Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скандинавська мідна марка (швед. Küpfer Mark) — вагова одиниця для країн Скандинавії, яка мала вагу 218,3 гр. і прирівнювалася до ⅔ мідного фунта вагою 327,45 г. З 1620 року вагова марка стала еталоном для карбування мідних монет і довгий час прирівнювалася до срібної марки за Скандинавською біметалевою системою, яка скасувалася у 1776 році.
Історія
Див. Кельнська марка, Любекська марка, Гамбурзька марка, Данська марка, Норвезька марка
У роки середньовіччя, коли валюта європейських країн закріплювалася коштовними металами, скандинавські держави перетнулися в першу чергу з проблемою нестачі срібла на своїх територіях. З ХІ століття для виготовлення срібних монет у цих державах почала використовуватися кельнська срібна марка. До XVII століття для країн Скандинавії срібні та золоті монети карбувалися на Гамбурзькому монетному дворі. З XIII століття на територіях Шведського лену Даларна, в торговельних центрах Фалуні та Сетері, йшов активний видобуток міді на копальні «Велика Мідна гора» (швед. Stora Kopparberg). Перша письмова згадка про гірничі роботи на цих копальнях, датується 1288 роком. З 1397 року, на початку правління Еріка Померанського було вирішено об'єднати країни Скандинавії в Кальмарську унію з власною структурою управління, але під захистом Данської корони. Також король Ерік обмежив привілеї ганзейців і встановив мито на їхні товари в Зундській протоці. Після розвалу унії марка стає однією з грошових одиниць в усіх державах Скандинавського півострову (окрім територій, що знаходилися під опікою Данії — Фінляндія, Ісландія, Гренландія) і карбується в сріблі. На початку правління короля Швеції Густава I виготовляються перші мідні монети-плити, названими пеннінгами (швед. penningar). З 20-х років XVII століття мідний стандарт стали застосовувати в монетній системі Швеції. Еталоном для виготовлення монет з міді слугувала скандинавська мідна марка вагою 218,3 грамів. Таким чином Швеція намагалася розширити внутрішню економіку та створити дефіцит міді в інших країнах Європи, розраховуючи на попит і велику ціну на цей метал в торгівлі з іншими країнами.
Подвійний грошовий стандарт
У 1620 році шведський король Густав ІІ ухвалив рішення застосувати подвійний грошовий стандарт, використовуючи як для виготовлення мідних монет мідну вагову марку, так і для срібних відповідно срібну. Для карбування мідних монет уряд почав використовувати метал з копальні Стура-Коппарберг. У 1624 році в рудокопальному містечку Сетер було створено монетний двір для карбування мідних монет. У 1625 монетний двір був створений у містечку Нікопінг (швед. Nyköping) та у 1626 році в містечку Арбуга (швед. Arböga). Золото та срібло й далі використовувалося закордонне і карбування монет з коштовних металів діяло довгий час за європейськими стандартами. У 1627 році були викарбувані перші мідні монети грубої форми вирізані з мідних листів. Але перші роки виробництва мідної монети техніка вдосконалювалася. Фрезерування було наступним кроком розвитку техніки. У 1644 році, були виготовлені перші монети-плати, що отримали номінальну назву — далер. 2½ мідних далерів прирівнювалися до 1 срібного далера, а з 1665 і до реформи 1776 року 1 срібний далер став коштувати 3 мідних далери. Найважча плата була вагою в 43,4 фунти (19,7 кг) номіналом в 10 далерів. Враховуючи велику вагу цих плат (швед. plåt), ними здебільшого розраховувалися з іноземними покупцями під час валютних розрахунків. У 1689 році за еталон скандинавських вагових одиниць було введено данську срібну марку, яка мала вагу 334,54 гр., таким чином витіснивши за вагою більш ранній еталон для срібла кельнську марку. У 1716—1719 роках, під час Великої Північної війни, згідно з указом короля Швеції Карла ХІІ, виготовляли мідні надзвичайні монети (швед. nödmynt) вагою 756 гр. та номінальною вартістю в 1 далер. Але уряд не гарантував цінність нових монет і подібні типи далерів здебільшого використовувалися в дореформений період після війни.
Скасування мідного стандарту
У цілому, подвійний монетний стандарт створював проблеми як для простих громадян, так і держав, що його використовували. Мідь поступово знецінювалася, а співвідношення до срібла з роками ставало невиправданим. У 1776 році королем Густавом ІІІ було проведено монетну реформу, згідно з якою був скасований мідний стандарт, а срібний ріксдалер став головною валютою Швеції.
Література
- P. L. Cottrell, Gerasimos Notaras, Gabriel Tortella Casares. From the Athenian Tetradrachm to the Euro: Studies in European Monetary Integration. Ashgate Publishing, Ltd., 2007 — History — 188 pages.
- Ecklund, O.P. & Holmberg, Berta. Copper Coins of Sweden and Coinage of Swedish Plate Money. 1962
- Mirkka Lappalainen: Maailman painavin raha: kirjoituksia 1600-luvun Pohjolasta. WSOY, 2006. .
- Heckscher, Eli F. An Economic History of Sweden. 308 р. 1954
- Samuelsson, Kurt. 1969. From Great Power to Welfare State. 1969
- Weatherford, Jack. The History of Money. CROWN PUBLISHERS, INC. NEW YORK p. 288. 1997
Див. також
Примітки
- Heckscher, Eli F. An Economic History of Sweden. 308 р. 1954. S. 88-91
- Hans Högmans Släktforskning. LO Lagerqvist och E Nathorst-Böös, 1993
- Ersch, Gruber (1887) Allgemeine Enzyklopädie der Wissenschaften und Künste in alphabetischer Reihenfolge
- Zweite Section N-H, herausgegeben von August Leskien, Vierzigster Teil, S. 73
- Hans Högmans Släktforskning. Sveriges mynthistoria, Kungliga mynkkabinettet, 1945
Джерела
- Валютні епізоди з історії. Розділ: Скандинавські мідні монети 1600—1670 роки
- Історія Швеції
- Історія монет
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skandinavska midna marka shved Kupfer Mark vagova odinicya dlya krayin Skandinaviyi yaka mala vagu 218 3 gr i pririvnyuvalasya do midnogo funta vagoyu 327 45 g Z 1620 roku vagova marka stala etalonom dlya karbuvannya midnih monet i dovgij chas pririvnyuvalasya do sribnoyi marki za Skandinavskoyu bimetalevoyu sistemoyu yaka skasuvalasya u 1776 roci IstoriyaDiv Kelnska marka Lyubekska marka Gamburzka marka Danska marka Norvezka marka Persha pismova zgadka pro kopalnyu Velika Midna gora 1288 rikDobuvannya midi u Faluni Foto z muzeyu girnictva na teritoriyi kopalniOdna z najvazhchih monet svitu midna plata 10 daleriv 19 7 kg vigotovlena u Shveciyi v 1664 roci U roki serednovichchya koli valyuta yevropejskih krayin zakriplyuvalasya koshtovnimi metalami skandinavski derzhavi peretnulisya v pershu chergu z problemoyu nestachi sribla na svoyih teritoriyah Z HI stolittya dlya vigotovlennya sribnih monet u cih derzhavah pochala vikoristovuvatisya kelnska sribna marka Do XVII stolittya dlya krayin Skandinaviyi sribni ta zoloti moneti karbuvalisya na Gamburzkomu monetnomu dvori Z XIII stolittya na teritoriyah Shvedskogo lenu Dalarna v torgovelnih centrah Faluni ta Seteri jshov aktivnij vidobutok midi na kopalni Velika Midna gora shved Stora Kopparberg Persha pismova zgadka pro girnichi roboti na cih kopalnyah datuyetsya 1288 rokom Z 1397 roku na pochatku pravlinnya Erika Pomeranskogo bulo virisheno ob yednati krayini Skandinaviyi v Kalmarsku uniyu z vlasnoyu strukturoyu upravlinnya ale pid zahistom Danskoyi koroni Takozh korol Erik obmezhiv privileyi ganzejciv i vstanoviv mito na yihni tovari v Zundskij protoci Pislya rozvalu uniyi marka staye odniyeyu z groshovih odinic v usih derzhavah Skandinavskogo pivostrovu okrim teritorij sho znahodilisya pid opikoyu Daniyi Finlyandiya Islandiya Grenlandiya i karbuyetsya v sribli Na pochatku pravlinnya korolya Shveciyi Gustava I vigotovlyayutsya pershi midni moneti pliti nazvanimi penningami shved penningar Z 20 h rokiv XVII stolittya midnij standart stali zastosovuvati v monetnij sistemi Shveciyi Etalonom dlya vigotovlennya monet z midi sluguvala skandinavska midna marka vagoyu 218 3 gramiv Takim chinom Shveciya namagalasya rozshiriti vnutrishnyu ekonomiku ta stvoriti deficit midi v inshih krayinah Yevropi rozrahovuyuchi na popit i veliku cinu na cej metal v torgivli z inshimi krayinami Podvijnij groshovij standartU 1620 roci shvedskij korol Gustav II uhvaliv rishennya zastosuvati podvijnij groshovij standart vikoristovuyuchi yak dlya vigotovlennya midnih monet midnu vagovu marku tak i dlya sribnih vidpovidno sribnu Dlya karbuvannya midnih monet uryad pochav vikoristovuvati metal z kopalni Stura Kopparberg U 1624 roci v rudokopalnomu mistechku Seter bulo stvoreno monetnij dvir dlya karbuvannya midnih monet U 1625 monetnij dvir buv stvorenij u mistechku Nikoping shved Nykoping ta u 1626 roci v mistechku Arbuga shved Arboga Zoloto ta sriblo j dali vikoristovuvalosya zakordonne i karbuvannya monet z koshtovnih metaliv diyalo dovgij chas za yevropejskimi standartami U 1627 roci buli vikarbuvani pershi midni moneti gruboyi formi virizani z midnih listiv Ale pershi roki virobnictva midnoyi moneti tehnika vdoskonalyuvalasya Frezeruvannya bulo nastupnim krokom rozvitku tehniki U 1644 roci buli vigotovleni pershi moneti plati sho otrimali nominalnu nazvu daler 2 midnih daleriv pririvnyuvalisya do 1 sribnogo dalera a z 1665 i do reformi 1776 roku 1 sribnij daler stav koshtuvati 3 midnih daleri Najvazhcha plata bula vagoyu v 43 4 funti 19 7 kg nominalom v 10 daleriv Vrahovuyuchi veliku vagu cih plat shved plat nimi zdebilshogo rozrahovuvalisya z inozemnimi pokupcyami pid chas valyutnih rozrahunkiv U 1689 roci za etalon skandinavskih vagovih odinic bulo vvedeno dansku sribnu marku yaka mala vagu 334 54 gr takim chinom vitisnivshi za vagoyu bilsh rannij etalon dlya sribla kelnsku marku U 1716 1719 rokah pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni zgidno z ukazom korolya Shveciyi Karla HII vigotovlyali midni nadzvichajni moneti shved nodmynt vagoyu 756 gr ta nominalnoyu vartistyu v 1 daler Ale uryad ne garantuvav cinnist novih monet i podibni tipi daleriv zdebilshogo vikoristovuvalisya v doreformenij period pislya vijni Skasuvannya midnogo standartuU cilomu podvijnij monetnij standart stvoryuvav problemi yak dlya prostih gromadyan tak i derzhav sho jogo vikoristovuvali Mid postupovo znecinyuvalasya a spivvidnoshennya do sribla z rokami stavalo nevipravdanim U 1776 roci korolem Gustavom III bulo provedeno monetnu reformu zgidno z yakoyu buv skasovanij midnij standart a sribnij riksdaler stav golovnoyu valyutoyu Shveciyi LiteraturaP L Cottrell Gerasimos Notaras Gabriel Tortella Casares From the Athenian Tetradrachm to the Euro Studies in European Monetary Integration Ashgate Publishing Ltd 2007 History 188 pages Ecklund O P amp Holmberg Berta Copper Coins of Sweden and Coinage of Swedish Plate Money 1962 Mirkka Lappalainen Maailman painavin raha kirjoituksia 1600 luvun Pohjolasta WSOY 2006 ISBN 951 0 32185 0 Heckscher Eli F An Economic History of Sweden 308 r 1954 Samuelsson Kurt 1969 From Great Power to Welfare State 1969 Weatherford Jack The History of Money CROWN PUBLISHERS INC NEW YORK p 288 1997 ISBN 0 517 59980 5Div takozhDalerPrimitkiHeckscher Eli F An Economic History of Sweden 308 r 1954 S 88 91 Hans Hogmans Slaktforskning LO Lagerqvist och E Nathorst Boos 1993 Ersch Gruber 1887 Allgemeine Enzyklopadie der Wissenschaften und Kunste in alphabetischer Reihenfolge Zweite Section N H herausgegeben von August Leskien Vierzigster Teil S 73 Hans Hogmans Slaktforskning Sveriges mynthistoria Kungliga mynkkabinettet 1945DzherelaValyutni epizodi z istoriyi Rozdil Skandinavski midni moneti 1600 1670 roki Istoriya Shveciyi Istoriya monet