Ві ктор Ві кторович Смирно в Голова нов нар 6 вересня 1934 Москва СРСР пом 22 квітня 2013 Москва Росія радянський російс

Ві́ктор Ві́кторович Смирно́в-Голова́нов (нар. 6 вересня 1934, Москва, СРСР — пом. 22 квітня 2013, Москва, Росія) — радянський, російський і український артист балету, балетмейстер, театральний та кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981).

Смирнов-Голованов Віктор Вікторович

Ім'я при народженні	Смирнов Віктор Вікторович
Народився	6 квітня 1934(1934-04-06) Москва, СРСР
Помер	22 квітня 2013(2013-04-22) (79 років) Москва, Росія
Поховання	Преображенське кладовище
Громадянство	СРСР → Росія
Діяльність	актор, хореограф
Заклад	Державний академічний Великий театр Росії

Нагороди та премії

Життєпис

Його батько, — режисер та сценарист, мати — Катерина Юхимівна (дівоче прізвище Голованова). Батько у 1946 році був репресований, в швидкому часі помер від раку, Віктора виховувала мати (на її честь 1964 року взяв прізвище Смирнов-Голованов).

Закінчив 1952 року Московське хореографічне училище (педагог — ). В 1953—1974 роках — соліст балету московського Большого театру.

Іще до закінчення виступів ак артиста почав займатися постановкою танцю та театральною режисурою.

Протягом 1968—1982 років творив у співпраці із (його друга жінка).

З 1976 року по 1988 — головний балетмейстер Одеського театру опери та балету.

Починаючи 1988 роком — директор і художній керівник — заснував разом з (його третя жінка), це був першиа в СРСР недержавна балетна трупа (Moscow City Ballet), керував до кінця своїх днів.

В Одеському театрі ставив балети на твори Пахмутової — 1977, «Осяяність», «Симфонія революції» — на музику 11-ї та 12-ї симфоній Шостаковича, 1977.

Ставив в новому аранжуванні «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Дон Кіхот», «Жизель».

Автор російського тексту до балету «Казка про Солдата та Чорта» Ігоря Стравінського — 1964.

Творчість

Серед театральних робіт:

Вакх, «Вальпургієва ніч» — Шарль Гуно,
Актор — — Асаф'єв Борис Володимирович,
Фенікс, — Глієр Рейнгольд Моріцевич,
Романтичний дует — «Скрябініана» — Голейзовський Касьян Ярославович,
ведучий, «Казка про Солдата та Чорта»,
«Спляча красуня» Чайковського — адажіо Аврори та чотирьох принців,
«Попелюшка» — Китайський принц,
«Вальс» — Моріц Мошковський.

Серед режисерських робіт:

«Слуга двох господарів», музика М. І. Чулакі, 1969,
«Анна Кареніна», 1972, разом з М. М. Плісецькою, Большой театр, 1973 — Новосибірський театр опери та балету, 1975 — Вільнюський театр опери та балету, 1977 — Одеський, 1978 — , 1981 — Київський та — з Н. І. Риженко,
«Осяяння» Пахмутової, 1973 — Большой театр, 1977 — Одеський театр,
«Творчий вечір , 1973,
«Сучасне Па-Де-Де», музика В. П. Артемова,
«Мрійники» — на музику Шостаковича — 1975, театр ім. Станіславського і Немировича-Данченко,
«Симфонія революції» на музику Шостаковича, 1977,
«Лебедине озеро», на музику Чайковського, 1977,
А. Адана, 1979,
, музика Л. Мінкуса, 1979,
«Спляча красуня» Чайковського, 1979,
«Горбоконик» Родіона Щедріна, 1980,
«Маскарад» — на музику Хачатуряна, 1982,
«Вій», В. С. Губаренко, 1983,
«Комуніст» — Губаренко, 1984,
«Шекспіріана» — 1984, театр ім. Навої,
«Дівчина та смерть» на музику Скрябіна, 1985,
«Рапсодія на тему Паганіні», на музику С. Рахманінова, 1985,
«Веселенькі частушки» на музику Р. Щедріна, 1986,
«Війна та мир» — на музику В. О. Овчинникова, 1987,
«Кохання та смерть Анни Кареніної», 1988, на музику Р. Щедріна,
«Кармен-сюїта» на музику Бізе та Родіона Щедріна,
«Лускунчик» — на музику Чайковського, 1992,
«Попелюшка» на музику Прокоф'єва, 1994,
«Балетна сюїта» на музику Ісамі Камата, 1999,
«Ромео і Джульєтта» на музику Прокоф'єва, 2004.

Постановка танців в — музика В. С. Губаренка, 1983.

З другою жінкою, Наталією Риженко здійснив 6 телевізійних спектаклів, це, зокрема, є:

«Трапеція» (фільм-балет), 1970, разом із ,
«Веселенькі частушки» (фільм-балет), 1970 — і сценарист,
«Білі ночі», музика А. Шенберґа, 1972,
«Федра», 1972, музика ,
«Московська фантазія», музика В. П. Артемова, здійснив постановку танців в кіно «Весна 29-го» — на музику Шостаковича, 1975, Одеська кіностудія, режисер Г. Юнгвальд-Хількевич
«Шекспіріана» (1988)

та хореографію танців у фільмвх «Анна Кареніна» (1974), «Туфлі із золотими пряжками» (1976, у співавт.).

Посилання

http://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/301051/bio/ [ 11 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Прес-центр^{[недоступне посилання з липня 2019]}
http://dance-composition.ru/publ/baletmejstery/smirnov_golovanov_viktor_viktorovich/9-1-0-1069 [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
(рос.)
http://pomnipro.ru/memorypage71434/biography [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.]
http://ballet-letom.ru/?p=1089 [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.