Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіра Петрівна Смирнова (5 травня 1922, Калуга — 4 січня 1996, Москва) — радянська і російська артистка естради, пародистка, виконавиця ліричних пісень і романсів, актриса. Заслужена артистка Російської Федерації (1995).
| Кіра Смирнова | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Смирнова Кіра Петрівна | |||
| Народилася | 5 травня 1922 Калуга, РРФСР | |||
| Померла | 4 січня 1996 (73 роки) Москва, Росія | |||
| Поховання | Міусський цвинтар | |||
| Національність | російська | |||
| Громадянство |  СРСР →  Росія | |||
| Діяльність | актриса, пародист, співачка, піаністка, гітарист | |||
| Роки діяльності | 1941–1994 | |||
| Чоловік | Борис Заходер (1945-1966) | |||
| IMDb | ID 0807073 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
Біографія
Кіра Смирнова народилася 5 травня 1922 в Калуге.
Виросла в музичному середовищі, рано навчилася грати на гітарі та фортепіано. Після переїзду в Москву закінчила школу (червень 1941) і поступила на завод, що випускав гранати. Брала участь в заводській самодіяльності, де її помітив режисер М. Альтшуль. Він запросив Смирнову в керований ним фронтовий театр, в якому вона виступала в роки Великої Вітчизняної війни — грала в скетчах, танцювала, співала сатиричні куплети і ліричні пісні, виконувала пародії. Після війни працювала коректором у газеті «Московский комсомолец».
З початку 1950-х років виступала з пародіями (більшість були написані її чоловіком — дитячим поетом і перекладачем Борисом Заходером). За пародійний номер «У попа була собака» (на Клавдію Шульженко, Олександра Вертинського, Рашида Бейбутова і Людмилу Лядову) отримала премію на першій Театральній весни (1956). Почавши з імітації конкретних артистів, Смирнова перейшла до сатиричного показу всіляких штампів, награвання, вульгарності, вульгарності в мистецтві. Її огляд кінця 1950-х років «За театрам і концертним залам» було включено в програму Московського мюзик-холу «Коли запалюються зірки» (1960).
Чудова акторська техніка, від природи поставлений голос, тонкий смак і музикальність допомагали актрисі створювати гострі, гротескові «портрети» висміюваних явищ, доводячи їх до карикатури (наприклад, кіноактор, зіграв паличку Коха в фільмі «Життя мікроба», але претендує на роль "зірки ").
На початку 1960-х років Смирнова змінює амплуа і починає виконувати ліричні пісні та міські романси. Однією з-перше не-пародійних програм була: «Кіра Смирнова співає пісні Новели Матвєєвої» (1964) — поетеси і барда, яку артистка фактично відкрила для широкої публіки.
У 1962 році гастролювала в Парижі з Московським мюзик-холом, а потім в 1964 році на запрошення директора паризької «Олімпії», Бруно Кокатрікса виступала там з сольним відділенням.
Протягом 1990-х років неодноразово брала участь у передачі Едуарда Успенського «У нашу гавань заходили кораблі» на Радіо Росії.
Померла на 4 січня 1996 на 74-му році життя в Москві.
Похована на Міуському кладовищі.
Фільмографія
Ролі в кіно
- 1967 — Арена
- 1972 — Стоянка поїзда — дві хвилини — Глафіра Миронівна
- 1978 — Йшов собака по роялю — Маланья
Озвучування мультфільмів
- 1965 — Ні богу, ні чорту — Бог
- 1966 — Про злу мачуху — друга бабуся
- 1979 — Чарівне кільце — Маремьяна
- 1986 — Архангельські новели — Перепеліха
- 1988 — Сміх і горе у Біла моря — Маремьяна / Перепеліха
- 1993 — Фантазери з села Угори — Баба-Яга
Дискографія
- Театр «Кругозір». У всіх ролях — Кіра Смирнова [спектакль «Діапазони пародії» (пародії на неназваних солістку Великого театру і виконавицю російських народних пісень (можливо, Лідію Русланову), Володимира Канделакі і Іму Сумак)]. — Журнал «Кругозір», 1964, № 4, с. 3 стор. Обкладинки, 9 звукова стор.
- Пісні Новели Матвєєвої: Кисть художника; Ах, як довго; Жив кораблик; Бачиш, зеленим оксамитом; З валізою; Дощ, дощ осінній; Швидше наповнимо; Раз веселі цигани; У тиші весняної; Біля річковий хвилі; Дівчина з гітарою була; Ой, Міссурі; Набігають хвилі сині; У закатних хмарах. — Фірма грамзапису «Мелодія», 1964.
- Зайка-листоноша: музична казка (роль Сороки). — Фірма грамзапису «Мелодія», 1979.
- «Подія в країні Мульти-Пульти» (музична казка Аркадія Хайта) (роль Шапокляк). — Фірма грамзапису «Мелодія», 1981.
- В нашу гавань заходили кораблі (пісні міських дворів і околиць): Журавлі над Колимою, Коли в море горить бірюза, Ця гай, Трошка (з Григорієм Гладковим), Я йду по не нашої землі, Є в Болівії маленький будинок, Чуйський тракт (з Григорієм Гладковим), Маруся отруїлася, Дружина алкоголіка, Пролетарочка, Вам ніколи не забути мене, Дівчина з Нагасакі, Сестричка, Бублики (з Зіновієм Гердтом), Дівчина з маленької таверни. — М., 1995.
- Гра в класиків (пісні на вірші Андрія Усачова). — 2003.
Твори
- Про жанрі музичної пародії // Майстри мистецтва радять. — М., 1964.
Примітки
- Указ № 1325 от 28.12.1995
- Энциклопедия «Эстрада в России» (стр. 618)
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 25 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 25 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 25 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 вересня 2020.
Література
- Линецкая М. Від пародії до ліричної пісні // Радянська естрада і цирк. — 1963. — № 5. — С. 6-7.
- Кузнєцова О. А. Смирнова Кіра Петрівна // Естрада Росії. XX століття: Лексикон / М-во культури Російської Федерації. Держ. інститут мистецтвознавства. — М .: РОССПЕН, 2000. — С. 554.
Посилання
- Записи Кіри Смирнової [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smirnova Kira Petrivna Smirnova 5 travnya 1922 Kaluga 4 sichnya 1996 Moskva radyanska i rosijska artistka estradi parodistka vikonavicya lirichnih pisen i romansiv aktrisa Zasluzhena artistka Rosijskoyi Federaciyi 1995 Kira SmirnovaIm ya pri narodzhenniSmirnova Kira PetrivnaNarodilasya5 travnya 1922 1922 05 05 Kaluga RRFSRPomerla4 sichnya 1996 1996 01 04 73 roki Moskva RosiyaPohovannyaMiusskij cvintarNacionalnistrosijskaGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktrisa parodist spivachka pianistka gitaristRoki diyalnosti1941 1994CholovikBoris Zahoder 1945 1966 IMDbID 0807073Nagorodi ta premiyiBiografiyaKira Smirnova narodilasya 5 travnya 1922 v Kaluge Virosla v muzichnomu seredovishi rano navchilasya grati na gitari ta fortepiano Pislya pereyizdu v Moskvu zakinchila shkolu cherven 1941 i postupila na zavod sho vipuskav granati Brala uchast v zavodskij samodiyalnosti de yiyi pomitiv rezhiser M Altshul Vin zaprosiv Smirnovu v kerovanij nim frontovij teatr v yakomu vona vistupala v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni grala v sketchah tancyuvala spivala satirichni kupleti i lirichni pisni vikonuvala parodiyi Pislya vijni pracyuvala korektorom u gazeti Moskovskij komsomolec Z pochatku 1950 h rokiv vistupala z parodiyami bilshist buli napisani yiyi cholovikom dityachim poetom i perekladachem Borisom Zahoderom Za parodijnij nomer U popa bula sobaka na Klavdiyu Shulzhenko Oleksandra Vertinskogo Rashida Bejbutova i Lyudmilu Lyadovu otrimala premiyu na pershij Teatralnij vesni 1956 Pochavshi z imitaciyi konkretnih artistiv Smirnova perejshla do satirichnogo pokazu vsilyakih shtampiv nagravannya vulgarnosti vulgarnosti v mistectvi Yiyi oglyad kincya 1950 h rokiv Za teatram i koncertnim zalam bulo vklyucheno v programu Moskovskogo myuzik holu Koli zapalyuyutsya zirki 1960 Chudova aktorska tehnika vid prirodi postavlenij golos tonkij smak i muzikalnist dopomagali aktrisi stvoryuvati gostri groteskovi portreti vismiyuvanih yavish dovodyachi yih do karikaturi napriklad kinoaktor zigrav palichku Koha v filmi Zhittya mikroba ale pretenduye na rol zirki Na pochatku 1960 h rokiv Smirnova zminyuye amplua i pochinaye vikonuvati lirichni pisni ta miski romansi Odniyeyu z pershe ne parodijnih program bula Kira Smirnova spivaye pisni Noveli Matvyeyevoyi 1964 poetesi i barda yaku artistka faktichno vidkrila dlya shirokoyi publiki U 1962 roci gastrolyuvala v Parizhi z Moskovskim myuzik holom a potim v 1964 roci na zaproshennya direktora parizkoyi Olimpiyi Bruno Kokatriksa vistupala tam z solnim viddilennyam Protyagom 1990 h rokiv neodnorazovo brala uchast u peredachi Eduarda Uspenskogo U nashu gavan zahodili korabli na Radio Rosiyi Pomerla na 4 sichnya 1996 na 74 mu roci zhittya v Moskvi Pohovana na Miuskomu kladovishi FilmografiyaRoli v kino 1967 Arena 1972 Stoyanka poyizda dvi hvilini Glafira Mironivna 1978 Jshov sobaka po royalyu MalanyaOzvuchuvannya multfilmiv 1965 Ni bogu ni chortu Bog 1966 Pro zlu machuhu druga babusya 1979 Charivne kilce Maremyana 1986 Arhangelski noveli Perepeliha 1988 Smih i gore u Bila morya Maremyana Perepeliha 1993 Fantazeri z sela Ugori Baba YagaDiskografiyaTeatr Krugozir U vsih rolyah Kira Smirnova spektakl Diapazoni parodiyi parodiyi na nenazvanih solistku Velikogo teatru i vikonavicyu rosijskih narodnih pisen mozhlivo Lidiyu Ruslanovu Volodimira Kandelaki i Imu Sumak Zhurnal Krugozir 1964 4 s 3 stor Obkladinki 9 zvukova stor Pisni Noveli Matvyeyevoyi Kist hudozhnika Ah yak dovgo Zhiv korablik Bachish zelenim oksamitom Z valizoyu Dosh dosh osinnij Shvidshe napovnimo Raz veseli cigani U tishi vesnyanoyi Bilya richkovij hvili Divchina z gitaroyu bula Oj Missuri Nabigayut hvili sini U zakatnih hmarah Firma gramzapisu Melodiya 1964 Zajka listonosha muzichna kazka rol Soroki Firma gramzapisu Melodiya 1979 Podiya v krayini Multi Pulti muzichna kazka Arkadiya Hajta rol Shapoklyak Firma gramzapisu Melodiya 1981 V nashu gavan zahodili korabli pisni miskih dvoriv i okolic Zhuravli nad Kolimoyu Koli v more gorit biryuza Cya gaj Troshka z Grigoriyem Gladkovim Ya jdu po ne nashoyi zemli Ye v Boliviyi malenkij budinok Chujskij trakt z Grigoriyem Gladkovim Marusya otruyilasya Druzhina alkogolika Proletarochka Vam nikoli ne zabuti mene Divchina z Nagasaki Sestrichka Bubliki z Zinoviyem Gerdtom Divchina z malenkoyi taverni M 1995 Gra v klasikiv pisni na virshi Andriya Usachova 2003 TvoriPro zhanri muzichnoyi parodiyi Majstri mistectva radyat M 1964 PrimitkiUkaz 1325 ot 28 12 1995 Enciklopediya Estrada v Rossii str 618 Arhiv originalu za 5 listopada 2015 Procitovano 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 5 listopada 2015 Procitovano 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2020 Procitovano 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 veresnya 2020 LiteraturaLineckaya M Vid parodiyi do lirichnoyi pisni Radyanska estrada i cirk 1963 5 S 6 7 Kuznyecova O A Smirnova Kira Petrivna Estrada Rosiyi XX stolittya Leksikon M vo kulturi Rosijskoyi Federaciyi Derzh institut mistectvoznavstva M ROSSPEN 2000 S 554 PosilannyaZapisi Kiri Smirnovoyi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine