Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Микола Вікторович Соломка | |
|---|---|
| Народився | 3 січня 1856 Катеринославська губернія |
| Помер | 23 січня 1903 (47 років) |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Петербурзька військово-медична академія |
| Галузь | медицина, хірургія |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Нагороди |  |
Мико́ла Ві́кторович Соло́мка (3 січня 1856 — 23 січня 1903) — військовий лікар-хірург, доктор медицини (1889), дійсний статський радник, Головний лікар лікарні при Покровському монастирі з 1893 по 1903 рік, одночасно, очолював Київський військовий госпіталь (1899—1902).
Біографія
Народився 3 січня 1856 р. у сім'ї дійсного статського радника інженера шляхових сполучень в Катеринославській губернії. Після отримання загальної освіти в Ніжегородській класичній гімназії, в 1875 р. поступив до військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі, яку закінчив лікарем з відзнакою.
По закінченню академії Микола Вікторович з 1881 р. був відряджений на Кавказ, де і проходив службу у місцевих госпіталях. 1887—1888 рр. М. В. Соломка провів в Імперській військово-медичній академії, де упродовж двох років вдосконалювався по хірургії. В березні 1889 р. у Військово-медичній академії він захистив докторську дисертацію на тему: «Высокое камнесечение. Материалы для оценки надлобкового камнесечения в России».
12 липня 1889 р. М. В. Соломка був призваний військово-польовим хірургом. 29 серпня 1889 р. його було відряджено на службу у Тифліський військовий госпіталь, де він зайняв посаду інспектора військово-фельдшерської школи.
За роки служби на Кавказі впродовж восьми років М. В. Соломка затверджувався в чині титулярний радником (1881 р.), Колезьким асесором із старшинством (1886 р.), надвірним радником (1888 р.).
6 грудня 1889 р. Миколу Вікторовича призначили старшим ординатором Київського військового госпіталю.
До Києва М. В. Соломка прибув у січні 1890 р. Професор Ф. К. Борнгаупт рекомендував його асистентом в хірургічну госпітальну клініку. 31 липня 1890 р. Микола Вікторович був затверджений асистентом у професора Ф. К. Борнгаупта, на посаді поєднуючи роботу по клініці з обов'язками старшого ординатора госпіталю, він працював до 26 травня 1893 р. Після закінченя строку служби на посаді асистента був обраний приват-доцентом Університету Святого Володимира.
На початку 90-х рр. XIX ст. Микола Вікторович Соломка знайомиться з Великою княгинею Олександрою Петрівною — засновницею Покровського монастиря у Києві.
В 1892 р. Олександра Петрівна перенесла важку операцію з приводу раку грудей, котру виконував професор Ф. К. Борнгаупт, а госпітальні хірурги М. В. Соломка і П. В. Бочаров йому асистували. В 1894 р. була проведена повторна операція, заради котрої лікар Соломка був змушений призупинити своє наукове відрядження закордон, куди він відправився у травні 1894 р. на два роки, побувавши в Німеччині та Франції. Саме Микола Вікторович супроводжував Олександру Петрівну у зарубіжних поїздках для лікування в 1893 р. і 1895 р. Як молодший лікар Великої княгині М. В. Соломка 30 серпня 1894 р. був назначений почесним Двору Його імператорської Величності будучи на посаді старшого ординатора Київського військового госпіталю.
З 1893 р. М. В. Соломка працював в лікарні при Покровському монастирі Головним лікарем, залишаючись при цьому старшим ординатором, консультантом, а пізніше Головним лікарем Київського військового госпіталю.
В пам'ять про дві успішно перенесені операції за участю цього хірурга Олександра Петрівна вирішила розширити невелику лікарню яка була при обителі. Впродовж 1893—1895 рр. лікарню реконструювали: з'явились прибудови, був проведений капітальний ремонт будівель, закуплені нові меблі, хірургічні та інші медичні інструменти і обладнання. В той же час була розширена безкоштовна амбулаторія, побудовано нову будівлю аптеки. Таким чином, в 1896 р. лікувальний заклад досяг значних розмірів, загалом майже на 500 ліжко-місць. М. В. Соломка у «Княжій лікарні» виконував обов'язки і Головного лікаря, і хірурга, і організатора, і керівника усієї медичної частини.
Для завідування терапевтичним відділом лікарні, розрахованої на 52 місця, Микола Вікторович запросив свого товариша по службі в госпіталі, старшого ординатора В. Ф. Бушуєва.
В 1898 р. лейб-хірургу Двору його Величності статському раднику М. В. Соломці був пожалуваний Орден Святої Анни 3-го ступеня, а 21 березня 1899 р. Найвищим наказом по військовому відомству № 12 він був відчислений з посади консультанта Київського військового шпиталю і залишався тільки «при Особе Ее Императорского Высочества Великой Княжне Александре Петровне».
Коли в 1899 р. на Волзі в Астраханській губернії спалахнула чума, Олександра Петрівна направила в осередок появи хвороби у складі спеціальної комісії сестер милосердя і лікарів своєї лікарні Лінтварєва, Демченко, Титова на чолі з М. В. Соломкою. 8—9 серпня 1899 р. ця група виїхала в містечко Царьов, де Микола Вікторович завідував медичною частиною в межах всього Царьовського повіту.
По прибуттю із Астраханської губернії 20 листопада 1899 р. М. В. Соломка назначається Головним лікарем Київського військового госпіталю. Ставши керівником госпіталю, він доклав максимум зусиль, щоб активізувати наукову діяльність закладу.
М. В. Соломка став ініціатором заснування в складі шпиталю самостійного отоларингологічного відділення, об'єднавши в ньому «ушных» хворих із хірургічного відділення і «носовых и горловых» — із першого терапевтичного відділення. Це було перше спеціалізоване відділення для лікування ЛОР-хвороб в Україні, його завідувачем назначили старшого ординатора госпіталю . Завдяки старанням Миколи вікторовича в госпіталі був встановлений один з перших в Києві (та і у всій Російській імперії) рентгенівський кабінет. За його клопотанням і під його безпосереднім керівництвом був відкритий зуболікувальний кабінет. За прикладом Київського військового шпиталю стоматологічні кабінети почали відкриватися в госпіталях та лазаретах Київського та інших військових округів.
13 квітня 1900 р. померла засновниця лікарні Покровського монастиря Олександра Петрівна. Її смерть стала важким ударом для Миколи Вікторовича, який дуже переживав за майбутнє лікарні, головним лікарем котрої він так і залишався, будучи таким чином одночасно керівником двох найбільших лікувальних закладів Києва. Все це негативно відбилось на стані його здоров'я.
28 квітня 1902 р. за відзнаки по службі М. В. Соломка був підвищений в дійсні статські радники. У грудні 1902 р. він був назначений з підвищенням — корпусним лікарем [ru], однак на цій посаді практично не служив, так як через місяць, 23 січня 1903 року він помер.
Література
- М. П. Бойчак. История Киевского военного госпиталя. Киевский госпиталь в XVIII—ХІХ веках. Становление и развитие военной медицины в Украине // Преса України. — Київ, 2006 — С. 406—416
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solomka znachennya portret Mikola Viktorovich SolomkaNarodivsya 3 sichnya 1856 1856 01 03 Katerinoslavska guberniyaPomer 23 sichnya 1903 1903 01 23 47 rokiv Diyalnist likarAlma mater Peterburzka vijskovo medichna akademiyaGaluz medicina hirurgiyaNaukovij stupin doktor medichnih naukNagorodi Orden Svyatoyi Anni Miko la Vi ktorovich Solo mka 3 sichnya 1856 23 sichnya 1903 vijskovij likar hirurg doktor medicini 1889 dijsnij statskij radnik Golovnij likar likarni pri Pokrovskomu monastiri z 1893 po 1903 rik odnochasno ocholyuvav Kiyivskij vijskovij gospital 1899 1902 BiografiyaNarodivsya 3 sichnya 1856 r u sim yi dijsnogo statskogo radnika inzhenera shlyahovih spoluchen v Katerinoslavskij guberniyi Pislya otrimannya zagalnoyi osviti v Nizhegorodskij klasichnij gimnaziyi v 1875 r postupiv do vijskovo medichnoyi akademiyi v Sankt Peterburzi yaku zakinchiv likarem z vidznakoyu Po zakinchennyu akademiyi Mikola Viktorovich z 1881 r buv vidryadzhenij na Kavkaz de i prohodiv sluzhbu u miscevih gospitalyah 1887 1888 rr M V Solomka proviv v Imperskij vijskovo medichnij akademiyi de uprodovzh dvoh rokiv vdoskonalyuvavsya po hirurgiyi V berezni 1889 r u Vijskovo medichnij akademiyi vin zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Vysokoe kamnesechenie Materialy dlya ocenki nadlobkovogo kamnesecheniya v Rossii 12 lipnya 1889 r M V Solomka buv prizvanij vijskovo polovim hirurgom 29 serpnya 1889 r jogo bulo vidryadzheno na sluzhbu u Tifliskij vijskovij gospital de vin zajnyav posadu inspektora vijskovo feldsherskoyi shkoli Za roki sluzhbi na Kavkazi vprodovzh vosmi rokiv M V Solomka zatverdzhuvavsya v chini titulyarnij radnikom 1881 r Kolezkim asesorom iz starshinstvom 1886 r nadvirnim radnikom 1888 r 6 grudnya 1889 r Mikolu Viktorovicha priznachili starshim ordinatorom Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu Do Kiyeva M V Solomka pribuv u sichni 1890 r Profesor F K Borngaupt rekomenduvav jogo asistentom v hirurgichnu gospitalnu kliniku 31 lipnya 1890 r Mikola Viktorovich buv zatverdzhenij asistentom u profesora F K Borngaupta na posadi poyednuyuchi robotu po klinici z obov yazkami starshogo ordinatora gospitalyu vin pracyuvav do 26 travnya 1893 r Pislya zakinchenya stroku sluzhbi na posadi asistenta buv obranij privat docentom Universitetu Svyatogo Volodimira Na pochatku 90 h rr XIX st Mikola Viktorovich Solomka znajomitsya z Velikoyu knyagineyu Oleksandroyu Petrivnoyu zasnovniceyu Pokrovskogo monastirya u Kiyevi V 1892 r Oleksandra Petrivna perenesla vazhku operaciyu z privodu raku grudej kotru vikonuvav profesor F K Borngaupt a gospitalni hirurgi M V Solomka i P V Bocharov jomu asistuvali V 1894 r bula provedena povtorna operaciya zaradi kotroyi likar Solomka buv zmushenij prizupiniti svoye naukove vidryadzhennya zakordon kudi vin vidpravivsya u travni 1894 r na dva roki pobuvavshi v Nimechchini ta Franciyi Same Mikola Viktorovich suprovodzhuvav Oleksandru Petrivnu u zarubizhnih poyizdkah dlya likuvannya v 1893 r i 1895 r Yak molodshij likar Velikoyi knyagini M V Solomka 30 serpnya 1894 r buv naznachenij pochesnim Dvoru Jogo imperatorskoyi Velichnosti buduchi na posadi starshogo ordinatora Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu Z 1893 r M V Solomka pracyuvav v likarni pri Pokrovskomu monastiri Golovnim likarem zalishayuchis pri comu starshim ordinatorom konsultantom a piznishe Golovnim likarem Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu V pam yat pro dvi uspishno pereneseni operaciyi za uchastyu cogo hirurga Oleksandra Petrivna virishila rozshiriti neveliku likarnyu yaka bula pri obiteli Vprodovzh 1893 1895 rr likarnyu rekonstruyuvali z yavilis pribudovi buv provedenij kapitalnij remont budivel zakupleni novi mebli hirurgichni ta inshi medichni instrumenti i obladnannya V toj zhe chas bula rozshirena bezkoshtovna ambulatoriya pobudovano novu budivlyu apteki Takim chinom v 1896 r likuvalnij zaklad dosyag znachnih rozmiriv zagalom majzhe na 500 lizhko misc M V Solomka u Knyazhij likarni vikonuvav obov yazki i Golovnogo likarya i hirurga i organizatora i kerivnika usiyeyi medichnoyi chastini Dlya zaviduvannya terapevtichnim viddilom likarni rozrahovanoyi na 52 miscya Mikola Viktorovich zaprosiv svogo tovarisha po sluzhbi v gospitali starshogo ordinatora V F Bushuyeva V 1898 r lejb hirurgu Dvoru jogo Velichnosti statskomu radniku M V Solomci buv pozhaluvanij Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya a 21 bereznya 1899 r Najvishim nakazom po vijskovomu vidomstvu 12 vin buv vidchislenij z posadi konsultanta Kiyivskogo vijskovogo shpitalyu i zalishavsya tilki pri Osobe Ee Imperatorskogo Vysochestva Velikoj Knyazhne Aleksandre Petrovne Koli v 1899 r na Volzi v Astrahanskij guberniyi spalahnula chuma Oleksandra Petrivna napravila v oseredok poyavi hvorobi u skladi specialnoyi komisiyi sester miloserdya i likariv svoyeyi likarni Lintvaryeva Demchenko Titova na choli z M V Solomkoyu 8 9 serpnya 1899 r cya grupa viyihala v mistechko Carov de Mikola Viktorovich zaviduvav medichnoyu chastinoyu v mezhah vsogo Carovskogo povitu Po pributtyu iz Astrahanskoyi guberniyi 20 listopada 1899 r M V Solomka naznachayetsya Golovnim likarem Kiyivskogo vijskovogo gospitalyu Stavshi kerivnikom gospitalyu vin doklav maksimum zusil shob aktivizuvati naukovu diyalnist zakladu M V Solomka stav iniciatorom zasnuvannya v skladi shpitalyu samostijnogo otolaringologichnogo viddilennya ob yednavshi v nomu ushnyh hvorih iz hirurgichnogo viddilennya i nosovyh i gorlovyh iz pershogo terapevtichnogo viddilennya Ce bulo pershe specializovane viddilennya dlya likuvannya LOR hvorob v Ukrayini jogo zaviduvachem naznachili starshogo ordinatora gospitalyu Zavdyaki starannyam Mikoli viktorovicha v gospitali buv vstanovlenij odin z pershih v Kiyevi ta i u vsij Rosijskij imperiyi rentgenivskij kabinet Za jogo klopotannyam i pid jogo bezposerednim kerivnictvom buv vidkritij zubolikuvalnij kabinet Za prikladom Kiyivskogo vijskovogo shpitalyu stomatologichni kabineti pochali vidkrivatisya v gospitalyah ta lazaretah Kiyivskogo ta inshih vijskovih okrugiv 13 kvitnya 1900 r pomerla zasnovnicya likarni Pokrovskogo monastirya Oleksandra Petrivna Yiyi smert stala vazhkim udarom dlya Mikoli Viktorovicha yakij duzhe perezhivav za majbutnye likarni golovnim likarem kotroyi vin tak i zalishavsya buduchi takim chinom odnochasno kerivnikom dvoh najbilshih likuvalnih zakladiv Kiyeva Vse ce negativno vidbilos na stani jogo zdorov ya 28 kvitnya 1902 r za vidznaki po sluzhbi M V Solomka buv pidvishenij v dijsni statski radniki U grudni 1902 r vin buv naznachenij z pidvishennyam korpusnim likarem ru odnak na cij posadi praktichno ne sluzhiv tak yak cherez misyac 23 sichnya 1903 roku vin pomer LiteraturaM P Bojchak Istoriya Kievskogo voennogo gospitalya Kievskij gospital v XVIII HIH vekah Stanovlenie i razvitie voennoj mediciny v Ukraine Presa Ukrayini Kiyiv 2006 S 406 416