Володимир Олександрович Соловйов (1909—1979) — майор радянська армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Соловйов Володимир Олександрович | |
---|---|
Народження | 13 липня 1909 або 13 (26) липня 1909[1] Чуваська Республіка, Росія |
Смерть | 17 липня 1979[1] Вінниця, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Кладовище Підлісне |
Країна | СРСР |
Війни / битви | вторгнення СРСР до Польщі |
Нагороди |
Біографія
Володимир Соловйов народився 13 липня 1909 року у місті Алатир (нині— Чувашія). Після закінчення школи працював на будівництві Горьковського автомобільного заводу. У жовтні 1931 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. В 1934 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу, а згодом — Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків. Брав участь у польській та бессарабській військових операціях. Із першого дня німецько-радянської війни — на її фронтах. У боях був важко поранений.
До серпня 1944 року майор Володимир Соловйов був старшим штурманом 308-ї штурмової авіадивізії 3-го штурмового авіаційного корпусу 1-ої повітряної армії 3-го Білоруського фронту. На той час він здійснив 120 бойових вильотів на штурмовку скупчень бойової техніки та живої сили противника, завдавши йому втрат.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» майор Володимир Соловйов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 4813.
В 1947 році Соловйов звільнений у запас. Проживав і працював у Вінниці. Помер 17 липня 1979 року, похований на Центральному кладовищі Вінниці.
Був нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, Червоної Зірки, низкою інших медалей.
Примітки
- Исаев Ю. Н. Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. —
- Соловйов Володимир Олександрович (Герой Радянського Союзу). // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solovjov Volodimir Oleksandrovich Solovjov 1909 1979 major radyanska armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Solovjov Volodimir OleksandrovichNarodzhennya13 lipnya 1909 1909 07 13 abo 13 26 lipnya 1909 1 Chuvaska Respublika RosiyaSmert17 lipnya 1979 1979 07 17 1 Vinnicya Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaKladovishe PidlisneKrayina SRSRVijni bitvivtorgnennya SRSR do PolshiNagorodiBiografiyared Volodimir Solovjov narodivsya 13 lipnya 1909 roku u misti Alatir nini Chuvashiya Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav na budivnictvi Gorkovskogo avtomobilnogo zavodu U zhovtni 1931 roku prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu armiyu V 1934 roci zakinchiv Leningradsku vijskovo teoretichnu shkolu a zgodom Voroshilovgradsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv Brav uchast u polskij ta bessarabskij vijskovih operaciyah Iz pershogo dnya nimecko radyanskoyi vijni na yiyi frontah U boyah buv vazhko poranenij 2 Do serpnya 1944 roku major Volodimir Solovjov buv starshim shturmanom 308 yi shturmovoyi aviadiviziyi 3 go shturmovogo aviacijnogo korpusu 1 oyi povitryanoyi armiyi 3 go Biloruskogo frontu Na toj chas vin zdijsniv 120 bojovih vilotiv na shturmovku skupchen bojovoyi tehniki ta zhivoyi sili protivnika zavdavshi jomu vtrat 2 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 lyutogo 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm major Volodimir Solovjov buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka za nomerom 4813 2 V 1947 roci Solovjov zvilnenij u zapas Prozhivav i pracyuvav u Vinnici Pomer 17 lipnya 1979 roku pohovanij na Centralnomu kladovishi Vinnici 2 Buv nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Oleksandra Nevskogo Chervonoyi Zirki nizkoyu inshih medalej 2 Primitkired a b Isaev Yu N Chuvashskaya enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 2 d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 a b v g d Solovjov Volodimir Oleksandrovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Sajt Geroi strany ros Literaturared Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Solovjov Volodimir Oleksandrovich Geroj Radyanskogo Soyuzu amp oldid 41072358