Електропоїзд «Сокіл-250», ЕС250, (рос. «Сокол-250», ЭС250, більш відомий як «Сокіл») — дослідний російський високошвидкісний електропоїзд подвійного живлення (на постійному та змінному струмі). Розроблявся впродовж семи років великою кількістю конструкторських бюро. Дослідний зразок був виготовлений у 1998 році.
Сокіл-250 | |
---|---|
Основні дані | |
Роки виробництва | 1998 |
Країна виробництва | Росія |
Побудовано поїздів | 1 |
Побудовано вагонів | 6 |
Технічні дані | |
Рід струму і напруга у контактній мережі | постійний (=3 кВ), змінний (~25 кВ) |
Кількість вагонів | 6 |
Пасажиромісткість | 350 |
Конструкційна швидкість | 250 км/год |
Довжина вагона | 26 м — проміжний, 27 м — головний |
Ширина колії | 1520 мм |
Потужність ТЕД | 5400 кВт |
Експлуатація | |
Оператор | Російські залізниці (рос. РЖД) |
Лінії | Санкт-Петербург — Москва |
Сокіл-250 у Вікісховищі |
Розробка конструкції
Електропоїзд «Сокіл» був розроблений на ЦКБ морської техніки «Рубін». Він створювався спільними зусиллями близько шістдесяти підприємств.
Виготовлення нових для Росії алюмінієвих кузовів було доручено ВАТ "Суднобудівна фірма «Алмаз»", яка розташована у Санкт-Петербурзі. Фірма «Алмаз» виробник унікальних суден: бойових кораблів на повітряній подушці «Зубр» і «Джейран», бойових кораблів на підводних крилах. Залізничні вагони — нова продукція для суднобудівників, тому конструкторам знадобилося близько року часу аби відпрацювати технологію. Перший дослідний кузов проміжного вагона був виготовлений 1 квітня 1998 року і направлений до ЦНДІ імені Крилова для проведення випробувань на міцність, потім виготовили і дослідну головну частину завдовжки 7 м. З 23 червня по 28 грудня 1998 року були виготовлені шість кузовів для першого складу електропоїзда і відправлені у Тихвін на ЗАТ «Сокіл-350».
Спосіб доставки кузовів був досить унікальним. Під шворні вагона підкочувались спеціально спроєктовані «Алмазом» одновісні автовізки з поворотними колесами. Як тягач використовувався повнопривідний бортовий автомобіль ЗІЛ. Вдень автопоїзд виходив з воріт цеху, пізно ввечері з воріт заводу, і зупинявся біля прохідної. Опівночі, у супроводі міліції вагон відправлявся через все місто на станцію Петербург-Сортувальний-Московський, де вранці ставився на залізничні візки розробки ВАТ ВНДІ «Трансмаш».
Монтаж і стаціонарне налагодження устаткування тривали до червня 2000 року на території заводу в Тихвіні. З другої половини 2000 електропоїзд знаходився на Жовтневій залізниці і на експериментальному кільці Всеросійського науково-дослідного інституту залізничного транспорту, де проводилися ходова наладка систем і устаткування електропоїзда, а також початковий етап його попередніх випробувань при живленні електропоїзда від контактної мережі постійного струму.
Випробування електропоїзда
Відповідно до графіка, затвердженого Міністром шляхів сполучення РФ 15 січня 2001 року, передбачалося проведення комплексних випробувань дослідного шестивагонного електропоїзда ЕС250 протягом 6 місяців. Введення електропоїзда в експлуатацію з пасажирами планувався з липня 2001 року. Електропоїзд на початку 2001 року не був повністю укомплектований обладнанням, не було обшивки салонів, відсутні крісла, система управління працювала у спрощеному режимі, на пульті машиніста для управління був встановлений звичайний комп'ютер. Проте, комплексні приймальні випробування електропоїзда розпочали відповідно до затвердженого графіка в лютому 2001 року, проводилися декількома етапами з перервами, пов'язаними з відновленням деяких систем і обладнання після відмов.
Фінал проєкту «Сокіл»
Російська Академія наук і ВНДІЗТ підготували висновок про відповідність «Сокола» більшістю показників затвердженого Міністерством шляхів сполучення технічного завдання та чинним світовим стандартам. Випробування підтвердили можливість створення сучасного високошвидкісного економічного рухомого складу, контактної мережі і систем безпеки на магістралі Санкт-Петербург — Москва. Під час випробувань у 2001—2002 роках державна комісія виявила 25 недоліків, безпосередньо пов'язаних з безпекою руху.
У ході приймальних випробувань у червні 2001 року, на перегоні Дорошиха — Лихославль, електропоїзд встановив рекорд швидкості — 236 км/год.
Недоліки поїзда:
- Коефіцієнт запасу опору втоми зварних швів сталі АБ2-2 в найбільш завантажених вузлах рами візка становить 0,85-1,8 при мінімально допустимому показнику не менше 2,0;
- у моторних вагонів спостерігається перегрів гальмівних дисків до 500 градусів при допустимому перегріві не більше 80°C. Збої в роботі антиблокувальної (протиюзної) системи призводять до несанкціонованого наповненню повітрям гальмівних циліндрів, що загрожує заклинюванням колісних пар. Конструкція і матеріали накладок дискового гальма не забезпечують необхідного ресурсу 300000 км. Система приводу магніторельсового гальма не забезпечує паралельного відпускання й утримання башмаків на рейках при гальмуванні, що загрожує безпеці руху по стрілочних переводах;
- при існуючої конструкції струмоприймач ТП-250 не може бути використаний для постійної експлуатації;
- не реалізована дворівнева обробка повітря в салоні;
- перевищені рівні шуму в кабіні при роботі кондиціонера і вентиляції;
- не забезпечена необхідна герметичність вагона;
- перевищення рухливості повітря на пасажирських місцях, розташованих біля вікон, у 2,5 рази вище максимально допустимої;
- у повітряному середовищі пасажирських салонів перевищені рівні гранично допустимих концентрацій продуктів деструкції полімерних конструкційних матеріалів обшивки вагонів;
- система повітропроводів не забезпечує безпеку пасажирів у разі пожежі;
- теплотехнічні якості вікон і теплоізоляція вагонів не відповідають технічним вимогам.
Враховуючи результати контрольних випробувань, незадовільний стан систем і устаткування дослідного поїзда, комісія МШС не рекомендувала передачу електропоїзда в експлуатацію. З квітня 2002 року фінансування проєкту з боку МШС Росії було припинено, зважаючи на відсутність власних коштів у розробників поїзда це призвело до зупинки всіх робіт. Електропоїзд ЕС250-001 тривалий час перебував на виробничих майданчиках ВАТ «Завод Трансмаш» у місті Тихвін.
Станом на жовтень 2012 року поїзд знаходився у депо ТЧ-10 «Металобуд» Колпінського району Санкт-Петербурга і готувався до розділення на дві секції і відправки у два музеї — до Санкт-Петербургу й Москви.
Вагони ЕС250 (№ 101, 102 i 103) надійшли до музею на Ризькому вокзалі Москви 27 жовтня 2012 року. Вагони № 104, 105 і 112 були передані на базу запасу Центрального музею Жовтневої залізниці (станція Паровозний музей, Вітебський напрямок Жовтневої залізниці), надалі до музею у Санкт-Птербурзі.
Примітки
- Гур'єв А.І. {{{Заголовок}}}. — СПб. : Видавничо-поліграфічна компанія «КОСТА», 2009. — 360 с. — 1000 прим. — .
Посилання
- Високошвидкісний електропоїзд (рос.)
- Високошвидкісний електропоїзд «Сокіл» (рос.)
- Список літератури про електропоїзд та статті (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sokil znachennya Elektropoyizd Sokil 250 ES250 ros Sokol 250 ES250 bilsh vidomij yak Sokil doslidnij rosijskij visokoshvidkisnij elektropoyizd podvijnogo zhivlennya na postijnomu ta zminnomu strumi Rozroblyavsya vprodovzh semi rokiv velikoyu kilkistyu konstruktorskih byuro Doslidnij zrazok buv vigotovlenij u 1998 roci Sokil 250Osnovni daniRoki virobnictva1998Krayina virobnictva RosiyaPobudovano poyizdiv1Pobudovano vagoniv6Tehnichni daniRid strumu i napruga u kontaktnij merezhipostijnij 3 kV zminnij 25 kV Kilkist vagoniv6Pasazhiromistkist350Konstrukcijna shvidkist250 km godDovzhina vagona26 m promizhnij 27 m golovnijShirina koliyi1520 mmPotuzhnist TED5400 kVtEkspluataciyaOperatorRosijski zaliznici ros RZhD LiniyiSankt Peterburg Moskva Sokil 250 u VikishovishiRozrobka konstrukciyiElektropoyizd Sokil buv rozroblenij na CKB morskoyi tehniki Rubin Vin stvoryuvavsya spilnimi zusillyami blizko shistdesyati pidpriyemstv Vigotovlennya novih dlya Rosiyi alyuminiyevih kuzoviv bulo dorucheno VAT Sudnobudivna firma Almaz yaka roztashovana u Sankt Peterburzi Firma Almaz virobnik unikalnih suden bojovih korabliv na povitryanij podushci Zubr i Dzhejran bojovih korabliv na pidvodnih krilah Zaliznichni vagoni nova produkciya dlya sudnobudivnikiv tomu konstruktoram znadobilosya blizko roku chasu abi vidpracyuvati tehnologiyu Pershij doslidnij kuzov promizhnogo vagona buv vigotovlenij 1 kvitnya 1998 roku i napravlenij do CNDI imeni Krilova dlya provedennya viprobuvan na micnist potim vigotovili i doslidnu golovnu chastinu zavdovzhki 7 m Z 23 chervnya po 28 grudnya 1998 roku buli vigotovleni shist kuzoviv dlya pershogo skladu elektropoyizda i vidpravleni u Tihvin na ZAT Sokil 350 ES250 Sokil Sposib dostavki kuzoviv buv dosit unikalnim Pid shvorni vagona pidkochuvalis specialno sproyektovani Almazom odnovisni avtovizki z povorotnimi kolesami Yak tyagach vikoristovuvavsya povnoprividnij bortovij avtomobil ZIL Vden avtopoyizd vihodiv z vorit cehu pizno vvecheri z vorit zavodu i zupinyavsya bilya prohidnoyi Opivnochi u suprovodi miliciyi vagon vidpravlyavsya cherez vse misto na stanciyu Peterburg Sortuvalnij Moskovskij de vranci stavivsya na zaliznichni vizki rozrobki VAT VNDI Transmash Montazh i stacionarne nalagodzhennya ustatkuvannya trivali do chervnya 2000 roku na teritoriyi zavodu v Tihvini Z drugoyi polovini 2000 elektropoyizd znahodivsya na Zhovtnevij zaliznici i na eksperimentalnomu kilci Vserosijskogo naukovo doslidnogo institutu zaliznichnogo transportu de provodilisya hodova naladka sistem i ustatkuvannya elektropoyizda a takozh pochatkovij etap jogo poperednih viprobuvan pri zhivlenni elektropoyizda vid kontaktnoyi merezhi postijnogo strumu Viprobuvannya elektropoyizdaVidpovidno do grafika zatverdzhenogo Ministrom shlyahiv spoluchennya RF 15 sichnya 2001 roku peredbachalosya provedennya kompleksnih viprobuvan doslidnogo shestivagonnogo elektropoyizda ES250 protyagom 6 misyaciv Vvedennya elektropoyizda v ekspluataciyu z pasazhirami planuvavsya z lipnya 2001 roku Elektropoyizd na pochatku 2001 roku ne buv povnistyu ukomplektovanij obladnannyam ne bulo obshivki saloniv vidsutni krisla sistema upravlinnya pracyuvala u sproshenomu rezhimi na pulti mashinista dlya upravlinnya buv vstanovlenij zvichajnij komp yuter Prote kompleksni prijmalni viprobuvannya elektropoyizda rozpochali vidpovidno do zatverdzhenogo grafika v lyutomu 2001 roku provodilisya dekilkoma etapami z perervami pov yazanimi z vidnovlennyam deyakih sistem i obladnannya pislya vidmov Final proyektu Sokil Rosijska Akademiya nauk i VNDIZT pidgotuvali visnovok pro vidpovidnist Sokola bilshistyu pokaznikiv zatverdzhenogo Ministerstvom shlyahiv spoluchennya tehnichnogo zavdannya ta chinnim svitovim standartam Viprobuvannya pidtverdili mozhlivist stvorennya suchasnogo visokoshvidkisnogo ekonomichnogo ruhomogo skladu kontaktnoyi merezhi i sistem bezpeki na magistrali Sankt Peterburg Moskva Pid chas viprobuvan u 2001 2002 rokah derzhavna komisiya viyavila 25 nedolikiv bezposeredno pov yazanih z bezpekoyu ruhu U hodi prijmalnih viprobuvan u chervni 2001 roku na peregoni Doroshiha Lihoslavl elektropoyizd vstanoviv rekord shvidkosti 236 km god Nedoliki poyizda Koeficiyent zapasu oporu vtomi zvarnih shviv stali AB2 2 v najbilsh zavantazhenih vuzlah rami vizka stanovit 0 85 1 8 pri minimalno dopustimomu pokazniku ne menshe 2 0 u motornih vagoniv sposterigayetsya peregriv galmivnih diskiv do 500 gradusiv pri dopustimomu peregrivi ne bilshe 80 C Zboyi v roboti antiblokuvalnoyi protiyuznoyi sistemi prizvodyat do nesankcionovanogo napovnennyu povitryam galmivnih cilindriv sho zagrozhuye zaklinyuvannyam kolisnih par Konstrukciya i materiali nakladok diskovogo galma ne zabezpechuyut neobhidnogo resursu 300000 km Sistema privodu magnitorelsovogo galma ne zabezpechuye paralelnogo vidpuskannya j utrimannya bashmakiv na rejkah pri galmuvanni sho zagrozhuye bezpeci ruhu po strilochnih perevodah pri isnuyuchoyi konstrukciyi strumoprijmach TP 250 ne mozhe buti vikoristanij dlya postijnoyi ekspluataciyi ne realizovana dvorivneva obrobka povitrya v saloni perevisheni rivni shumu v kabini pri roboti kondicionera i ventilyaciyi ne zabezpechena neobhidna germetichnist vagona perevishennya ruhlivosti povitrya na pasazhirskih miscyah roztashovanih bilya vikon u 2 5 razi vishe maksimalno dopustimoyi u povitryanomu seredovishi pasazhirskih saloniv perevisheni rivni granichno dopustimih koncentracij produktiv destrukciyi polimernih konstrukcijnih materialiv obshivki vagoniv sistema povitroprovodiv ne zabezpechuye bezpeku pasazhiriv u razi pozhezhi teplotehnichni yakosti vikon i teploizolyaciya vagoniv ne vidpovidayut tehnichnim vimogam ES250 u depo TCh 10 Metalobud Sankt Peterburg Vrahovuyuchi rezultati kontrolnih viprobuvan nezadovilnij stan sistem i ustatkuvannya doslidnogo poyizda komisiya MShS ne rekomenduvala peredachu elektropoyizda v ekspluataciyu Z kvitnya 2002 roku finansuvannya proyektu z boku MShS Rosiyi bulo pripineno zvazhayuchi na vidsutnist vlasnih koshtiv u rozrobnikiv poyizda ce prizvelo do zupinki vsih robit Elektropoyizd ES250 001 trivalij chas perebuvav na virobnichih majdanchikah VAT Zavod Transmash u misti Tihvin ES250 u muzeyi zaliznichnogo transportu na Rizkomu vokzali u Moskvi Stanom na zhovten 2012 roku poyizd znahodivsya u depo TCh 10 Metalobud Kolpinskogo rajonu Sankt Peterburga i gotuvavsya do rozdilennya na dvi sekciyi i vidpravki u dva muzeyi do Sankt Peterburgu j Moskvi Vagoni ES250 101 102 i 103 nadijshli do muzeyu na Rizkomu vokzali Moskvi 27 zhovtnya 2012 roku Vagoni 104 105 i 112 buli peredani na bazu zapasu Centralnogo muzeyu Zhovtnevoyi zaliznici stanciya Parovoznij muzej Vitebskij napryamok Zhovtnevoyi zaliznici nadali do muzeyu u Sankt Pterburzi PrimitkiGur yev A I Zagolovok SPb Vidavnicho poligrafichna kompaniya KOSTA 2009 360 s 1000 prim ISBN 978 5 91258 117 5 PosilannyaVisokoshvidkisnij elektropoyizd ros Visokoshvidkisnij elektropoyizd Sokil ros Spisok literaturi pro elektropoyizd ta statti ros ros ros