Софія Яблонська | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 15 травня 1907 Тарасівка, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
Померла | 4 лютого 1971 (63 роки) острів Нуармутьє, Франція | |||
Поховання | Вернує і Нуармутьє | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | журналістка, письменниця, фотографка, публіцистка | |||
Сфера роботи | література[1], публіцистика[1] і подорож[1] | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d | |||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Софія Іванівна Яблонська (15 травня 1907, Германів, нині Львівський район, Львівська область ― 4 лютого 1971, острів Нуармутьє, Франція) ― українська та французька письменниця, журналістка, мандрівниця, фотографка.
Життєпис
Народилася 15 травня 1907 року у с. Германів (нині Тарасівка Львівського р-ну Львівської обл.) в сім'ї священника і лікаря Івана Яблонського та Модести (доньки отця Антона та Олімпії Ульварських).
Мала сестер Марію (нар. 21.03.1898), яка емігрувала до Австралії, Ольгу (нар. 22.05.1901), братів Ярослава (нар. 23.05.1900), який емігрував до Австралії та Мирона (нар. 20.05.1903).
Раннє дитинство провела в селі поряд з батьком і нянею Юстиною. На початку Першої світової війни 1915 року батько повіз сім'ю до Росії, оскільки був переконаним москвофілом. В Таганрозі Софія відвідувала гімназію. У 1921 році сім'я Яблонських повернулася до рідного краю, а батько переглянув свої погляди, пройшов перевірку та отримав парафію на Львівщині. Лише брат Мирон помер від тифу на чужині.
Навчання
Софія відвідувала учительську семінарію та курси крою і шиття в «Труді», де познайомилася з Оленою Кисілевською, пізніше вчилася книговедення та вступила до драматичної школи, яка відкрила їй двері до театру, де вона з успіхом дебютувала.
1922 року вступила на перший курс учительської семінарії.
1922—1923 роки ― відвідує курс комерційної діяльності для жінок від Національної комерційної академії у Львові (Panstwowa Akademia Handlu we Lwowie).
1924—1925 роки ― навчається в Драматичній школі на курсах акторського мистецтва. 1926 року займається кінопрокатом, керує двома кінотеатрами в Тернополі, співпрацює з маляром Романом Турином.
Подорожі світом
Софія Яблонська покинула Галичину і у 1927 році поїхала до Парижа, де планувала стати акторкою. Їй навіть доводилося мити вікна офісів задля заробітку. Але мрії не забувала, встигала знятися у невеликій ролі в одній зі стрічок компанії Pathé-Natan, попрацювати моделлю для художників та манекенницею. Деякий час жила у цивільному шлюбі з художником Крістіаном Кальяром.
Від 1927 року навчається у Парижі техніці знімання документального кіно. В Парижі потоваришувала з Степаном Левинським, українським письменником і дипломатом, захопленим культурою Сходу. Яблонській вдалося в Парижі отримати працю кінорепортерки. Перебуваючи у богемному середовищі французьких митців, зацікавилась ідеями подорожей до екзотичних країн. Вивчила французьку мову, техніку фільмування і вирушила в дальші світові мандри, щоб якомога пізнати культуру інших народів.
У грудні 1928 року вирушає в першу далеку мандрівку до Північної Африки, в Марокко. Касабланка — Маракеш — Маґадор — Тарудан — Аґадір — такий маршрут здійснила Яблонська за чотири місяці. У Мароко побувала на землях берберів у Сахарі, куди її застерігали їздити знайомі, оскільки та територія ще не була зайнята французьким іноземним легіоном. Проте Яблонська поїхала та описала надзвичайну гостинність арабів, яким не можна було відмовляти, бо “нічого більше не ображає арабів, як небажання до їжі”.
В кінці березня 1929 року повертається до Парижу. Побачені звичаї, колорит, отрмані емоції Яблонська яскраво описує у книзі «Чар Марока», яка побачила світ у 1932 році.
Літо-осінь 1929—1930 років Яблонська проводить в місті Криниця-Здруй, яке було відомим курортом (теперішня територія Польщі). Там удвох з мамою Модестою орендують пансіонат і здають відпочивальникам номери. Цим невеликим бізнесом заробляють гроші. На сторінках часопису «Діло» за ті роки можна віднайти, приміром, таке оголошення: “Всякі недуги, навіть найбільш задавнені, можна вилікувати лише в Криниці, пансіонах п. Яблонської”. Пансіони мали назви: «Зніч», «Флора», «Татрянська вілла», «Владислава». На початку 1930-х Софія Яблонська сама вела пансіони «Зніч», «Владислава», «Зют». Ім'я художника Никифора Дровняка із Криниці відкрила світові саме Яблонська. Навпроти її пансіону німий митець малював картини і продавав їх туристам. Невдовзі друг Яблонської Роман Турин влаштував чоловікові першу персональну виставку у Парижі.
У грудні 1931 року підписала контракт з товариством «Опторг Юнан-Фу» щодо створення документальних нарисів та їде в навколосвітню подорож. Через Порт-Саїд, Джибуті, Цейлон у французький Індокитай, відвідала Лаос, Камбоджу, провінцію Юньнань (Китай), Сіам, Малайський архіпелаг, Яву та Балі, острів Таїті, Австралію й Нову Зеландію, Північну Америку (США та Канаду).
Після навколосвітньої подорожі, в січні 1935 року, Софія Яблонська приїздить до Криниці та відвідує матір, сестру і брата. Проводить творчі зустрічі та публічні виступи. Жіноче товариство школи ім. Шевченка запрошує її виступити перед старшими ученицями. На прохання тогочасних часописів С. Яблонська почала писати репортажі і нариси, які були опубліковані протягом 1930-х у часописах Жіноча доля (Коломия), Нова Хата та «Нові Шляхи», «Ми і Світ», «Назустріч», «Діло». Постать Яблонської була популярною серед феміністично налаштованої молоді тодішньої Галичини.
1939 року Яблонська востаннє приїздить до Галичини, встигає побачитись з родиною та друзями. В липні покидає українську землю назавжди. На прощання українки зі Львова подарували їй українську ляльку-гуцулку, з якою мисткиня ніколи не розлучалася. Лялька перебула з нею всі інші малі та великі подорожі, лихоліття війни.
Кілька місяців живе в Парижі, а 29 вересня 1939 року прибуває в Індокитай.
29 жовтня 1939 року батько Яблонської, дізнавшись про окупацію радянськими військами і анексію Галичини, вчинив самогубство. Він уже відчув на собі більшовицький режим, перебуваючи в Росії у 1918—1921 роках.
15 років Яблонська прожила в Китаї, де познайомилася і одружилася з французом Жаном Уденом. Народила і виховала трьох синів — Алана, Данка Мішеля і Жака Мірка.
Старший син Алан був військовим лікарем, помер на Алжирській війні 1961 року.
Молодший Жак Мірко Уден Jacques Oudin (фр. homme politique) був відомим у Франції політиком, двічі обирався сенатором, протягом двох термінів засідав у Фінансовому комітеті країни, має наукову ступінь з права, лицар Почесного Легіону, лицар ордену Palmes academiques, нагороджений орденом за заслуги в сільському господарстві.
1946 року сім'я повернулася до Європи й оселилися спочатку в Парижі. В цей період Яблонська пережила кілька важких втрат: 1946 року помер Степан Левинський, потім трагічна смерть сестри Ольги, згодом смерть матері, 1955 року важко переживає трагічну смерть чоловіка. Після всіх втрат покидає Париж і виїздить на о. Нуармутьє (Франція). Там захопилася архітектурою і дизайном, побудувала віллу за власним проєктом у вандейському стилі, самостійно облаштовувала і декорувала її. Вийшло так вдало, що почала проєктувати будівлі на замовлення. Один із будинків за її проєктом був відзначений місцевою комісією архітекторів як художня цінність острова.
Співпрацювала із поетесою Мартою Калитовською, яка стала їй вірною подругою і помічницею. Знову повернулася до літературної творчості, написала повість-спогад «Розмова з батьком», в якій торкнулася свого дитинства і всього рідного.
4 лютого 1971 року Софія Яблонська загинула у автокатастрофі, везучи до видавництва свою нову книгу оповідань і нарисів «Дві міри — дві ваги». Спершу похована біля чоловіка у містечку Вернує, у 1973 році їх обох перепоховали на Нуармутьє. До кінця життя Софія Яблонська берегла три речі: Шевченкового «Кобзаря», гуцульську ляльку, що її подарували на Галичині, і дерев'яну різьблену мищину.
Марта Калитовська впорядкувала, переклала французькою і видала посмертно книги Софії Яблонської: «L'Année ensorcelée, Les Horizons lointains» (1972), «Le charme du Maroc» (1973), «Mon enfance en Ukraine» (1981), «Au pays du riz et de l'opium» (1986), і українською «Дві міри — дві ваги» (1972) рік.
Творчість
Авторка збірки епічних творів: «Чар Марока» (1932), «З країни рижу та опію» (1936), «Далекі обрії» (у 2 ч., 1936 і 1939), збірки нарисів і оповідань «Дві міри — дві ваги» (1972, посм.), книги спогадів «Книга про батька. З мого дитинства» (1977, Едмонтон, посмертно) .
У всіх виданнях вміщувала власні фотографії, які вдало ілюстрували побут і культуру екзотичних країв і народів.
- Окремі видання:
- Яблонська С. Чар Марока. Львів, 1932 // https://chtyvo.org.ua/authors/Yablonska_Sofiia/Char_Maroka_vyd_1932/
- Яблонська С. Далекі обрії. Львів, 1939. 169 с.
- Яблонська С. Дві ваги — дві міри. Оповідання та нариси. Париж, 1972. 105 с.
- Яблонська С. Книга про батька: З мого дитинства. Едмонтон Париж: Слово, б. р.237 с.
Посмертні видання
- Софія Яблонська Книга про батька. Богуславкнига, 2015. 272 с.
- Софія Яблонська Книга про батька.
- Софія Яблонська Чар Марока. З країни рижу та опію. Далекі обрії: Подорожні нариси / Упоряд., передм. і літ. редакція Василя Ґабора. Львів: ЛА «Піраміда», 2015.372 с.
- Софія Яблонська Фото / Sophia Yablonska. Photos. Бібліотека українського мистецтва, Видавець Олександр Савчук, Київ-Харків, 2017. 128 с.
- Софія Яблонська Далекі обрії. Київ: Родовід, 2018. 336 с. (Артбук).
- Софія Яблонська З країни рижу та опію. Київ: Родовід, 2018. 240 с. (Артбук).
- Софія Яблонська Чар Марока. Київ: Родовід, 2018. 192 с. (Артбук).
- Софія Яблонська Листи з Парижа. Листи з Китаю. Львів: ЛА «Піраміда», 2018. 368 с.
Аудіозаписи творів
- Софія Яблонська Метелик (аудіозапис).
- Софія Яблонська Як живе Винниченко? (Лист із Парижа)
- Софія Яблонська. "Далекі обрії" (уривки): https://www.youtube.com/watch?v=iN0Gz7jdUzM
Твори французькою мовою
- «L'Année ensorcelée», «Les Horizons lointains» (1972), «Le charme du Maroc» (1973), «Mon enfance en Ukraine» (1981), «Au pays du riz et de l'opium» (1986), всі твори українською переклала Марта Калитовська.
Свої репортажі з подорожей друкувала в журналах «Жіноча доля» і «Нова хата», , «Назустріч», «Діло», «Нові шляхи».
Вшанування
- 18 серпня 2022 року Львівська міська рада перейменувала вулицю Заводську у Шевченківському районі Львова на вулицю Софії Яблонської .
Цікаві факти
Подорожі Софії Яблонської стали натхненням для альбому Dreams of Lands Unseen гурту IGNEA, а одна з пісень альбому називається "Далекі обрії".
Примітки
- Czech National Authority Database
- Хромова, Анна (2018). Це зробила вона (українська) . Київ: Видавництво. с. 49. ISBN .
- Влах М. Геообразний світ мандрівної літератури Софії Яблонської: сучасна візія. Вісник Львівського університету. Сер. геогр. 2019. Вип. 53. С. 70–84. http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/view/10657/10822
- Пресслужба ЛМР (18 серпня 2022). Лук'яненка, Гладишевського, Чубая: у Львові перейменували ще 20 вулиць. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 18 серпня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Dreams of Lands Unseen, by IGNEA. IGNEA (англ.). Процитовано 30 червня 2023.
Література
- Забужко О. Теура Софія Яблонська. Київ: Родовід, 2018. 232 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Калитовська М. Софія Яблонська: подорожник і людина // Сучасність. 1971. № 5. С. 51-59.
- Клиновий Ю. Софія Яблонська — її найкращий твір // Сучасність. 1977. № 6. С. 20-27.
- Передерій В. Світ Софії Яблонської // Дзвін. 1998. № 8/9. С. 98-105.
- Погребенник Ф. Софія Яблонська: Чар Марокко» та інші перлини // Всесвіт. 1990. № 3. С. 151.
- Поліщук Я. Далекі обрії Софії Яблонської // Всесвіт. 2006. № 11-12. С. 187-192 // http://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/237/41/
- Поліщук Я. Навколосвітня мандрівка Софії Яблонської // Український журнал (Прага). 2007. № 3. С. 6-7.
- Штуль К. З життя українців у світі. Замітка // Сучасність. 1974.№ 7/8. С. 254.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. 516 с.
Посилання
- / Sophia Yablonska. Photos. Бібліотека українського мистецтва. Видавець Олександр Савчук, Київ-Харків, 2017. 128 с.
- Яблонська Софія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Гаврилів Тимофій Чар Марока.
- Гаврилів Тимофій З країни рижу та опію.
- Винничук Юрій Потойбічне. Українська ґотична проза XX ст.: Софія Яблонська.
- Галичанка Софія Яблонська: Перша в світі жінка-кінооператорка і «Тревелблогерка».
- Дзвінка Воробкаво Історія галичанки, яка побачила весь світ, або дивовижні обрії Софії Яблонської.
- Володимир Мороз Їй належав увесь світ: Далекі обрії Софії Яблонської.
- Софія Яблонська Українські тревелоги 30-х років і фото з подорожі довкола світу!.
- Кузьмінчук Тетяна Софія Яблонська — тревел-«блогерка» з минулого століття.
- Стех Ярослав Софія Яблонська — дивовижна світова мандрівниця.
- Цитатник. Софія Яблонська про жінок, яких зустріла в Марокко.
- Дрогобицька Оксана У пошуках раю. Софія Яблонська — перша українська кінооператорка та фотографиня, що об'їхала світ (фото) //
- Чебанюк Олена [gazeta.ua/articles/history-journal/_po-tij-kupeli-j-masazhu-ya-majzhe-zabula-roki-vtomi-i-moyu-nedavnyu-nedugu-nibi-vchora-pokinula-smerekovi-karpati/972249 «По тій купелі й масажу я майже забула роки втоми і мою недавню недугу. Ніби вчора покинула смерекові Карпати»].
- Как попасть в гарем и не распугать китайцев, если вы оператор 30-х: Фотокнига Софии Яблонской (рос.)
- Світи Софії Яблонської
- Софія Яблонська
- Софія Яблонська Нічна завірюха (мініатюра).
- Софія Яблонська
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yablonska Primitki Sofiya YablonskaNarodilasya 15 travnya 1907 1907 05 15 Tarasivka Lvivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomerla 4 lyutogo 1971 1971 02 04 63 roki ostriv Nuarmutye FranciyaPohovannya Vernuye i NuarmutyeGromadyanstvo FranciyaNacionalnist ukrayinkaDiyalnist zhurnalistka pismennicya fotografka publicistkaSfera roboti literatura 1 publicistika 1 i podorozh 1 U shlyubi z dDiti d Vislovlyuvannya u Vikicitatah Sofiya Ivanivna Yablonska 15 travnya 1907 Germaniv nini Lvivskij rajon Lvivska oblast 4 lyutogo 1971 ostriv Nuarmutye Franciya ukrayinska ta francuzka pismennicya zhurnalistka mandrivnicya fotografka ZhittyepisNarodilasya 15 travnya 1907 roku u s Germaniv nini Tarasivka Lvivskogo r nu Lvivskoyi obl v sim yi svyashennika i likarya Ivana Yablonskogo ta Modesti donki otcya Antona ta Olimpiyi Ulvarskih Mala sester Mariyu nar 21 03 1898 yaka emigruvala do Avstraliyi Olgu nar 22 05 1901 brativ Yaroslava nar 23 05 1900 yakij emigruvav do Avstraliyi ta Mirona nar 20 05 1903 Rannye ditinstvo provela v seli poryad z batkom i nyaneyu Yustinoyu Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1915 roku batko poviz sim yu do Rosiyi oskilki buv perekonanim moskvofilom V Taganrozi Sofiya vidviduvala gimnaziyu U 1921 roci sim ya Yablonskih povernulasya do ridnogo krayu a batko pereglyanuv svoyi poglyadi projshov perevirku ta otrimav parafiyu na Lvivshini Lishe brat Miron pomer vid tifu na chuzhini Navchannya Sofiya vidviduvala uchitelsku seminariyu ta kursi kroyu i shittya v Trudi de poznajomilasya z Olenoyu Kisilevskoyu piznishe vchilasya knigovedennya ta vstupila do dramatichnoyi shkoli yaka vidkrila yij dveri do teatru de vona z uspihom debyutuvala 1922 roku vstupila na pershij kurs uchitelskoyi seminariyi 1922 1923 roki vidviduye kurs komercijnoyi diyalnosti dlya zhinok vid Nacionalnoyi komercijnoyi akademiyi u Lvovi Panstwowa Akademia Handlu we Lwowie 1924 1925 roki navchayetsya v Dramatichnij shkoli na kursah aktorskogo mistectva 1926 roku zajmayetsya kinoprokatom keruye dvoma kinoteatrami v Ternopoli spivpracyuye z malyarom Romanom Turinom Podorozhi svitom Sofiya Yablonska pokinula Galichinu i u 1927 roci poyihala do Parizha de planuvala stati aktorkoyu Yij navit dovodilosya miti vikna ofisiv zadlya zarobitku Ale mriyi ne zabuvala vstigala znyatisya u nevelikij roli v odnij zi strichok kompaniyi Pathe Natan popracyuvati modellyu dlya hudozhnikiv ta manekenniceyu Deyakij chas zhila u civilnomu shlyubi z hudozhnikom Kristianom Kalyarom Vid 1927 roku navchayetsya u Parizhi tehnici znimannya dokumentalnogo kino V Parizhi potovarishuvala z Stepanom Levinskim ukrayinskim pismennikom i diplomatom zahoplenim kulturoyu Shodu Yablonskij vdalosya v Parizhi otrimati pracyu kinoreporterki Perebuvayuchi u bogemnomu seredovishi francuzkih mitciv zacikavilas ideyami podorozhej do ekzotichnih krayin Vivchila francuzku movu tehniku filmuvannya i virushila v dalshi svitovi mandri shob yakomoga piznati kulturu inshih narodiv U grudni 1928 roku virushaye v pershu daleku mandrivku do Pivnichnoyi Afriki v Marokko Kasablanka Marakesh Magador Tarudan Agadir takij marshrut zdijsnila Yablonska za chotiri misyaci U Maroko pobuvala na zemlyah berberiv u Sahari kudi yiyi zasterigali yizditi znajomi oskilki ta teritoriya she ne bula zajnyata francuzkim inozemnim legionom Prote Yablonska poyihala ta opisala nadzvichajnu gostinnist arabiv yakim ne mozhna bulo vidmovlyati bo nichogo bilshe ne obrazhaye arabiv yak nebazhannya do yizhi V kinci bereznya 1929 roku povertayetsya do Parizhu Pobacheni zvichayi kolorit otrmani emociyi Yablonska yaskravo opisuye u knizi Char Maroka yaka pobachila svit u 1932 roci Lito osin 1929 1930 rokiv Yablonska provodit v misti Krinicya Zdruj yake bulo vidomim kurortom teperishnya teritoriya Polshi Tam udvoh z mamoyu Modestoyu orenduyut pansionat i zdayut vidpochivalnikam nomeri Cim nevelikim biznesom zaroblyayut groshi Na storinkah chasopisu Dilo za ti roki mozhna vidnajti primirom take ogoloshennya Vsyaki nedugi navit najbilsh zadavneni mozhna vilikuvati lishe v Krinici pansionah p Yablonskoyi Pansioni mali nazvi Znich Flora Tatryanska villa Vladislava Na pochatku 1930 h Sofiya Yablonska sama vela pansioni Znich Vladislava Zyut Im ya hudozhnika Nikifora Drovnyaka iz Krinici vidkrila svitovi same Yablonska Navproti yiyi pansionu nimij mitec malyuvav kartini i prodavav yih turistam Nevdovzi drug Yablonskoyi Roman Turin vlashtuvav cholovikovi pershu personalnu vistavku u Parizhi U grudni 1931 roku pidpisala kontrakt z tovaristvom Optorg Yunan Fu shodo stvorennya dokumentalnih narisiv ta yide v navkolosvitnyu podorozh Cherez Port Sayid Dzhibuti Cejlon u francuzkij Indokitaj vidvidala Laos Kambodzhu provinciyu Yunnan Kitaj Siam Malajskij arhipelag Yavu ta Bali ostriv Tayiti Avstraliyu j Novu Zelandiyu Pivnichnu Ameriku SShA ta Kanadu Pislya navkolosvitnoyi podorozhi v sichni 1935 roku Sofiya Yablonska priyizdit do Krinici ta vidviduye matir sestru i brata Provodit tvorchi zustrichi ta publichni vistupi Zhinoche tovaristvo shkoli im Shevchenka zaproshuye yiyi vistupiti pered starshimi uchenicyami Na prohannya togochasnih chasopisiv S Yablonska pochala pisati reportazhi i narisi yaki buli opublikovani protyagom 1930 h u chasopisah Zhinocha dolya Kolomiya Nova Hata ta Novi Shlyahi Mi i Svit Nazustrich Dilo Postat Yablonskoyi bula populyarnoyu sered feministichno nalashtovanoyi molodi todishnoyi Galichini 1939 roku Yablonska vostannye priyizdit do Galichini vstigaye pobachitis z rodinoyu ta druzyami V lipni pokidaye ukrayinsku zemlyu nazavzhdi Na proshannya ukrayinki zi Lvova podaruvali yij ukrayinsku lyalku guculku z yakoyu mistkinya nikoli ne rozluchalasya Lyalka perebula z neyu vsi inshi mali ta veliki podorozhi liholittya vijni Kilka misyaciv zhive v Parizhi a 29 veresnya 1939 roku pribuvaye v Indokitaj 29 zhovtnya 1939 roku batko Yablonskoyi diznavshis pro okupaciyu radyanskimi vijskami i aneksiyu Galichini vchiniv samogubstvo Vin uzhe vidchuv na sobi bilshovickij rezhim perebuvayuchi v Rosiyi u 1918 1921 rokah 15 rokiv Yablonska prozhila v Kitayi de poznajomilasya i odruzhilasya z francuzom Zhanom Udenom Narodila i vihovala troh siniv Alana Danka Mishelya i Zhaka Mirka Starshij sin Alan buv vijskovim likarem pomer na Alzhirskij vijni 1961 roku Molodshij Zhak Mirko Uden Jacques Oudin fr homme politique buv vidomim u Franciyi politikom dvichi obiravsya senatorom protyagom dvoh terminiv zasidav u Finansovomu komiteti krayini maye naukovu stupin z prava licar Pochesnogo Legionu licar ordenu Palmes academiques nagorodzhenij ordenom za zaslugi v silskomu gospodarstvi 1946 roku sim ya povernulasya do Yevropi j oselilisya spochatku v Parizhi V cej period Yablonska perezhila kilka vazhkih vtrat 1946 roku pomer Stepan Levinskij potim tragichna smert sestri Olgi zgodom smert materi 1955 roku vazhko perezhivaye tragichnu smert cholovika Pislya vsih vtrat pokidaye Parizh i viyizdit na o Nuarmutye Franciya Tam zahopilasya arhitekturoyu i dizajnom pobuduvala villu za vlasnim proyektom u vandejskomu stili samostijno oblashtovuvala i dekoruvala yiyi Vijshlo tak vdalo sho pochala proyektuvati budivli na zamovlennya Odin iz budinkiv za yiyi proyektom buv vidznachenij miscevoyu komisiyeyu arhitektoriv yak hudozhnya cinnist ostrova Spivpracyuvala iz poetesoyu Martoyu Kalitovskoyu yaka stala yij virnoyu podrugoyu i pomichniceyu Znovu povernulasya do literaturnoyi tvorchosti napisala povist spogad Rozmova z batkom v yakij torknulasya svogo ditinstva i vsogo ridnogo 4 lyutogo 1971 roku Sofiya Yablonska zaginula u avtokatastrofi vezuchi do vidavnictva svoyu novu knigu opovidan i narisiv Dvi miri dvi vagi Spershu pohovana bilya cholovika u mistechku Vernuye u 1973 roci yih oboh perepohovali na Nuarmutye Do kincya zhittya Sofiya Yablonska beregla tri rechi Shevchenkovogo Kobzarya guculsku lyalku sho yiyi podaruvali na Galichini i derev yanu rizblenu mishinu Marta Kalitovska vporyadkuvala pereklala francuzkoyu i vidala posmertno knigi Sofiyi Yablonskoyi L Annee ensorcelee Les Horizons lointains 1972 Le charme du Maroc 1973 Mon enfance en Ukraine 1981 Au pays du riz et de l opium 1986 i ukrayinskoyu Dvi miri dvi vagi 1972 rik TvorchistAvtorka zbirki epichnih tvoriv Char Maroka 1932 Z krayini rizhu ta opiyu 1936 Daleki obriyi u 2 ch 1936 i 1939 zbirki narisiv i opovidan Dvi miri dvi vagi 1972 posm knigi spogadiv Kniga pro batka Z mogo ditinstva 1977 Edmonton posmertno U vsih vidannyah vmishuvala vlasni fotografiyi yaki vdalo ilyustruvali pobut i kulturu ekzotichnih krayiv i narodiv Okremi vidannya Yablonska S Char Maroka Lviv 1932 https chtyvo org ua authors Yablonska Sofiia Char Maroka vyd 1932 Yablonska S Daleki obriyi Lviv 1939 169 s Yablonska S Dvi vagi dvi miri Opovidannya ta narisi Parizh 1972 105 s Yablonska S Kniga pro batka Z mogo ditinstva Edmonton Parizh Slovo b r 237 s Posmertni vidannya Sofiya Yablonska Kniga pro batka Boguslavkniga 2015 272 s Sofiya Yablonska Kniga pro batka Sofiya Yablonska Char Maroka Z krayini rizhu ta opiyu Daleki obriyi Podorozhni narisi Uporyad peredm i lit redakciya Vasilya Gabora Lviv LA Piramida 2015 372 s Sofiya Yablonska Foto Sophia Yablonska Photos Biblioteka ukrayinskogo mistectva Vidavec Oleksandr Savchuk Kiyiv Harkiv 2017 128 s Sofiya Yablonska Daleki obriyi Kiyiv Rodovid 2018 336 s Artbuk Sofiya Yablonska Z krayini rizhu ta opiyu Kiyiv Rodovid 2018 240 s Artbuk Sofiya Yablonska Char Maroka Kiyiv Rodovid 2018 192 s Artbuk Sofiya Yablonska Listi z Parizha Listi z Kitayu Lviv LA Piramida 2018 368 s Audiozapisi tvorivSofiya Yablonska Metelik audiozapis Sofiya Yablonska Yak zhive Vinnichenko List iz Parizha Sofiya Yablonska Daleki obriyi urivki https www youtube com watch v iN0Gz7jdUzM Tvori francuzkoyu movoyu L Annee ensorcelee Les Horizons lointains 1972 Le charme du Maroc 1973 Mon enfance en Ukraine 1981 Au pays du riz et de l opium 1986 vsi tvori ukrayinskoyu pereklala Marta Kalitovska Svoyi reportazhi z podorozhej drukuvala v zhurnalah Zhinocha dolya i Nova hata Nazustrich Dilo Novi shlyahi Vshanuvannya18 serpnya 2022 roku Lvivska miska rada perejmenuvala vulicyu Zavodsku u Shevchenkivskomu rajoni Lvova na vulicyu Sofiyi Yablonskoyi Cikavi faktiPodorozhi Sofiyi Yablonskoyi stali nathnennyam dlya albomu Dreams of Lands Unseen gurtu IGNEA a odna z pisen albomu nazivayetsya Daleki obriyi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Hromova Anna 2018 Ce zrobila vona ukrayinska Kiyiv Vidavnictvo s 49 ISBN 978 966 97574 4 9 Vlah M Geoobraznij svit mandrivnoyi literaturi Sofiyi Yablonskoyi suchasna viziya Visnik Lvivskogo universitetu Ser geogr 2019 Vip 53 S 70 84 http publications lnu edu ua bulletins index php geography article view 10657 10822 Pressluzhba LMR 18 serpnya 2022 Luk yanenka Gladishevskogo Chubaya u Lvovi perejmenuvali she 20 vulic city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 18 serpnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dreams of Lands Unseen by IGNEA IGNEA angl Procitovano 30 chervnya 2023 LiteraturaZabuzhko O Teura Sofiya Yablonska Kiyiv Rodovid 2018 232 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kalitovska M Sofiya Yablonska podorozhnik i lyudina Suchasnist 1971 5 S 51 59 Klinovij Yu Sofiya Yablonska yiyi najkrashij tvir Suchasnist 1977 6 S 20 27 Perederij V Svit Sofiyi Yablonskoyi Dzvin 1998 8 9 S 98 105 Pogrebennik F Sofiya Yablonska Char Marokko ta inshi perlini Vsesvit 1990 3 S 151 Polishuk Ya Daleki obriyi Sofiyi Yablonskoyi Vsesvit 2006 11 12 S 187 192 http www vsesvit journal com old content view 237 41 Polishuk Ya Navkolosvitnya mandrivka Sofiyi Yablonskoyi Ukrayinskij zhurnal Praga 2007 3 S 6 7 Shtul K Z zhittya ukrayinciv u sviti Zamitka Suchasnist 1974 7 8 S 254 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Posilannya Sophia Yablonska Photos Biblioteka ukrayinskogo mistectva Vidavec Oleksandr Savchuk Kiyiv Harkiv 2017 128 s Yablonska Sofiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gavriliv Timofij Char Maroka Gavriliv Timofij Z krayini rizhu ta opiyu Vinnichuk Yurij Potojbichne Ukrayinska gotichna proza XX st Sofiya Yablonska Galichanka Sofiya Yablonska Persha v sviti zhinka kinooperatorka i Trevelblogerka Dzvinka Vorobkavo Istoriya galichanki yaka pobachila ves svit abo divovizhni obriyi Sofiyi Yablonskoyi Volodimir Moroz Yij nalezhav uves svit Daleki obriyi Sofiyi Yablonskoyi Sofiya Yablonska Ukrayinski trevelogi 30 h rokiv i foto z podorozhi dovkola svitu Kuzminchuk Tetyana Sofiya Yablonska trevel blogerka z minulogo stolittya Steh Yaroslav Sofiya Yablonska divovizhna svitova mandrivnicya Citatnik Sofiya Yablonska pro zhinok yakih zustrila v Marokko Drogobicka Oksana U poshukah rayu Sofiya Yablonska persha ukrayinska kinooperatorka ta fotografinya sho ob yihala svit foto Chebanyuk Olena gazeta ua articles history journal po tij kupeli j masazhu ya majzhe zabula roki vtomi i moyu nedavnyu nedugu nibi vchora pokinula smerekovi karpati 972249 Po tij kupeli j masazhu ya majzhe zabula roki vtomi i moyu nedavnyu nedugu Nibi vchora pokinula smerekovi Karpati Kak popast v garem i ne raspugat kitajcev esli vy operator 30 h Fotokniga Sofii Yablonskoj ros Sviti Sofiyi Yablonskoyi Sofiya Yablonska Sofiya Yablonska Nichna zaviryuha miniatyura Sofiya Yablonska