У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слюсарчук Костянти н Кость Слюсарчу к 1869 м Радівці Герцогство Букови

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слюсарчук.

Костянти́н (Кость) Слюсарчу́к (* 1869, м. Радівці, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина — † 26 жовтня 1919, с. Грушка, нині Староушицька селищна громада, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область) — український галицький військовий діяч. Підполковник УСС, полковник Української Галицької Армії.

Костянтин Слюсарчук

Підполковник

Полковник

Загальна інформація

Народження

1869
м. Радівці, Герцогство Буковина,

Австро-Угорщина

Смерть

26 жовтня 1919
с. Грушка, нині Староушицька селищна громада, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
(тиф)

Військова служба

Приналежність

ЗУНР

Вид ЗС

Збройні сили Австро-Угорщини

УСС

УГА

Рід військ

піхота

Командування

7-а Львівська бригада УГА

Нагороди та відзнаки

Ювілейна пам'ятна медаль 1898	Ювілейний хрест	() Пам'ятний хрест 1912/13
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)	Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)	Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)

Слюсарчук Костянтин Олексійович у Вікісховищі

Життєпис

Члени делегацій на перемовинах про припинення вогню. Львів, палац Потоцьких, 26.02.1919 рік. Перший ряд (зліва направо): Володимир Темницький, Володимир Охримович, голова французької місії генерал Жозеф Бартелемі, керівник британської місії генерал-майор Адріан Картон де Віарт, італійський майор Джузепе Стабіле, Степан Витвицький; Другий ряд: Альфонс Ерле, отець Франц Ксаверій Бонн, Роберт Говард Лорд (США), Осип Бурачинський, Костянтин Слюсарчук, Теодор Рожанківський; Третій ряд: стоїть третій — отець Антін Калята, четвертий — британський полковник Смайс, шостий —

Народився в сім'ї священика отця Олексія Слюсарчука.

Був кадровим старшиною австро-угорської армії. У липні 1917 року призначений командантом Вишколу УСС у Пісочній на Львівщині (був тоді підполковником УСС). У 1918-1919 роках — командант групи «Щирець», пізніше — 7-ї Львівської бригади УГА.

Наприкінці лютого 1919 року брав участь у складі делегації ЗУНР на переговорах із місією Антанти у Львові.

Після переходу УГА за Збруч — командант армійського вишколу в селі Грушка біля Кам'янця-Подільського, де помер, захворівши на тиф.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Словникова частина.

Посилання

Українське військо у XX–XXI столітті
Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях
Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3