Сни́царство — художня обробка дерева і карбування по металу, в тому числі наскрізне (ажурне), рельєфне та плоске різьблення, найчастіше із застосуванням позолоти і розфарбування; один із видів декоративно-ужиткового мистецтва, поширений в Україні.
Майстри-сницарі (через пол. snycerz, заст. snycar, snycarz від нім. Schnitzer) виготовляли прикрашені різьбленням меблі, карети, різні побутові речі, оформляли інтер'єри церковних, парадних приміщень.
Одним із найяскравіших символів розквіту національної культури доби українського відродження є багатоярусні барокові іконостаси, що за Гетьманщини зводилися у церквах та соборах України. Для Києва найвищий розквіт барокового мистецтва у спорудженні іконостасів припадає на період з останнього десятиліття XVII ст. до кінця 40-х рр. XVIII ст.
Він пов'язаний із гетьманством видатного політика й донатора мистецтв Івана Мазепи та його наступників — Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола. Гетьмани, козацька старшина, церква, приватні ктитори і релігійні громади щедро дарували кошти на спорудження храмів та іконостасів Києва, підтримуючи і стверджуючи статус міста як духовної столиці імперії, «Єрусалима землі руської», за висловом видатного релігійного діяча Дмитрія Ростовського. В останнє десятиліття XVII ст. у Києві розпочинається період масштабних будівництв: протягом 1690—1693 рр. на кошти гетьмана Івана Мазепи споруджуються два найвидатніші барокові храми: Миколаївський Військовий собор (Великий Микола) та Богоявленський собор у Братському монастирі (обидва не збереглися). У них найкращими майстрами живопису та різьблення виконуються величні іконостаси. У фінансуванні опорядження інтер'єрів новозбудованих храмів окрім гетьмана брали участь й інші дарувальники. Відомо, що головний іконостас Миколаївського собору було поставлено в 1696 р. коштом київського міщанина Созонта Балики.
У 1701 р. завершено будівництво Георгіївського собору у Видубицькому монастирі, фундатором якого був стародубський полковник Михайло Миклашевський. Чудовий іконостас, що прикрашав інтер'єр храму, подарувала Уляна Апостол — дружина Данила Апостола, який пізніше став гетьманом України.
Щедрим дарувальником для храмів Києва був і гетьман Іван Скоропадський — його коштом у 1718 р. було збудовано п'ятиярусний іконостас у Михайлівському соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря. Історія залишила нам імена майстрів, які виконали іконостас, — над різьбленням працював чернігівський сницар (різьбяр) Григорій Петров, ікони до іконостаса написав київський священик Стефан Лубенський.
У тому ж 1718 р. у Києво-Печерській лаврі сталася велика пожежа, що сильно пошкодила лаврські будівлі і знищила багато начиння храмів. Особливо постраждав Успенський собор, де після пожежі залишились тільки стіни та склепіння. На відновлення головної святині Києва Церква і гетьман виділили значні кошти і у лаврі розпочалася велика перебудова. Протягом 1722—1729 рр. Успен-ький собор було відремонтовано, і на кошти І. Скоропадського у 1729 р. встановлено новий величезний іконостас. Його виконання знову було доручено сницарю Г. Петрову, який працював над іконостасом разом із художником Я. Глинським. Під час перебудови й інші лаврські храми отримуали нові барокові іконостаси: у 30-ті роки XVIII ст. встановили чудовий іконостас у невеличкій Троїцькій надбрамній церкві ХІІ ст., приблизно тоді ж з'явився іконостас у церкві Всіх святих над економічною брамою.
Завершує низку видатних пам'яток українського сницарства доби бароко у Києві іконостас Софійського собору, виконаний на замовлення митрополита Рафаїла Заборовського і встановлений у 1748 р. Хоча в декоративно-пластичному оздобленні цього іконостаса вже проглядають ознаки стилю рококо, ми вказуємо на нього як на бароковий, оскільки він ще значною мірою відображає естетичні концепції періоду розквіту бароко.
До середини XVIII ст. барокові іконостаси прикрасили інтер'єри всіх головних храмів Києва. Вони були виконані кращими майстрами і часто ставали взірцем для іконостасів провінційних церков. Архітектоніка і пластика нових іконостасів суттєво різнилась від композиції ренесансних іконостасів. Естетика бароко характеризувалася потягом до монументальності та декоративності — в опорядженні інтер'єру храму це відбилось на прагненні максимально збільшити і насичить декором особливо важливі, з точки зору сакрального значення, компоненти храму. В барокових іконостасах стиль виявився передусім у їх небаченій до цього монументальності і декоративності. В цей час іконостаси подібні до фасадів ошатних багатоярусних будівель, загальна форма яких нагадує тріумфальні арки — усі їх яруси, окрім намісного, підвищуються від бокових крил до центру. При цьому вся фасадна поверхня, вільна від ікон, за винятком карнизів, повністю вкривалась пишним різьбленням. Для досягнення бажаної монументальності в барокових іконостасах з кінця XVII ст. збільшується кількість ярусів ікон. Якщо протягом XVII ст. іконостаси традиційно мали чотири-п'ять ярусів, то наприкінці XVII ст. їх вже могло бути шість-сім. Окрім традиційних цокольного, намісного, святкового, апостольського та пророчого ярусів додавався ще ярус страсних ікон та ярус святителів. Прикладом такого типу іконостасів у Києві був іконостас Миколаївського Військового собору, що складався із семи ярусів ікон, та іконостас Михайлівського Золотоверхого собору, який включав шість ярусів ікон. Одночасно висота іконостасів зростає за рахунок збільшення висоти ікон. У цей період з'являються монументальні зображення святих у намісному, апостольському, іноді у пророчому ярусі. Залежно від висоти вівтарної частини храму висота ікон у цих ярусах могла складати до 170 см. В особливо великих храмах збільшення розміру ікон та введення нових ярусів не завжди вдовольняли потребу в необхідній висоті іконостаса. Тому іконостаси могли облаштовуватися суцільно декоративними ярусами або складними за профілем високими карнизами, що також суттєво додавало до їх загальної висоти. Таким чином, завдяки використанню цих прийомів, висота іконостаса XVIII ст. могла сягати до 20 м (близько 15,5 м мав іконостас Миколаївського Військового собору) і навіть більше — грандіозний іконостасний ансамбль Успенського собору Києво-Печерської лаври мав заввишки 21 м.
Наведені прийоми з надання іконостасам максимально можливої висоти для перекриття всього вівтарного об'єму комбінувалися з аналогічними засобами для нарощування його площини у ширину. Це досягалось об'єднанням в єдиний комплекс головного іконостаса та іконостасів бокових вівтарів, щоб іконостас займав всю ширину храму. Не дивно, що такі монументальні параметри новостворених іконостасів приголомшували тогочасного глядача, який звик до камерних розмірів середини XVII ст. Втім, чи не найбільше дивувало і захоплювало декоративно-пластичне оздоблення барокових іконостасів. У період бароко дуже високого рівня досягає сницарство, яке в той час стає національною традицією. Замість неглибокого різьблення ренесансних іконостасів приходить наскрізна багатошарова різьба. Ажурне, прозоре різьблення, яке до середини XVII ст. застосовується переважно в оформленні царських врат, у кінці століття вже прикрашає всю поверхню іконостаса, надаючи йому ви гляд мережевої завіси. Народні майстри вносять велику різноманітність в орнаментальне оздоблення барокових іконостасів. Окрім традиційної виноградної лози, яка була поширеним мотивом у декоруванні ренесансних іконостасів і вводилась у оформлення царських врат, колон, карнизів, з'являються мотиви місцевої флори — яблука, груші, волоські горіхи, зазвичай у відкритих чашолистиках, вишні, сливи, різноманітні п'ятипелюсткові квіти, троянди, мальви, соняхи. Вводяться зображення екзотичних фруктів — тріснуті гранати, інжир, лимони. Деякі з цих декоративних елементів мали символічний підтекст: наприклад, сонях — символ Христа, волоський горіх — подвійна природа Христа, гранат — Страсті Христові, троянда — символ Богоматері, яблуко, помаранч, персик — символ гріхопадіння.
Барокове різьблення відобразило також зооморфні мотиви в декорі іконостасів, запозичені з декоративних заставок західноєвропейських гравюр: голова лева, з пащі якого виростає галузка орнаменту, стилізовані зображення птахів, мотив геральдичного двоглавого орла.
Усю ажурну різьблену площину іконостаса золотили, золоченим було і тло намісних ікон, а сам живопис вражав яскравістю колориту та витонченістю малюнку. Мерехтіння світ ла на золоченому різьбленні, вибагливі форми декору, життєрадісні, з урочистими жестами, вбрані у коштовне вбрання святі на іконах, — все це вражало своєю розкішшю і пишнотою. Іконостас створював у інтер'єрі святковий і радісний настрій. Нам залишилися численні замітки письменників, мандрівників і богомольців, у яких вони захоплено розповідають про красу і велич барокових іконостасів, що були головною прикрасою інтер'єру.
Найвидатніші барокові іконостаси України були символом піднесення української культури і відразу по створенні ставали національним мистецьким надбанням. Тож не дивно, що нищення таких іконостасів почалося ще за часів імперії, в ХІХ ст., а за радянської влади справу було доведено майже до остаточного завершення.
Сьогодні в інтер'єрах дивом збережених київських храмів можна побачити тільки поодинокі вцілілі іконостаси барокової доби, які колись так захоплювали прочан, що відвідували місто. Більшість же іконостасів зникла у XIX–ХХ ст., і від них до наших днів дійшли, як правило, лише окремі фотовідбитки, а від деяких не збереглося взагалі нічого, окрім відомостей, що вони колись існували.
Отож, розповімо про подальшу долю згаданих у цьому матеріалі пам'яток. Першим зник мазепинський іконостас у Богоявленському соборі Братського монастиря — він згорів у нищівній пожежі, що відбулася на Подолі у 1811 р.
Наступні значні втрати барокових шедеврів розпочалися з 80-х рр. ХІХ ст., коли у київських храмах давньоруської доби розбиралися барокові іконостаси під «благовидним» приводом «кращого освітлення» вівтарних мозаїк чи фресок. Слід сказати, що натхненниками цих заходів виступали тоді, поряд із церковним керівництвом, і деякі вчені. Так, відомий мистецтвознавець, професор А.Прахов був ініціатором демонтажу верхніх ярусів головного іконостасу Софійського собору (верхня частина цього іконостасу була суттєво перероблена ще в 40-х рр. ХІХ ст., при реставрації професора Ф.Солнцева), він же пропонував цілком замінити іконостас на новий, на кшталт давньої вівтарної огорожі. На щастя, ця пропозиція не отримала підтримки. Сьогодні в храмі знаходиться тільки нижня частина іконостаса XVIII ст., що включає намісний та цокольний яруси ікон. Із тих самих причин у 1888 р. розібрали верхні яруси іконостаса Михайлівського Золотоверхого собору, залишивши тільки два долішні, а в 1905 р. розібрали до намісного ярусу іконостас Успенського собору Лаври. Ще більші втрати мистецької спадщини Київ поніс у радянські часи: у 1935 р. остаточно зникли разом із храмами іконостаси Михайлівського Золотоверхого собору та Миколаївського Військового собору, приблизно в той же час загинув іконостас Георгіївського собору у Видубичах. На превеликий жаль, ці пам'ятки великої мистецької вартості втрачені зовсім недослідженими. І це зрозуміло — войовничі безбожники, які у ХХ ст. палили на багаттях ікони та рубали на дрова іконостаси, їх перед тим не описували і не фіксували на фото. Значно більше пощастило інтер'єрам храмів на території Києво-Печерської лаври, де у 1926 р. було організовано Музей культів та побуту Всеукраїнського музейного містечка, метою якого було зберегти від нищення культурну спадщину, пов'язану з християнством. Розміщення у Лаврі музейного містечка врятувало від нищення іконостаси в її храмах, в тому числі й іконостаси Троїцької та Всіхсвятської церков. Винятком стали залишки іконостасу Успенського собору, що були знищені в результаті вибуху храму в 1941 р.
На жаль, на цьому перелік збережених барокових іконостасів Києва вичерпаний. Вкажемо тільки, що значна частина колекції барокових ікон у музеях України складається із врятованих іконостасних ікон. Походження більшості з них невідоме, і його з'ясування становить кропітку дослідну роботу науковців. Тільки деякі з іконостасних ікон київських храмів сьогодні атрибутовані, наприклад, відомо, що в колекції Національного музею українського мистецтва зберігаються кілька ікон з головного іконостаса Успенського собору. Ще гірше піддаються атрибуції різьблені фрагменти іконостасів, у тому числі царські врата — встановити їх походження майже неможливо. Отож залишається тільки сподіватися, що в музейних збірках є фрагменти з видатних барокових іконостасів Києва, і їх колись вдасться атрибутувати.
У фондах Львівського музею українського мистецтва зберігається низка іконз різних іконостасів початку XVII ст. На жаль, усі ці пам'ятки анонімні. Відоме лише одне ім'я львівського різбляра того часу — «Гергій сницар лвоск» (Юрій, сницар львівський) з поминальної дошки-гробниці 1657 року в с. на Яворівщині. З інконостасів середини XVII ст. відомі серед інших три першорядної мистецької вартості іконостаси — 1649 року з Рогатина, П'ятницької церкви у Львові, будівництво якої закінчено в 1644 році, 1638 року у Грибовичах Великих. Безумовно ці іконостаси є творами львівських художників, на жаль анонімних, і свідчать про здобутки ренесансного мистецтва. З цих трьох повністю ренесансним можна вважати лише п'ятницький, два інші слід розглядати як перехідні до барокко. На ренесансне оформлення царських врат вплинула значною мірою декоративна різьба львівського ренесансного будівництва. Ще в XVI ст. у Львові працювали різьбярі, які були тісно пов'язані з архітекторами: вони різьбили надгробки і вівтарі, рельєфні зображення на фасадах будинків. Це створювало великий запас декоративних форм, які принесло Відродження. В Україні Львів був єдиним містом, де мистецтво Відродження набуло значного поширення і відіграло помітну у декоративній творчості. На інших теренах України на зміну візантійським традиціям прийшло барокко без посередництва Відродження. Тому тим і цікаві і цінні пам'ятки ренесансного мистецтва в Західній Україні.
Провідною школою в українському барочному мистецтві Галичини — в малярстві і різьбі — була жовківська. ЇЇ діяльність тривала з від 60-х років XVI ст.аж до середини XVIII ст. За даними Івана Крип'якевича в пізніший період у Жовкві працювали такі сницарі: Василь Сакович, Симеон Путятинський, Олександр Кулявський, Ігнатій Стобенський. У місті була навіть вулиця Сницерська, де мабуть зосереджувалися майстерні сницарів.
Примітки
- Сницарство // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- І. Крип'якевич. З історії міста Жовква. «ЗЧСВВ», т.VI, 1935
Посилання
- Сницарство // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 181. — .
- Сніцарство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1784-1785. — 1000 екз.
- Найвидатніші київські іконостаси доби Бароко
Джерела
- Драган М. Українська декоративна різьба XVI—XVIII ст. — К.: Наукова думка, 1970. — 204 с.
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sni carstvo hudozhnya obrobka dereva i karbuvannya po metalu v tomu chisli naskrizne azhurne relyefne ta ploske rizblennya najchastishe iz zastosuvannyam pozoloti i rozfarbuvannya odin iz vidiv dekorativno uzhitkovogo mistectva poshirenij v Ukrayini Carski vrata Rizblennya Ignatiya StobenskogoZapit Snicar perenapravlyaye syudi pro virobnika kolis i voziv div Stelmah Majstri snicari cherez pol snycerz zast snycar snycarz vid nim Schnitzer vigotovlyali prikrasheni rizblennyam mebli kareti rizni pobutovi rechi oformlyali inter yeri cerkovnih paradnih primishen Odnim iz najyaskravishih simvoliv rozkvitu nacionalnoyi kulturi dobi ukrayinskogo vidrodzhennya ye bagatoyarusni barokovi ikonostasi sho za Getmanshini zvodilisya u cerkvah ta soborah Ukrayini Dlya Kiyeva najvishij rozkvit barokovogo mistectva u sporudzhenni ikonostasiv pripadaye na period z ostannogo desyatilittya XVII st do kincya 40 h rr XVIII st Vin pov yazanij iz getmanstvom vidatnogo politika j donatora mistectv Ivana Mazepi ta jogo nastupnikiv Ivana Skoropadskogo Pavla Polubotka Danila Apostola Getmani kozacka starshina cerkva privatni ktitori i religijni gromadi shedro daruvali koshti na sporudzhennya hramiv ta ikonostasiv Kiyeva pidtrimuyuchi i stverdzhuyuchi status mista yak duhovnoyi stolici imperiyi Yerusalima zemli ruskoyi za vislovom vidatnogo religijnogo diyacha Dmitriya Rostovskogo V ostannye desyatilittya XVII st u Kiyevi rozpochinayetsya period masshtabnih budivnictv protyagom 1690 1693 rr na koshti getmana Ivana Mazepi sporudzhuyutsya dva najvidatnishi barokovi hrami Mikolayivskij Vijskovij sobor Velikij Mikola ta Bogoyavlenskij sobor u Bratskomu monastiri obidva ne zbereglisya U nih najkrashimi majstrami zhivopisu ta rizblennya vikonuyutsya velichni ikonostasi U finansuvanni oporyadzhennya inter yeriv novozbudovanih hramiv okrim getmana brali uchast j inshi daruvalniki Vidomo sho golovnij ikonostas Mikolayivskogo soboru bulo postavleno v 1696 r koshtom kiyivskogo mishanina Sozonta Baliki U 1701 r zaversheno budivnictvo Georgiyivskogo soboru u Vidubickomu monastiri fundatorom yakogo buv starodubskij polkovnik Mihajlo Miklashevskij Chudovij ikonostas sho prikrashav inter yer hramu podaruvala Ulyana Apostol druzhina Danila Apostola yakij piznishe stav getmanom Ukrayini Shedrim daruvalnikom dlya hramiv Kiyeva buv i getman Ivan Skoropadskij jogo koshtom u 1718 r bulo zbudovano p yatiyarusnij ikonostas u Mihajlivskomu sobori Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya Istoriya zalishila nam imena majstriv yaki vikonali ikonostas nad rizblennyam pracyuvav chernigivskij snicar rizbyar Grigorij Petrov ikoni do ikonostasa napisav kiyivskij svyashenik Stefan Lubenskij U tomu zh 1718 r u Kiyevo Pecherskij lavri stalasya velika pozhezha sho silno poshkodila lavrski budivli i znishila bagato nachinnya hramiv Osoblivo postrazhdav Uspenskij sobor de pislya pozhezhi zalishilis tilki stini ta sklepinnya Na vidnovlennya golovnoyi svyatini Kiyeva Cerkva i getman vidilili znachni koshti i u lavri rozpochalasya velika perebudova Protyagom 1722 1729 rr Uspen kij sobor bulo vidremontovano i na koshti I Skoropadskogo u 1729 r vstanovleno novij velicheznij ikonostas Jogo vikonannya znovu bulo dorucheno snicaryu G Petrovu yakij pracyuvav nad ikonostasom razom iz hudozhnikom Ya Glinskim Pid chas perebudovi j inshi lavrski hrami otrimuali novi barokovi ikonostasi u 30 ti roki XVIII st vstanovili chudovij ikonostas u nevelichkij Troyickij nadbramnij cerkvi HII st priblizno todi zh z yavivsya ikonostas u cerkvi Vsih svyatih nad ekonomichnoyu bramoyu Zavershuye nizku vidatnih pam yatok ukrayinskogo snicarstva dobi baroko u Kiyevi ikonostas Sofijskogo soboru vikonanij na zamovlennya mitropolita Rafayila Zaborovskogo i vstanovlenij u 1748 r Hocha v dekorativno plastichnomu ozdoblenni cogo ikonostasa vzhe proglyadayut oznaki stilyu rokoko mi vkazuyemo na nogo yak na barokovij oskilki vin she znachnoyu miroyu vidobrazhaye estetichni koncepciyi periodu rozkvitu baroko Do seredini XVIII st barokovi ikonostasi prikrasili inter yeri vsih golovnih hramiv Kiyeva Voni buli vikonani krashimi majstrami i chasto stavali vzircem dlya ikonostasiv provincijnih cerkov Arhitektonika i plastika novih ikonostasiv suttyevo riznilas vid kompoziciyi renesansnih ikonostasiv Estetika baroko harakterizuvalasya potyagom do monumentalnosti ta dekorativnosti v oporyadzhenni inter yeru hramu ce vidbilos na pragnenni maksimalno zbilshiti i nasichit dekorom osoblivo vazhlivi z tochki zoru sakralnogo znachennya komponenti hramu V barokovih ikonostasah stil viyavivsya peredusim u yih nebachenij do cogo monumentalnosti i dekorativnosti V cej chas ikonostasi podibni do fasadiv oshatnih bagatoyarusnih budivel zagalna forma yakih nagaduye triumfalni arki usi yih yarusi okrim namisnogo pidvishuyutsya vid bokovih kril do centru Pri comu vsya fasadna poverhnya vilna vid ikon za vinyatkom karniziv povnistyu vkrivalas pishnim rizblennyam Dlya dosyagnennya bazhanoyi monumentalnosti v barokovih ikonostasah z kincya XVII st zbilshuyetsya kilkist yarusiv ikon Yaksho protyagom XVII st ikonostasi tradicijno mali chotiri p yat yarusiv to naprikinci XVII st yih vzhe moglo buti shist sim Okrim tradicijnih cokolnogo namisnogo svyatkovogo apostolskogo ta prorochogo yarusiv dodavavsya she yarus strasnih ikon ta yarus svyatiteliv Prikladom takogo tipu ikonostasiv u Kiyevi buv ikonostas Mikolayivskogo Vijskovogo soboru sho skladavsya iz semi yarusiv ikon ta ikonostas Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru yakij vklyuchav shist yarusiv ikon Odnochasno visota ikonostasiv zrostaye za rahunok zbilshennya visoti ikon U cej period z yavlyayutsya monumentalni zobrazhennya svyatih u namisnomu apostolskomu inodi u prorochomu yarusi Zalezhno vid visoti vivtarnoyi chastini hramu visota ikon u cih yarusah mogla skladati do 170 sm V osoblivo velikih hramah zbilshennya rozmiru ikon ta vvedennya novih yarusiv ne zavzhdi vdovolnyali potrebu v neobhidnij visoti ikonostasa Tomu ikonostasi mogli oblashtovuvatisya sucilno dekorativnimi yarusami abo skladnimi za profilem visokimi karnizami sho takozh suttyevo dodavalo do yih zagalnoyi visoti Takim chinom zavdyaki vikoristannyu cih prijomiv visota ikonostasa XVIII st mogla syagati do 20 m blizko 15 5 m mav ikonostas Mikolayivskogo Vijskovogo soboru i navit bilshe grandioznij ikonostasnij ansambl Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskoyi lavri mav zavvishki 21 m Navedeni prijomi z nadannya ikonostasam maksimalno mozhlivoyi visoti dlya perekrittya vsogo vivtarnogo ob yemu kombinuvalisya z analogichnimi zasobami dlya naroshuvannya jogo ploshini u shirinu Ce dosyagalos ob yednannyam v yedinij kompleks golovnogo ikonostasa ta ikonostasiv bokovih vivtariv shob ikonostas zajmav vsyu shirinu hramu Ne divno sho taki monumentalni parametri novostvorenih ikonostasiv prigolomshuvali togochasnogo glyadacha yakij zvik do kamernih rozmiriv seredini XVII st Vtim chi ne najbilshe divuvalo i zahoplyuvalo dekorativno plastichne ozdoblennya barokovih ikonostasiv U period baroko duzhe visokogo rivnya dosyagaye snicarstvo yake v toj chas staye nacionalnoyu tradiciyeyu Zamist neglibokogo rizblennya renesansnih ikonostasiv prihodit naskrizna bagatosharova rizba Azhurne prozore rizblennya yake do seredini XVII st zastosovuyetsya perevazhno v oformlenni carskih vrat u kinci stolittya vzhe prikrashaye vsyu poverhnyu ikonostasa nadayuchi jomu vi glyad merezhevoyi zavisi Narodni majstri vnosyat veliku riznomanitnist v ornamentalne ozdoblennya barokovih ikonostasiv Okrim tradicijnoyi vinogradnoyi lozi yaka bula poshirenim motivom u dekoruvanni renesansnih ikonostasiv i vvodilas u oformlennya carskih vrat kolon karniziv z yavlyayutsya motivi miscevoyi flori yabluka grushi voloski gorihi zazvichaj u vidkritih chasholistikah vishni slivi riznomanitni p yatipelyustkovi kviti troyandi malvi sonyahi Vvodyatsya zobrazhennya ekzotichnih fruktiv trisnuti granati inzhir limoni Deyaki z cih dekorativnih elementiv mali simvolichnij pidtekst napriklad sonyah simvol Hrista voloskij gorih podvijna priroda Hrista granat Strasti Hristovi troyanda simvol Bogomateri yabluko pomaranch persik simvol grihopadinnya Barokove rizblennya vidobrazilo takozh zoomorfni motivi v dekori ikonostasiv zapozicheni z dekorativnih zastavok zahidnoyevropejskih gravyur golova leva z pashi yakogo virostaye galuzka ornamentu stilizovani zobrazhennya ptahiv motiv geraldichnogo dvoglavogo orla Usyu azhurnu rizblenu ploshinu ikonostasa zolotili zolochenim bulo i tlo namisnih ikon a sam zhivopis vrazhav yaskravistyu koloritu ta vitonchenistyu malyunku Merehtinnya svit la na zolochenomu rizblenni vibaglivi formi dekoru zhittyeradisni z urochistimi zhestami vbrani u koshtovne vbrannya svyati na ikonah vse ce vrazhalo svoyeyu rozkishshyu i pishnotoyu Ikonostas stvoryuvav u inter yeri svyatkovij i radisnij nastrij Nam zalishilisya chislenni zamitki pismennikiv mandrivnikiv i bogomolciv u yakih voni zahopleno rozpovidayut pro krasu i velich barokovih ikonostasiv sho buli golovnoyu prikrasoyu inter yeru Najvidatnishi barokovi ikonostasi Ukrayini buli simvolom pidnesennya ukrayinskoyi kulturi i vidrazu po stvorenni stavali nacionalnim misteckim nadbannyam Tozh ne divno sho nishennya takih ikonostasiv pochalosya she za chasiv imperiyi v HIH st a za radyanskoyi vladi spravu bulo dovedeno majzhe do ostatochnogo zavershennya Sogodni v inter yerah divom zberezhenih kiyivskih hramiv mozhna pobachiti tilki poodinoki vcilili ikonostasi barokovoyi dobi yaki kolis tak zahoplyuvali prochan sho vidviduvali misto Bilshist zhe ikonostasiv znikla u XIX HH st i vid nih do nashih dniv dijshli yak pravilo lishe okremi fotovidbitki a vid deyakih ne zbereglosya vzagali nichogo okrim vidomostej sho voni kolis isnuvali Otozh rozpovimo pro podalshu dolyu zgadanih u comu materiali pam yatok Pershim znik mazepinskij ikonostas u Bogoyavlenskomu sobori Bratskogo monastirya vin zgoriv u nishivnij pozhezhi sho vidbulasya na Podoli u 1811 r Nastupni znachni vtrati barokovih shedevriv rozpochalisya z 80 h rr HIH st koli u kiyivskih hramah davnoruskoyi dobi rozbiralisya barokovi ikonostasi pid blagovidnim privodom krashogo osvitlennya vivtarnih mozayik chi fresok Slid skazati sho nathnennikami cih zahodiv vistupali todi poryad iz cerkovnim kerivnictvom i deyaki vcheni Tak vidomij mistectvoznavec profesor A Prahov buv iniciatorom demontazhu verhnih yarusiv golovnogo ikonostasu Sofijskogo soboru verhnya chastina cogo ikonostasu bula suttyevo pereroblena she v 40 h rr HIH st pri restavraciyi profesora F Solnceva vin zhe proponuvav cilkom zaminiti ikonostas na novij na kshtalt davnoyi vivtarnoyi ogorozhi Na shastya cya propoziciya ne otrimala pidtrimki Sogodni v hrami znahoditsya tilki nizhnya chastina ikonostasa XVIII st sho vklyuchaye namisnij ta cokolnij yarusi ikon Iz tih samih prichin u 1888 r rozibrali verhni yarusi ikonostasa Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru zalishivshi tilki dva dolishni a v 1905 r rozibrali do namisnogo yarusu ikonostas Uspenskogo soboru Lavri She bilshi vtrati misteckoyi spadshini Kiyiv ponis u radyanski chasi u 1935 r ostatochno znikli razom iz hramami ikonostasi Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru ta Mikolayivskogo Vijskovogo soboru priblizno v toj zhe chas zaginuv ikonostas Georgiyivskogo soboru u Vidubichah Na prevelikij zhal ci pam yatki velikoyi misteckoyi vartosti vtracheni zovsim nedoslidzhenimi I ce zrozumilo vojovnichi bezbozhniki yaki u HH st palili na bagattyah ikoni ta rubali na drova ikonostasi yih pered tim ne opisuvali i ne fiksuvali na foto Znachno bilshe poshastilo inter yeram hramiv na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri de u 1926 r bulo organizovano Muzej kultiv ta pobutu Vseukrayinskogo muzejnogo mistechka metoyu yakogo bulo zberegti vid nishennya kulturnu spadshinu pov yazanu z hristiyanstvom Rozmishennya u Lavri muzejnogo mistechka vryatuvalo vid nishennya ikonostasi v yiyi hramah v tomu chisli j ikonostasi Troyickoyi ta Vsihsvyatskoyi cerkov Vinyatkom stali zalishki ikonostasu Uspenskogo soboru sho buli znisheni v rezultati vibuhu hramu v 1941 r Na zhal na comu perelik zberezhenih barokovih ikonostasiv Kiyeva vicherpanij Vkazhemo tilki sho znachna chastina kolekciyi barokovih ikon u muzeyah Ukrayini skladayetsya iz vryatovanih ikonostasnih ikon Pohodzhennya bilshosti z nih nevidome i jogo z yasuvannya stanovit kropitku doslidnu robotu naukovciv Tilki deyaki z ikonostasnih ikon kiyivskih hramiv sogodni atributovani napriklad vidomo sho v kolekciyi Nacionalnogo muzeyu ukrayinskogo mistectva zberigayutsya kilka ikon z golovnogo ikonostasa Uspenskogo soboru She girshe piddayutsya atribuciyi rizbleni fragmenti ikonostasiv u tomu chisli carski vrata vstanoviti yih pohodzhennya majzhe nemozhlivo Otozh zalishayetsya tilki spodivatisya sho v muzejnih zbirkah ye fragmenti z vidatnih barokovih ikonostasiv Kiyeva i yih kolis vdastsya atributuvati U fondah Lvivskogo muzeyu ukrayinskogo mistectva zberigayetsya nizka ikonz riznih ikonostasiv pochatku XVII st Na zhal usi ci pam yatki anonimni Vidome lishe odne im ya lvivskogo rizblyara togo chasu Gergij snicar lvosk Yurij snicar lvivskij z pominalnoyi doshki grobnici 1657 roku v s na Yavorivshini Z inkonostasiv seredini XVII st vidomi sered inshih tri pershoryadnoyi misteckoyi vartosti ikonostasi 1649 roku z Rogatina P yatnickoyi cerkvi u Lvovi budivnictvo yakoyi zakincheno v 1644 roci 1638 roku u Gribovichah Velikih Bezumovno ci ikonostasi ye tvorami lvivskih hudozhnikiv na zhal anonimnih i svidchat pro zdobutki renesansnogo mistectva Z cih troh povnistyu renesansnim mozhna vvazhati lishe p yatnickij dva inshi slid rozglyadati yak perehidni do barokko Na renesansne oformlennya carskih vrat vplinula znachnoyu miroyu dekorativna rizba lvivskogo renesansnogo budivnictva She v XVI st u Lvovi pracyuvali rizbyari yaki buli tisno pov yazani z arhitektorami voni rizbili nadgrobki i vivtari relyefni zobrazhennya na fasadah budinkiv Ce stvoryuvalo velikij zapas dekorativnih form yaki prineslo Vidrodzhennya V Ukrayini Lviv buv yedinim mistom de mistectvo Vidrodzhennya nabulo znachnogo poshirennya i vidigralo pomitnu u dekorativnij tvorchosti Na inshih terenah Ukrayini na zminu vizantijskim tradiciyam prijshlo barokko bez poserednictva Vidrodzhennya Tomu tim i cikavi i cinni pam yatki renesansnogo mistectva v Zahidnij Ukrayini Providnoyu shkoloyu v ukrayinskomu barochnomu mistectvi Galichini v malyarstvi i rizbi bula zhovkivska YiYi diyalnist trivala z vid 60 h rokiv XVI st azh do seredini XVIII st Za danimi Ivana Krip yakevicha v piznishij period u Zhovkvi pracyuvali taki snicari Vasil Sakovich Simeon Putyatinskij Oleksandr Kulyavskij Ignatij Stobenskij U misti bula navit vulicya Snicerska de mabut zoseredzhuvalisya majsterni snicariv PrimitkiSnicarstvo Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X I Krip yakevich Z istoriyi mista Zhovkva ZChSVV t VI 1935PosilannyaSnicarstvo Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 181 ISBN 978 966 7407 83 4 Snicarstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1784 1785 1000 ekz Najvidatnishi kiyivski ikonostasi dobi BarokoDzherelaDragan M Ukrayinska dekorativna rizba XVI XVIII st K Naukova dumka 1970 204 s Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi