Смолярі

Смолярі́ — село в Україні, у Старовижівській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 1028 осіб.

село Смолярі
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський район
Громада	Старовижівська селищна громада
Основні дані
Засноване	1543
Населення	1028
Площа	4,337 км²
Густота населення	237,03 осіб/км²
Поштовий індекс	44425
Телефонний код	+380 3346
Географічні дані
Географічні координати	51°27′42″ пн. ш. 24°17′28″ сх. д. / 51.46167° пн. ш. 24.29111° сх. д. / 51.46167; 24.29111Координати: 51°27′42″ пн. ш. 24°17′28″ сх. д. / 51.46167° пн. ш. 24.29111° сх. д. / 51.46167; 24.29111
Середня висота над рівнем моря	168 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Незалежності, 50, смт Стара Вижівка, Старовижіський район, Волинська область, 44401 староста — с. Галина Воля, Старовижівський р-н, Волинська обл., 44424
Карта
Смолярі
Смолярі
Мапа

Географія

Село Смолярі розташоване у північно-західній частині Старовижівської громади за 12 км від центру громади — Старої Вижівки. Має автобусне сполучення з м. Ковелем, Луцьком і Старою Вижвою. Межує з такими селами: Стара Гута, Галина Воля, Залюття, Кримне, Любохини, смт. Стара Вижівка. Площа села Смолярі — 436,7. Населення — 1040 чоловік. Всього 276 дворів і 36 хат — пусток.

Історія

За переказами людей, які підтверджує Крук Петро Савич, село Смолярі виникло на початку XVII століття.  Археологічні пам'ятки доводять, що на даній території жили люди у ранньому і пізньому палеоліті, тобто давньої кам'яної доби і неоліту — нової кам'яної доби. Доказом цього є кам'яні знаряддя праці. Знайдені скребачки і кам'яна сокира — свідчення того, що осіло люди спочатку не жили, а жили кочуючи і займалися скотарством, мисливством, рибальством.

На даній території росло багато дрімучих лісів, в них знаходилась сировина  для виготовлення смоли. Спочатку люди з навколишніх пунктів прибували копати пні, різали хвойні дерева і з цього топили смолу. Людям стало невигідно їздити в далекі дороги на роботу і вони почали будувати курні хатки і переходити на постійне місце проживання, а згодом появились і дерев'яні будівлі. Першими жителями села Смолярі були Крук Семен Захарович і Галян Давид Вакулович, які переселились з села Краска. Із легенд відомо, що на території села жив багатий пан, який збудував тут смоловарню. Із сусіднього села він виселяв своїх кріпаків і наказував селитися поблизу смільні. Цей хутір назвали Новосілки, який є тепер частиною села. Через те, що головним ремеслом людей було виробництво смоли, звідси пішла назва урочища — Смільня, а згодом села — Смолярі.

До 11 липня 2018 року село належало до Галиновільської сільської ради.

Сьогодення

У селі є храм, загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, бібліотека, медпункт, клуб, заклади торгівлі. Відродження села триває. Крім православних християн, на парафії проживають християни-баптисти, які становлять 30 % усього населення.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1077 осіб, з яких 521 чоловік та 556 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1028 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Люди

В селі Новосілках, що нині у складі Смолярів, народився Ариванюк Іван Іванович (нар. 1948) — майстер декоративного мистецтва.

Примітки

1. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання

• Погода в селі Смолярі [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
• . Архів оригіналу за 5 вересня 2016. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()