Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соломон Бубер (нар. 2 лютого 1827, Львів, Галичина, Австро-Угорщина, Королівство Галичини та Володимирії — пом. 28 грудня 1906, Львів, Галичина, Австро-Угорщина) — галицький єврейський вчений, видавець давньоєврейської Агади. Дід і наставник Мартина Бубера.
| Соломон Бубер | |
|---|---|
| їд. שלמה בובר | |
 | |
| Народився | 2 лютого 1827[1][2][…] Львів, Галичина, Австро-Угорщина, Королівство Галичини та Володимирії[4][2] або Львів, Австрійська імперія |
| Помер | 28 грудня 1906[1][2][…](79 років) Львів, Галичина, Австро-Угорщина[4][2] або Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | Q29017275, банкір, гебраїст |
| Галузь | d[5] |
| Знання мов | іврит[1][5] і німецька[5] |
| Magnum opus | d, Q25635356?, d, d, d, d, d, Q29017386? і d |
| Родичі | Мартин Бубер |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d |
| |
Біографія
Вивчав Біблію і Талмуд спершу під керівництвом свого батька, Ісая Авраама Бубера, багатого комерсанта і знавця Талмуда та єврейської філософії, a потім в інших вчителів і талмудистів. У Львові панувало на той час науково-освітнє спрямування Нахмана Крохмаля і Соломона Рапопорта, і під цим впливом Соломон Бубер став цікавитися єврейською історією, особливо історією єврейської писемності.
Не маюи з наукових занять джерела матеріального існування, в 20-річному віці почав займатися комерцією. Незабаром він отримав звання «Handelskammerrath'a» і був призначений на посаду члена наглядової ради австро-угорського та національного банків і галицької ощадної каси. Довгий час був також одним з членів правління львівської громади, членом комітету «Bernstein-Stiftung» і багатьох інших громадських і благодійних установ.
У період погромів він багато сприяв полегшенню долі емігрантів під час їх перебування в Галичині.
Займаючись комерцією і громадською діяльністю, Бубер присвячував значну частину свого часу науковій діяльності з єврейської історії та літератури.
Видання Мідраша
Його особливо цікавили Мідраша, якими до того часу мало хто займався з наукової точки зору. Лише Ліпман Цунц вперше в своїй капітальній праці «Die Gottesdienstlichen Vortrage der Juden» («Богослужбові проповіді євреїв», 1832) віддав належне цій важливій галузі єврейської літератури, і великий труд Цунца мав вирішальний вплив на всю наукову діяльність Бубера: він поставив собі завданням:
- оприлюднення агадичних збірок, що були тоді лише у вигляді рукописів, напр. פסיקתא דרב כהנא (Pesikta de Rab Kahana), яка навіть Цунцом і Рапопортом вважалася загубленою,
- виправлення вже виданих збірок, які рясніють помилками і пропусками, так само як вказівку їх походження та змісту.
Для встановлення правильного читання текстів Бубер не шкодував коштів на копії з найдавніших рукописів і стародруків. В примітках він сумлінно занотовував варіанти тексту і особливо дбайливо намагався виправляти і пояснювати грецькі і латинські слова, що зустрічаються в більш древніх Мідрашах. У своїх введеннях, які нерідко представляють закінчені монографії, Бубер детально зупинявся на історії розглянутого пам'ятника і приводив перелік авторів і творів, цитованих у Мідраші, так само як тих, де є запозичення з даного Мідраша. Таким чином, твори Бубера, вичерпуючи загалом тему, виявляють велику ерудицію автора і його незвичайну здатність до синтезу.
Першою його працею в цій галузі є видання [en]», або «Agadat Erez Israel», що побачила світ в місті Елк 1868 року. Видання забезпечене не тільки коментарем і примітками, а й великим введенням з 11 глав, які досліджують все, що так чи інакше стосується цього Мідраша. Праця була високо оцінена в наукових колах, і введення було перекладено німецької мови професором [en] і надруковано ним у перекладі Мідраша (Лейпциг, 1884).
За таким же принципом Бубер видав також й інші праці з галузі мідрашитської літератури:
- [en]», спершу з'явився в Haschachar, XI, a потім окремим виданням з передмовою, Відень, 1883;
- «Midrasch Lekach Tob», або «Pesikta Zutarta», коментар Тобіі бен-Елієзера на П'ятикнижжя (Вільна, 1884); у великому введенні Бубер повідомляє, крім відомостей, наведених у вступі до «Pesikta de Rab Kahana», також дані про автора збірки, про його походження, його час та місцеперебування, про його вчителів та учнів, a також прο інші його рукописні праці;
- [en]» (Вільно, 1885);
- уривки з Мідраша «Ele-ha-Debarim Zuta», видані за цитатами з Мідраша «Debarim», яке зустрічається в Ялкуті та в коментарі Бахьї бен-Ашер на П'ятикнижжя і не наявними в друкованому виданні Мідраша, разом з Мідрашем на главу Дебара з рукопису Мюнхенській бібліотеки, з передмовою і примітками, спершу з'явилися в часописі «Bet Talmud», II, потім окремим виданням із значними доповненнями, Відень, 1885;
- «Sifre de Agadeta» (Вільно, 1886), збори різних Мідраша до книги Есфір;
- Мідраш «Abba Gorion»,
- Мідраш «Panim Acherim»,
- Мідраш «Lekach Tob» до книги Есфір;
- Мідраш « [en]», або «Schocher Tob», коментар до Псалтиря (Вільно, 1891);
- Мідраш " [en] " (Вільно, 1893 р);
- Мідраш « [en]» (Краків, 1893);
- Мідраш «Agada», анонімний агадічний коментар до П'ятикнижжя (Відень, 1894);
- «Midrasch Zutta» до Пісні Пісень, Рут, Плачу, Єремії і Екклезіаст (Берлін, 1894);
- «Agadath Esther», агадічні трактати до книги Есфір (Краків, 1897);
- Мидраш « [en]» (Вільно, 1899);
- [en]» до Псалмів (Бердичів, 1899);
- Мідраш «Sechel Tob» [en] до Книги Буття і Книги Вихід, два томи (Берлін, 1900-02).
Літературні праці
Першою його літературною роботою була біографія граматика Іллі Левіти (Лейпциг, 1856). Потім він видав :
- «De Lattes, Gelehrtengeschichte, Schaarei Zion» (книгу «Toledoth Jizchak» Ісаака бен-Яків де Латтеса, Ярослав, 1885);
- «Schibole ha-Leket» [en] (Вільно, 1886);
- «Pescher Dabar», твір Сааді Гаона про Арах Legomena в Біблії (спочатку видано в збірці «Ozar ha-Sifrut», I, потім вийшов окремим виданням, 1888);
- «Agur» [en] (кінця XI століття), введення і доповнення до Арух (в ювілейній збірці на честь Греца, Бреславль, 1888);
- «Mayan Gannim», коментар Самуїла бен-Ніссима до Йова (Берлін, 1889);
- Biurim: пояснення [en] до Мідрашу Тегіллім (Краків, 1891) та коментар до «Плачу Єремії» Йосефа Каро (в Kaufmann-Gedenkbuch, Бреславль, 1901);
- «Ansehe Sehern», біографії та епітафії львівських рабинів та рош-ієшив з 1500 по 1890 рр. (Краків, 1895);
- «Sefer ha-Orach», респонси та «правила» (Minehagim) Раші, записані його учнями (Краків, 1906), останнє видання Бубера, підготовлене ним перед самою смертю.
Вміщені Бубером статті в [fr]» Кобаки (Joseph Isaac Kobak), у «Гамеліці», «Гакармелі», «Гаасифі», «Гашахарі» та ін. періодичних виданнях, також містять цінні відомості з єврейської історії та літератури. З них особливо важливі:
- примітки до 7 дрібних трактатів єрусалимського Талмуду («Meged Jerachim», IV);
- «Leket we-Schikcha», 50 талмудичних висловів, яких бракує в звичайних виданнях Талмуда (львівський «Ozar Chochmah»);
- « Мойсей га-даршан і його праця» («Гамагід», XVIII, № 15, 17, 18);
- יריעות שלמה, додаток до «Rab Paalim» [en] (Варшава, 1894);
- критика на Ялкут Machiri до Ісаї, видавництво Шапіро (Краків, 1895);
- נקורת תהיה, критика на Песікта з введенням [en] (Варшава, 1893, і Краків, 1895);
- «Kirjah Nisgabah», біографії рабинів Жовкви (до літери ד), надруковано в «Haeschkol», I—III, 1898—1900;
- дослідження в «Steinschneider-Zeitschrift» з викладом нової теорії про «Petichot» (введення) в Мідраші «Echa Rabbati», та багато інших.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://viaf.org/processed/NLI%7C000026051
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120421887 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Бубер, Соломон // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- см. Гакармел // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- см. Гаасиф // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- див. Гашахар // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
Посилання
- Literature by and about Salomon Buber in University Library JCS Frankfurt am Main: Digital Collections Judaica [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solomon Buber nar 2 lyutogo 1827 Lviv Galichina Avstro Ugorshina Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi pom 28 grudnya 1906 Lviv Galichina Avstro Ugorshina galickij yevrejskij vchenij vidavec davnoyevrejskoyi Agadi Did i nastavnik Martina Bubera Solomon Buberyid שלמה בובר Narodivsya2 lyutogo 1827 1827 02 02 1 2 Lviv Galichina Avstro Ugorshina Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 4 2 abo Lviv Avstrijska imperiyaPomer28 grudnya 1906 1906 12 28 1 2 79 rokiv Lviv Galichina Avstro Ugorshina 4 2 abo Lviv Dolitavshina Avstro UgorshinaKrayina Avstro UgorshinaDiyalnistQ29017275 bankir gebrayistGaluzd 5 Znannya movivrit 1 5 i nimecka 5 Magnum opusd Q25635356 d d d d d Q29017386 i dRodichiMartin BuberU shlyubi zdDitid Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buber BiografiyaVivchav Bibliyu i Talmud spershu pid kerivnictvom svogo batka Isaya Avraama Bubera bagatogo komersanta i znavcya Talmuda ta yevrejskoyi filosofiyi a potim v inshih vchiteliv i talmudistiv U Lvovi panuvalo na toj chas naukovo osvitnye spryamuvannya Nahmana Krohmalya i Solomona Rapoporta i pid cim vplivom Solomon Buber stav cikavitisya yevrejskoyu istoriyeyu osoblivo istoriyeyu yevrejskoyi pisemnosti Ne mayui z naukovih zanyat dzherela materialnogo isnuvannya v 20 richnomu vici pochav zajmatisya komerciyeyu Nezabarom vin otrimav zvannya Handelskammerrath a i buv priznachenij na posadu chlena naglyadovoyi radi avstro ugorskogo ta nacionalnogo bankiv i galickoyi oshadnoyi kasi Dovgij chas buv takozh odnim z chleniv pravlinnya lvivskoyi gromadi chlenom komitetu Bernstein Stiftung i bagatoh inshih gromadskih i blagodijnih ustanov U period pogromiv vin bagato spriyav polegshennyu doli emigrantiv pid chas yih perebuvannya v Galichini Zajmayuchis komerciyeyu i gromadskoyu diyalnistyu Buber prisvyachuvav znachnu chastinu svogo chasu naukovij diyalnosti z yevrejskoyi istoriyi ta literaturi Vidannya Midrasha Jogo osoblivo cikavili Midrasha yakimi do togo chasu malo hto zajmavsya z naukovoyi tochki zoru Lishe Lipman Cunc vpershe v svoyij kapitalnij praci Die Gottesdienstlichen Vortrage der Juden Bogosluzhbovi propovidi yevreyiv 1832 viddav nalezhne cij vazhlivij galuzi yevrejskoyi literaturi i velikij trud Cunca mav virishalnij vpliv na vsyu naukovu diyalnist Bubera vin postaviv sobi zavdannyam oprilyudnennya agadichnih zbirok sho buli todi lishe u viglyadi rukopisiv napr פסיקתא דרב כהנא Pesikta de Rab Kahana yaka navit Cuncom i Rapoportom vvazhalasya zagublenoyu vipravlennya vzhe vidanih zbirok yaki ryasniyut pomilkami i propuskami tak samo yak vkazivku yih pohodzhennya ta zmistu Dlya vstanovlennya pravilnogo chitannya tekstiv Buber ne shkoduvav koshtiv na kopiyi z najdavnishih rukopisiv i starodrukiv V primitkah vin sumlinno zanotovuvav varianti tekstu i osoblivo dbajlivo namagavsya vipravlyati i poyasnyuvati grecki i latinski slova sho zustrichayutsya v bilsh drevnih Midrashah U svoyih vvedennyah yaki neridko predstavlyayut zakincheni monografiyi Buber detalno zupinyavsya na istoriyi rozglyanutogo pam yatnika i privodiv perelik avtoriv i tvoriv citovanih u Midrashi tak samo yak tih de ye zapozichennya z danogo Midrasha Takim chinom tvori Bubera vicherpuyuchi zagalom temu viyavlyayut veliku erudiciyu avtora i jogo nezvichajnu zdatnist do sintezu Pershoyu jogo praceyu v cij galuzi ye vidannya en abo Agadat Erez Israel sho pobachila svit v misti Elk 1868 roku Vidannya zabezpechene ne tilki komentarem i primitkami a j velikim vvedennyam z 11 glav yaki doslidzhuyut vse sho tak chi inakshe stosuyetsya cogo Midrasha Pracya bula visoko ocinena v naukovih kolah i vvedennya bulo perekladeno nimeckoyi movi profesorom en i nadrukovano nim u perekladi Midrasha Lejpcig 1884 Za takim zhe principom Buber vidav takozh j inshi praci z galuzi midrashitskoyi literaturi en spershu z yavivsya v Haschachar XI a potim okremim vidannyam z peredmovoyu Viden 1883 Midrasch Lekach Tob abo Pesikta Zutarta komentar Tobii ben Eliyezera na P yatiknizhzhya Vilna 1884 u velikomu vvedenni Buber povidomlyaye krim vidomostej navedenih u vstupi do Pesikta de Rab Kahana takozh dani pro avtora zbirki pro jogo pohodzhennya jogo chas ta misceperebuvannya pro jogo vchiteliv ta uchniv a takozh pro inshi jogo rukopisni praci en Vilno 1885 urivki z Midrasha Ele ha Debarim Zuta vidani za citatami z Midrasha Debarim yake zustrichayetsya v Yalkuti ta v komentari Bahyi ben Asher na P yatiknizhzhya i ne nayavnimi v drukovanomu vidanni Midrasha razom z Midrashem na glavu Debara z rukopisu Myunhenskij biblioteki z peredmovoyu i primitkami spershu z yavilisya v chasopisi Bet Talmud II potim okremim vidannyam iz znachnimi dopovnennyami Viden 1885 Sifre de Agadeta Vilno 1886 zbori riznih Midrasha do knigi Esfir Midrash Abba Gorion Midrash Panim Acherim Midrash Lekach Tob do knigi Esfir Midrash en abo Schocher Tob komentar do Psaltirya Vilno 1891 Midrash en Vilno 1893 r Midrash en Krakiv 1893 Midrash Agada anonimnij agadichnij komentar do P yatiknizhzhya Viden 1894 Midrasch Zutta do Pisni Pisen Rut Plachu Yeremiyi i Ekkleziast Berlin 1894 Agadath Esther agadichni traktati do knigi Esfir Krakiv 1897 Midrash en Vilno 1899 en do Psalmiv Berdichiv 1899 Midrash Sechel Tob en do Knigi Buttya i Knigi Vihid dva tomi Berlin 1900 02 Literaturni praci Pershoyu jogo literaturnoyu robotoyu bula biografiya gramatika Illi Leviti Lejpcig 1856 Potim vin vidav De Lattes Gelehrtengeschichte Schaarei Zion knigu Toledoth Jizchak Isaaka ben Yakiv de Lattesa Yaroslav 1885 Schibole ha Leket en Vilno 1886 Pescher Dabar tvir Saadi Gaona pro Arah Legomena v Bibliyi spochatku vidano v zbirci Ozar ha Sifrut I potim vijshov okremim vidannyam 1888 Agur en kincya XI stolittya vvedennya i dopovnennya do Aruh v yuvilejnij zbirci na chest Greca Breslavl 1888 Mayan Gannim komentar Samuyila ben Nissima do Jova Berlin 1889 Biurim poyasnennya en do Midrashu Tegillim Krakiv 1891 ta komentar do Plachu Yeremiyi Josefa Karo v Kaufmann Gedenkbuch Breslavl 1901 Ansehe Sehern biografiyi ta epitafiyi lvivskih rabiniv ta rosh iyeshiv z 1500 po 1890 rr Krakiv 1895 Sefer ha Orach responsi ta pravila Minehagim Rashi zapisani jogo uchnyami Krakiv 1906 ostannye vidannya Bubera pidgotovlene nim pered samoyu smertyu Vmisheni Buberom statti v fr Kobaki Joseph Isaac Kobak u Gamelici Gakarmeli Gaasifi Gashahari ta in periodichnih vidannyah takozh mistyat cinni vidomosti z yevrejskoyi istoriyi ta literaturi Z nih osoblivo vazhlivi primitki do 7 dribnih traktativ yerusalimskogo Talmudu Meged Jerachim IV Leket we Schikcha 50 talmudichnih visloviv yakih brakuye v zvichajnih vidannyah Talmuda lvivskij Ozar Chochmah Mojsej ga darshan i jogo pracya Gamagid XVIII 15 17 18 יריעות שלמה dodatok do Rab Paalim en Varshava 1894 kritika na Yalkut Machiri do Isayi vidavnictvo Shapiro Krakiv 1895 נקורת תהיה kritika na Pesikta z vvedennyam en Varshava 1893 i Krakiv 1895 Kirjah Nisgabah biografiyi rabiniv Zhovkvi do literi ד nadrukovano v Haeschkol I III 1898 1900 doslidzhennya v Steinschneider Zeitschrift z vikladom novoyi teoriyi pro Petichot vvedennya v Midrashi Echa Rabbati ta bagato inshih PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https viaf org processed NLI 7C000026051 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 120421887 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Buber Solomon Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros sm Gakarmel Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros sm Gaasif Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros div Gashahar Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona 1908 1913 ros doref ros PosilannyaLiterature by and about Salomon Buber in University Library JCS Frankfurt am Main Digital Collections Judaica 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine