Соловейко рудохвостий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рудохвоста альзакола (Національний парк Ішкель, Туніс) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cercotrichas galactotes (Temminck, 1820) | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Зимування Проживання впродовж року | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Sylvia galactotes Temminck, 1820 Erythropygia galactotes (Temminck, 1820) Agrobates galactodes (Temminck, 1820) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Соловейко рудохвостий або альзакола рудохвоста (Cercotrichas galactotes) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Середземномор'ї, Західній Азії і Африці. В Україні — рідкісний залітний вид.
Опис
Довжина птаха становить 14-16 см, розмах крил 22-27 см, вага 20-28 г. Довжина крила становить 90 мм, дзьоба 17 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхна частина тіла каштанова. надхвістя і верхні покривні пера хвоста мають рудуватий відтінок. Над очима широка кремові "брови", через очі проходять темно-коричневі смуги. Область під очима білуваті. скроні світло-коричнева. Нижня частина тіла світло-охриста, підборіддя, центр живота і нижні покривні пера хвоста дещо світліші. Крила темно-коричневі, пера мають жовтуваті і світло-каштанові края, другорядні махові пера мають білі кінчики. Центральні стернові пера яскраво-руді з вузькими чорними кінчиками, інші стернові пера мають білі кінчики, окаймлені чорними смугами. Очі карі, дзьоб коричневий, знизу біля основи сіруватий. лапи світло-коричневі. Молоді птахи мають світліше, піщано-коричневе забарвлення. Дорослі птахи восени линяють, до того часу білі кінчики стернових пер стираються.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- C. g. galactotes (Temminck, 1820) — південь Піренейського півострова, Північна Африка, Ізраїль і північний захід Сирії;
- C. g. syriaca (Hemprich & Ehrenberg, 1833) — Балканський півострів, західна і південна Туреччина, західна Сирія, Ліван;
- C. g. familiaris (Hemprich & Ehrenberg, 1833) — південно-східна Туреччина, Південний Кавказ, Ірак, північ і північний схід Аравійського півострова, Іран, західний Пакистан, Центральна Азія;
- C. g. minor (Cabanis, 1851) — від Сенегалу і Гамбії до півночі Сомалі;
- C. g. hamertoni (Ogilvie-Grant, 1906) — схід Сомалі.
Поширення і екологія
Рудохвості соловейки гніздяться від Середземномор'я на схід до південного Казахстану і західного Пакистану, а також в регіона Сахелю. Взимку вони мігрують на південь до Африки. Представники підвидів C. g. minor і C. g. hamertoni є осілими. Рудохвості соловейки зустрічаються пена висоті до 1000 м над рівнем моря.
Рудохвості соловейки живляться комахами, павуками, червами та іншими безхребетними, яких шукають на землі та серед опалого листя, а також плодами, ягодами і насінням.
В Європі рудохвості соловейки гніздяться в оливкових і мигдалевих гаях, виноградниках, на плантаціях сосен (Pinus) і цитрусових, в парках і садах. Під час перельоту і в місцях зимування вони зустрічаються в подібних середовищах, часто поблизу людських поселень.. В Марокко рудохвості соловейки зустрічаються в густій рослинності (Tamarix, Nerium, Vitex) на берегах річок, регулярно зустрічаються в сухих лісах і рідколіссях (Tetraclinis, Argania, Juniperus, Quercus), на порослих чагарниками (Olea, Pistacia) схилах, в заростях колючих чагарників (Rhus, Acacia), в садах. Південніше вони зустрічаються в оазах, серед пільм та у ваді, в чагарарникових заростях (, Ziziphus, , ). В Африці на південь від Сахари вони живуть в напівпустелях, сухих чагарникових заростях і сухих тропічних лісах, в заростях Alhagi, Artemisia, Berberis і Acacia, в лісистій савані, в садах і виноградниках, на полях і плантаціях. В Середній Азії рудохвості соловейки живуть в долинах річок, в чагарникових і очеретяних заростях, в солончаках та в степу, в ялівцевих гаях. В Пакистані вони гніздяться серед трави Saccharum і Tamarix та в колючих чагарникових заростях.
В Європі і в Казахстані рудохвості соловейки гніздяться з середини травня по червень, у Вірменії з травня по серпень, в Ізраїлі з квітня по серпень, в Пакистані і Африці переважно з травня по червень. Гніздо чашоподібне, відносно пласке, збролене з сухих стебел трави, корінців, гілочок, кори і листя, встелене тонкими волокнами. шерстю і пір'ям. Воно розміщується і густих чагарникових заростях, часто колючих, серед очерету, на невисоких деревах (зокрема на Olea europaea і Pinus halepensis). В кладці від 3 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 13 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 9-12 днів після вилуплення. Рудохвості соловейки іноді стають жертвами гніздового паразитизму звичайних зозуль. Самці, які рано прилітають до місць гніздування мають більший репродуктивний успіх, ніж самці, що прилітають пізніше, однак вони з більшою ймовірністю стають жертвами паразитизму зозуль.
Примітки
- BirdLife International (2016). Cercotrichas galactotes.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Collar, N. (2016). Rufous Scrub-robin (Erythropygia galactotes). del Hoyo, J., Elliott, A., Sargatal, J., Christie, D.A. & de Juana, E. (eds.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Архів оригіналу за 25 stycznia 2016.
- Шидловський I. В. Перше спостереження рудохвостої кропив'янки на Україні // Беркут : український орнітологічний журнал. — 1993. — Т. 2. — С. 53. — ISSN 1727-0200.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 лютого 2022.
- Joseph Isaac Spadafora Whitaker: The birds of Tunisia; being a history of the birds found in the regency of Tunis. T. 1. 1905, ss. 74–76.
- G. López & J.A. Gil-Delgado. Aspects of the breeding ecology of Rufous Bush Robins Cercotrichas galactotes in southeast Spain. „ird Study”. 35 (2), ss. 85-89, 1988.
- José Javier Palomino, Manuel Martin-Vivaldi, Manuel Soler. Early Arrival Is Not Advantageous for Rufous Bush-Robins parasitized by Common Cuckoos. „The Auk”. 115 (1), ss. 235–239, 1998 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
Джерела
- D. Burni, B. Hoare, J. DiCostanzo, J. Benstead i inni: Encyklopedia Ptaki. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. .
- L. Jonsson, M. Beaman, I. Robertson: Birds of the Mediterranean and Alps. Londyn: Croom Helm, 1982. . [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- R. T. Peterson, G. Mountfort: A Field Guide to the Birds of Britain and Europe. Boston: Houghton Mifflin, 1993. . [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- C. M. Perrins, D. Attenborough, N. Arlott: Generation Guide to the Birds of Britain and Europe. Austin: University of Texas Press, 1987. . [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- J. Elphic: The Atlas of Bird Migration. Cape Town: Struik, 2007. . [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solovejko rudohvostij Rudohvosta alzakola Nacionalnij park Ishkel Tunis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Alzakola Cercotrichas Vid Solovejko rudohvostij Binomialna nazva Cercotrichas galactotes Temminck 1820 Areal vidu Gnizduvannya Zimuvannya Prozhivannya vprodovzh roku Pidvidi Div tekst Sinonimi Sylvia galactotes Temminck 1820 Erythropygia galactotes Temminck 1820 Agrobates galactodes Temminck 1820 Posilannya Vikishovishe Cercotrichas galactotes Vikividi Cercotrichas galactotes ITIS 559130 MSOP 22709936 NCBI 869901 Solovejko rudohvostij abo alzakola rudohvosta Cercotrichas galactotes vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Seredzemnomor yi Zahidnij Aziyi i Africi V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid OpisRudohvosti solovejki Rudohvostij solovejko Rudohvostij solovejko yajce Cercotrichas galactotes Tuluzkij muzej Dovzhina ptaha stanovit 14 16 sm rozmah kril 22 27 sm vaga 20 28 g Dovzhina krila stanovit 90 mm dzoba 17 mm Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Verhna chastina tila kashtanova nadhvistya i verhni pokrivni pera hvosta mayut ruduvatij vidtinok Nad ochima shiroka kremovi brovi cherez ochi prohodyat temno korichnevi smugi Oblast pid ochima biluvati skroni svitlo korichneva Nizhnya chastina tila svitlo ohrista pidboriddya centr zhivota i nizhni pokrivni pera hvosta desho svitlishi Krila temno korichnevi pera mayut zhovtuvati i svitlo kashtanovi kraya drugoryadni mahovi pera mayut bili kinchiki Centralni sternovi pera yaskravo rudi z vuzkimi chornimi kinchikami inshi sternovi pera mayut bili kinchiki okajmleni chornimi smugami Ochi kari dzob korichnevij znizu bilya osnovi siruvatij lapi svitlo korichnevi Molodi ptahi mayut svitlishe pishano korichneve zabarvlennya Dorosli ptahi voseni linyayut do togo chasu bili kinchiki sternovih per stirayutsya PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv C g galactotes Temminck 1820 pivden Pirenejskogo pivostrova Pivnichna Afrika Izrayil i pivnichnij zahid Siriyi C g syriaca Hemprich amp Ehrenberg 1833 Balkanskij pivostriv zahidna i pivdenna Turechchina zahidna Siriya Livan C g familiaris Hemprich amp Ehrenberg 1833 pivdenno shidna Turechchina Pivdennij Kavkaz Irak pivnich i pivnichnij shid Aravijskogo pivostrova Iran zahidnij Pakistan Centralna Aziya C g minor Cabanis 1851 vid Senegalu i Gambiyi do pivnochi Somali C g hamertoni Ogilvie Grant 1906 shid Somali Poshirennya i ekologiyaRudohvosti solovejki gnizdyatsya vid Seredzemnomor ya na shid do pivdennogo Kazahstanu i zahidnogo Pakistanu a takozh v regiona Sahelyu Vzimku voni migruyut na pivden do Afriki Predstavniki pidvidiv C g minor i C g hamertoni ye osilimi Rudohvosti solovejki zustrichayutsya pena visoti do 1000 m nad rivnem morya Rudohvosti solovejki zhivlyatsya komahami pavukami chervami ta inshimi bezhrebetnimi yakih shukayut na zemli ta sered opalogo listya a takozh plodami yagodami i nasinnyam V Yevropi rudohvosti solovejki gnizdyatsya v olivkovih i migdalevih gayah vinogradnikah na plantaciyah sosen Pinus i citrusovih v parkah i sadah Pid chas perelotu i v miscyah zimuvannya voni zustrichayutsya v podibnih seredovishah chasto poblizu lyudskih poselen V Marokko rudohvosti solovejki zustrichayutsya v gustij roslinnosti Tamarix Nerium Vitex na beregah richok regulyarno zustrichayutsya v suhih lisah i ridkolissyah Tetraclinis Argania Juniperus Quercus na poroslih chagarnikami Olea Pistacia shilah v zarostyah kolyuchih chagarnikiv Rhus Acacia v sadah Pivdennishe voni zustrichayutsya v oazah sered pilm ta u vadi v chagararnikovih zarostyah Ziziphus V Africi na pivden vid Sahari voni zhivut v napivpustelyah suhih chagarnikovih zarostyah i suhih tropichnih lisah v zarostyah Alhagi Artemisia Berberis i Acacia v lisistij savani v sadah i vinogradnikah na polyah i plantaciyah V Serednij Aziyi rudohvosti solovejki zhivut v dolinah richok v chagarnikovih i ocheretyanih zarostyah v solonchakah ta v stepu v yalivcevih gayah V Pakistani voni gnizdyatsya sered travi Saccharum i Tamarix ta v kolyuchih chagarnikovih zarostyah V Yevropi i v Kazahstani rudohvosti solovejki gnizdyatsya z seredini travnya po cherven u Virmeniyi z travnya po serpen v Izrayili z kvitnya po serpen v Pakistani i Africi perevazhno z travnya po cherven Gnizdo chashopodibne vidnosno plaske zbrolene z suhih stebel travi korinciv gilochok kori i listya vstelene tonkimi voloknami sherstyu i pir yam Vono rozmishuyetsya i gustih chagarnikovih zarostyah chasto kolyuchih sered ocheretu na nevisokih derevah zokrema na Olea europaea i Pinus halepensis V kladci vid 3 do 6 yayec Inkubacijnij period trivaye 13 dniv nasidzhuye lishe samicya Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 9 12 dniv pislya viluplennya Rudohvosti solovejki inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu zvichajnih zozul Samci yaki rano prilitayut do misc gnizduvannya mayut bilshij reproduktivnij uspih nizh samci sho prilitayut piznishe odnak voni z bilshoyu jmovirnistyu stayut zhertvami parazitizmu zozul PrimitkiBirdLife International 2016 Cercotrichas galactotes Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Collar N 2016 Rufous Scrub robin Erythropygia galactotes del Hoyo J Elliott A Sargatal J Christie D A amp de Juana E eds Handbook of the Birds of the World Alive Lynx Edicions Barcelona Arhiv originalu za 25 stycznia 2016 Shidlovskij I V Pershe sposterezhennya rudohvostoyi kropiv yanki na Ukrayini Berkut ukrayinskij ornitologichnij zhurnal 1993 T 2 S 53 ISSN 1727 0200 Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 27 lyutogo 2022 Joseph Isaac Spadafora Whitaker The birds of Tunisia being a history of the birds found in the regency of Tunis T 1 1905 ss 74 76 G Lopez amp J A Gil Delgado Aspects of the breeding ecology of Rufous Bush Robins Cercotrichas galactotes in southeast Spain ird Study 35 2 ss 85 89 1988 Jose Javier Palomino Manuel Martin Vivaldi Manuel Soler Early Arrival Is Not Advantageous for Rufous Bush Robins parasitized by Common Cuckoos The Auk 115 1 ss 235 239 1998 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga DzherelaD Burni B Hoare J DiCostanzo J Benstead i inni Encyklopedia Ptaki Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 2009 ISBN 978 83 01 15733 3 L Jonsson M Beaman I Robertson Birds of the Mediterranean and Alps Londyn Croom Helm 1982 ISBN 978 0 7099 1413 6 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga R T Peterson G Mountfort A Field Guide to the Birds of Britain and Europe Boston Houghton Mifflin 1993 ISBN 978 0 618 16675 6 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga C M Perrins D Attenborough N Arlott Generation Guide to the Birds of Britain and Europe Austin University of Texas Press 1987 ISBN 9780292755321 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga J Elphic The Atlas of Bird Migration Cape Town Struik 2007 ISBN 978 1 77007 499 6 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi