Олександра Захарівна Смоляро́ва (19 червня 1925, Маріуполь, УРСР, СРСР — 24 травня 2014, Київ, Україна) — українська актриса; член-кореспондент Академії мистецтв України (2002). Народна артистка Української РСР (1980).
Смолярова Олександра Захарівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 19 червня 1925[1] Маріуполь, Українська СРР, СРСР | |||
Померла | 24 травня 2014[1](88 років) Київ, Україна | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Вчителі | Гаккебуш Любов Михайлівна | |||
Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
IMDb | nm3969620 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
Народилася 19 червня 1925 року у місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна). 1948 року закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Любові Гаккебуш).
У 1948 році працювала у Київському театрі юного глядача; впродовж 1949—1950 років — у Вінницькому українському музично-драматичному театрі; у 1950—1952 роках — у Київському театрі транспорту. З 1952 року — актриса Київського театру російської драми імені Лесі Українки. Член КПРС з 1964 року. З 1968 року викладала у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Ролі в театрі
- Панна («Вій» за Миколою Гоголем)
- Раїса Закипна («Київський зошит» Вадима Собка)
- Ніна («Маскарад» Михайла Лермонтова)
- Шура Азарова («Давним-давно» )
- Маша, Матрьона («Живий труп», «Влада темряви» Льва Толстого)
- Пані Арсич («ОБЕЖ» Бранислава Нушича)
- Баронесса («Кандід» Вольтера)
- Оксана («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука)
- Королева Єлизавета Валуа («Дон Карлос» Фрідріха Шиллера)
- Клавдія («Діти Ванюшина» Сергія Найдьонова)
- Естер («Долетимо до Мілана» Освальда Заградника)
- Бабулинька («Гравець» Федора Достоєвського)
- Стара Джуліана («Історія однієї пристрасті» Генрі Джеймса)
- мама Іда («Кішка на розпеченому даху» Теннессі Вільямса)
- Софія Іванівна («Поки вона вмирала», «Різдвяні мрії» )
Фільмографія
- 1957 — «Мораль пані Дульської» — Танка
- 1979 — «Ой не ходи, Грицю…» — Вустя Шурай
- 2000 — «День народження Буржуя» — білетерша
Відзнаки
- Народна артистка УРСР з 1980 року;
- Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1983; разом з Михайлом Рєзніковичем, Віктором Добровольським, Юрієм Мажугою, Анатолієм Пазенком, Анатолієм Решетниковим, Миколою Рушковським, Лідією Яремчук за створення образу сучасника у виставах «Мережа спокою», «Кафедра», «Тема з варіаціями» у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки);
- Орден «За заслуги» ІІІ-го ступеня (30 листопада 2006; за вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність);
- Орден Дружби (31 січня 2007; за великий внесок у зміцнення і розвиток російсько-українських культурних зв'язків).
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 16 травня 2021.
- Указ Президента Рсійської Федерації № 104 від 31 січня 2007 року. [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 539. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 549. — .;
- Хто є хто в Україні. Київ, 1997. — сторінки 481—482;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. Київ, 1999. — сторінка 1255;
- Шевченківські лауреати: 1962–2001. К., 2001. — сторінки 501—502.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smolyarova Oleksandra Zaharivna Smolyaro va 19 chervnya 1925 Mariupol URSR SRSR 24 travnya 2014 Kiyiv Ukrayina ukrayinska aktrisa chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini 2002 Narodna artistka Ukrayinskoyi RSR 1980 Smolyarova Oleksandra ZaharivnaZobrazhennyaNarodilasya19 chervnya 1925 1925 06 19 1 Mariupol Ukrayinska SRR SRSRPomerla24 travnya 2014 2014 05 24 1 88 rokiv Kiyiv UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistaktorkaAlma materKiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoVchiteliGakkebush Lyubov MihajlivnaZakladKiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoIMDbnm3969620Nagorodi ta premiyiZhittyepisNarodilasya 19 chervnya 1925 roku u misti Mariupoli teper Donecka oblast Ukrayina 1948 roku zakinchila Kiyivskij derzhavnij institut teatralnogo mistectva imeni Ivana Karpenka Karogo majsternya Lyubovi Gakkebush U 1948 roci pracyuvala u Kiyivskomu teatri yunogo glyadacha vprodovzh 1949 1950 rokiv u Vinnickomu ukrayinskomu muzichno dramatichnomu teatri u 1950 1952 rokah u Kiyivskomu teatri transportu Z 1952 roku aktrisa Kiyivskogo teatru rosijskoyi drami imeni Lesi Ukrayinki Chlen KPRS z 1964 roku Z 1968 roku vikladala u Kiyivskomu derzhavnomu instituti teatralnogo mistectva imeni Ivana Karpenka Karogo Pomerla v Kiyevi 24 travnya 2014 roku Roli v teatriPanna Vij za Mikoloyu Gogolem Rayisa Zakipna Kiyivskij zoshit Vadima Sobka Nina Maskarad Mihajla Lermontova Shura Azarova Davnim davno Masha Matrona Zhivij trup Vlada temryavi Lva Tolstogo Pani Arsich OBEZh Branislava Nushicha Baronessa Kandid Voltera Oksana Zagibel eskadri Oleksandra Kornijchuka Koroleva Yelizaveta Valua Don Karlos Fridriha Shillera Klavdiya Diti Vanyushina Sergiya Najdonova Ester Doletimo do Milana Osvalda Zagradnika Babulinka Gravec Fedora Dostoyevskogo Stara Dzhuliana Istoriya odniyeyi pristrasti Genri Dzhejmsa mama Ida Kishka na rozpechenomu dahu Tennessi Vilyamsa Sofiya Ivanivna Poki vona vmirala Rizdvyani mriyi Filmografiya1957 Moral pani Dulskoyi Tanka 1979 Oj ne hodi Gricyu Vustya Shuraj 2000 Den narodzhennya Burzhuya biletershaVidznakiNarodna artistka URSR z 1980 roku Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1983 razom z Mihajlom Ryeznikovichem Viktorom Dobrovolskim Yuriyem Mazhugoyu Anatoliyem Pazenkom Anatoliyem Reshetnikovim Mikoloyu Rushkovskim Lidiyeyu Yaremchuk za stvorennya obrazu suchasnika u vistavah Merezha spokoyu Kafedra Tema z variaciyami u Kiyivskomu rosijskomu dramatichnomu teatri imeni Lesi Ukrayinki Orden Za zaslugi III go stupenya 30 listopada 2006 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok teatralnogo mistectva vagomi tvorchi zdobutki ta visoku profesijnu majsternist Orden Druzhbi 31 sichnya 2007 za velikij vnesok u zmicnennya i rozvitok rosijsko ukrayinskih kulturnih zv yazkiv PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 16 travnya 2021 Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 16 travnya 2021 Ukaz Prezidenta Rsijskoyi Federaciyi 104 vid 31 sichnya 2007 roku 16 travnya 2021 u Wayback Machine ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 539 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 549 ISBN 5 88500 071 9 Hto ye hto v Ukrayini Kiyiv 1997 storinki 481 482 USE Universalnij slovnik enciklopediya Kiyiv 1999 storinka 1255 Shevchenkivski laureati 1962 2001 K 2001 storinki 501 502