Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Скептична школа» — напрям російської історіографії 1-ї половини 19 ст., представники якого («скептики») намагалися здійснити ревізію давньої доби російської історії. Походження «С.ш.» пов'язують із М. Каченовським і його послідовниками (переважно студентами Московського університету), до яких зараховують Я. Бередникова, М. Сазонова, П. Строєва, С. Строєва та ін., хоча число прихильників «скептиків» не обмежувалося цим вузьким колом. Інколи до «скептиків» зараховують і М. Арцибашева, М. Полевого та М. Станкевича, проте нині ця думка вважається архаїчною. Щодо терміна «скептична школа» в історичній науці побутують різні означення: «критичний напрям» (В. Шевцов), «напрям» (С. Михальченко), «типовий зразок університетської історичної школи» (К. Умбрашко) та ін. У широкому сенсі устремління «скептиків» стали своєрідною реакцією на ідеалістичний поворот у західноєвропейській соціогуманітаристиці та переформатування культурного поля російської історичної науки 1830—40-х рр. «С.ш.» постала в контексті російської рецепції західноєвропейських ідей та взірців, спершу — критичних настанов у працях А.-Л. Шлецера та Й.-Ф. Еверса, а в 1820—30-х рр. — студій Б.-Г. Нібура з давньоримської історії та його критичного (історико-філологічного) методу. Відтак «скептики» намагалися провести перегляд державно-централістичних концепцій давнього періоду так званої «російської» минувшини та впровадити новий дослідницький інструментарій. Об'єктом цієї ревізії стала монументальна праця російського історіографа М. Карамзіна «Історія держави Російської», котрого уподібнювали до римського історика Тіта Лівія, який працював під протекцією імператора Октавіана Августа. Відтак розгорнулася гостра полеміка між «скептиками» й «апологетами» (прихильниками М. Карамзіна). «Скептики», наслідуючи Б.-Г.Нібура, вважали, що історія будь-якого народу має легендарний чи апокрифічний (рос. «баснословный») період, який потребує пильної та критичної перевірки. Тому представники «С.ш.» намагалися зіставити свідчення літописної традиції з відомостями іноземних джерел. Разючі відмінності у висвітленні історії Русі в російських та іноземних джерелах «скептики» пояснювали фальшуванням (М. Каченовський) або несвідомим спотворенням (С. Строєв) перших. Зокрема, такими артефактами вважалися договори Київської Русі з Візантією 10 ст., «Руська Правда», «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоревім» та ін. Водночас адепти «С.ш.» трималися думки, що будь-який історичний факт має корелюватися із «загальним характером століття», себто з романтичним «духом часу» та його просторово-часовим колоритом. Відтак «скептики» заперечували існування руської держави 9—10 ст. Натомість обстоювали тезу, що 9—11 ст. являли собою часи «повної дикості» в історії Русі, в якій не було торгівлі, грошових знаків та письма (М. Каченовський). «Скептики» поділяли хозарську версію походження Русі, вважали варягами прибалтійських слов'ян тощо. Представники «С.ш.» висловлювали думку, що міська культура з'явилася на Русі лише в 13—14 ст. у давньому Новгороді (нині м. Новгород Великий), позаяк саме в Балтійському регіоні «руські люди» ввійшли в безпосередній контакт із Західною Європою. М. Каченовський та його прихильники виступали за систематичне вживання порівняльно-історичного методу стосовно російської історії. Загалом погляди «скептиків» спиралися на ідею культурної та політичної відсталості Росії, порівняно з Західною Європою, котру вони намагалися екстраполювати з тодішньої сучасності до російської минувшини, зокрема стосовно історії Русі. Самобутнім вислідом порівняльних інтенцій «скептиків» (М. Каченовський, С. Строєв) стала думка про те, що в Русі існували вільні міста (Новгород, Псков; нині місто в РФ) — осередки торгівлі та ремесел, подібно до середньовічних центрів Північної Італії, Німеччини, Франції. У методологічному плані прихильники «С.ш.», крім Б.–Г. Нібура, орієнтувалася на студії французьких істориків-романтиків Ф. Гізо та О. Тьєррі, почасти сприймали впливи геґельянства.
Зрештою, у висвітленні й інтерпретації більшості проблем руської минувшини «скептики» так і не запропонували конструктивних підходів, попри їхній гіперкритицизм, категоричні висновки й узагальнення. Відтак погляди «скептиків» були піддані гострій критиці в працях П. Буткова, М. Погодіна та ін. Утім, «С.ш.» все ж таки посіла почесне місце в інтелектуальній історії російського історіописання. За висловом російського історика П. Мілюкова, «С.ш.» відобразила перехід тогочасної історичної думки від скептичних (критичних) ідей до філософських спроб прочитання історії Росії. Натомість О. Лаппо-Данилевський сприймав М. Каченовського як критика-аналітика, а не як історика-філософа. Загалом «скептики» спричинилися до поширення романтизму на теренах російської соціогуманітаристики, зокрема, укорінили думку про потребу зовнішньої та внутрішньої критики (перехід від «нижчої» до «вищої» критики) історичного джерела, ініціювали зіставлення російського та західноєвропейського історичного процесу, впровадили історико-філологічний та порівняльно-історичний методи до тодішніх дослідницьких практик, актуалізували пошук історіософських засад нових візій та ін. Більше того, студії М. Каченовського та його послідовників відіграли поважну роль у критиці великодержавної та централістичної апології руської історії, а також підважили домінування моралістичних і повчальних взірців, які були властиві працям адептів пізньопросвітницької історіографії кінця 18 — поч. 19 ст. Ідеї «С.ш.» справили помітний вплив на російську історичну науку 19 ст., зокрема на студії К. Кавеліна та С. Соловйова. З-поміж українських учених найбільше впливів «скептиків» зазнав на початку своєї академічної кар'єри О. Бодянський, який навчався в Московському університеті та слухав лекції М. Каченовського. Вважають, що в магістерській дисертації О. Бодянського «Про народну поезію слов'янських племен» (1837) простежується низка ідей «скептиків», зокрема вживання порівняльно-історичного методу. Відтак магістерську дисертацію О. Бодянського розглядають як одну з перших компаративних і синтетичних славістичних студій, в якій представлено провідні риси національної характерології слов'янства, а також розглянуті ритміка й мелодика українських народних пісень. Магістерську дисертацію О. Бодянського переклали італійською, німецькою, сербською та чеською мовами. Меншою мірою ідеї «С.ш.» побутують у творчості М. Костомарова, які часом убачають у розвінчанні знаних авторитетів або кумирів російської минувшини (Дмитрія Донського, Івана IV Грозного, Івана Сусаніна та ін.).
Джерела та література
- Ясь О. В. Скептична школа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 597. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skeptichna shkola napryam rosijskoyi istoriografiyi 1 yi polovini 19 st predstavniki yakogo skeptiki namagalisya zdijsniti reviziyu davnoyi dobi rosijskoyi istoriyi Pohodzhennya S sh pov yazuyut iz M Kachenovskim i jogo poslidovnikami perevazhno studentami Moskovskogo universitetu do yakih zarahovuyut Ya Berednikova M Sazonova P Stroyeva S Stroyeva ta in hocha chislo prihilnikiv skeptikiv ne obmezhuvalosya cim vuzkim kolom Inkoli do skeptikiv zarahovuyut i M Arcibasheva M Polevogo ta M Stankevicha prote nini cya dumka vvazhayetsya arhayichnoyu Shodo termina skeptichna shkola v istorichnij nauci pobutuyut rizni oznachennya kritichnij napryam V Shevcov napryam S Mihalchenko tipovij zrazok universitetskoyi istorichnoyi shkoli K Umbrashko ta in U shirokomu sensi ustremlinnya skeptikiv stali svoyeridnoyu reakciyeyu na idealistichnij povorot u zahidnoyevropejskij sociogumanitaristici ta pereformatuvannya kulturnogo polya rosijskoyi istorichnoyi nauki 1830 40 h rr S sh postala v konteksti rosijskoyi recepciyi zahidnoyevropejskih idej ta vzirciv spershu kritichnih nastanov u pracyah A L Shlecera ta J F Eversa a v 1820 30 h rr studij B G Nibura z davnorimskoyi istoriyi ta jogo kritichnogo istoriko filologichnogo metodu Vidtak skeptiki namagalisya provesti pereglyad derzhavno centralistichnih koncepcij davnogo periodu tak zvanoyi rosijskoyi minuvshini ta vprovaditi novij doslidnickij instrumentarij Ob yektom ciyeyi reviziyi stala monumentalna pracya rosijskogo istoriografa M Karamzina Istoriya derzhavi Rosijskoyi kotrogo upodibnyuvali do rimskogo istorika Tita Liviya yakij pracyuvav pid protekciyeyu imperatora Oktaviana Avgusta Vidtak rozgornulasya gostra polemika mizh skeptikami j apologetami prihilnikami M Karamzina Skeptiki nasliduyuchi B G Nibura vvazhali sho istoriya bud yakogo narodu maye legendarnij chi apokrifichnij ros basnoslovnyj period yakij potrebuye pilnoyi ta kritichnoyi perevirki Tomu predstavniki S sh namagalisya zistaviti svidchennya litopisnoyi tradiciyi z vidomostyami inozemnih dzherel Razyuchi vidminnosti u visvitlenni istoriyi Rusi v rosijskih ta inozemnih dzherelah skeptiki poyasnyuvali falshuvannyam M Kachenovskij abo nesvidomim spotvorennyam S Stroyev pershih Zokrema takimi artefaktami vvazhalisya dogovori Kiyivskoyi Rusi z Vizantiyeyu 10 st Ruska Pravda Povist vremennih lit Slovo o polku Igorevim ta in Vodnochas adepti S sh trimalisya dumki sho bud yakij istorichnij fakt maye korelyuvatisya iz zagalnim harakterom stolittya sebto z romantichnim duhom chasu ta jogo prostorovo chasovim koloritom Vidtak skeptiki zaperechuvali isnuvannya ruskoyi derzhavi 9 10 st Natomist obstoyuvali tezu sho 9 11 st yavlyali soboyu chasi povnoyi dikosti v istoriyi Rusi v yakij ne bulo torgivli groshovih znakiv ta pisma M Kachenovskij Skeptiki podilyali hozarsku versiyu pohodzhennya Rusi vvazhali varyagami pribaltijskih slov yan tosho Predstavniki S sh vislovlyuvali dumku sho miska kultura z yavilasya na Rusi lishe v 13 14 st u davnomu Novgorodi nini m Novgorod Velikij pozayak same v Baltijskomu regioni ruski lyudi vvijshli v bezposerednij kontakt iz Zahidnoyu Yevropoyu M Kachenovskij ta jogo prihilniki vistupali za sistematichne vzhivannya porivnyalno istorichnogo metodu stosovno rosijskoyi istoriyi Zagalom poglyadi skeptikiv spiralisya na ideyu kulturnoyi ta politichnoyi vidstalosti Rosiyi porivnyano z Zahidnoyu Yevropoyu kotru voni namagalisya ekstrapolyuvati z todishnoyi suchasnosti do rosijskoyi minuvshini zokrema stosovno istoriyi Rusi Samobutnim vislidom porivnyalnih intencij skeptikiv M Kachenovskij S Stroyev stala dumka pro te sho v Rusi isnuvali vilni mista Novgorod Pskov nini misto v RF oseredki torgivli ta remesel podibno do serednovichnih centriv Pivnichnoyi Italiyi Nimechchini Franciyi U metodologichnomu plani prihilniki S sh krim B G Nibura oriyentuvalasya na studiyi francuzkih istorikiv romantikiv F Gizo ta O Tyerri pochasti sprijmali vplivi gegelyanstva Zreshtoyu u visvitlenni j interpretaciyi bilshosti problem ruskoyi minuvshini skeptiki tak i ne zaproponuvali konstruktivnih pidhodiv popri yihnij giperkriticizm kategorichni visnovki j uzagalnennya Vidtak poglyadi skeptikiv buli piddani gostrij kritici v pracyah P Butkova M Pogodina ta in Utim S sh vse zh taki posila pochesne misce v intelektualnij istoriyi rosijskogo istoriopisannya Za vislovom rosijskogo istorika P Milyukova S sh vidobrazila perehid togochasnoyi istorichnoyi dumki vid skeptichnih kritichnih idej do filosofskih sprob prochitannya istoriyi Rosiyi Natomist O Lappo Danilevskij sprijmav M Kachenovskogo yak kritika analitika a ne yak istorika filosofa Zagalom skeptiki sprichinilisya do poshirennya romantizmu na terenah rosijskoyi sociogumanitaristiki zokrema ukorinili dumku pro potrebu zovnishnoyi ta vnutrishnoyi kritiki perehid vid nizhchoyi do vishoyi kritiki istorichnogo dzherela iniciyuvali zistavlennya rosijskogo ta zahidnoyevropejskogo istorichnogo procesu vprovadili istoriko filologichnij ta porivnyalno istorichnij metodi do todishnih doslidnickih praktik aktualizuvali poshuk istoriosofskih zasad novih vizij ta in Bilshe togo studiyi M Kachenovskogo ta jogo poslidovnikiv vidigrali povazhnu rol u kritici velikoderzhavnoyi ta centralistichnoyi apologiyi ruskoyi istoriyi a takozh pidvazhili dominuvannya moralistichnih i povchalnih vzirciv yaki buli vlastivi pracyam adeptiv piznoprosvitnickoyi istoriografiyi kincya 18 poch 19 st Ideyi S sh spravili pomitnij vpliv na rosijsku istorichnu nauku 19 st zokrema na studiyi K Kavelina ta S Solovjova Z pomizh ukrayinskih uchenih najbilshe vpliviv skeptikiv zaznav na pochatku svoyeyi akademichnoyi kar yeri O Bodyanskij yakij navchavsya v Moskovskomu universiteti ta sluhav lekciyi M Kachenovskogo Vvazhayut sho v magisterskij disertaciyi O Bodyanskogo Pro narodnu poeziyu slov yanskih plemen 1837 prostezhuyetsya nizka idej skeptikiv zokrema vzhivannya porivnyalno istorichnogo metodu Vidtak magistersku disertaciyu O Bodyanskogo rozglyadayut yak odnu z pershih komparativnih i sintetichnih slavistichnih studij v yakij predstavleno providni risi nacionalnoyi harakterologiyi slov yanstva a takozh rozglyanuti ritmika j melodika ukrayinskih narodnih pisen Magistersku disertaciyu O Bodyanskogo pereklali italijskoyu nimeckoyu serbskoyu ta cheskoyu movami Menshoyu miroyu ideyi S sh pobutuyut u tvorchosti M Kostomarova yaki chasom ubachayut u rozvinchanni znanih avtoritetiv abo kumiriv rosijskoyi minuvshini Dmitriya Donskogo Ivana IV Groznogo Ivana Susanina ta in Dzherela ta literaturaYas O V Skeptichna shkola Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 597 ISBN 978 966 00 1290 5