періодів для нарахування та отримання виплат, пенсій, соціального захисту для себе та своїх дітей;
- подібне за типом пенсійне право, на яке було зароблено в різних державах-членах Спільноти, можна об'єднати в одну пенсію, але не більше розміру найвищої пенсії, яку отримала б дана особа, якби постійно проживала в одній країні;
- державні службовці та особи, яких до них прирівнюють, отримують загальне пенсійне забезпечення;
- додаткові пенсійні права осіб, що працюють або мають власний бізнес, однаково гарантовані на території всіх країн Спільноти;
- єдине законодавство для студентів.
Див. також
Примітки
- Болотіна І.Ю Соціальна політика Європейського Союзу
- European Social Charter ETS N 163
- The birth of the European Employment Strategy: the Luxembourg process (November 1997)
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
- EU committees: social regulation, law and politics / edited by Christian Joerges and Ellen Vos. – Oxford; Portland, Or.: Hart Pub., 1999. – 410 p.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013.
- Blanchard, O. (2004): The Economic Future of Europe. NBER Economic Papers.
- Regulation (EEC) No 1408/71
Література
- Западноевропейские модели социально-экономического развития. — М.: ИМЭМО, 2000 — 215 с.
- Приоритеты и ценности социально-экономической политики стран Еросоюза: Под общ. ред. Н.Шмелева и В.Перской. — М.: Изд-во РАГС, 2008. — С.31–50.
- Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию: пер. с англ. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ЗАО НПП «Ермак», 2004. — 730 с.
Інтернет-джерела
- Охорона праці — частина соціальної політики ЄС
- Соціальна політика Європейського Союзу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Socialna politika Yevropejskogo soyuzu projshla kilka etapiv rozvitku Z rozshirennyam sferi yiyi dij vinikla neobhidnist udoskonaliti mehanizm funkcionuvannya rinku praci ta strategiyu zajnyatosti rozshiriti kompetenciyi nadnacionalnih organiv stvoriti novi strukturi yaki b buli zdatnimi konstruktivno vidpovisti na vikliki bud yakogo chasu Nezvazhayuchi na te sho vzhe na pochatku HHI stolittya politika YeS u socialnij sferi v cilomu sformuvalasya prote j nini sposterigayetsya ryad nevirishenih problem Riven bezrobittya po krayinah YeS stanom na 2023 rik 1 j etap 50 70 ti roki Na pochatkovomu etapovi politika socialnoyi sferi zvodilasya suto do mehanizmu formuvannya zagalnogo rinku praci vilnogo peremishennya robochoyi sili a takozh socialnogo zahistu migrantiv yakij formuvavsya v ramkah Yevropejskoyi Spilnosti pochinayuchi she z Parizkoyi ugodi 1951 roku koli bulo zasnovano Yevropejske ob yednannya vugillya i stali u yakomu buli zafiksovani socialni prava robitnikiv a same chastkove finansuvannya viplat pri zvilnenni finansuvannya pri profesijnij perepidgotovci pracevlashtuvanni ta stvorenni alternativnih robochih misc pri zakritti stalelivarnih zavodiv abo skorochenni vugledobuvannya prava profspilok garantiyi proti neobgruntovanogo znizhennya zarplati i socialnih viplat prava trudyashih migrantiv 2 j etap 80 90 i U 80 ti roki v YeS posililasya diskusiya pro politiku v galuzi zajnyatosti U prijnyatij u 1989 roci Socialnoyi hartiyi zafiksovanij politichnij konsensus z privodu togo sho v ramkah vnutrishnogo rinku YeS osnovni socialni prava pracivnikiv ne budut porushuvatisya Amsterdamskij dogovir viznachiv strategiyu zajnyatosti v YeS yak spriyannya poyavi kvalifikovanoyi osvichenoyi zdatnoyi pristosuvatisya do novih umov robochoyi sili ta rinkiv praci chutlivih do ekonomichnih zmin Yevropejska strategiya zajnyatosti YeSZ bula kodifikovana Amsterdamskim dogovorom i zapushena v 1997 roci Lyuksemburzkoyu sesiyeyu V lyuksemburzkij strategiyi vidileni chotiri temi entrepreneurship pidpriyemnicki yakosti gotovnist do stvorennya novih robochih misc za rahunok skorochennya trudovih zatrat yaki ne mayut vidnoshennya do zarplati ta inshih form podatkovogo navantazhennya zajnyatosti employability vidpovidnist vimogam najmu spriyannya gromadyanam v otrimanni nimi dodatkovih yakostej umin yaki spriyatimut otrimannyu roboti adaptability adaptivnist vpliv na pidpriyemstva ta individiv zasobami podatkovogo stimulyuvannya equal opportunities rivnist mozhlivostej spriyannya uchasti zhinok u rinku praci integraciya invalidiv do trudovogo zhittya V 1999 roci Yevropejska Rada v Kelni uhvalila Yevropejskij pakt zajnyatosti sho buv spryamovanij na pripinennya skorochennya kilkosti robochih misc i viznachiv pidhid do ob yednannya vsih zahodiv YeS shodo politiki zajnyatosti vicherpna strukturna reforma ta modernizaciya metoyu yakoyi stalo posilennya innovacijnoyi spromozhnosti i efektivnosti rinku praci ta rinkiv tovariv poslug i kapitaliv Kardifskij proces koordinuvannya ekonomichnoyi politiki ta polipshennya efektivnosti vzayemodiyi mizh zrostannyam zarobitnoyi plati ta valyutnoyu byudzhetnoyu ta finansovoyu politikoyu shlyahom makroekonomichnogo dialogu spryamovanogo na zberezhennya dinamiki bez zrostannya inflyaciyi Kelnskij proces podalshij rozvitok i zaprovadzhennya skoordinovanoyi strategiyi zajnyatosti dlya polipshennya efektivnosti rinkiv praci shlyahom pidvishennya rivnya zajnyatosti rozvitku pidpriyemnictva pristosuvannya biznesu ta najmanih pracivnikiv do novih umov a takozh rivnih mozhlivostej dlya cholovikiv i zhinok u pracevlashtuvanni Lyuksemburzkij proces Keruyuchis cimi punktami krayini YeS shorichno uzgodzhuyut osnovni elementi ekonomichnih politik strategiyi zajnyatosti makroekonomichnij dialog provoditsya v ramkah Ekonomiko finansovogo komitetu cherez spivpracyu z Radoyu z trudovih i socialnih pitan ta za uchasti predstavnikiv Yevropejskoyi Radi Komisiyi Yevropejskogo centralnogo banku ta socialnih partneriv U makroekonomichnomu dialozi ide obmin informaciyeyu ta dumkami pidzvitnih Spilnoti ustanov i jogo socialnih partneriv shodo pitannya zistavlennya planu makroekonomichnoyi politiki dlya zbilshennya i povnogo vikoristannya potencialu zrostannya zajnyatosti 2000 ni rokiLisabonska strategiya viznachila metu socialnoyi sferi azh do 2010 roku a konkretnishe peretvoriti YeS u najbilsh innovacijnu konkurentozdatnu i dinamichnu ekonomiku u sviti Zokrema dosyagti 70 zajnyatosti v tomu chisli pri 60 zajnyatosti zhinok U Lisabonskomu procesi takozh robitsya sproba she bilshe pov yazati politiku v galuzi zajnyatosti z inshimi oblastyami ekonomichnoyi politiki odnak zagalnij fon pri comu silno zminivsya Yaksho v Kelni na pershomu plani she znahodilisya mirkuvannya oriyentaciyi na popit to v Lisaboni utverdilasya paradigma konkurentospromozhnosti z pershochergovoyu metoyu peretvorennya Yevropi do 2010 roku v najbilsh dinamichnij v sviti zasnovanij na znannyah ekonomichnij prostir Yevropejska strategiya v galuzi zajnyatosti vazhliva yak metodichna laboratoriya YeS tomu sho tut vpershe bulo zastosovano metod vidkritoyi koordinaciyi MVK Sut jogo polyagaye v tomu sho na pidstavi spilnih yevropejskih uyavlen pro cili u danomu vipadku oriyentiriv v sferi politiki zajnyatosti rozroblyayutsya nacionalni plani dij yaki Komisiya ta Rada komentuyut v shorichnomu Spilnomu zviti Pri comu Komisiyeyu rozroblyayutsya specifichni dlya vidpovidnih krayin rekomendaciyi odnak mehanizmiv vvedennya sankcij nemaye Na Lisabonskomu samiti vidileno p yat golovnih oriyentiriv podovzhennya trudovogo zhittya vvedennya bezperervnogo navchannya vidpovidno do zavdan ekonomichnoyi restrukturizaciyi reformuvannya sistemi socialnogo zahistu zaohochennya socialnoyi integraciyi nadannya batkam svobodi u viznachenni kilkosti ditej u sim yi rozvitok immigracijnoyi politiki Suchasnij etapNa sogodni sfera socialnoyi politika zvoditsya peredusim do osnovnih socialnih vimiriv spilnogo yevropejskogo rinku praci a same znyattya obmezhennya na dostup do kvalifikovanoyi roboti za nacionalnim gromadyanstvom viznannya prava vsih robitnikiv migrantiv na rivnu oplatu za rivnij trud cholovikiv i zhinok pragnennya garmonizuvati nacionalni sistemi strahuvannya rozvitok dialogu mizh trudom i kapitalom vvedennya nadnacionalnogo rezhimu yakij utochnyuvav za yakih umov socialni viplati otrimani v ramkah odniyeyi nacionalnoyi sistemi mozhut buti konvertovanimi ta eksportovanimi v ramkah YeS pravil garmonizaciyi standartiv u sferi zahistu zdorov ya i bezpeki na robochomu misci U svoyu chergu spilnij rinok praci Yevrosoyuzu peredbachaye likvidaciyu bud yakoyi diskriminaciyi pracivnika na grunti gromadyanstva v pitannyah pracevlashtuvannya zarplati ta inshih umov roboti ta najmu pravo prozhivati u krayini de oselivsya gromadyanin pislya zvilnennya razom z rodinoyu yaka ne vtrachaye ce pravo i pislya smerti osobi borotbu z diskriminaciyeyu cherez religijni ta inshi perekonannya invalidnist vik chi seksualnu oriyentaciyu U ramkah YeS robitniki ta chleni yihnih simej sho viyizhdzhayut na robotu do inshih yevropejskih krayin mayut pravo na ob yednannya periodiv dlya narahuvannya ta otrimannya viplat pensij socialnogo zahistu dlya sebe ta svoyih ditej podibne za tipom pensijne pravo na yake bulo zarobleno v riznih derzhavah chlenah Spilnoti mozhna ob yednati v odnu pensiyu ale ne bilshe rozmiru najvishoyi pensiyi yaku otrimala b dana osoba yakbi postijno prozhivala v odnij krayini derzhavni sluzhbovci ta osobi yakih do nih pririvnyuyut otrimuyut zagalne pensijne zabezpechennya dodatkovi pensijni prava osib sho pracyuyut abo mayut vlasnij biznes odnakovo garantovani na teritoriyi vsih krayin Spilnoti yedine zakonodavstvo dlya studentiv Div takozhEkonomika Yevropejskogo Soyuzu Torgovelna politika YeS Spilna silskogospodarska politika Yevropejskogo Soyuzu Politika Yevropejskogo Soyuzu u galuzi pidpriyemnictva Spilna ribna politika Yevropejskogo SoyuzuPrimitkiBolotina I Yu Socialna politika Yevropejskogo Soyuzu European Social Charter ETS N 163 The birth of the European Employment Strategy the Luxembourg process November 1997 Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 5 listopada 2013 Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 5 listopada 2013 Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 5 listopada 2013 EU committees social regulation law and politics edited by Christian Joerges and Ellen Vos Oxford Portland Or Hart Pub 1999 410 p Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 5 listopada 2013 Blanchard O 2004 The Economic Future of Europe NBER Economic Papers Regulation EEC No 1408 71LiteraturaZapadnoevropejskie modeli socialno ekonomicheskogo razvitiya M IMEMO 2000 215 s Prioritety i cennosti socialno ekonomicheskoj politiki stran Erosoyuza Pod obsh red N Shmeleva i V Perskoj M Izd vo RAGS 2008 S 31 50 Fukuyama F Doverie socialnye dobrodeteli i put k procvetaniyu per s angl M OOO Izdatelstvo AST ZAO NPP Ermak 2004 730 s Internet dzherelaOhorona praci chastina socialnoyi politiki YeS Socialna politika Yevropejskogo Soyuzu