Сицилійська школа (італ. Scuola siciliana також італ. Scuola poetica siciliana) — поетично-філософська школа першої половини ХІІІ ст. в Палермо, при дворі Імператора Фрідріха II (1194–1250) та його сина Манфреда (пом. 1266). Складалася з сицилійських, південно-італійських і тосканських поетів, які використовували місцевий діалект, на противагу провансальській мові, як стандартної мови для італійської любовної поезії. Вони перебували під впливом провансальської поезії трубадурів та арабської поетичної традиції, та стали засновниками двох головних італійських поетичних форм, канцони й сонета. Серед видатних поетів сицилійської школи були Джакомо да Лентіні, , [it], [it], [it], [it], [it], [it], [it], [it], Енцо Сардинський, Іоанн де Брієн та .
Видатний Фрідріх II, сам поет, знавець шести мов, засновник Університету Неаполя і щедрий покровитель мистецтв, притягнув до свого двору багато найкращих талантів свого часу. Його гурток мав приблизно 30 чоловіків, більшість з яких жителі Сицилії, але були тут також тосканці й поети з південної Італії.
Обізнані з поезією трубадурів (Фрідріх оженив свою сестру на графі Провансу), Провансу, північно-французьких і німецьких менестрелів, поети Фрідріха створили багато віршів, з яких близько 125 збережено, усі вони були написані сицилійським діалектом. Близько 85 із них — канцони, а більшість з інших — сонети, винахід яких зазвичай приписують Якопо да Лентіні, автору більшості з них.
Важливість поетичних форм, винайдених поетами сицилійської школою, дуже велика. Канцона стала основною формою для італійських поетів протягом сторіч. Сонет Сицилійської школи став домінуючою поетичною формою не тільки в Італії Відродження, де її використовували , Данте й Петрарка, але також у інших місцях Європи, особливо в Англії, де після введення сонета в 16-му сторіччі, його модернізували англійські поети, в особливості Вільям Шекспір.
Сицилійська школа поезії підготувала ґрунт до утворення літературної італійської мови, оскільки використання поетами сицилійської школи місцевого діалекту дало змогу Данте здійснити згодом мовну революцію, сформулювавши теоретичні засади вживання в літературі тосканського діалекту замість латини і поставивши за взірець, як перший літературний стандарт, мову сицилійських поетів.
Література
- Оксана Пахльовська. Золота Мушля Середньовіччя. – «Всесвіт». 1984. № 7. – С. 142-153.
Посилання
- Сицилійська школа // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 400.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sicilijska shkola ital Scuola siciliana takozh ital Scuola poetica siciliana poetichno filosofska shkola pershoyi polovini HIII st v Palermo pri dvori Imperatora Fridriha II 1194 1250 ta jogo sina Manfreda pom 1266 Skladalasya z sicilijskih pivdenno italijskih i toskanskih poetiv yaki vikoristovuvali miscevij dialekt na protivagu provansalskij movi yak standartnoyi movi dlya italijskoyi lyubovnoyi poeziyi Voni perebuvali pid vplivom provansalskoyi poeziyi trubaduriv ta arabskoyi poetichnoyi tradiciyi ta stali zasnovnikami dvoh golovnih italijskih poetichnih form kanconi j soneta Sered vidatnih poetiv sicilijskoyi shkoli buli Dzhakomo da Lentini it it it it it it it it Enco Sardinskij Ioann de Briyen ta Palacco dej Normanni odne z misc de Federiko II vlashtovuvav zbori poetiv Vidatnij Fridrih II sam poet znavec shesti mov zasnovnik Universitetu Neapolya i shedrij pokrovitel mistectv prityagnuv do svogo dvoru bagato najkrashih talantiv svogo chasu Jogo gurtok mav priblizno 30 cholovikiv bilshist z yakih zhiteli Siciliyi ale buli tut takozh toskanci j poeti z pivdennoyi Italiyi Obiznani z poeziyeyu trubaduriv Fridrih ozheniv svoyu sestru na grafi Provansu Provansu pivnichno francuzkih i nimeckih menestreliv poeti Fridriha stvorili bagato virshiv z yakih blizko 125 zberezheno usi voni buli napisani sicilijskim dialektom Blizko 85 iz nih kanconi a bilshist z inshih soneti vinahid yakih zazvichaj pripisuyut Yakopo da Lentini avtoru bilshosti z nih Vazhlivist poetichnih form vinajdenih poetami sicilijskoyi shkoloyu duzhe velika Kancona stala osnovnoyu formoyu dlya italijskih poetiv protyagom storich Sonet Sicilijskoyi shkoli stav dominuyuchoyu poetichnoyu formoyu ne tilki v Italiyi Vidrodzhennya de yiyi vikoristovuvali Dante j Petrarka ale takozh u inshih miscyah Yevropi osoblivo v Angliyi de pislya vvedennya soneta v 16 mu storichchi jogo modernizuvali anglijski poeti v osoblivosti Vilyam Shekspir Sicilijska shkola poeziyi pidgotuvala grunt do utvorennya literaturnoyi italijskoyi movi oskilki vikoristannya poetami sicilijskoyi shkoli miscevogo dialektu dalo zmogu Dante zdijsniti zgodom movnu revolyuciyu sformulyuvavshi teoretichni zasadi vzhivannya v literaturi toskanskogo dialektu zamist latini i postavivshi za vzirec yak pershij literaturnij standart movu sicilijskih poetiv LiteraturaOksana Pahlovska Zolota Mushlya Serednovichchya Vsesvit 1984 7 S 142 153 PosilannyaSicilijska shkola Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 400