Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сосново-дубові ліси Сьєрра-де-Хуареса та Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира (ідентифікатор WWF: NA0526) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на Каліфорнійському півострові на північному заході Мексики.
 Високогір'я Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира (в центрі — гора Пікачо-де-Дьябло) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | вразливий |
| Назва WWF | NA0526 |
| Межі | Нижньокаліфорнійська пустеля Чапараль прибережних районів Каліфорнії Пустеля Сонора |
| Площа, км² | 4014 |
| Країни | Мексика |
| Охороняється | 16,9 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон сосново-дубових лісів Сьєрра-де-Хуареса та Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира охоплює високогір'я гірських хребтів Сьєрра-де-Хуарес та Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартир, що простягаються з півночі на південь через північні райони Каліфорнійського півострова. Ці гори є частиною [en], що простягаються від Південної Каліфорнії в США на південь через центральну частину штатів Нижня Каліфорнія та Південна Нижня Каліфорнія в Мексиці.
Основу брилових гір екорегіону складають мезозойські граніти. Їхні східні схили більш стрімкі, ніж західні. Тут переважають молоді, неглибокі, слабко розвинені кам'янисті ґрунти, бідні на поживні речовини. Середня висота гір регіону становить 1100-2800 м над рівнем моря. Найвищою вершиною Сьєрра-де-Хуареса є гора Торре-Бланко заввишки 1794 м, а найвищою вершиною Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира та всієї Нижньої Каліфорнії — гора Пікачо-де-Дьябло або Пік Диявола заввишки 3096 м. В горах екорегіону беруть початок багато річок, зокрема Лас-Пальмас, Гвадалупе, Сан-Антоніо, Сан-Тельмо та Дель-Росаріо . Більшість річок стікають до Тихого океану на захід, а деякі — до Каліфорнійської затоки на схід.
На західних схилах Сьєрра-де-Хуареса та Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира ліси екорегіону переходять у чапараль прибережних районів Каліфорнії, а на східних схилах — у пустелю Сонора. Південна частина Прибережних хребтів є частиною екорегіону Нижньокаліфорнійської пустелі, а північна частина, розташована в США, — екорегіону чапаралю і рідколісь гір Каліфорнії.
Клімат
Високогір'я екорегіону є одним з небагатьох місць в Мексиці, де домінує середземноморський клімат (Csa або Csb за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується спекотним, сонячним і сухим літом та прохолодною, вологою зимою. Середньорічна кількість опадів тут коливається від 400 до 700 мм, більшість з яких випадають взимку.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є гірські [en], у яких переважають сосни (Pinus spp.), яловці (Juniperus spp.), ялиці (Abies spp.) та дуби (Quercus spp.). Ізольованість гірських "небесних островів", оточених пустелями та напівпустелями, призводить до формування унікальної біоти, що включає багато ендемічних та рідкісних видів.
В горах екорегіону зростають скручені сосни (Pinus contorta subsp. murrayana), сосни Ламберта (Pinus lambertiana), сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi) та майже ендемічні чотирихвойні сосни (Pinus quadrifolia), а також одноколірні ялиці (Abies concolor var. lowiana), каліфорнійські річкові кедри (Calocedrus decurrens) та каліфорнійські яловці (Juniperus californica). Серед поширених в екорегіоні дубів слід відзначити каліфорнійський вічнозелений дуб (Quercus agrifolia), дуб Енгельмана (Quercus engelmannii), каньйоновий дуб (Quercus chrysolepis) та ендемічний півострівний дуб (Quercus peninsularis). У деяких високогірних районах зустрічаються ізольовані насадження американської осики (Populus tremuloides). В підліску сосново-дубових рідколісь поширені чагарники тризубчастого полину (Artemisia tridentata). Також в лісах регіону у великій кількості зустрічаються епіфіти та гриби.
Ліси Сьєрра-де-Хуареса та Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира є одними з найбагатших у Мексиці за різноманіттям сосен, яких тут зустрічається десять видів. Вони є єдиним місцем у Мексиці, де зростають скручені сосни (Pinus contorta subsp. murrayana), які тут досягають південної межі поширення. Гори Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартир також є домом для сосен Ламберта (Pinus lambertiana), найбільших сосен Мексики, які виростають до 70 м заввишки та мають шишки завдовжки 70 см. По всьому екорегіону зустрічаються розріджені гаї кипарису Текате (Hesperocyparis forbesii). Рідкісні сан-педро-мартирські кипариси (Hesperocyparis montana), що перебувають під загрозою зникнення, є ендеміками Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира, де вони ростуть на схилах та в каньйонах, на висоті від 1900 до 2520 м над рівнем моря. Серед інших дерев, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити [en] (Washingtonia filifera), що росте у ізольованих каньйонах та в оазах у передгір'ях.
Близько 66 видів рослин є ендеміками сосново-дубових лісів Сьєрра-де-Хуареса та Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира. Серед ендемічних або майже ендемічних рослин, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити [en] (Amorpha apiculata), [sv] (Castilleja ophiocephala), [en] (Dudleya pauciflora), [vi] (Ambrosia flexuosa), [vi] (Stenotus pulvinatus), [vi] (Cirsium trachylomum), [vi] (Stephanomeria monocephala), [ceb] (Artemisia martirensis) та [sv] (Echinocereus pacificus subsp. mombergerianus).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити південного чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus fuliginatus), [en] (Ovis canadensis nelsoni), великовухого зайця (Lepus californicus), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), західну сіру вивірку (Sciurus griseus), каліфорнійського ховраха (Otospermophilus beecheyi), [en] (Neotoma bryanti), піньйонову мишу (Peromyscus truei), прикрашену мідицю (Sorex ornatus) та майже ендемічного каліфорнійського бурундука (Neotamias obscurus). Серед поширених в регіоні хижих ссавців слід відзначити [en] (Puma concolor couguar), руду рись (Lynx rufus), койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), американського борсука (Taxidea taxus), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis) та північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus). Ендеміками екорегіону є нижньокаліфорнійські кроти (Scapanus anthonyi) та вивірки Мірнса (Tamiasciurus douglasii mearnsi).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити гірську перепелицю (Oreortyx pictus), каліфорнійську перепелицю (Callipepla californica), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), аметистовоголову каліпту (Calypte costae), чорноволу гілу (Melanerpes formicivorus), блакитну сойку (Gymnorhinus cyanocephalus), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), каролінського повзика (Sitta carolinensis), повзика-крихітку (Sitta pygmaea), каліфорнійську синицю (Baeolophus inornatus), гірську гаїчку (Poecile gambeli), західного блакитника (Sialia mexicana), західного піві-малюка (Empidonax difficilis), біловусого пісняра-лісовика (Setophaga nigrescens), маскового чижа, (Spinus lawrencei) та соснового чижа (Spinus pinus). Каліфорнійські кондори (Gymnogyps californianus) були винищені в горах регіону у 1930-х роках, однак завдяки зусиллям природоохоронців цих птахів була врятовано від повного вимирання, і у 2002 році кондори були реінтродуковані у високогір'ях Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира. Станом на 2022 рік мексиканська популяція каліфорнійських кондорів нараховувала близько 30 особин.
Збереження
Завдяки важкодоступності екорегіону значна частина лісів Сьєрра-де-Хуареса та Сьєрра-де-Сан-Педро-Мартира залишаються незайманими. Близько 24,2 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] та [en]. Озеро [en], розташоване в горах Сьєрра-де-Хуарес, визнане Рамсарським водно-болотним угіддям міжнародного значення.
Примітки
- "Sierra Juarez and San Pedro Martir pine-oak forests". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
Посилання
- «Sierra Juárez and San Pedro Mártir pine–oak forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sosnovo dubovi lisi Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira identifikator WWF NA0526 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na Kalifornijskomu pivostrovi na pivnichnomu zahodi Meksiki 3 Sosnovo dubovi lisi Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira Visokogir ya Syerra de San Pedro Martira v centri gora Pikacho de Dyablo Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya vrazlivij Nazva WWF NA0526 Mezhi Nizhnokalifornijska pustelya Chaparal priberezhnih rajoniv Kaliforniyi Pustelya Sonora Plosha km 4014 Krayini Meksika Ohoronyayetsya 16 9 1 2 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Visokogir ya Syerra de San Pedro Martira Zasnizhenij zimovij lis v gorah Syerra de Huares Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion sosnovo dubovih lisiv Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira ohoplyuye visokogir ya girskih hrebtiv Syerra de Huares ta Syerra de San Pedro Martir sho prostyagayutsya z pivnochi na pivden cherez pivnichni rajoni Kalifornijskogo pivostrova Ci gori ye chastinoyu Pivostrivnih hrebtiv en sho prostyagayutsya vid Pivdennoyi Kaliforniyi v SShA na pivden cherez centralnu chastinu shtativ Nizhnya Kaliforniya ta Pivdenna Nizhnya Kaliforniya v Meksici Osnovu brilovih gir ekoregionu skladayut mezozojski graniti Yihni shidni shili bilsh strimki nizh zahidni Tut perevazhayut molodi negliboki slabko rozvineni kam yanisti grunti bidni na pozhivni rechovini Serednya visota gir regionu stanovit 1100 2800 m nad rivnem morya Najvishoyu vershinoyu Syerra de Huaresa ye gora Torre Blanko zavvishki 1794 m a najvishoyu vershinoyu Syerra de San Pedro Martira ta vsiyeyi Nizhnoyi Kaliforniyi gora Pikacho de Dyablo abo Pik Diyavola zavvishki 3096 m V gorah ekoregionu berut pochatok bagato richok zokrema Las Palmas Gvadalupe San Antonio San Telmo ta Del Rosario Bilshist richok stikayut do Tihogo okeanu na zahid a deyaki do Kalifornijskoyi zatoki na shid Na zahidnih shilah Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira lisi ekoregionu perehodyat u chaparal priberezhnih rajoniv Kaliforniyi a na shidnih shilah u pustelyu Sonora Pivdenna chastina Priberezhnih hrebtiv ye chastinoyu ekoregionu Nizhnokalifornijskoyi pusteli a pivnichna chastina roztashovana v SShA ekoregionu chaparalyu i ridkolis gir Kaliforniyi Klimatred Visokogir ya ekoregionu ye odnim z nebagatoh misc v Meksici de dominuye seredzemnomorskij klimat Csa abo Csb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya spekotnim sonyachnim i suhim litom ta proholodnoyu vologoyu zimoyu Serednorichna kilkist opadiv tut kolivayetsya vid 400 do 700 mm bilshist z yakih vipadayut vzimku Florared Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye girski sosnovo dubovi ridkolissya en u yakih perevazhayut sosni Pinus spp yalovci Juniperus spp yalici Abies spp ta dubi Quercus spp Izolovanist girskih nebesnih ostroviv otochenih pustelyami ta napivpustelyami prizvodit do formuvannya unikalnoyi bioti sho vklyuchaye bagato endemichnih ta ridkisnih vidiv V gorah ekoregionu zrostayut skrucheni sosni Pinus contorta subsp murrayana sosni Lamberta Pinus lambertiana sosni Dzheffri Pinus jeffreyi ta majzhe endemichni chotirihvojni sosni Pinus quadrifolia a takozh odnokolirni yalici Abies concolor var lowiana kalifornijski richkovi kedri Calocedrus decurrens ta kalifornijski yalovci Juniperus californica Sered poshirenih v ekoregioni dubiv slid vidznachiti kalifornijskij vichnozelenij dub Quercus agrifolia dub Engelmana Quercus engelmannii kanjonovij dub Quercus chrysolepis ta endemichnij pivostrivnij dub Quercus peninsularis U deyakih visokogirnih rajonah zustrichayutsya izolovani nasadzhennya amerikanskoyi osiki Populus tremuloides V pidlisku sosnovo dubovih ridkolis poshireni chagarniki trizubchastogo polinu Artemisia tridentata Takozh v lisah regionu u velikij kilkosti zustrichayutsya epifiti ta gribi Lisi Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira ye odnimi z najbagatshih u Meksici za riznomanittyam sosen yakih tut zustrichayetsya desyat vidiv Voni ye yedinim miscem u Meksici de zrostayut skrucheni sosni Pinus contorta subsp murrayana yaki tut dosyagayut pivdennoyi mezhi poshirennya Gori Syerra de San Pedro Martir takozh ye domom dlya sosen Lamberta Pinus lambertiana najbilshih sosen Meksiki yaki virostayut do 70 m zavvishki ta mayut shishki zavdovzhki 70 sm Po vsomu ekoregionu zustrichayutsya rozridzheni gayi kiparisu Tekate Hesperocyparis forbesii Ridkisni san pedro martirski kiparisi Hesperocyparis montana sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya ye endemikami Syerra de San Pedro Martira de voni rostut na shilah ta v kanjonah na visoti vid 1900 do 2520 m nad rivnem morya Sered inshih derev sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti pustelnu viyalovu palmu en Washingtonia filifera sho roste u izolovanih kanjonah ta v oazah u peredgir yah Blizko 66 vidiv roslin ye endemikami sosnovo dubovih lisiv Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira Sered endemichnih abo majzhe endemichnih roslin sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti nizhnokalifornijskij krutik en Amorpha apiculata zmiyegolovu kastilleyu sv Castilleja ophiocephala bidnocvitu dudleyu en Dudleya pauciflora zvivistu ambroziyu vi Ambrosia flexuosa podushkopodibnij zlatocvit vi Stenotus pulvinatus shorstkoplidnij osot vi Cirsium trachylomum odnogolovu stefanomeriyu vi Stephanomeria monocephala san pedro martirskij polin ceb Artemisia martirensis ta kaktus Momberga sv Echinocereus pacificus subsp mombergerianus Faunared Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti pivdennogo chornohvostogo olenya Odocoileus hemionus fuliginatus pustelnogo tovstoroga en Ovis canadensis nelsoni velikovuhogo zajcya Lepus californicus pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii zahidnu siru vivirku Sciurus griseus kalifornijskogo hovraha Otospermophilus beecheyi lisovogo hom yaka Brayanta en Neotoma bryanti pinjonovu mishu Peromyscus truei prikrashenu midicyu Sorex ornatus ta majzhe endemichnogo kalifornijskogo burunduka Neotamias obscurus Sered poshirenih v regioni hizhih ssavciv slid vidznachiti pivnichnoamerikansku pumu en Puma concolor couguar rudu ris Lynx rufus kojota Canis latrans siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis ta pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus Endemikami ekoregionu ye nizhnokalifornijski kroti Scapanus anthonyi ta vivirki Mirnsa Tamiasciurus douglasii mearnsi Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti girsku perepelicyu Oreortyx pictus kalifornijsku perepelicyu Callipepla californica bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus ametistovogolovu kaliptu Calypte costae chornovolu gilu Melanerpes formicivorus blakitnu sojku Gymnorhinus cyanocephalus kalifornijsku sojku Aphelocoma californica karolinskogo povzika Sitta carolinensis povzika krihitku Sitta pygmaea kalifornijsku sinicyu Baeolophus inornatus girsku gayichku Poecile gambeli zahidnogo blakitnika Sialia mexicana zahidnogo pivi malyuka Empidonax difficilis bilovusogo pisnyara lisovika Setophaga nigrescens maskovogo chizha Spinus lawrencei ta sosnovogo chizha Spinus pinus Kalifornijski kondori Gymnogyps californianus buli vinisheni v gorah regionu u 1930 h rokah odnak zavdyaki zusillyam prirodoohoronciv cih ptahiv bula vryatovano vid povnogo vimirannya i u 2002 roci kondori buli reintrodukovani u visokogir yah Syerra de San Pedro Martira Stanom na 2022 rik meksikanska populyaciya kalifornijskih kondoriv narahovuvala blizko 30 osobin Zberezhennyared Zavdyaki vazhkodostupnosti ekoregionu znachna chastina lisiv Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira zalishayutsya nezajmanimi Blizko 24 2 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Konstituciyi 1857 roku en ta Nacionalnij park Syerra de San Pedro Martira en Ozero Laguna Hanson en roztashovane v gorah Syerra de Huares viznane Ramsarskim vodno bolotnim ugiddyam mizhnarodnogo znachennya Primitkired Sierra Juarez and San Pedro Martir pine oak forests DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Posilannyared Sierra Juarez and San Pedro Martir pine oak forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sosnovo dubovi lisi Syerra de Huaresa ta Syerra de San Pedro Martira amp oldid 43816769