Мико́ла Олексі́йович Скри́пник (25 січня 1872, Ясинувата, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 7 липня 1933, Харків, Українська СРР, СРСР) — український радянський партійний і державний діяч, голова Народного секретаріату (першого українського радянського уряду), один із організаторів КП(б)У. Боровся за встановлення радянської влади в Україні. Очолював Народний комісаріат освіти УСРР, працював заступником голови Ради народних комісарів УСРР. Був активним провідником українізації Української СРР. Член ВЦВК, ВУЦВК, ЦВК СРСР, голова Ради Національностей ЦВК СРСР (з 1927 року). Дійсний член Академії наук Української СРР (з 29 червня 1929), академік Академії наук Білоруської СРР (з 1928). Покінчив життя самогубством.
Микола Олексійович Скрипник | |
---|---|
Микола Скрипник | |
Голова Народного секретаріату УСРР | |
1918 | |
6-й Народний комісар юстиції УСРР | |
1922 — 1927 | |
Попередник | Вєтошкін Михайло Кузьмич |
Наступник | Порайко Василь Іванович |
Нарком внутрішніх справ УСРР | |
1921 — 1922 | |
Народився | 25 січня 1872 Ясинувата, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер | 7 липня 1933 (61 рік) Харків, Українська СРР, СРСР |
Похований | Харків |
Відомий як | дипломат, державний діяч |
Громадянство | Російська імперія, СРСР |
Національність | українець |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
Політична партія | КП(б)У |
Професія | український радянський партійний і державний діяч |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Кандидат у члени ЦК КП(б)У в липні 1918 — березні 1919 року. Член Контрольної комісії КП(б)У в листопаді 1920 — грудні 1921 року. Член ЦК КП(б)У в грудні 1921 — липні 1933 року. Кандидат у члени Політбюро ЦК КП(б)У 10 квітня 1923 — 6 грудня 1925 року. Член Політбюро ЦК КП(б)У 12 грудня 1925 — 7 липня 1933 року. Кандидат у члени ЦК РСДРП(б) у серпні 1917 — березні 1918 року. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у квітні 1923 — грудні 1927 року. Член ЦК ВКП(б) у грудні 1927 — липні 1933 року.
Життєпис
Народився у слободі Ясинувата Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині місто в Донецькій області) в родині службовця-залізничника. Батько працював телеграфістом, помічником начальника залізничної станції, мати — акушеркою в земській лікарні. Початкову освіту здобув у Барвінківській двокласній сільській школі Ізюмського повіту Харківської губернії. Далі навчався в Ізюмському реальному училищі, з якого був виключений за революційну діяльність (пропаганда серед селян). На цей час припадає його знайомство з українською історією та літературою, зокрема з творами Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша.
З 1897 року належав до марксистського соціал-демократичного руху. Член РСДРП з 1898 року.
Служив у Катеринославській, Новгородській, Харківській губерніях та в місті Курську.
У 1900 році склав у Курську екстерном іспит за реальне училище і вступив до Технологічного Інституту в Санкт-Петербурзі, де став членом української громади, але скоро від неї відійшов і пристав до Петербурзького комітету соціал-демократичної організації «Рабочее знамя».
Заарештований уперше в березні 1901 року в Санкт-Петербурзі, висланий до міста Катеринослава. У 1901 році виключений з інституту. Скрипник не закінчив навчання, став «професійним революціонером».
На початку 1902 року заарештований і висланий на 5 років до Якутської області. Дорогою втік і перейшов на нелегальне становище. Працював соціал-демократичним організатором і пропагандистом у Царицині (1902), Саратові (1902—1903), Самарі та Єкатеринбурзі (1903), Одесі (1903—1904) і Катеринославі (1904), звідки був висланий на 5 років в Кемський округ Архангельської губернії. Дорогою втік і переїхав до Одеси. Обраний делегатом ІІІ-го Лондонського з'їзду РСДРП. Використовував партійні псевдоніми Глассон, Петербуржець, Валер'ян, Г. Єрмолаєв, Щур, Щенський. Був агентом «Искры».
У 1905 році — партійний організатор Невського району Санкт-Петербурга, потім — секретар Петербурзького комітету РСДРП. У жовтні 1905 року — член Ризького комітету РСДРП. Наприкінці грудня 1905 року переїхав до Ярославля, де був заарештований і засланий на 5 років у Туруханський край. Під час етапу втік у місті Красноярську, де провів виборчу кампанію РСДРП до Другої Державної думи Російської імперії. Заарештований і відправлений в Туруханськ, звідки незабаром утік, подолавши 1 200 верст човном і пішки. Загалом на рахунку Скрипника 17 арештів, 7 заслань, 6 втеч, смертний вирок.
У жовтні 1907 року приїхав до Санкт-Петербурга, де продовжив нелегальну партійну роботу. У 1908 році — партійний організатор Невського району Санкт-Петербурга.
Влітку 1908 року на півтора місяця виїжджав до Женеви в Швейцарії. Після повернення працював партійним організатором, членом Центрального бюро профспілок у Москві. Заарештований і три місяці провів у московській в'язниці. Після звільнення працював організатором району, секретарем Московського комітету РСДРП(б), перебував з агітаційною поїздкою на Уралі.
Наприкінці 1908 року заарештований в Санкт-Петербурзі, висланий на 5 років у Вілюйський округ Якутської області. Повернувся із заслання наприкінці 1913 року.
З 1913 року — редактор партійного журналу «Вопросы страхования» та керівник «Робітничої страхової групи» в Санкт-Петербурзі. З грудня 1913 до 1914 року входив до складу редакційної колегії газети «Правда».
У липні 1914 року вкотре заарештований, засуджений до адміністративного заслання в місто Моршанськ Тамбовської губернії. Працював рахівником, помічником бухгалтера в банку Моршанська. У березні 1917 року амністований Тимчасовим урядом, переїхав до Петрограда.
З червня 1917 року — секретар та голова Центральної Ради фабрично-заводських комітетів у Петрограді. У листопаді 1917 року — член головного штабу жовтневої революції — Петроградського військово-революційного комітету, а також член комісії з організації Вищої ради народного господарства Російської РФСР.
У грудні 1917 року на більшовицькому з'їзді рад у Харкові Скрипника заочно обрано членом першого радянського уряду в Україні (т. зв. Народного Секретаріату) — народним секретарем праці. З лютого до березня 1918 року — народний секретар торгівлі й промисловості Української Народної Республіки Рад. З 8 березня до 18 квітня 1918 року — народний секретар у закордонних справах радянської УНР.
Одночасно, з 4 березня до 18 квітня 1918 року — голова Народного секретаріату (Уряду) радянської (совітської) УНР. Радянський український уряд під натиском німецьких військ опинився в Катеринославі, а пізніше в Таганрозі, де й перестав існувати. 17-19 березня 1918 р. провів у Катеринославі ІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, який проголосив незалежність радянської України. 18 квітня 1918 року Скрипник обраний членом Всеукраїнського бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів. На т. зв. Таганрозькій нараді (19—20 квітня 1918 року) Скрипника обрано секретарем Організаційного бюро із проведення I-го з'їзду ЦК КП(б)У, на першому з'їзді якої, що відбувся в Москві (5—12 липня 1918), він виступав головним доповідачем. Але після з'їзду був усунений від керівництва КП(б)У і залишений у Москві.
У липні 1918 — січні 1919 року — член колегії Всеросійської ЧК, завідувач відділу для боротьби з контрреволюцією ВЧК при РНК РРФСР, начальник Секретно-політичного відділу ВЧК при РНК РРФСР.
З січня до травня 1919 року — народний комісар державного контролю і голова Верховної соціалістичної інспекції Української СРР. Був особливоуповноваженим Ради оборони із боротьби з повстанським рухом, керував придушенням повстання отамана Зеленого.
У 1919—1920 роках — начальник політичного відділу Гомельського укріпленого району РСЧА, начальник особливого відділу ВЧК Південно-Східного фронту, начальник особливого відділу ВЧК Кавказького фронту.
У квітні 1920 — липні 1921 року — народний комісар робітничо-селянської інспекції Української СРР.
19 липня 1921 — лютий 1922 року — народний комісар внутрішніх справ Української СРР.
Одночасно, в січні та липні — серпні 1922 року виконував обов'язки заступника голови Ради народних комісарів Української СРР.
У квітні 1922 — квітні 1927 року — народний комісар юстиції Української СРР. Одночасно, з січня 1923 до квітня 1927 року — прокурор (генеральний прокурор) Української СРР.
З 7 березня 1927 року до 28 лютого 1933 року — народний комісар освіти УСРР.
З 28 лютого до 7 липня 1933 року — голова Державної планової комісії (Держплану) при РНК Української РСР і заступник голови Ради народних комісарів Української СРР.
Брав активну участь в організації Комінтерну, в якому очолював делегацію КП(б)У і був членом виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу з 1 вересня 1928 до 7 липня 1933 року.
Крім того, Скрипник очолював Всеукраїнську комісію з історії Жовтневої революції і КП(б)У (Істпарт), був директором Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів (ВУАМЛІН), головою Українського товариства істориків-марксистів (з 1928 р.), начальником Головного архівного управління при Наркоматі освіти УСРР, головним редактором Української радянської енциклопедії, очолював Центральну раду захисту дітей, Українську комісію щодо обліку та розподілу установ і осіб, що евакуюються (Евакком). 29 червня 1929 року обраний дійсним членом Академії наук Української СРР.
До революції 1917 року ішов цілковито в течії російського більшовизму і з українським визвольним рухом зустрівся, щойно прибувши з доручення Леніна до України. Розуміючи вагу національного питання, він, одначе, як послідовний ленінець, понад усе ставив ідею світової пролетарської революції, яка, на його думку, мала принести справедливе розв'язання всіх соціально-політичних питань, у тому числі й національних. Але в практичній діяльності Скрипник наразився на вороже ставлення чужинецької за національним складом (особливо в її керівництві) КП(б)У до всього українського, трактованого нею як «контрреволюційне», і повів боротьбу проти нігілізму («люксембурґіянства») в національному питанні, зокрема проти тодішніх керівників КП(б)У Е. Квірінґа і Д. Лебедя, автора теорії боротьби двох культур. По усуненні їх з Української СРР Скрипник став ініціатором запровадження українізації. Особливо велику діяльність у цій ділянці він розгорнув, ставши народним комісаром освіти, якому тоді підлягали всі галузі культурного будівництва. Під його керівництвом була завершена українізація преси, початкового і середнього шкільництва, значною мірою українізоване викладання у вищій школі. Крім того, Скрипник скликав 1927 року всеукраїнську (з участю вчених і з-поза УСРР) правописну конференцію, внаслідок якої був опрацьований т. зв. «скрипниківський» правопис, затверджений 1928 року, який усував русифікаційні впливи з української мови.
Політична позиція Скрипника в державному будівництві УСРР була суперечлива і неминуче мусила закінчитися його поразкою. Як послідовний більшовик-ленінець він був догматиком, непримиренним до ворогів радянської влади, у тому числі й до українського націоналізму, ведучи боротьбу проти якого, сприяв винищенню значної частини старої української інтелігенції, а пізніше й національної опозиції в КП(б)У (шумськізм, хвильовізм). Зокрема, був одним з ініціаторів самоліквідації УКП на з'їзді Комінтерну. З другого боку, визнаючи, за тією ж ленінською схемою, «головною небезпекою» великодержавний російський шовінізм, Скрипник ще нещадніше боровся й проти нього; постійно підкреслював самостійність української культури і незалежність її від російської.
Виходячи з конечності державного об'єднання всіх українських земель, він багато уваги приділяв питанням життя українців поза УСРР й охоче гуртував коло себе національно свідомі кадри, що походили з західноукраїнських земель, особливо з Галичини. З цих самих позицій Скрипник виступав у 1918 році проти відриву від України так званої «Донецько-Криворізької республіки» і домагався приєднання до УСРР суміжних з нею етнографічних українських земель (Курщина, Вороніжчина), зокрема зорганізував у Росії 500 українських шкіл і 2 вузи, а також українізацію віддалених українських масивів (на Далекому Сході, в Середній Азії тощо). Бувши активним публіцистом, Скрипник залишив у всіх цих питаннях велику кількість брошур, статей і промов, друкованих у пресі і почасти зібраних у незакінченому виданні його творів «Статті й промови»: т. І (1930); т. II, ч. 1 (1929) і ч. 2 (1931); т. IV, ч. 1 (1929), т. V (1930).
У кінці жовтня 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель в Дніпропетровській області.
Така діяльність Скрипника суперечила централізаційним планам Москви, і П. Постишев, прибувши в січні 1933 р. за дорученням Й. Сталіна в Українську СРР, всі труднощі й зриви здійснюваної тоді індустріалізації і колективізації приписував «контрреволюційній» діяльності українських націоналістів, що гуртувалися навколо Скрипника і прикривалися його авторитетом. Скрипника піддали гострій критиці й звільнили від керівництва народним комісаріатом освіти. Можливо тому, не маючи іншого виходу, Скрипник запобіг неминучій ліквідації, вчинивши самогубство.
Разом з тим, 8 липня на похоронах у промові Г. Петровський назвав Скрипника засновником комуністичної партії більшовиків України, котрий «став жертвою знахабнілого класового ворога». Виступили В. Затонський, К. Сухомлин, які визнали самогубство Скрипника «чорною плямою, що її не зможе змити його славне минуле». А вже 12 липня задля очорнення імені померлого секретар ЦК КП(б)У М. Попов на зборах партактиву м. Києва визначив основні «антиленінські помилки» М. Скрипника: надання пріоритетного значення національному питанню, зосередження лише на боротьбі з великодержавним шовінізмом, приниження ролі Леніна і Сталіна з теорії національного питання, обґрунтування примусової українізації в школі, відмежування української радянської культури від культури російських робітників, антипартійна теорія «націонал-більшовизму».
Попри суперечності в політичній діяльності Скрипника, незаперечні заслуги у зміцненні позицій українства оточили його ім'я ореолом борця за суверенність Української СРР, на авторитет якого посилаються й діячі українського опору останніх десятиліть.[] Тому, хоча формально у другій половині 1950-х pp. Скрипника було реабілітовано, вся його літературна спадщина лишалася далі під забороною.
Погляди
- «…Гласність потрібна ще в іншому, в тому, щоб питання, які виникають у партії, погляди, що є в партії, не були б у тайниках партійного життя, а вирощувалися б при денному світлі. Тільки на сонці, поза стінами, можуть вирости могутні рослини. А тим часом щодо цього у нас є великий недолік. Я не пам'ятаю питань, крім Бреста, що були б поставлені на партійне обговорення. У нас цілі величезні питання пройшли, а партія обговорювала їх лише після того, як вони були вже розв'язані» (М. Скрипник у виступі на засіданні організаційної секції VIII з'їзду РКП(б) 20 березня 1919 року).
Сім'я
Перша дружина Марія Миколаївна Скрипник (дівоче прізвище Межова; 1883-1968) була більшовичкою з дореволюційних часів, членом Красноярської організації РСДРП, де вони й познайомилися. Наприкінці 1917 — на початку 1918 рр. вона працювала секретаркою голови Ради Народних Комісарів РСФРР В. Леніна, в 1919-1920 рр. - член колегії Наркомату земельних справ та Наркомату соціального забезпечнення УСРР, потім на викладацькій роботі. Авторка спогадів про Леніна. Вони розійшлися у 1920-х роках, вона переїхала до Москви, він залишився в Харкові.
Другою дружиною була Раїса Леонідівна Хавіна (нар. 1904 р., Гомель, в певних джерелах її прізвище вказане як Петрова), значно молодша за свого чоловіка. Після смерті Скрипника її було заарештовано, але незабаром відпущено. Переїхала до Москви, де працювала інженером рецептурної комісії «Анілтресту», мешкала за адресою вул. Долгоруківська, 5. У 1938 р. її знов заарештовано і страчено 20 серпня 1938 р., а сина Миколу відправлено до дитячого будинку; він загинув на фронті під час війни.
Вшанування пам'яті
Вулиця Скрипника є у містах Харків, Золотоноша.
Нагороди
Праці
- Начерк історії пролетарської революції на Вкраїні. «Червоний шлях» №1. — Харків, 1923.
- Донбас і Україна (з історії революційної боротьби 1917-18 рр.) (1920) [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Проти бухгалтерії в національному питанні (1923) [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Ленін про Україну (1924) [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Промова на червневому пленумі ЦК КП(б)У 2-6 червня 1926 р. [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Ленін як учений (1928) [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Есперантизація чи українізація (1930) [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Статті й промови з національного питання. — Мюнхен: Сучасність, 1974. — 270 с. [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Солдатенко В. Ф. Скрипник Микола Олексійович [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 618. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Кармазіна Марія «Феномен Миколи Скрипника через окуляр сьогодення» [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Єфіменко Геннадій «„Український націоналізм“ — головна небезпека для Кремля у 1933 році або справжня мета приїзду Постишева в Україну»
- Здоров Андрій. Як агент Леніна став «українським націоналістом» [ 27 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Бабко Ю.В., Білокобильський І.О. Микола Олексійович Скрипник. - К.: Політвидав України, 1967. - 202 с.;
- Мацевич А. Ф. Микола Скрипник: біографічна повість. - К.: Молодь, 1990. - 215 с.
- Майстренко І. Сторінки з історії Ком. партії України, чч. 1. 2. Мюнхен 1967 — 1969;
- Кошелівець І. Микола Скрипник. — Мюнхен: Сучасність, 1972. — 343 с.
- Скрипник М. Статті й промови з національного питання. — Мюнхен: Сучасність, 1974. — 270 с.
- Солдатенко В. Ф. Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника. - К.: Пошук.-вид. агентство "Книга пам'яті україни", 2002. - 352 с.
- Солдатенко В.Ф. Высокое стремление: судьба Николая Скрыпника. - М.: АНО "Политическая энциклопедия", 2018. - 660 с.
Література
- В. Ф. Солдатенко. Скрипник Микола Олексійович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- В. Солдатенко. Скрипник Микола Олексійович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.668
- Скрипник М. Статті й промови. Т. 5 : Література й мистецтво / Микола Скрипник ; Укр. ін-т марксизму-ленінізму, Каф. нац. питання. — Харків : Держвидав України, 19–?. – 296 с. [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Коротка історія „Українського правопису“ [ 2 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Культура українського слова. Збірник І. Харків–Київ, 1931. С. 93–112
- Стаття «Націонал-більшовизм [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]» в Енциклопедії історії України
- Олена, текст:; ЦДКФФА, фото: (2 липня 2013). "Ховати товариша Скрипника без поваги, що звичайна для членів ЦК". Gazeta.ua. оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 6 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Оганесян, Ани (10 грудня 2014). «Трудно было принять другую правду» «Медуза» поговорила с жителями домов, участвующих в проекте «Последний адрес». Meduza. оригіналу за 27 січня 2023. Процитовано 13 лютого 2023. (рос.)
Посилання
- Скрипник [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Скрипник Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1766. — 1000 екз.
- Геннадій Ефіменко. Скрипник: український патріот… більшовик, інтернаціоналіст (2003) [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Марія Кармазіна. Феномен Миколи Скрипника через окуляр сьогодення. — Дзеркало тижня. — 24 січня 2003. [ 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Іван Кошелівець. Микола Скрипник. — Мюнхен: Сучасність, 1972. — 343 с. [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Скрипник Микола Олексійович (Урядовий портал: Керівники урядів Української Радянської Соціалістичної Республіки) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Skripnik Miko la Oleksi jovich Skri pnik 25 sichnya 1872 Yasinuvata Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 7 lipnya 1933 Harkiv Ukrayinska SRR SRSR ukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyach golova Narodnogo sekretariatu pershogo ukrayinskogo radyanskogo uryadu odin iz organizatoriv KP b U Borovsya za vstanovlennya radyanskoyi vladi v Ukrayini Ocholyuvav Narodnij komisariat osviti USRR pracyuvav zastupnikom golovi Radi narodnih komisariv USRR Buv aktivnim providnikom ukrayinizaciyi Ukrayinskoyi SRR Chlen VCVK VUCVK CVK SRSR golova Radi Nacionalnostej CVK SRSR z 1927 roku Dijsnij chlen Akademiyi nauk Ukrayinskoyi SRR z 29 chervnya 1929 akademik Akademiyi nauk Biloruskoyi SRR z 1928 Pokinchiv zhittya samogubstvom Mikola Oleksijovich SkripnikMikola Oleksijovich SkripnikMikola SkripnikGolova Narodnogo sekretariatu USRR19186 j Narodnij komisar yusticiyi USRR1922 1927PoperednikVyetoshkin Mihajlo KuzmichNastupnikPorajko Vasil IvanovichNarkom vnutrishnih sprav USRR1921 1922Narodivsya25 sichnya 1872 1872 01 25 Yasinuvata Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 lipnya 1933 1933 07 07 61 rik Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPohovanijHarkivVidomij yakdiplomat derzhavnij diyachGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institutPolitichna partiyaKP b UProfesiyaukrayinskij radyanskij partijnij i derzhavnij diyachNagorodi Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Kandidat u chleni CK KP b U v lipni 1918 berezni 1919 roku Chlen Kontrolnoyi komisiyi KP b U v listopadi 1920 grudni 1921 roku Chlen CK KP b U v grudni 1921 lipni 1933 roku Kandidat u chleni Politbyuro CK KP b U 10 kvitnya 1923 6 grudnya 1925 roku Chlen Politbyuro CK KP b U 12 grudnya 1925 7 lipnya 1933 roku Kandidat u chleni CK RSDRP b u serpni 1917 berezni 1918 roku Kandidat u chleni CK VKP b u kvitni 1923 grudni 1927 roku Chlen CK VKP b u grudni 1927 lipni 1933 roku ZhittyepisNarodivsya u slobodi Yasinuvata Bahmutskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini misto v Doneckij oblasti v rodini sluzhbovcya zaliznichnika Batko pracyuvav telegrafistom pomichnikom nachalnika zaliznichnoyi stanciyi mati akusherkoyu v zemskij likarni Pochatkovu osvitu zdobuv u Barvinkivskij dvoklasnij silskij shkoli Izyumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Dali navchavsya v Izyumskomu realnomu uchilishi z yakogo buv viklyuchenij za revolyucijnu diyalnist propaganda sered selyan Na cej chas pripadaye jogo znajomstvo z ukrayinskoyu istoriyeyu ta literaturoyu zokrema z tvorami Tarasa Shevchenka ta Pantelejmona Kulisha Z 1897 roku nalezhav do marksistskogo social demokratichnogo ruhu Chlen RSDRP z 1898 roku Sluzhiv u Katerinoslavskij Novgorodskij Harkivskij guberniyah ta v misti Kursku U 1900 roci sklav u Kursku eksternom ispit za realne uchilishe i vstupiv do Tehnologichnogo Institutu v Sankt Peterburzi de stav chlenom ukrayinskoyi gromadi ale skoro vid neyi vidijshov i pristav do Peterburzkogo komitetu social demokratichnoyi organizaciyi Rabochee znamya Zaareshtovanij upershe v berezni 1901 roku v Sankt Peterburzi vislanij do mista Katerinoslava U 1901 roci viklyuchenij z institutu Skripnik ne zakinchiv navchannya stav profesijnim revolyucionerom Na pochatku 1902 roku zaareshtovanij i vislanij na 5 rokiv do Yakutskoyi oblasti Dorogoyu vtik i perejshov na nelegalne stanovishe Pracyuvav social demokratichnim organizatorom i propagandistom u Caricini 1902 Saratovi 1902 1903 Samari ta Yekaterinburzi 1903 Odesi 1903 1904 i Katerinoslavi 1904 zvidki buv vislanij na 5 rokiv v Kemskij okrug Arhangelskoyi guberniyi Dorogoyu vtik i pereyihav do Odesi Obranij delegatom III go Londonskogo z yizdu RSDRP Vikoristovuvav partijni psevdonimi Glasson Peterburzhec Valer yan G Yermolayev Shur Shenskij Buv agentom Iskry U 1905 roci partijnij organizator Nevskogo rajonu Sankt Peterburga potim sekretar Peterburzkogo komitetu RSDRP U zhovtni 1905 roku chlen Rizkogo komitetu RSDRP Naprikinci grudnya 1905 roku pereyihav do Yaroslavlya de buv zaareshtovanij i zaslanij na 5 rokiv u Turuhanskij kraj Pid chas etapu vtik u misti Krasnoyarsku de proviv viborchu kampaniyu RSDRP do Drugoyi Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi Zaareshtovanij i vidpravlenij v Turuhansk zvidki nezabarom utik podolavshi 1 200 verst chovnom i pishki Zagalom na rahunku Skripnika 17 areshtiv 7 zaslan 6 vtech smertnij virok U zhovtni 1907 roku priyihav do Sankt Peterburga de prodovzhiv nelegalnu partijnu robotu U 1908 roci partijnij organizator Nevskogo rajonu Sankt Peterburga Vlitku 1908 roku na pivtora misyacya viyizhdzhav do Zhenevi v Shvejcariyi Pislya povernennya pracyuvav partijnim organizatorom chlenom Centralnogo byuro profspilok u Moskvi Zaareshtovanij i tri misyaci proviv u moskovskij v yaznici Pislya zvilnennya pracyuvav organizatorom rajonu sekretarem Moskovskogo komitetu RSDRP b perebuvav z agitacijnoyu poyizdkoyu na Urali Naprikinci 1908 roku zaareshtovanij v Sankt Peterburzi vislanij na 5 rokiv u Vilyujskij okrug Yakutskoyi oblasti Povernuvsya iz zaslannya naprikinci 1913 roku Z 1913 roku redaktor partijnogo zhurnalu Voprosy strahovaniya ta kerivnik Robitnichoyi strahovoyi grupi v Sankt Peterburzi Z grudnya 1913 do 1914 roku vhodiv do skladu redakcijnoyi kolegiyi gazeti Pravda U lipni 1914 roku vkotre zaareshtovanij zasudzhenij do administrativnogo zaslannya v misto Morshansk Tambovskoyi guberniyi Pracyuvav rahivnikom pomichnikom buhgaltera v banku Morshanska U berezni 1917 roku amnistovanij Timchasovim uryadom pereyihav do Petrograda Z chervnya 1917 roku sekretar ta golova Centralnoyi Radi fabrichno zavodskih komitetiv u Petrogradi U listopadi 1917 roku chlen golovnogo shtabu zhovtnevoyi revolyuciyi Petrogradskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu a takozh chlen komisiyi z organizaciyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva Rosijskoyi RFSR U grudni 1917 roku na bilshovickomu z yizdi rad u Harkovi Skripnika zaochno obrano chlenom pershogo radyanskogo uryadu v Ukrayini t zv Narodnogo Sekretariatu narodnim sekretarem praci Z lyutogo do bereznya 1918 roku narodnij sekretar torgivli j promislovosti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rad Z 8 bereznya do 18 kvitnya 1918 roku narodnij sekretar u zakordonnih spravah radyanskoyi UNR Odnochasno z 4 bereznya do 18 kvitnya 1918 roku golova Narodnogo sekretariatu Uryadu radyanskoyi sovitskoyi UNR Radyanskij ukrayinskij uryad pid natiskom nimeckih vijsk opinivsya v Katerinoslavi a piznishe v Taganrozi de j perestav isnuvati 17 19 bereznya 1918 r proviv u Katerinoslavi II Vseukrayinskij z yizd Rad yakij progolosiv nezalezhnist radyanskoyi Ukrayini 18 kvitnya 1918 roku Skripnik obranij chlenom Vseukrayinskogo byuro dlya kerivnictva povstanskoyu borotboyu proti nimeckih okupantiv Na t zv Taganrozkij naradi 19 20 kvitnya 1918 roku Skripnika obrano sekretarem Organizacijnogo byuro iz provedennya I go z yizdu CK KP b U na pershomu z yizdi yakoyi sho vidbuvsya v Moskvi 5 12 lipnya 1918 vin vistupav golovnim dopovidachem Ale pislya z yizdu buv usunenij vid kerivnictva KP b U i zalishenij u Moskvi U lipni 1918 sichni 1919 roku chlen kolegiyi Vserosijskoyi ChK zaviduvach viddilu dlya borotbi z kontrrevolyuciyeyu VChK pri RNK RRFSR nachalnik Sekretno politichnogo viddilu VChK pri RNK RRFSR Z sichnya do travnya 1919 roku narodnij komisar derzhavnogo kontrolyu i golova Verhovnoyi socialistichnoyi inspekciyi Ukrayinskoyi SRR Buv osoblivoupovnovazhenim Radi oboroni iz borotbi z povstanskim ruhom keruvav pridushennyam povstannya otamana Zelenogo U 1919 1920 rokah nachalnik politichnogo viddilu Gomelskogo ukriplenogo rajonu RSChA nachalnik osoblivogo viddilu VChK Pivdenno Shidnogo frontu nachalnik osoblivogo viddilu VChK Kavkazkogo frontu U kvitni 1920 lipni 1921 roku narodnij komisar robitnicho selyanskoyi inspekciyi Ukrayinskoyi SRR 19 lipnya 1921 lyutij 1922 roku narodnij komisar vnutrishnih sprav Ukrayinskoyi SRR Odnochasno v sichni ta lipni serpni 1922 roku vikonuvav obov yazki zastupnika golovi Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR U kvitni 1922 kvitni 1927 roku narodnij komisar yusticiyi Ukrayinskoyi SRR Odnochasno z sichnya 1923 do kvitnya 1927 roku prokuror generalnij prokuror Ukrayinskoyi SRR Z 7 bereznya 1927 roku do 28 lyutogo 1933 roku narodnij komisar osviti USRR Z 28 lyutogo do 7 lipnya 1933 roku golova Derzhavnoyi planovoyi komisiyi Derzhplanu pri RNK Ukrayinskoyi RSR i zastupnik golovi Radi narodnih komisariv Ukrayinskoyi SRR Kerivni diyachi KP b U pid chas ukrayinsko bilshovickoyi vijni Zliva napravo Oleksandr Hmelnickij Mojsej Ruhimovich Mojsej Granovskij Volodimir Yudovskij Kliment Voroshilov Volodimir Mesheryakov Mikola Podvojskij Anzhelika Balabanova Hristiyan Rakovskij Mikola Skripnik Volodimir Zatonskij Brav aktivnu uchast v organizaciyi Kominternu v yakomu ocholyuvav delegaciyu KP b U i buv chlenom vikonavchogo komitetu Komunistichnogo Internacionalu z 1 veresnya 1928 do 7 lipnya 1933 roku Krim togo Skripnik ocholyuvav Vseukrayinsku komisiyu z istoriyi Zhovtnevoyi revolyuciyi i KP b U Istpart buv direktorom Vseukrayinskoyi asociaciyi marksistsko leninskih institutiv VUAMLIN golovoyu Ukrayinskogo tovaristva istorikiv marksistiv z 1928 r nachalnikom Golovnogo arhivnogo upravlinnya pri Narkomati osviti USRR golovnim redaktorom Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi ocholyuvav Centralnu radu zahistu ditej Ukrayinsku komisiyu shodo obliku ta rozpodilu ustanov i osib sho evakuyuyutsya Evakkom 29 chervnya 1929 roku obranij dijsnim chlenom Akademiyi nauk Ukrayinskoyi SRR Do revolyuciyi 1917 roku ishov cilkovito v techiyi rosijskogo bilshovizmu i z ukrayinskim vizvolnim ruhom zustrivsya shojno pribuvshi z doruchennya Lenina do Ukrayini Rozumiyuchi vagu nacionalnogo pitannya vin odnache yak poslidovnij leninec ponad use staviv ideyu svitovoyi proletarskoyi revolyuciyi yaka na jogo dumku mala prinesti spravedlive rozv yazannya vsih socialno politichnih pitan u tomu chisli j nacionalnih Ale v praktichnij diyalnosti Skripnik narazivsya na vorozhe stavlennya chuzhineckoyi za nacionalnim skladom osoblivo v yiyi kerivnictvi KP b U do vsogo ukrayinskogo traktovanogo neyu yak kontrrevolyucijne i poviv borotbu proti nigilizmu lyuksemburgiyanstva v nacionalnomu pitanni zokrema proti todishnih kerivnikiv KP b U E Kviringa i D Lebedya avtora teoriyi borotbi dvoh kultur Po usunenni yih z Ukrayinskoyi SRR Skripnik stav iniciatorom zaprovadzhennya ukrayinizaciyi Osoblivo veliku diyalnist u cij dilyanci vin rozgornuv stavshi narodnim komisarom osviti yakomu todi pidlyagali vsi galuzi kulturnogo budivnictva Pid jogo kerivnictvom bula zavershena ukrayinizaciya presi pochatkovogo i serednogo shkilnictva znachnoyu miroyu ukrayinizovane vikladannya u vishij shkoli Krim togo Skripnik sklikav 1927 roku vseukrayinsku z uchastyu vchenih i z poza USRR pravopisnu konferenciyu vnaslidok yakoyi buv opracovanij t zv skripnikivskij pravopis zatverdzhenij 1928 roku yakij usuvav rusifikacijni vplivi z ukrayinskoyi movi Skripnik golosuye pid chas P yatnadcyatogo z yizdu Vsesoyuznoyi komunistichnoyi partiyi bilshovikiv 1927 Politichna poziciya Skripnika v derzhavnomu budivnictvi USRR bula superechliva i neminuche musila zakinchitisya jogo porazkoyu Yak poslidovnij bilshovik leninec vin buv dogmatikom neprimirennim do vorogiv radyanskoyi vladi u tomu chisli j do ukrayinskogo nacionalizmu veduchi borotbu proti yakogo spriyav vinishennyu znachnoyi chastini staroyi ukrayinskoyi inteligenciyi a piznishe j nacionalnoyi opoziciyi v KP b U shumskizm hvilovizm Zokrema buv odnim z iniciatoriv samolikvidaciyi UKP na z yizdi Kominternu Z drugogo boku viznayuchi za tiyeyu zh leninskoyu shemoyu golovnoyu nebezpekoyu velikoderzhavnij rosijskij shovinizm Skripnik she neshadnishe borovsya j proti nogo postijno pidkreslyuvav samostijnist ukrayinskoyi kulturi i nezalezhnist yiyi vid rosijskoyi Vihodyachi z konechnosti derzhavnogo ob yednannya vsih ukrayinskih zemel vin bagato uvagi pridilyav pitannyam zhittya ukrayinciv poza USRR j ohoche gurtuvav kolo sebe nacionalno svidomi kadri sho pohodili z zahidnoukrayinskih zemel osoblivo z Galichini Z cih samih pozicij Skripnik vistupav u 1918 roci proti vidrivu vid Ukrayini tak zvanoyi Donecko Krivorizkoyi respubliki i domagavsya priyednannya do USRR sumizhnih z neyu etnografichnih ukrayinskih zemel Kurshina Voronizhchina zokrema zorganizuvav u Rosiyi 500 ukrayinskih shkil i 2 vuzi a takozh ukrayinizaciyu viddalenih ukrayinskih masiviv na Dalekomu Shodi v Serednij Aziyi tosho Buvshi aktivnim publicistom Skripnik zalishiv u vsih cih pitannyah veliku kilkist broshur statej i promov drukovanih u presi i pochasti zibranih u nezakinchenomu vidanni jogo tvoriv Statti j promovi t I 1930 t II ch 1 1929 i ch 2 1931 t IV ch 1 1929 t V 1930 U kinci zhovtnya 1932 priznachenij vidpovidalnim za vikonannya hlibozagotivel v Dnipropetrovskij oblasti Taka diyalnist Skripnika superechila centralizacijnim planam Moskvi i P Postishev pribuvshi v sichni 1933 r za doruchennyam J Stalina v Ukrayinsku SRR vsi trudnoshi j zrivi zdijsnyuvanoyi todi industrializaciyi i kolektivizaciyi pripisuvav kontrrevolyucijnij diyalnosti ukrayinskih nacionalistiv sho gurtuvalisya navkolo Skripnika i prikrivalisya jogo avtoritetom Skripnika piddali gostrij kritici j zvilnili vid kerivnictva narodnim komisariatom osviti Mozhlivo tomu ne mayuchi inshogo vihodu Skripnik zapobig neminuchij likvidaciyi vchinivshi samogubstvo Pioner bilshovizmu v Ukrayini tov M O Skripnik razom z inshimi pionerami Svitlina z Universalnogo zhurnalu 1929 rikBudivlya Izyumskogo realnogo uchilisha v yakomu navchavsya M Skripnik Razom z tim 8 lipnya na pohoronah u promovi G Petrovskij nazvav Skripnika zasnovnikom komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Ukrayini kotrij stav zhertvoyu znahabnilogo klasovogo voroga Vistupili V Zatonskij K Suhomlin yaki viznali samogubstvo Skripnika chornoyu plyamoyu sho yiyi ne zmozhe zmiti jogo slavne minule A vzhe 12 lipnya zadlya ochornennya imeni pomerlogo sekretar CK KP b U M Popov na zborah partaktivu m Kiyeva viznachiv osnovni antileninski pomilki M Skripnika nadannya prioritetnogo znachennya nacionalnomu pitannyu zoseredzhennya lishe na borotbi z velikoderzhavnim shovinizmom prinizhennya roli Lenina i Stalina z teoriyi nacionalnogo pitannya obgruntuvannya primusovoyi ukrayinizaciyi v shkoli vidmezhuvannya ukrayinskoyi radyanskoyi kulturi vid kulturi rosijskih robitnikiv antipartijna teoriya nacional bilshovizmu Pam yatnik byust M O Skripniku u Harkovi Popri superechnosti v politichnij diyalnosti Skripnika nezaperechni zaslugi u zmicnenni pozicij ukrayinstva otochili jogo im ya oreolom borcya za suverennist Ukrayinskoyi SRR na avtoritet yakogo posilayutsya j diyachi ukrayinskogo oporu ostannih desyatilit hto same Tomu hocha formalno u drugij polovini 1950 h pp Skripnika bulo reabilitovano vsya jogo literaturna spadshina lishalasya dali pid zaboronoyu Poglyadi Glasnist potribna she v inshomu v tomu shob pitannya yaki vinikayut u partiyi poglyadi sho ye v partiyi ne buli b u tajnikah partijnogo zhittya a viroshuvalisya b pri dennomu svitli Tilki na sonci poza stinami mozhut virosti mogutni roslini A tim chasom shodo cogo u nas ye velikij nedolik Ya ne pam yatayu pitan krim Bresta sho buli b postavleni na partijne obgovorennya U nas cili velichezni pitannya projshli a partiya obgovoryuvala yih lishe pislya togo yak voni buli vzhe rozv yazani M Skripnik u vistupi na zasidanni organizacijnoyi sekciyi VIII z yizdu RKP b 20 bereznya 1919 roku Sim yaPersha druzhina Mariya Mikolayivna Skripnik divoche prizvishe Mezhova 1883 1968 bula bilshovichkoyu z dorevolyucijnih chasiv chlenom Krasnoyarskoyi organizaciyi RSDRP de voni j poznajomilisya Naprikinci 1917 na pochatku 1918 rr vona pracyuvala sekretarkoyu golovi Radi Narodnih Komisariv RSFRR V Lenina v 1919 1920 rr chlen kolegiyi Narkomatu zemelnih sprav ta Narkomatu socialnogo zabezpechnennya USRR potim na vikladackij roboti Avtorka spogadiv pro Lenina Voni rozijshlisya u 1920 h rokah vona pereyihala do Moskvi vin zalishivsya v Harkovi Drugoyu druzhinoyu bula Rayisa Leonidivna Havina nar 1904 r Gomel v pevnih dzherelah yiyi prizvishe vkazane yak Petrova znachno molodsha za svogo cholovika Pislya smerti Skripnika yiyi bulo zaareshtovano ale nezabarom vidpusheno Pereyihala do Moskvi de pracyuvala inzhenerom recepturnoyi komisiyi Aniltrestu meshkala za adresoyu vul Dolgorukivska 5 U 1938 r yiyi znov zaareshtovano i stracheno 20 serpnya 1938 r a sina Mikolu vidpravleno do dityachogo budinku vin zaginuv na fronti pid chas vijni Vshanuvannya pam yatiVulicya Skripnika ye u mistah Harkiv Zolotonosha Nagorodiorden Chervonogo Prapora orden Trudovogo Chervonogo Prapora USRRPraciNacherk istoriyi proletarskoyi revolyuciyi na Vkrayini Chervonij shlyah 1 Harkiv 1923 Donbas i Ukrayina z istoriyi revolyucijnoyi borotbi 1917 18 rr 1920 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Proti buhgalteriyi v nacionalnomu pitanni 1923 18 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lenin pro Ukrayinu 1924 11 lipnya 2020 u Wayback Machine Promova na chervnevomu plenumi CK KP b U 2 6 chervnya 1926 r 18 lyutogo 2015 u Wayback Machine Lenin yak uchenij 1928 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Esperantizaciya chi ukrayinizaciya 1930 13 lyutogo 2015 u Wayback Machine Statti j promovi z nacionalnogo pitannya Myunhen Suchasnist 1974 270 s 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine DzherelaSoldatenko V F Skripnik Mikola Oleksijovich 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 618 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Karmazina Mariya Fenomen Mikoli Skripnika cherez okulyar sogodennya 5 grudnya 2019 u Wayback Machine Yefimenko Gennadij Ukrayinskij nacionalizm golovna nebezpeka dlya Kremlya u 1933 roci abo spravzhnya meta priyizdu Postisheva v Ukrayinu Zdorov Andrij Yak agent Lenina stav ukrayinskim nacionalistom 27 sichnya 2022 u Wayback Machine Babko Yu V Bilokobilskij I O Mikola Oleksijovich Skripnik K Politvidav Ukrayini 1967 202 s Macevich A F Mikola Skripnik biografichna povist K Molod 1990 215 s Majstrenko I Storinki z istoriyi Kom partiyi Ukrayini chch 1 2 Myunhen 1967 1969 Koshelivec I Mikola Skripnik Myunhen Suchasnist 1972 343 s Skripnik M Statti j promovi z nacionalnogo pitannya Myunhen Suchasnist 1974 270 s Soldatenko V F Nezlamnij Zhittya i smert Mikoli Skripnika K Poshuk vid agentstvo Kniga pam yati ukrayini 2002 352 s Soldatenko V F Vysokoe stremlenie sudba Nikolaya Skrypnika M ANO Politicheskaya enciklopediya 2018 660 s LiteraturaV F Soldatenko Skripnik Mikola Oleksijovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 V Soldatenko Skripnik Mikola Oleksijovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 668 ISBN 978 966 611 818 2 Skripnik M Statti j promovi T 5 Literatura j mistectvo Mikola Skripnik Ukr in t marksizmu leninizmu Kaf nac pitannya Harkiv Derzhvidav Ukrayini 19 296 s 18 veresnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiKorotka istoriya Ukrayinskogo pravopisu 2 listopada 2020 u Wayback Machine Kultura ukrayinskogo slova Zbirnik I Harkiv Kiyiv 1931 S 93 112 Stattya Nacional bilshovizm 24 grudnya 2013 u Wayback Machine v Enciklopediyi istoriyi Ukrayini Olena tekst CDKFFA foto 2 lipnya 2013 Hovati tovarisha Skripnika bez povagi sho zvichajna dlya chleniv CK Gazeta ua originalu za 18 kvitnya 2022 Procitovano 13 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 6 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Oganesyan Ani 10 grudnya 2014 Trudno bylo prinyat druguyu pravdu Meduza pogovorila s zhitelyami domov uchastvuyushih v proekte Poslednij adres Meduza originalu za 27 sichnya 2023 Procitovano 13 lyutogo 2023 ros PosilannyaSkripnik 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Skripnik Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1766 1000 ekz Gennadij Efimenko Skripnik ukrayinskij patriot bilshovik internacionalist 2003 13 lyutogo 2015 u Wayback Machine Mariya Karmazina Fenomen Mikoli Skripnika cherez okulyar sogodennya Dzerkalo tizhnya 24 sichnya 2003 18 lyutogo 2015 u Wayback Machine Ivan Koshelivec Mikola Skripnik Myunhen Suchasnist 1972 343 s 23 lyutogo 2016 u Wayback Machine Skripnik Mikola Oleksijovich Uryadovij portal Kerivniki uryadiv Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki 3 bereznya 2016 u Wayback Machine