Сколо бів село в Україні у Житомирському районі Житомирської області Входить до складу Хорошівської селищної громади Нас

Сколо́бів — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 496 осіб. Колишній центр Сколобівської сільської ради.

село Сколобів
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Хорошівська селищна громада
Основні дані
Засноване	1650
Населення	659
Площа	2,248 км²
Густота населення	293,15 осіб/км²
Поштовий індекс	12144
Телефонний код	+380 4145
Географічні дані
Географічні координати	50°30′42″ пн. ш. 28°21′20″ сх. д. / 50.51167° пн. ш. 28.35556° сх. д. / 50.51167; 28.35556Координати: 50°30′42″ пн. ш. 28°21′20″ сх. д. / 50.51167° пн. ш. 28.35556° сх. д. / 50.51167; 28.35556
Водойми	р. Ірша
Найближча залізнична станція	Нова Борова
Відстань до залізничної станції	31 км


Місцева влада
Адреса ради	12144, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с.Сколобів
Карта
Сколобів
Сколобів
Мапа

Сколобів у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Сколобів.

Географія

Географічні координати: 50°30' пн. ш. 28°21' сх. д. Часовий пояс — . Загальна площа села — 2,3 км².

Сколобів розташований в межах природно-географічного краю Полісся і за 13 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 31 км. На східній околиці села протікає річка Ірша.

Назва

Назву Сколобів виводять від праслов'янського *(s)kel- ‘гнути, згинати’:

«Sklabiná — назва річки в бас. Іпля. Гідронім пов'язують з однойменною назвою прилеглої місцевості, яка нам видається цікавою з погляду етимології. Морфемна структура топоніма Sklabiná дає підстави виокремити основу Sklab-, оформлену суф. -ina. Фонетична будова основи Sklab- однозначно вказує на її неповноголосність, що дозволяє прівнювати форму Sklab- із спорідненими Сколоб-, Skłob-, представленими в слов'янському ареалі. Пор., наприклад: укр. Сколобáн — назва пот. в бас. Стрию < псл. *skolbanъ, рос. пот. Скулябный Овраг (бас. Дону) < *Сколобный < *Skolba / *Skolbъ < *skolba / *skolbъ, пол. Skłoba — гідронім у бас. Одеру. Доонімну семантику основ Сколоб-, Sklab-, Skłob- дослідники відновлюють у колі лексики словотвірного гнізда псл. *(s)kel- ‘гнути, згинати’, пояснюючи їх як форми з рухомим s-, свідченням чого гідроніми з аналогічною структурою без рухомого s-, наприклад: пол. Kłobia, Kłobka. Пор. також реалізацію цієї основи в інших топонімних класах — ойконім Сколобов у колишній Житомирській губ. < антропоніма *Сколоб-. Щодо апелятивної підтримки пор., наприклад, укр. сколобити ‘мучити’ з очевидною вторинною семантикою, що підтверджує, зокрема, рос. діал. скóлобить ‘стиснути в грудку’, пор. також форми без s-mobile зі спорідненою семантикою: рос. діал. кóлоб ‘невеликий круглий хліб’, ‘пухлина’, похідне *колобака ‘пиріг’ тощо. Наведені онімні факти, засвідчені в різних слов'янських ареалах, нечисленні апелятиви з почасти нівельованою первинною семантикою, реконструйовані праформи *skolba / *skolbъ дають підстави відновити архетип *skolbina з імовірною семантикою *‘місцевість з відповідною конфігурацією рельєфу’.»

Села з подібною назвою існують в Гродненському районі в Білорусі — Сколобове (біл. Сколабава), та в Мазовецькому воєводстві в Польщі — Склоби (пол. Skłoby), що відрізняється від повноголосого українського варіанту.

Історія

Село Сколобів згадане в 1650 році і належить тоді Янові Крентовському.

На мапі 1911—1912 років населений пункт позначений як поселення з 340 дворами.

У 1932–1933 роках Сколобів постраждав від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 20 осіб.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 659 осіб, з них 99,24 % зазначили рідною українську мову, 0,46 % — російську, а 0,3 % — молдовську.

Пам'ятки

Поблизу Давидівки та Сколобова виявлено поховання доби міді.

Освіта

Загальноосвітні навчальні заклади:

Сколобівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Сколобівський ДНЗ (вул. Кутузова, 9)

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
С. Вербич. (PDF) (Українська.) . с. 213. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2022.
Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Жтомирська область, 2008, с. 350-351.
. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 квітня 2015.
Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 211.
Список установ освіти^{[недоступне посилання з травня 2019]}

Джерела

Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — .

Посилання

Облікова картка^{[недоступне посилання з травня 2019]} на сайті ВРУ
Погода в селі Сколобів [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.

[2] С. Вербич. (PDF) (Українська.) . с. 213. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2022.

[3] Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[FOOTNOTEНаціональна_книга_пам'яті_жертв_Голодомору_1932-1933_років_в_Україні._Жтомирська_область2008350-351-4] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Жтомирська область, 2008, с. 350-351.

[5] . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 6 квітня 2015.

[FOOTNOTEІсторія_міст_і_сіл_Української_РСР._Житомирська_область1973211-6] Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 211.

[Список_установ_освіти-7] Список установ освіти^{[недоступне посилання з травня 2019]}