Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Гали́на Во́ля — село в Україні, у Старовижівській селищній громаді Ковельського району Волинської області.
село Галина Воля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Громада | Старовижівська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1797 р. (перша писемна згадка) |
Населення | 707 (станом на 01.01.2013 р.) |
Площа | 2,088 км² |
Густота населення | 346,26 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44424 |
Телефонний код | +380 3346 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°25′02″ пн. ш. 24°18′57″ сх. д. / 51.41722° пн. ш. 24.31583° сх. д.Координати: 51°25′02″ пн. ш. 24°18′57″ сх. д. / 51.41722° пн. ш. 24.31583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 171 м |
Водойми | Вижівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Незалежності, 50, смт Стара Вижівка, Старовижівський р-н, Волинська обл., 44401; староста — с. Галина Воля, Старовижівський р-н, Волинська обл., 44424 |
Карта | |
Галина Воля | |
Галина Воля | |
Мапа | |
Галина Воля у Вікісховищі |
Село займає територію близько 3 км². Відстань до центру громади — 9 кілометрів, до обласного центру — 123 кілометри автомобільними шляхами.
Кількість населення станом на 1 січня 2009 року становила 687 осіб (353 чоловіки, 334 жінки), молодь до 28 років — 131 особа, діти віком до 6 років — 61 особа, віком від 6 до 16 років — 117 осіб. Станом на 1 січня 2013 року кількість населення становила 707 осіб, кількість дворів — 207.
У селі є церква Іоанна Богослова, збудована в 1992 році, дитячий садочок, споруджений у 1979 році, відділення зв'язку, приміщення сільради. 9 жовтня 2007 року в селі освячено капличку Іоанна Богослова, збудовану на місці, де знаходився вівтар старої церкви.
В селі є школа І-ІІ ступенів навчання, збудована протягом 1969—1974 років на тому місці, де колись знаходилась трьохсотлітня церква, знищена пожежею 1961 року. В школі навчається 121 учень.
Походження назви
Існує кілька легенд про походження назви села.
Перша з них виводить назву «Галина Воля» від імені дочки одного з панів, якому в свій час належало село. Дівчина умовила батька, щоб він подарував селянам волю. Пан виконав прохання дочки, і з того часу село стали називати Галина Воля, оскільки дочку пана звали Галею.
Інша легенда розповідає про те, що назву селу дали перші поселенці, які втекли від жорстокого пана і оселились на галявині серед лісу біля невеликої річки. Тут вони стали жити вільно, і невдовзі це поселення стало називатись «Галина Воля», тобто «воля на галявині».
Ще одна легенда розповідає про трагічну долю двох сестер-Галі і Олі, які через нещасливе кохання закінчили життя самогубством, кинувшись в річку. І в пам'ять про їх село стали називати «Галя-й-Оля», що пізніше трансформувалось у сучасну назву.
Яка з цих легенд відповідає дійсності, звичайно, невідомо, але кожна з них має право на існування.[]
Історія
Перша писемна згадка відноситься до 1797 року. XVIII—XIX ст.ст. село Галина Воля було типовим населеним пунктом Волинського Полісся зі старою дерев'яною церквою, посвяченою святому апостолу і євангелісту Іоаннові Богослову. У 1797 році в селі нараховувався 71 двір, проживало майже 400 селян. На 1854 рік, хоча кількість селянських дворів у селі зменшилася до 53-х, проте чисельність їх мешканців зросла до 481 особи, що свідчить про те, що всі сім'ї були багатодітними. Цікаво, що більша частина села — 33 двори були державними, тобто вільними, а менша — 20 селянських дворів належали до володінь графа Костянтина Міочинського, предки якого ще у XVII ст. посідали уряд луцького старости*. За даними, які наводить відомий дослідник історії Волині О.Цинкаловський, станом на 1887 рік в селі нараховувалось 120 дворів і в них проживало 631 чоловік. До речі, у документах до XIX ст. назва села вказана як Галиноволя, рідше — Галноволя.
До початку XIX століття практично всі хати в селі були «курними», тобто опалювались без димаря, а дим з хати виходив через отвір у стелі. Вікон у хатах теж не було, лише проріз у стіні, який на зиму закривали. Тільки з початку 19 століття в селі почали з'являтись перші «світлиці» — тобто хати з вікнами і димарями.
Село будувалось вздовж дороги, яка вела зі Старої Вижви до Старої Гути. Люди займались різними ремеслами, популярним було плетіння виробів з липового та дубового лика. Ці вироби охоче купували жителі сусідніх сіл, або пропонували взамін свої ремісничі вироби.
Участь у Першій світовій війні брали Чабан Василь Петрович і Гапонюк Яким Омелянович.
Село увійшло до складу Польщі у 1921 внаслідок підписання Ризького мирного договору. В 30-х роках минулого століття членами нелегальної КПЗУ були Юхимук Михайло, Садошук Яків, Філонюк Іван. Вони агітували односельців за підтримку Радянської влади, організовували мітинги, вивішували червоні прапори на 1 травня. За таку діяльність одну з активних учасниць тих подій Менькач Зою Іванівну було ув'язнено польськими властями.
В 1939 році відбувся прихід Червоної армії і встановлення Радянської влади, було створено сільську раду, головою сільради було обрано Климука Андрія. В 1940 році була зроблена перша спроба організувати в селі колгосп.
22 червня 1941 року розпочалась Німецько-радянська війна. В 1942-44 роках в селі знаходився командний пункт німецького фронту в оселі. Як розповідають старожили, нацисти розстріляли кілька єврейських сімей, які тут проживали. Часто бувало так, що війна поставила людей по різні боки барикад — одні воювали в лавах Червоної Армії інші — в радянських партизанських загонах, інші — в лавах ОУН-УПА.
19 липня 1944 року село було визволене з-під влади нацистів силами 1-ї Брестської дивізії. Під час боїв за село було вбито близько десятка нацистів, яких тут же, у Галиній Волі німці і поховали (в 2005 році їхні рештки ідентифікувала і забрала для перепоховання в Німеччині одна з німецьких неурядових організацій, яка займається пошуком місць поховань своїх вояків). Відразу після визволення стали мобілізовувати на фронт тих чоловіків, яким вже виповнилось 18 років. Ненавчених військовій справі селян-поліщуків гнали на німецькі доти й висоти. Багатьом з них не судилось повернутись до рідних домівок. На фронтах Німецько-радянської війни загинули 17 односельців:
- Бойко Федір Омелянович, 1916 р.н. Помер від ран 26 березня 1945 р. Похований в с. Тарян, Угорщина.
- Гапонюк Олександр Степанович, 1921 р.н. Помер від ран 21 березня 1945 р. Похований в Угорщині.
- Гапонюк Іван Степанович, 1920 р.н. Помер від ран 25 липня 1942 р. Похований в с. Захарово Кіровського району Тверської області.
- Карпук Тарас Васильович, 1912 р.н. Загинув 19 квітня 1945 р. Похований в с. Зандов у Німеччині.
- Климук Іван Васильович, 1903 р.н. Пропав безвісти в лютому 1944 року.
- Климук Федір Якович, 1926 р.н. Загинув 25 квітня 1945 року. Похований у м. Марієнбург в Німеччині.
- Менькач Павло Гордійович, 1925 р.н. Загинув 25 квітня 1945 року.
- Менькач Федір Терентійович, 1921 р.н. Загинув 19 квітня 1945 року. Похований в с. Носендорф у Німеччині.
- Сарафенюк Сава Іванович, 1911 р.н. Пропав безвісти у вересні 1944 року.
- Солодуха Василь Семенович, 1911 р.н. Пропав безвісти в липні 1944 року.
- Філонюк Трохим Ілліч, 1910 р.н. Загинув 21 жовтня 1944 року.
- Чабан Іван Сидорович, 1919 р.н. Загинув 15 січня 1945 року. Похований в м. Опатові Радомського воєводства в Польщі.
- Чабан Павло Васильович, 1911 р.н. Загинув у 1944 році. Похований у рідному селі Галина Воля Старовижівського району Волинської області.
- Чабан Федір Степанович, 1916 р.н. Пропав безвісти в 1944 році.
- Шевчук Сергій Калістратович, 1910 р.н. Пропав безвісти в 1944 році.
Серед загиблих на фронті галиновільці називають також своїх земляків Івана Коростія і Нестора Максимука.
У вересні 1946 року на 20 років каторжних робіт засудили Тараса Демидовича Філонюка. За службу в УПА у липні 1945 року на 15 років був ув'язнений Федір Георгійович Гапонюк. Десять років (травень 1948 — березень 1958 рр.) відбула на засланні Юхимія Петрівна Семенюк із сином і дочкою, бо глава їхньої сім'ї, Оксентій Трохимович Семенюк, був учасником УПА. П'ять років (березень 1947 — квітень 1952 рр.) перебував на засланні Микита Андрійович Ярмолюк з дружиною, сином і дочкою «за зраду Батьківщині», другого сина — Ярмолюка Андрія Микитовича. Усіх їх було звільнено після смерті Сталіна, а згодом реабілітовано згідно із Законом Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 жовтня 1991 року.
Колгосп імені Кірова було створено у 1948 році. Головою колгоспу було обрано Камінського Семена Івановича. Керівники колективного господарства часто змінювалися. В селі згадують, що головували тут Климук Іван Титович, Сулік, Поляк, Гуменко (імена та по батькові цих трьох не пам'ятають), потім — Склянчук Іван Петрович.
В 1962 році відбулося укрупнення господарств, у результаті чого в склад колгоспу імені Леніна ввійшли села Брідки, Мельники і Галина Воля. Це об'єднання дістало назву колгоспу «Батьківщина» з центром у селищі міського типу Стара Вижівка. В 1964—1967 роках його очолював Федір Омелянович Черняк.
22 жовтня 1971 року колгосп імені Щорса (с. Смолярі) об'єднався із господарством «Батьківщина». Новий колгосп назвали іменем Щорса, а його центр залишили в Старій Вижівці. 26 лютого 1973 року більшістю голосів об'єднаний колгосп імені Щорса перейменовано в колгосп «Дружба», центральна садиба залишилася у Старій Вижівці. В березні 1976 року центральну садибу колгоспу «Дружба» перенесено в село Галина Воля.
Галиновільська бригада (№ 3), яку очолював І. П. Склянчук, мала до 700 гектарів орної землі. Тут, як і в інших підрозділах колгоспу, вирощували льон, картоплю, буряки, зернові та зернобобові культури. Була тут тваринницька ферма. Чисельність дійного стада сягала до 200 голів. Відгодовували бичків, телят, свиней. Довгий час праця в колгоспі фактично була неоплачуваною, за вироблений трудодень селянин отримував лише незначну кількість зерна. Крім того, часто доводилось працювати і в вихідні дні. З часом ручної роботи ставало все менше, оскільки в колгосп почала надходити нова техніка. Селянам за роботу почали платити гроші. А вже у 70-ті — 80-ті роки тваринники і механізатори отримували заробітну плату в розмірі 150—250 карбованців у місяць. Механізатори Іван Власович Савчук, Володимир Савич Сарафинюк, Стах Іванович Семенюк, бригадир Іван Петрович Склянчук були нагороджені орденами і медалями.
В листопаді 1978 року в Галиній Волі відбулось відкриття нового магазину.
6 листопада 1991 року, на загальних зборах колгоспників, господарство було поділене на колгосп «Дружба» з центром у Галиній Волі і колгосп «Смолярівський» з центром у селі Смоляри.
26 лютого 1993 року на загальних зборах членів колгоспу «Дружба» вирішено утворити колективне господарське підприємство з цією ж назвою. Статут КСП, прийнятий зборами, затвердив представник Президента України в районі своїм розпорядженням від 10 грудня 1993 року.
18 березня 2000 року КСП «Дружба» припинило свою діяльність. На установчих зборах на його базі утворено сільськогосподарський виробничий кооператив під тією ж назвою з центром у селі Галина Воля. Його головою обрали Василя Дмитровича Туміка.
Ще в 1982 році була створена футбольна команда, яка складається виключно з галиновільців, і яка щороку доводить, що вона входить до числа найсильніших в районі. Починаючи з 1989 року не однократно виборювала кубок району з футболу. Саме завдяки ініціативі і зусиллям членів команди в 1989 році було почато будівництво стадіону в центрі села. В 1990 році відбулось урочисте відкриття стадіону, і влітку майже щонеділі на ньому відбуваються футбольні поєдинки[].
До 11 липня 2018 року — адміністративний центр Галиновільської сільської ради Старовижівського району Волинської області.
Заклади освіти
Ще наприкінці 19 століття в селі було відкрито церковно-приходську школу, у якій навчались діти селян. Школа містилась в хаті Філонюка Тараса. В 1935 році на пропозицію вчителя Вишневського в селі розпочалось будівництво нової школи за рахунок коштів громади. В школі було дві класні кімнати, коридор, учительська, а також квартири для двох вчительських сімей. Навчання в школі велось польською мовою. Кожної середи та п'ятниці сюди приїжджав священик зі Старої Гути навчати учнів Закону Божого. Це приміщення було чинним досить довгий час — аж до 29 жовтня 1968 року, коли воно згоріло внаслідок пожежі. Весною 1969 року розпочалось будівництво нової школи. 2 вересня 1974 року відбулось урочисте відкриття школи — двоповерхового приміщення з великою майстернею, спортзалом, світлими класними кімнатами. Директорами школи в різні періоди часу були Вишневський, Новіцький (за часів Польщі), у післявоєнний час — Яків Григорович Максимук, заслужений вчитель УРСР Василина Григорівна Красногурська, Борис Іванович Братосюк, Іван Микитович Міндер, Ярослав Павлович Косінський, Надія Панасівна Міндер. Зараз школу очолює Василь Федорович Камінський.
У 2008 році в школі завершено капітальний ремонт, у ході якого вікна і двері замінено на сучасні металопластикові.
1 грудня 1979 року в селі відкрито приміщення дитячого садочка який почало відвідувати 25 дітей. За рахунок колгоспу дитсадочок забезпечувався продуктами, іграшками і всім необхідним.[]
Церква Іоана Богослова
Ще в давнину в Галиній Волі було збудовано церкву Іоанна Богослова. Дату її побудування можна вважати першою писемною згадкою про село Галина Воля. Свято-Іоанно-Богословська церква вперше згадується в «Клірових відомостях за 1797 рік». Упродовж віків вона була найстарішою будівлею в Галиній Волі. Побудована була невідомо коли і чиїми стараннями. Землі при церкві: сіножаті на 24 косаря, орної в двох місцях на 42 дні, садибної та городньої на 3 дні. На всі ці угіддя дана жалувана грамота князем Іосифом Міочинським, яка була відібрана по резолюції колишнього єпископа Максиміліана Рили в архів Холмський для збереження. Приходським священиком був Михайло Якович Пашковський, рукоположений 24 червня 1796 року єпископом Холмським Порфирієм Волинським і тоді ж направлений в село Галиноволя, на що мав спеціальну грамоту. Його дружина — Марія Михайлівна, у них двоє дітей, Антоній і Степан. Отець Михайло мав власний будинок на церковній землі і проживав у Галиній Волі.
У 1816 році у Галиновільській церкві з'явився дяк і новий священик. Настоятелем став Стефан Якович Ясевич, який пробув тут до 1820 року, а дячком його син — Михайло Стефанович Ясевич. В цей час місцевим благочинним був Максиміліан Іванович Спульський, а з 1821 року він став і приходським священиком. 1819 року на посаду псаломника прийшов син колишнього настоятеля храму Михайла — Антон Пашковський. Будинок для священика все ще був біля церкви, однак житла для дячка не було, і землі для його будівництва церква не виділяла. З 1824 по 1828 рік в Галиновільській церкві був свій паламар — Іван Кирилович Оліфірович. Також тут дякували Стефан Турідич (4 жовтня 1830 р. -1833 р.) і Дмитро Спульський (з 4 грудня 1833 року). Період дякування другого невідомий, адже з 1833 року по 1860 рік до нас дійшло дуже мало документів, тому встановити точну дату закінчення його служби неможливо.
У 1834 році відбулась подія, що змінила подальшу історію храму. Галиновільська церква була приписана до Свято-Успенської церкви в сусідньому селі Гута, яка в свою чергу була підвладна Головенському волосному управлінню. Крім того до церкви в селі Гута, побудованої у 1759 році, були приписані церкви сіл Сукачі і Кукуріки. Відомо, що парафіянами цієї церкви були 1271 чоловіків і 1212 жінок. Свято-Успенська церква мала 76 десятин землі. Очевидно, причиною приписання церкви до гутівської була велика бідність храму та його прихожан. Після цієї події в селі Галина Воля не було окремого священика. Обслуговував Галиновільську церкву старогутівський священик і причт, які приїздили у певні дні для проведення служб і обрядів. Наприкінці 30-х — на початку 40-х років приходським священиком став Платон Спульський. З 1839 по 1854 роки він проходив посаду місцевого депутата. З 1850 по 1857 роки займав посаду співробітника волинського духовного опікування. Його жінкою була Тетяна Павлова, мали чотирьох дочок. Був головним гуто-галиновільського приходу. У 1855 році був удостоєний монаршої подяки. Закінчив службу у галиновільському храмі у 1863 році, коли йому на зміну прийшов новий священик Андрій Григорович Січинський. Відомо, що в цей період при церкві був дячок Антон Іванович Михаловський (1859—1866 рр.) та паламар Іван Іванович Павлович, що пробув тут з 13 березня 1846 року аж до 1891 року. Також у Свято-Іоанно-Богословському храмі 22 червня 1863 року з'явилася своя проскурниця — Анна. 1850 року священиком Севастіаном Косовичем зроблений опис церковного майна, який був скріплений і затверджений печаткою і підписом Володимирського протоієрея. Згідно з новим переліком володінь церкви, вона мала землі: садибної і городньої 1701 квадратний сажень, левадної 191 сажень, орної посередньої 6 десятин 114 сажнів, незручної 12 десятин 2096 сажнів, сінокісної посередньої 3 десятини 464 сажні, поганої 2 десятини 1591 сажень, чагарників 255 сажнів і зовсім непридатної 2259 сажнів. Всі ці землі знаходились на 21 ділянці і були так розкидані, що було дуже незручно для сільського господарства. Хоча за положенням проекту, затвердженого Губернським комітетом 30 січня 1854 року, орні землі потрібно було звести в 3 ділянки, але причт без будь-яких змін і далі користувався цими землями. На всі ці території зберігався план у самостійній Свято-Успенській церкві села Гута. Межевої книги не було, однак зберігався короткий історичний опис, зроблений 1850 року. Також у гутівській церкві зберігались метричні книги та сповідальні розписи села Галина Воля з 1814 року. Там же велися приходовитратні книги, що були заведені у 1825, 1856 і 1878 роках, про суми церковних і свічних витрат зі шнуром і печаткою. Церква продовжувала бути приписною до Старогутівської церкви аж до середини XX століття.
Недавно стала відома ще одна суттєва деталь. У 1888 році храм перебудували. А старий іконостас передали в село Тур сучасного Ратнівського району (це підтверджено документально) . І кілька років тому виявилось, що на горищі Микитівської церкви с. Тур зберігаються уламки дуже старого іконостасу, на одному з уламків є дата 1683 рік. Це може бути дата виготовлення іконостасу або дата встановлення його в Галиній Волі. Якби існували б достовірні підтвердження саме такого походження цієї дати, то 1683 рік міг би бути роком першої писемної згадки про село Галина Воля.
В 1961 році храм, який простояв понад три століття, був знищений пожежею. Досі невідомо, чи випадковою була ця пожежа, чи в такий спосіб знищили церкву атеїсти. Понад 30 років в селі не було своєї церкви. За Радянської влади не могло бути й мови про будівництво нового храму, це стало можливим лише наприкінці 80-х років. У 1991 році з ініціативи уродженця села Василя Солодухи, на той час преосвященнішого Ніфонта, єпископа Хмельницького і Камянець-Подільського та громади, у Галиній Волі розпочалося будівництво нового храму Місце в центрі села, де колись стояла стара церква, було зайняте будівлею нової школи. Там встановили пам'ятний хрест, а новий храм вирішили будувати на мальовничій околиці. Ліс для будівництва закупили в сусідньому Любомльському районі. Архітектором і головним будівничим став знатний тесля Семен Павлович Мохнюк. Зразком для проекту нової церкви він вибрав один із дерев'яних храмів Камінь-Каширського району. Односельці допомагали у спорудженні храму. Владика Ніфонт забезпечив його необхідним церковним начинням і прекрасним оздобленням.
Таким чином упродовж неповних двох років будівництво храму було завершено, а в жовтні 1992 року, при великому зібранні духовенства й мирян урочисто освячено керуючим Волинською єпархією преосвященнішим єпископом Ніфонтом. Першим настоятелем храму був Прот. Валерій Балюк
Православною громадою не забуто місце, де стояла стара церква. У 2006 році тут розпочато будівництво каплички в знак пам'яті про давній храм. Коли на території школи (а саме тут стояла колись церква) проводилось копання траншеї під фундамент майбутньої каплиці, було знайдено багато людських останків, адже тут в давнину знаходився цвинтар. Останки було перепоховано за православним обрядом місцевим священиком протоієреєм о. Сергієм Никонюком. У 2007 році будівництво каплиці було завершено і 9 жовтня, на свято Іоанна Богослова її було урочисто відкрито. На відкритті каплички на запрошення Нифонта, митрополита Волинського і Луцького були присутні багато представників єпископату Української православної церкви[].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 679 осіб, з яких 337 чоловіків та 342 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 710 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,59 % |
російська | 0,41 % |
Видатні постаті
- Нифонт (в миру — Василь Андрійович Солодуха) — митрополит Луцький і Волинський.
Примітки
- https://vl.isuo.org/ru/schools/view/id/17664
- Галиновільська сільська рада Волинська область, Старовижівський район. Верховна Рада України. Процитовано 15 червня 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання
- Проповідь владики Ніфонта біля Бучинської Ікони Ікони Божої Матері,2008 рік
- Фільм про владику Ніфонта «Батюшка»,2009 рік [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Галина Воля [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт школи с. Галина Воля [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2024 Cya stattya zanadto dovga ta maye buti skorochena dlya pokrashennya chitackogo sprijnyattya Bud laska zmenshte obsyag statti rozdilivshi yiyi na dekilka statej pribravshi nadlishkovu informaciyu abo dodavshi pidzagolovki lyutij 2024 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2024 Gali na Vo lya selo v Ukrayini u Starovizhivskij selishnij gromadi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti selo Galina Volya Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Kovelskij rajon Gromada Starovizhivska selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1797 r persha pisemna zgadka Naselennya 707 stanom na 01 01 2013 r Plosha 2 088 km Gustota naselennya 346 26 osib km Poshtovij indeks 44424 Telefonnij kod 380 3346 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 25 02 pn sh 24 18 57 sh d 51 41722 pn sh 24 31583 sh d 51 41722 24 31583 Koordinati 51 25 02 pn sh 24 18 57 sh d 51 41722 pn sh 24 31583 sh d 51 41722 24 31583 Serednya visota nad rivnem morya 171 m Vodojmi Vizhivka Misceva vlada Adresa radi vul Nezalezhnosti 50 smt Stara Vizhivka Starovizhivskij r n Volinska obl 44401 starosta s Galina Volya Starovizhivskij r n Volinska obl 44424 Karta Galina Volya Galina Volya Mapa Galina Volya u Vikishovishi Selo zajmaye teritoriyu blizko 3 km Vidstan do centru gromadi 9 kilometriv do oblasnogo centru 123 kilometri avtomobilnimi shlyahami Kilkist naselennya stanom na 1 sichnya 2009 roku stanovila 687 osib 353 choloviki 334 zhinki molod do 28 rokiv 131 osoba diti vikom do 6 rokiv 61 osoba vikom vid 6 do 16 rokiv 117 osib Stanom na 1 sichnya 2013 roku kilkist naselennya stanovila 707 osib kilkist dvoriv 207 U seli ye cerkva Ioanna Bogoslova zbudovana v 1992 roci dityachij sadochok sporudzhenij u 1979 roci viddilennya zv yazku primishennya silradi 9 zhovtnya 2007 roku v seli osvyacheno kaplichku Ioanna Bogoslova zbudovanu na misci de znahodivsya vivtar staroyi cerkvi V seli ye shkola I II stupeniv navchannya zbudovana protyagom 1969 1974 rokiv na tomu misci de kolis znahodilas trohsotlitnya cerkva znishena pozhezheyu 1961 roku V shkoli navchayetsya 121 uchen Pohodzhennya nazviIsnuye kilka legend pro pohodzhennya nazvi sela Persha z nih vivodit nazvu Galina Volya vid imeni dochki odnogo z paniv yakomu v svij chas nalezhalo selo Divchina umovila batka shob vin podaruvav selyanam volyu Pan vikonav prohannya dochki i z togo chasu selo stali nazivati Galina Volya oskilki dochku pana zvali Galeyu Insha legenda rozpovidaye pro te sho nazvu selu dali pershi poselenci yaki vtekli vid zhorstokogo pana i oselilis na galyavini sered lisu bilya nevelikoyi richki Tut voni stali zhiti vilno i nevdovzi ce poselennya stalo nazivatis Galina Volya tobto volya na galyavini She odna legenda rozpovidaye pro tragichnu dolyu dvoh sester Gali i Oli yaki cherez neshaslive kohannya zakinchili zhittya samogubstvom kinuvshis v richku I v pam yat pro yih selo stali nazivati Galya j Olya sho piznishe transformuvalos u suchasnu nazvu Yaka z cih legend vidpovidaye dijsnosti zvichajno nevidomo ale kozhna z nih maye pravo na isnuvannya dzherelo IstoriyaPersha pisemna zgadka vidnositsya do 1797 roku XVIII XIX st st selo Galina Volya bulo tipovim naselenim punktom Volinskogo Polissya zi staroyu derev yanoyu cerkvoyu posvyachenoyu svyatomu apostolu i yevangelistu Ioannovi Bogoslovu U 1797 roci v seli narahovuvavsya 71 dvir prozhivalo majzhe 400 selyan Na 1854 rik hocha kilkist selyanskih dvoriv u seli zmenshilasya do 53 h prote chiselnist yih meshkanciv zrosla do 481 osobi sho svidchit pro te sho vsi sim yi buli bagatoditnimi Cikavo sho bilsha chastina sela 33 dvori buli derzhavnimi tobto vilnimi a mensha 20 selyanskih dvoriv nalezhali do volodin grafa Kostyantina Miochinskogo predki yakogo she u XVII st posidali uryad luckogo starosti Za danimi yaki navodit vidomij doslidnik istoriyi Volini O Cinkalovskij stanom na 1887 rik v seli narahovuvalos 120 dvoriv i v nih prozhivalo 631 cholovik Do rechi u dokumentah do XIX st nazva sela vkazana yak Galinovolya ridshe Galnovolya Do pochatku XIX stolittya praktichno vsi hati v seli buli kurnimi tobto opalyuvalis bez dimarya a dim z hati vihodiv cherez otvir u steli Vikon u hatah tezh ne bulo lishe proriz u stini yakij na zimu zakrivali Tilki z pochatku 19 stolittya v seli pochali z yavlyatis pershi svitlici tobto hati z viknami i dimaryami Selo buduvalos vzdovzh dorogi yaka vela zi Staroyi Vizhvi do Staroyi Guti Lyudi zajmalis riznimi remeslami populyarnim bulo pletinnya virobiv z lipovogo ta dubovogo lika Ci virobi ohoche kupuvali zhiteli susidnih sil abo proponuvali vzamin svoyi remisnichi virobi Uchast u Pershij svitovij vijni brali Chaban Vasil Petrovich i Gaponyuk Yakim Omelyanovich Selo uvijshlo do skladu Polshi u 1921 vnaslidok pidpisannya Rizkogo mirnogo dogovoru V 30 h rokah minulogo stolittya chlenami nelegalnoyi KPZU buli Yuhimuk Mihajlo Sadoshuk Yakiv Filonyuk Ivan Voni agituvali odnoselciv za pidtrimku Radyanskoyi vladi organizovuvali mitingi vivishuvali chervoni prapori na 1 travnya Za taku diyalnist odnu z aktivnih uchasnic tih podij Menkach Zoyu Ivanivnu bulo uv yazneno polskimi vlastyami V 1939 roci vidbuvsya prihid Chervonoyi armiyi i vstanovlennya Radyanskoyi vladi bulo stvoreno silsku radu golovoyu silradi bulo obrano Klimuka Andriya V 1940 roci bula zroblena persha sproba organizuvati v seli kolgosp 22 chervnya 1941 roku rozpochalas Nimecko radyanska vijna V 1942 44 rokah v seli znahodivsya komandnij punkt nimeckogo frontu v oseli Yak rozpovidayut starozhili nacisti rozstrilyali kilka yevrejskih simej yaki tut prozhivali Chasto buvalo tak sho vijna postavila lyudej po rizni boki barikad odni voyuvali v lavah Chervonoyi Armiyi inshi v radyanskih partizanskih zagonah inshi v lavah OUN UPA 19 lipnya 1944 roku selo bulo vizvolene z pid vladi nacistiv silami 1 yi Brestskoyi diviziyi Pid chas boyiv za selo bulo vbito blizko desyatka nacistiv yakih tut zhe u Galinij Voli nimci i pohovali v 2005 roci yihni reshtki identifikuvala i zabrala dlya perepohovannya v Nimechchini odna z nimeckih neuryadovih organizacij yaka zajmayetsya poshukom misc pohovan svoyih voyakiv Vidrazu pislya vizvolennya stali mobilizovuvati na front tih cholovikiv yakim vzhe vipovnilos 18 rokiv Nenavchenih vijskovij spravi selyan polishukiv gnali na nimecki doti j visoti Bagatom z nih ne sudilos povernutis do ridnih domivok Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni zaginuli 17 odnoselciv Bojko Fedir Omelyanovich 1916 r n Pomer vid ran 26 bereznya 1945 r Pohovanij v s Taryan Ugorshina Gaponyuk Oleksandr Stepanovich 1921 r n Pomer vid ran 21 bereznya 1945 r Pohovanij v Ugorshini Gaponyuk Ivan Stepanovich 1920 r n Pomer vid ran 25 lipnya 1942 r Pohovanij v s Zaharovo Kirovskogo rajonu Tverskoyi oblasti Karpuk Taras Vasilovich 1912 r n Zaginuv 19 kvitnya 1945 r Pohovanij v s Zandov u Nimechchini Klimuk Ivan Vasilovich 1903 r n Propav bezvisti v lyutomu 1944 roku Klimuk Fedir Yakovich 1926 r n Zaginuv 25 kvitnya 1945 roku Pohovanij u m Mariyenburg v Nimechchini Menkach Pavlo Gordijovich 1925 r n Zaginuv 25 kvitnya 1945 roku Menkach Fedir Terentijovich 1921 r n Zaginuv 19 kvitnya 1945 roku Pohovanij v s Nosendorf u Nimechchini Sarafenyuk Sava Ivanovich 1911 r n Propav bezvisti u veresni 1944 roku Soloduha Vasil Semenovich 1911 r n Propav bezvisti v lipni 1944 roku Filonyuk Trohim Illich 1910 r n Zaginuv 21 zhovtnya 1944 roku Chaban Ivan Sidorovich 1919 r n Zaginuv 15 sichnya 1945 roku Pohovanij v m Opatovi Radomskogo voyevodstva v Polshi Chaban Pavlo Vasilovich 1911 r n Zaginuv u 1944 roci Pohovanij u ridnomu seli Galina Volya Starovizhivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Chaban Fedir Stepanovich 1916 r n Propav bezvisti v 1944 roci Shevchuk Sergij Kalistratovich 1910 r n Propav bezvisti v 1944 roci Sered zagiblih na fronti galinovilci nazivayut takozh svoyih zemlyakiv Ivana Korostiya i Nestora Maksimuka U veresni 1946 roku na 20 rokiv katorzhnih robit zasudili Tarasa Demidovicha Filonyuka Za sluzhbu v UPA u lipni 1945 roku na 15 rokiv buv uv yaznenij Fedir Georgijovich Gaponyuk Desyat rokiv traven 1948 berezen 1958 rr vidbula na zaslanni Yuhimiya Petrivna Semenyuk iz sinom i dochkoyu bo glava yihnoyi sim yi Oksentij Trohimovich Semenyuk buv uchasnikom UPA P yat rokiv berezen 1947 kviten 1952 rr perebuvav na zaslanni Mikita Andrijovich Yarmolyuk z druzhinoyu sinom i dochkoyu za zradu Batkivshini drugogo sina Yarmolyuka Andriya Mikitovicha Usih yih bulo zvilneno pislya smerti Stalina a zgodom reabilitovano zgidno iz Zakonom Ukrayinskoyi RSR Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij na Ukrayini vid 17 zhovtnya 1991 roku Kolgosp imeni Kirova bulo stvoreno u 1948 roci Golovoyu kolgospu bulo obrano Kaminskogo Semena Ivanovicha Kerivniki kolektivnogo gospodarstva chasto zminyuvalisya V seli zgaduyut sho golovuvali tut Klimuk Ivan Titovich Sulik Polyak Gumenko imena ta po batkovi cih troh ne pam yatayut potim Sklyanchuk Ivan Petrovich V 1962 roci vidbulosya ukrupnennya gospodarstv u rezultati chogo v sklad kolgospu imeni Lenina vvijshli sela Bridki Melniki i Galina Volya Ce ob yednannya distalo nazvu kolgospu Batkivshina z centrom u selishi miskogo tipu Stara Vizhivka V 1964 1967 rokah jogo ocholyuvav Fedir Omelyanovich Chernyak 22 zhovtnya 1971 roku kolgosp imeni Shorsa s Smolyari ob yednavsya iz gospodarstvom Batkivshina Novij kolgosp nazvali imenem Shorsa a jogo centr zalishili v Starij Vizhivci 26 lyutogo 1973 roku bilshistyu golosiv ob yednanij kolgosp imeni Shorsa perejmenovano v kolgosp Druzhba centralna sadiba zalishilasya u Starij Vizhivci V berezni 1976 roku centralnu sadibu kolgospu Druzhba pereneseno v selo Galina Volya Galinovilska brigada 3 yaku ocholyuvav I P Sklyanchuk mala do 700 gektariv ornoyi zemli Tut yak i v inshih pidrozdilah kolgospu viroshuvali lon kartoplyu buryaki zernovi ta zernobobovi kulturi Bula tut tvarinnicka ferma Chiselnist dijnogo stada syagala do 200 goliv Vidgodovuvali bichkiv telyat svinej Dovgij chas pracya v kolgospi faktichno bula neoplachuvanoyu za viroblenij trudoden selyanin otrimuvav lishe neznachnu kilkist zerna Krim togo chasto dovodilos pracyuvati i v vihidni dni Z chasom ruchnoyi roboti stavalo vse menshe oskilki v kolgosp pochala nadhoditi nova tehnika Selyanam za robotu pochali platiti groshi A vzhe u 70 ti 80 ti roki tvarinniki i mehanizatori otrimuvali zarobitnu platu v rozmiri 150 250 karbovanciv u misyac Mehanizatori Ivan Vlasovich Savchuk Volodimir Savich Sarafinyuk Stah Ivanovich Semenyuk brigadir Ivan Petrovich Sklyanchuk buli nagorodzheni ordenami i medalyami V listopadi 1978 roku v Galinij Voli vidbulos vidkrittya novogo magazinu 6 listopada 1991 roku na zagalnih zborah kolgospnikiv gospodarstvo bulo podilene na kolgosp Druzhba z centrom u Galinij Voli i kolgosp Smolyarivskij z centrom u seli Smolyari 26 lyutogo 1993 roku na zagalnih zborah chleniv kolgospu Druzhba virisheno utvoriti kolektivne gospodarske pidpriyemstvo z ciyeyu zh nazvoyu Statut KSP prijnyatij zborami zatverdiv predstavnik Prezidenta Ukrayini v rajoni svoyim rozporyadzhennyam vid 10 grudnya 1993 roku 18 bereznya 2000 roku KSP Druzhba pripinilo svoyu diyalnist Na ustanovchih zborah na jogo bazi utvoreno silskogospodarskij virobnichij kooperativ pid tiyeyu zh nazvoyu z centrom u seli Galina Volya Jogo golovoyu obrali Vasilya Dmitrovicha Tumika She v 1982 roci bula stvorena futbolna komanda yaka skladayetsya viklyuchno z galinovilciv i yaka shoroku dovodit sho vona vhodit do chisla najsilnishih v rajoni Pochinayuchi z 1989 roku ne odnokratno viboryuvala kubok rajonu z futbolu Same zavdyaki iniciativi i zusillyam chleniv komandi v 1989 roci bulo pochato budivnictvo stadionu v centri sela V 1990 roci vidbulos urochiste vidkrittya stadionu i vlitku majzhe shonedili na nomu vidbuvayutsya futbolni poyedinki dzherelo Do 11 lipnya 2018 roku administrativnij centr Galinovilskoyi silskoyi radi Starovizhivskogo rajonu Volinskoyi oblasti Zakladi osvitiShe naprikinci 19 stolittya v seli bulo vidkrito cerkovno prihodsku shkolu u yakij navchalis diti selyan Shkola mistilas v hati Filonyuka Tarasa V 1935 roci na propoziciyu vchitelya Vishnevskogo v seli rozpochalos budivnictvo novoyi shkoli za rahunok koshtiv gromadi V shkoli bulo dvi klasni kimnati koridor uchitelska a takozh kvartiri dlya dvoh vchitelskih simej Navchannya v shkoli velos polskoyu movoyu Kozhnoyi seredi ta p yatnici syudi priyizhdzhav svyashenik zi Staroyi Guti navchati uchniv Zakonu Bozhogo Ce primishennya bulo chinnim dosit dovgij chas azh do 29 zhovtnya 1968 roku koli vono zgorilo vnaslidok pozhezhi Vesnoyu 1969 roku rozpochalos budivnictvo novoyi shkoli 2 veresnya 1974 roku vidbulos urochiste vidkrittya shkoli dvopoverhovogo primishennya z velikoyu majsterneyu sportzalom svitlimi klasnimi kimnatami Direktorami shkoli v rizni periodi chasu buli Vishnevskij Novickij za chasiv Polshi u pislyavoyennij chas Yakiv Grigorovich Maksimuk zasluzhenij vchitel URSR Vasilina Grigorivna Krasnogurska Boris Ivanovich Bratosyuk Ivan Mikitovich Minder Yaroslav Pavlovich Kosinskij Nadiya Panasivna Minder Zaraz shkolu ocholyuye Vasil Fedorovich Kaminskij U 2008 roci v shkoli zaversheno kapitalnij remont u hodi yakogo vikna i dveri zamineno na suchasni metaloplastikovi 1 grudnya 1979 roku v seli vidkrito primishennya dityachogo sadochka yakij pochalo vidviduvati 25 ditej Za rahunok kolgospu ditsadochok zabezpechuvavsya produktami igrashkami i vsim neobhidnim dzherelo Cerkva Ioana BogoslovaShe v davninu v Galinij Voli bulo zbudovano cerkvu Ioanna Bogoslova Datu yiyi pobuduvannya mozhna vvazhati pershoyu pisemnoyu zgadkoyu pro selo Galina Volya Svyato Ioanno Bogoslovska cerkva vpershe zgaduyetsya v Klirovih vidomostyah za 1797 rik Uprodovzh vikiv vona bula najstarishoyu budivleyu v Galinij Voli Pobudovana bula nevidomo koli i chiyimi starannyami Zemli pri cerkvi sinozhati na 24 kosarya ornoyi v dvoh miscyah na 42 dni sadibnoyi ta gorodnoyi na 3 dni Na vsi ci ugiddya dana zhaluvana gramota knyazem Iosifom Miochinskim yaka bula vidibrana po rezolyuciyi kolishnogo yepiskopa Maksimiliana Rili v arhiv Holmskij dlya zberezhennya Prihodskim svyashenikom buv Mihajlo Yakovich Pashkovskij rukopolozhenij 24 chervnya 1796 roku yepiskopom Holmskim Porfiriyem Volinskim i todi zh napravlenij v selo Galinovolya na sho mav specialnu gramotu Jogo druzhina Mariya Mihajlivna u nih dvoye ditej Antonij i Stepan Otec Mihajlo mav vlasnij budinok na cerkovnij zemli i prozhivav u Galinij Voli U 1816 roci u Galinovilskij cerkvi z yavivsya dyak i novij svyashenik Nastoyatelem stav Stefan Yakovich Yasevich yakij probuv tut do 1820 roku a dyachkom jogo sin Mihajlo Stefanovich Yasevich V cej chas miscevim blagochinnim buv Maksimilian Ivanovich Spulskij a z 1821 roku vin stav i prihodskim svyashenikom 1819 roku na posadu psalomnika prijshov sin kolishnogo nastoyatelya hramu Mihajla Anton Pashkovskij Budinok dlya svyashenika vse she buv bilya cerkvi odnak zhitla dlya dyachka ne bulo i zemli dlya jogo budivnictva cerkva ne vidilyala Z 1824 po 1828 rik v Galinovilskij cerkvi buv svij palamar Ivan Kirilovich Olifirovich Takozh tut dyakuvali Stefan Turidich 4 zhovtnya 1830 r 1833 r i Dmitro Spulskij z 4 grudnya 1833 roku Period dyakuvannya drugogo nevidomij adzhe z 1833 roku po 1860 rik do nas dijshlo duzhe malo dokumentiv tomu vstanoviti tochnu datu zakinchennya jogo sluzhbi nemozhlivo U 1834 roci vidbulas podiya sho zminila podalshu istoriyu hramu Galinovilska cerkva bula pripisana do Svyato Uspenskoyi cerkvi v susidnomu seli Guta yaka v svoyu chergu bula pidvladna Golovenskomu volosnomu upravlinnyu Krim togo do cerkvi v seli Guta pobudovanoyi u 1759 roci buli pripisani cerkvi sil Sukachi i Kukuriki Vidomo sho parafiyanami ciyeyi cerkvi buli 1271 cholovikiv i 1212 zhinok Svyato Uspenska cerkva mala 76 desyatin zemli Ochevidno prichinoyu pripisannya cerkvi do gutivskoyi bula velika bidnist hramu ta jogo prihozhan Pislya ciyeyi podiyi v seli Galina Volya ne bulo okremogo svyashenika Obslugovuvav Galinovilsku cerkvu starogutivskij svyashenik i pricht yaki priyizdili u pevni dni dlya provedennya sluzhb i obryadiv Naprikinci 30 h na pochatku 40 h rokiv prihodskim svyashenikom stav Platon Spulskij Z 1839 po 1854 roki vin prohodiv posadu miscevogo deputata Z 1850 po 1857 roki zajmav posadu spivrobitnika volinskogo duhovnogo opikuvannya Jogo zhinkoyu bula Tetyana Pavlova mali chotiroh dochok Buv golovnim guto galinovilskogo prihodu U 1855 roci buv udostoyenij monarshoyi podyaki Zakinchiv sluzhbu u galinovilskomu hrami u 1863 roci koli jomu na zminu prijshov novij svyashenik Andrij Grigorovich Sichinskij Vidomo sho v cej period pri cerkvi buv dyachok Anton Ivanovich Mihalovskij 1859 1866 rr ta palamar Ivan Ivanovich Pavlovich sho probuv tut z 13 bereznya 1846 roku azh do 1891 roku Takozh u Svyato Ioanno Bogoslovskomu hrami 22 chervnya 1863 roku z yavilasya svoya proskurnicya Anna 1850 roku svyashenikom Sevastianom Kosovichem zroblenij opis cerkovnogo majna yakij buv skriplenij i zatverdzhenij pechatkoyu i pidpisom Volodimirskogo protoiyereya Zgidno z novim perelikom volodin cerkvi vona mala zemli sadibnoyi i gorodnoyi 1701 kvadratnij sazhen levadnoyi 191 sazhen ornoyi poserednoyi 6 desyatin 114 sazhniv nezruchnoyi 12 desyatin 2096 sazhniv sinokisnoyi poserednoyi 3 desyatini 464 sazhni poganoyi 2 desyatini 1591 sazhen chagarnikiv 255 sazhniv i zovsim nepridatnoyi 2259 sazhniv Vsi ci zemli znahodilis na 21 dilyanci i buli tak rozkidani sho bulo duzhe nezruchno dlya silskogo gospodarstva Hocha za polozhennyam proektu zatverdzhenogo Gubernskim komitetom 30 sichnya 1854 roku orni zemli potribno bulo zvesti v 3 dilyanki ale pricht bez bud yakih zmin i dali koristuvavsya cimi zemlyami Na vsi ci teritoriyi zberigavsya plan u samostijnij Svyato Uspenskij cerkvi sela Guta Mezhevoyi knigi ne bulo odnak zberigavsya korotkij istorichnij opis zroblenij 1850 roku Takozh u gutivskij cerkvi zberigalis metrichni knigi ta spovidalni rozpisi sela Galina Volya z 1814 roku Tam zhe velisya prihodovitratni knigi sho buli zavedeni u 1825 1856 i 1878 rokah pro sumi cerkovnih i svichnih vitrat zi shnurom i pechatkoyu Cerkva prodovzhuvala buti pripisnoyu do Starogutivskoyi cerkvi azh do seredini XX stolittya Nedavno stala vidoma she odna suttyeva detal U 1888 roci hram perebuduvali A starij ikonostas peredali v selo Tur suchasnogo Ratnivskogo rajonu ce pidtverdzheno dokumentalno I kilka rokiv tomu viyavilos sho na gorishi Mikitivskoyi cerkvi s Tur zberigayutsya ulamki duzhe starogo ikonostasu na odnomu z ulamkiv ye data 1683 rik Ce mozhe buti data vigotovlennya ikonostasu abo data vstanovlennya jogo v Galinij Voli Yakbi isnuvali b dostovirni pidtverdzhennya same takogo pohodzhennya ciyeyi dati to 1683 rik mig bi buti rokom pershoyi pisemnoyi zgadki pro selo Galina Volya V 1961 roci hram yakij prostoyav ponad tri stolittya buv znishenij pozhezheyu Dosi nevidomo chi vipadkovoyu bula cya pozhezha chi v takij sposib znishili cerkvu ateyisti Ponad 30 rokiv v seli ne bulo svoyeyi cerkvi Za Radyanskoyi vladi ne moglo buti j movi pro budivnictvo novogo hramu ce stalo mozhlivim lishe naprikinci 80 h rokiv U 1991 roci z iniciativi urodzhencya sela Vasilya Soloduhi na toj chas preosvyashennishogo Nifonta yepiskopa Hmelnickogo i Kamyanec Podilskogo ta gromadi u Galinij Voli rozpochalosya budivnictvo novogo hramu Misce v centri sela de kolis stoyala stara cerkva bulo zajnyate budivleyu novoyi shkoli Tam vstanovili pam yatnij hrest a novij hram virishili buduvati na malovnichij okolici Lis dlya budivnictva zakupili v susidnomu Lyubomlskomu rajoni Arhitektorom i golovnim budivnichim stav znatnij teslya Semen Pavlovich Mohnyuk Zrazkom dlya proektu novoyi cerkvi vin vibrav odin iz derev yanih hramiv Kamin Kashirskogo rajonu Odnoselci dopomagali u sporudzhenni hramu Vladika Nifont zabezpechiv jogo neobhidnim cerkovnim nachinnyam i prekrasnim ozdoblennyam Takim chinom uprodovzh nepovnih dvoh rokiv budivnictvo hramu bulo zaversheno a v zhovtni 1992 roku pri velikomu zibranni duhovenstva j miryan urochisto osvyacheno keruyuchim Volinskoyu yeparhiyeyu preosvyashennishim yepiskopom Nifontom Pershim nastoyatelem hramu buv Prot Valerij Balyuk Pravoslavnoyu gromadoyu ne zabuto misce de stoyala stara cerkva U 2006 roci tut rozpochato budivnictvo kaplichki v znak pam yati pro davnij hram Koli na teritoriyi shkoli a same tut stoyala kolis cerkva provodilos kopannya transheyi pid fundament majbutnoyi kaplici bulo znajdeno bagato lyudskih ostankiv adzhe tut v davninu znahodivsya cvintar Ostanki bulo perepohovano za pravoslavnim obryadom miscevim svyashenikom protoiyereyem o Sergiyem Nikonyukom U 2007 roci budivnictvo kaplici bulo zaversheno i 9 zhovtnya na svyato Ioanna Bogoslova yiyi bulo urochisto vidkrito Na vidkritti kaplichki na zaproshennya Nifonta mitropolita Volinskogo i Luckogo buli prisutni bagato predstavnikiv yepiskopatu Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi dzherelo NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 679 osib z yakih 337 cholovikiv ta 342 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 710 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 59 rosijska 0 41 Vidatni postatiNifont v miru Vasil Andrijovich Soloduha mitropolit Luckij i Volinskij Primitkihttps vl isuo org ru schools view id 17664 Galinovilska silska rada Volinska oblast Starovizhivskij rajon Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 15 chervnya 2020 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 PosilannyaPropovid vladiki Nifonta bilya Buchinskoyi Ikoni Ikoni Bozhoyi Materi 2008 rik Film pro vladiku Nifonta Batyushka 2009 rik 6 kvitnya 2017 u Wayback Machine Pogoda v seli Galina Volya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt shkoli s Galina Volya 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine