У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Скоморохи Скоморо хи село в Україні у Золотопотіцькій селищ

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Скоморохи.

Скоморо́хи — село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване над р. Стрипою, за 18 км від Бучача і найближчої залізничної станції Бучач. Населення 1199 осіб (2007).

село Скоморохи
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Золотопотіцька селищна громада
Облікова картка	Скоморохи
Основні дані
Населення	1 199
Територія	2.782 км²
Густота населення	416.97 осіб/км²
Поштовий індекс	48462
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	48°55′25″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 48.92361° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 48.92361; 25.38111Координати: 48°55′25″ пн. ш. 25°22′52″ сх. д. / 48.92361° пн. ш. 25.38111° сх. д. / 48.92361; 25.38111
Водойми	р. Стрипа
Найближча залізнична станція	Бучач


Місцева влада
Адреса ради	48461, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Золотий Потік, вул. Данила Галицького, буд 124
Карта
Скоморохи
Скоморохи
Мапа

Скоморохи у Вікісховищі

До 2015 року було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Перша писемна згадка — 1439 року.

З 1599 року, після проведеного з братами поділу родинних маєтностей село стало власністю шляхтича Стефана Потоцького (бл.1568—1631, наймолодший син стражника польного коронного Миколая Потоцького і його дружини Анни Черменської (Czermieńska), брат Яна, Якуба, Анджея Потоцьких).

С. Потоцький разом з дружиною Марією Амалією Могилянкою, двоюрідною сестрою православного Митрополита Київського Петра Могили, стали фундаторами побудови церкви святого Миколая в Бучачі. У ХІХ ст. власником маєтку в селі був Антоній Симфорій Антоневич-Болоз (пол. Antoni Symforiusz Antoniewicz Bołoz, 1812—1881), чинний член Бучацько-чортківського-заліщицького відділу Галицького господарського товариства (Galicyjskie Towarzystwo Gospodarskie) у Львові, батько Яна Антоневича-Болоза, польського історика, мистецтвознавця вірменського походження.

1914 року в селі діяла однокласна етатова хлоп'яча школа з українською мовою навчання.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар» та інші, кооператива.

У 1940 році розпочали будівництво ГЕС на річці Стрипі біля села, яке завершили вже після Другої світової війни. Електроенергія подавалася, зокрема, й до тодішнього районного центру — Золотого Потоку.

1947 року після арешту отця Івана Галібея нібито за шлюб підпільникам (завезли до Чортківської тюрми) громада села написала реляцію-просьбу звільнити пароха.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610187, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 800 виборців, явка 70,13%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 33,93%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 12,57%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Голос» — по 12,21%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 59,37%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 14,47%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 5,94%.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І—ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, аптека, відділення зв'язку, туристично-оздоровчий комплекс , та оздоровчий табір , торгові заклади.

Релігія

Наприкінці XIX ст. село було центром греко-католицьої парафії, яка входила до складу Бучацького деканату. 1883 року в селі збудували муровану церкву святого Миколая, в якій свого часу були метрики від 1785 року.

Нині в Скоморохах є церква святого великомученика Димитрія (1887, кам'яна, перебудована 1938).

Пам'ятні знаки

пам'ятний хрест на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 року;
символічна могила зі статуєю («фіґурою») Божої Матері (1995);
два хрести на місці поховань німецьких та угорських солдатів (1944).

Пам'ятки природи

Геологічні пам'ятки природи місцевого значення Скелі семи джерел та Рівна скеля
Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — Скелі семи джерел.

Персоналії

Народилися

інженер, громадський діяч Роман Галібей
громадсько-політичний (ОУН, псевдо «Вороний»), культурний діяч, режисер (один з творців фільму «Жорстокі світанки», Канада) Іван Красножоний.
польський історик, мистецтвознавець, громадсько-політичний діяч Ян Антоневич-Болоз (разом з Антоніною Антоневич-Болоз були власниками маєтку в селі наприкінці XIX ст.).

Проживали, працювали

отець Іван Галібей — парох УГКЦ, громадський діяч
Михайло Кучер (нар. 18 березня 1955, с. Жнибороди) — український лікар, фармацевт. Кандидат фармацевтичних наук (1985). Провізор-аналітик вищої категорії (2002).

Померли

Антоній Антоневич-Болоз (28 листопада 1881).

Зауваги

у книзі Ярослава Стоцького помилково названо його брацлавським воєводою → Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — .

Галерея

Церква Святого Великомученика Димитрія
Дзвіниця церкви Святого Димитрія
Клуб
Символічна могила Борцям за волю України з “фіґурою” Божої Матері]]
Автобусна зупинка
Капличка на околиці села
Річка Стрипа біля села

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Мельничук Б., Феськів І. Скоморохи… — С. 279.
Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 16. — . (пол.)
Lipski A. Potocki Stefan h. Pilawa (ok. 1568—1631) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 175. (пол.)
Barącz S. [[https://web.archive.org/web/20200604042008/https://polona.pl/item/pamiatki-buczackie,NTY0ODIw/68/#item Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.] Pamiątki buczackie]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 132. (пол.)
83. Albina Antoniewicz Bołoz. (пол.)
Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów : galicyjska drukarnia rządowa, 1870. — S. 574. (пол.)
Jan Deodat Bołoz-Antoniewicz (ID: psb.365.1) [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
d'Abancourt H. Antoniewicz Jan Bołoz (1858—1922) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach , 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 137—139 (Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ). (пол.)
Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1914. — Lwów, 1914. — S. 700. (пол.)
Szematyzm… na rok 1914… — S. 728.
Феськів М. І запалила Стрипа світло у сільських оселях // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 189—190. — .
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Skomorochy 3.) S., wś, pow. buczacki… — S. 693.
Гаврильцьо І. Галібей Роман Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 333. — .
Мельничук Б. Красножоний Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 219. — .
Василечко М. Кучер Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 333. — .

Джерела

Мельничук Б., Уніят В., Феськів І. Скоморохи // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 648—650. — .
Мельничук Б., Феськів І. Скоморохи // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 279. — .
Skomorochy 3.) S., wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 692. (пол.) — S. 692–693. (пол.)

Посилання

Скоморохи [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля».
Денис М., Марків М. Сторінки історії розповідають. Скоморохи [ 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Історія Бучаччини. — 2010. — 23 лютого.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[5] у книзі Ярослава Стоцького помилково названо його брацлавським воєводою → Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 39. — .

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[Мельничук_Феськів_279-2] Мельничук Б., Феськів І. Скоморохи… — С. 279.

[3] Skrzypecki Т. Н. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 16. — . (пол.)

[4] Lipski A. Potocki Stefan h. Pilawa (ok. 1568—1631) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 175. (пол.)

[6] Barącz S. [[https://web.archive.org/web/20200604042008/https://polona.pl/item/pamiatki-buczackie,NTY0ODIw/68/#item Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.] Pamiątki buczackie]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 132. (пол.)

[7] 83. Albina Antoniewicz Bołoz. (пол.)

[8] Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1870. — Lwów : galicyjska drukarnia rządowa, 1870. — S. 574. (пол.)

[Jan_Deodat_1-9] Jan Deodat Bołoz-Antoniewicz (ID: psb.365.1) [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)

[10] d'Abancourt H. Antoniewicz Jan Bołoz (1858—1922) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach , 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 137—139 (Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ). (пол.)

[11] Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1914. — Lwów, 1914. — S. 700. (пол.)

[12] Szematyzm… na rok 1914… — S. 728.

[13] Феськів М. І запалила Стрипа світло у сільських оселях // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 189—190. — .

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-14] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№166,_Тернопільська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-15] . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

[Skom_693-16] Skomorochy 3.) S., wś, pow. buczacki… — S. 693.

[17] Гаврильцьо І. Галібей Роман Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 333. — .

[18] Мельничук Б. Красножоний Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 219. — .

[19] Василечко М. Кучер Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 333. — .