Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Смерть Марії італ Morte della Vergine картина римського періоду творчості котру створив італійський художник Мікеланджел

Смерть Марії

Смерть Марії

Смерть Марії (італ. Morte della Vergine) — картина римського періоду творчості, котру створив італійський художник Мікеланджело да Караваджо протягом 1604—1606 років.

«Смерть Марії»
італ. Morte della Vergine
image
Творець:Мікеланджело да Караваджо
Замовник:d
Час створення:1606
Розміри:369 × 245 см
Висота:369±1 см
Ширина:245±1 см
Матеріал:олійні фарби на полотні
Жанр:сакральне мистецтво[3]
Зберігається:Франція, Париж
Музей:Лувр
image «Смерть Марії» у Вікісховищі

Богословські суперечки

Догмат про смерть святої Марії та її вознесіння на небо тривалий час не мав офіційно затвердженої Ватиканом форми. Справа не стільки в тому, що очільники католицизму не могли бути свідками історично віддаленої події та намагання певних груп довести власну відданість християнству.

Богословські суперечки тривали і в роки перебування у Римі самого Караваджо. Клірики розділились, бо одні стверджували, що мав місце факт смерті Богородиці, другі наполягали, що на небо Марію узяли живою.

Богословські суперечки не припинялися протягом століть і остаточно затвердили офіційну форму лише у 20 столітті.

Замовлення вівтарного образу

Замовником вівтарного образу був адвокат Папи Римського Лаерцо Керубіні. Нова вівтарна картина призначалася для римської церкви кармелітів у місцевості Трастевере.

Караваджо було ніколи прислухатися до богословських суперечок, позаяк його захопила тема і можливість заробити непогані гроші. Він зупинився на варіанті «Смерть Марії», а не «Вознесінні».

Опис вівтарного образу

Караваджо, що мало рахувався із настановами римського академізму початку 17 ст., створив велику вівтарну картину, орієнтуючись на почуття простих вірян і в стилістиці творів північноіталійських майстрів — без зайвих розкошів. Простонародні типи апостолів і оточення бідної хижки, де на думку художника і померла Богородиця, ніяк не збігалося з вимогами багатіїв, котрі волали піднесеного образу св. Марії як цариці небесної. В картині Караваджо не було ні цариці небесної, ні умовно історичного одягу, ні колористичних скарбів. Суворий лад вівтарного образу прикрашали хіба що щирі почуття постонародних апостолів та велика червона завіса, що домінувала у драматичній сцені оплакування померлої.

Невдоволені замовники відхилили вівтарний образ роботи Караваджо, котрий розцінили як невідповідний і майже скандальний. Замовлення на новий образ для вівтаря отримав Карло Сарачені, що створив щось схоже на те, що від нього очікували, добропорядне і помірно драматичне.

Історія побутування картини

Відкинуту роботу Караваджо натомість оцінили римські художники. Навіть деталі картини «Смерть Марії» були розтягнуті на художні цитати (особливо червона завіса, що додавала трагізму й так надмір драматичну сцену оплакування). Вівтар придбав для вельможного покупця (герцого Гонзага) фламандський художник Пітер Пауль Рубенс. Перед вивезенням картини з Рима посол герцога Джованні Маньї влаштував виставку однієї картини у власному помешканні. Але щоб не спровокувати агресії і скандалу, на дні виставки діяла сувора заборона на копіювання вівтарого образу. Дотично відблиск скандальної історії із роботою Караваджо відобразився й на роботі Карло Сарачені, що донині зберігається на почесному місці у римській церкві.

Вівтарна картина роботи Караваджо тривалий час прикрашала картинну галерею герцогів Мантуї. Ще 1627 року колекцію картин мантуанського герцога продали королю Англії Карлу І. 1649 року, після страти короля Англії, його збірка живопису була продана урядом Англійської республіки для наповнення бюджету. Вівтарний образ потрапив до збірки колекціонера Жавака. 1671 року останній продав її до збірок короля Франції Людовика XIV.

Картина проіснувала без пошкоджень до Французької революції. Її націоналізували і згодом передали до колекцій новоствореного музею Лувр, де зберігають донині.

Галерея фрагментів

  • image
    Караваджо. Скоботна Марія Магдалина біля тіла покійниці
  • image
    Караваджо. Діва Марія
  • image
    Караваджо. Фрагмент картини з червоною завісою
  • image
    Караваджо. Відчай апостола

Див. також

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смерть Марії

Література

  • Bernard Berenson, Del Caravaggio, delle sue incongruenze e della sua fama, Firenze, Electa, 1951.
  • Vincenzo Pacelli, Le Sette Opere di Misericordia, Salerno, Cooperativa Editrice, 1984.
  • Maurizio Calvesi[it], Le realtà del Caravaggio, Torino, Einaudi, 1989.
  • Alfredo Ferrara (web), Le Sette Opere di Misericordia, Iride, 2009.
  1. Atlas
    d:Track:Q7585771
  2. Make Lists, Not War — 2013.
    d:Track:Q97309629
  3. Joconde — 1975.
    d:Track:Q809825d:Track:Q68471231

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Smert Mariyi ital Morte della Vergine kartina rimskogo periodu tvorchosti kotru stvoriv italijskij hudozhnik Mikelandzhelo da Karavadzho protyagom 1604 1606 rokiv Smert Mariyi ital Morte della VergineTvorec Mikelandzhelo da KaravadzhoZamovnik dChas stvorennya 1606Rozmiri 369 245 smVisota 369 1 smShirina 245 1 smMaterial olijni farbi na polotniZhanr sakralne mistectvo 3 Zberigayetsya Franciya ParizhMuzej Luvr Smert Mariyi u VikishovishiBogoslovski superechkiDogmat pro smert svyatoyi Mariyi ta yiyi voznesinnya na nebo trivalij chas ne mav oficijno zatverdzhenoyi Vatikanom formi Sprava ne stilki v tomu sho ochilniki katolicizmu ne mogli buti svidkami istorichno viddalenoyi podiyi ta namagannya pevnih grup dovesti vlasnu viddanist hristiyanstvu Bogoslovski superechki trivali i v roki perebuvannya u Rimi samogo Karavadzho Kliriki rozdililis bo odni stverdzhuvali sho mav misce fakt smerti Bogorodici drugi napolyagali sho na nebo Mariyu uzyali zhivoyu Bogoslovski superechki ne pripinyalisya protyagom stolit i ostatochno zatverdili oficijnu formu lishe u 20 stolitti Zamovlennya vivtarnogo obrazuZamovnikom vivtarnogo obrazu buv advokat Papi Rimskogo Laerco Kerubini Nova vivtarna kartina priznachalasya dlya rimskoyi cerkvi karmelitiv u miscevosti Trastevere Karavadzho bulo nikoli prisluhatisya do bogoslovskih superechok pozayak jogo zahopila tema i mozhlivist zarobiti nepogani groshi Vin zupinivsya na varianti Smert Mariyi a ne Voznesinni Opis vivtarnogo obrazuKaravadzho sho malo rahuvavsya iz nastanovami rimskogo akademizmu pochatku 17 st stvoriv veliku vivtarnu kartinu oriyentuyuchis na pochuttya prostih viryan i v stilistici tvoriv pivnichnoitalijskih majstriv bez zajvih rozkoshiv Prostonarodni tipi apostoliv i otochennya bidnoyi hizhki de na dumku hudozhnika i pomerla Bogorodicya niyak ne zbigalosya z vimogami bagatiyiv kotri volali pidnesenogo obrazu sv Mariyi yak carici nebesnoyi V kartini Karavadzho ne bulo ni carici nebesnoyi ni umovno istorichnogo odyagu ni koloristichnih skarbiv Suvorij lad vivtarnogo obrazu prikrashali hiba sho shiri pochuttya postonarodnih apostoliv ta velika chervona zavisa sho dominuvala u dramatichnij sceni oplakuvannya pomerloyi Nevdovoleni zamovniki vidhilili vivtarnij obraz roboti Karavadzho kotrij rozcinili yak nevidpovidnij i majzhe skandalnij Zamovlennya na novij obraz dlya vivtarya otrimav Karlo Saracheni sho stvoriv shos shozhe na te sho vid nogo ochikuvali dobroporyadne i pomirno dramatichne Istoriya pobutuvannya kartiniVidkinutu robotu Karavadzho natomist ocinili rimski hudozhniki Navit detali kartini Smert Mariyi buli roztyagnuti na hudozhni citati osoblivo chervona zavisa sho dodavala tragizmu j tak nadmir dramatichnu scenu oplakuvannya Vivtar pridbav dlya velmozhnogo pokupcya gercogo Gonzaga flamandskij hudozhnik Piter Paul Rubens Pered vivezennyam kartini z Rima posol gercoga Dzhovanni Manyi vlashtuvav vistavku odniyeyi kartini u vlasnomu pomeshkanni Ale shob ne sprovokuvati agresiyi i skandalu na dni vistavki diyala suvora zaborona na kopiyuvannya vivtarogo obrazu Dotichno vidblisk skandalnoyi istoriyi iz robotoyu Karavadzho vidobrazivsya j na roboti Karlo Saracheni sho donini zberigayetsya na pochesnomu misci u rimskij cerkvi Vivtarna kartina roboti Karavadzho trivalij chas prikrashala kartinnu galereyu gercogiv Mantuyi She 1627 roku kolekciyu kartin mantuanskogo gercoga prodali korolyu Angliyi Karlu I 1649 roku pislya strati korolya Angliyi jogo zbirka zhivopisu bula prodana uryadom Anglijskoyi respubliki dlya napovnennya byudzhetu Vivtarnij obraz potrapiv do zbirki kolekcionera Zhavaka 1671 roku ostannij prodav yiyi do zbirok korolya Franciyi Lyudovika XIV Kartina proisnuvala bez poshkodzhen do Francuzkoyi revolyuciyi Yiyi nacionalizuvali i zgodom peredali do kolekcij novostvorenogo muzeyu Luvr de zberigayut donini Galereya fragmentivKaravadzho Skobotna Mariya Magdalina bilya tila pokijnici Karavadzho Diva Mariya Karavadzho Fragment kartini z chervonoyu zavisoyu Karavadzho Vidchaj apostolaDiv takozhZhivopis baroko Karavadzhizm Rimska hudozhnya shkola Karlo SaracheniPosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko Portal Zhivopis Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Smert MariyiLiteraturaBernard Berenson Del Caravaggio delle sue incongruenze e della sua fama Firenze Electa 1951 Vincenzo Pacelli Le Sette Opere di Misericordia Salerno Cooperativa Editrice 1984 Maurizio Calvesi it Le realta del Caravaggio Torino Einaudi 1989 Alfredo Ferrara web Le Sette Opere di Misericordia Iride 2009 Atlas d Track Q7585771 Make Lists Not War 2013 d Track Q97309629 Joconde 1975 d Track Q809825d Track Q68471231

Дата публікації:
Топ