Систолі́чний шум (англ. systolic heart murmur) — звукове явище, яке виявляють під час аускультації серця у його систолі. Шум — це серія вібрацій різної тривалості, які можна чути за допомогою стетоскопа чи фонендоскопа на грудній стінці, куди вони долинають із серця та великих судин. Такий шум починаються під час або після першого тону серця (S1) і закінчується до або під час другого тону серця (S2) ([en]). Буває функціональним або патологічним, тоді він є симптомом деяких серцевих хвороб або вад. Цей шум виникає найчастіше за все при стенозі півмісяцевих клапанів або регургітації атріовентрикулярних клапанів.
Аускультація серця і магістральних судин (аорта, легенева артерія) проводиться у чотирьох основних точках:
- у лівому міжребер'ї (медіальніше) від верхівки серця (по серединно-ключичній лінії) — точка аускультації мітрального клапана;
- у IV—V правому міжребер'ї поблизу груднини — точка аускультації трикуспідального клапана;
- у II лівому міжребер'ї поблизу груднини — точка вислуховування клапана легеневої артерії;
- у II правому міжребер'ї близько до груднини — точка вислуховування аортального клапана.
Аускультація серця і магістральних судин повинна проводитися в теплому тихому приміщенні на оголеній грудній клітці хворого. Його слід обстежити в положеннях лежачи, сидячи та на лівому боці. Основними областями аускультації є ділянка аорти (друге та третє міжребер'я по лівому боці груднини), трикуспідальна ділянка (четверте міжребер'я на лівій межі груднини) та мітральна ділянка (верхівка серця). Рекомендується починати аускультацію з верхівки серця, потім продовжувати вздовж лівого краю груднини від трикуспідальної області до легеневої області й, зрештою, до аортальної області. Лікар також повинен аускультувати праву парастернальну область, праву та ліву основу шиї, праву та ліву сонні артерії, ліву пахвову западину та міжлопаткову ділянку. Це області, до яких можуть поширюватися систолічні серцеві шуми або з яких можуть виходити екстракардіальні звуки, які імітують систолічні серцеві шуми. Перш ніж спробувати виявити та охарактеризувати систолічний шум, лікар повинен почути перший і другий тони серця, щоб точно визначити систолу.
Типи систолічних шумів
- Протосистолічні (на початку систоли) шуми починаються одночасно з І серцевим тоном, закінчуються в середині систоли. Виникають внаслідок недостатності тристулкового клапана за відсутності легеневої гіпертензії чи мітральної недостатності. Інколи може носити фізіологічний характер у молодих людей.
- Мезосистолічні (в середині систоли, шуми викиду) шуми зумовлені кровотоком через півмісячні клапани. Вони відбуваються на початку викиду крові, який починається після S1, і закінчується припиненням кровотоку перед S2. Таким чином, початок мезосистолічного шуму викиду відділений від S1 фазою ізоволемічного скорочення. Припинення шуму та інтервал S2 є часом аортального або легеневого зависання. Причини мезосистолічного шуму викиду включають збільшення кровотоку через нормальні півмісячні клапани, розширення кореня аорти або легеневого стовбура або ж структурні зміни півмісячних клапанів без обструкції.
- Телесистолічні (під кінець систоли) шуми виникають внаслідок ішемії чи інфаркту папілярних м'язів ([en]) мітрального клапана, чи через його дисфункцію, яка обумовлена дилатацією лівого шлуночка. Починають вислуховуватися наприкінці систоли і не чутні вже безпосередньо перед ІІ тоном серця. Шуми зазвичай гучні, мають високу частоту, чутні на верхівці серця. Якщо аускультується ще й мезосистолічний клік, то найчастіше причиною є пролапс мітрального клапана.
- Пансистолічні (голосистолічні) шуми виникають через недостатність мітрального чи тристулкового клапанів внаслідок ретроградного потоку крові зі шлуночка до передсердя та через дефект міжшлуночкової перетинки, коли йде потік крові з лівого в правий шлуночок. Аускультуються протягом усієї систоли, коли немає перерви між І тоном і шумом.
Звучність
Звучність шумів оцінюється за шкалою Лівайна:
- 1/6 — найтихіший, який людина здатна вислухати, у перші кілька секунд не аускультується;
- 2/6 — тихий, який чутно одразу при прикладанні фонендоскопу;
- 3/6 — середньої гучності, добре чутний, звучність його нагадує шуми легень;
- 4/6 — голосний, з пальпаторним значним тремтінням;
- 5/6 — як 4/6, але вислуховується за допомогою фонендоскопу, який ледь-ледь прикладають до шкіри грудної клітки;
- 6/6 — який чутно через фонендоскоп на певній відстані від грудної клітки.
Аускультативна характеристика систолічних шумів різної причини
При вислуховуванні систолічного шуму в точці аускультації аортального клапана йде іррадіація у сонні артерії. Раптове присідання навпочіпки, пасивний підйом ніг, подовжений інтервал RR, шлуночкові екстрасистоли посилюють його гучність. Проба Вальсальви (II фаза, під час видиху), стискання долоні, вертикальна позиція пацієнта знижують його гучність. Причиною є стеноз клапана аорти.
При аускультації шуму над верхівкою серця він іррадіює в пахвову ділянку. Раптове присідання навпочіпки, стискання долоні посилюють його гучність, тоді як вертикальна позиція знижує. Причиною є недостатність мітрального клапана.
Якщо систолічний шум вислуховується між IV і VI міжребер'ям по лівому боці груднини, то він може іррадіювати вздовж діафрагми вправо, посилюватися при стискання долоні, раптовому присіданні навпочіпки. Виникає внаслідок дефекту міжшлуночкової перетинки.
Систолічний шум, який вислуховується між верхівкою серця та лівим краєм груднини, іррадіює широкою смугою на основу серця, у пахвову ділянку і в нижню частину груднини, проте не на соннi артерії. Його посилює вертикальна позиція хворого, проба Вальсальви (II фаза), фізичне навантаження, шлуночкові екстрасистоли, тоді як стискання долоні, раптове присідання навпочіпки знижує його гучність. Виникає через гіпертрофічну кардіоміопатію за обструкції вихідного тракту лівого шлуночка.
Систоло-діастолічні шуми
Іноді виникають змішані систоло-діастолічні (безперервні) шуми внаслідок шунтування крові під високим чи низьким тиском через патологічні артеріо-артеріальні чи артеріо-венозні сполучення. Аускультуються без перерви між систолою і діастолою. Розпочинаються вони під час систоли і зберігаються впродовж усієї діастоли чи її частини.
Див. також
Джерела
- Empendium. Посібник. Kомпендіум. Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини. Симптоми Серце, аускультація Серцеві шуми. [1] за редакцією Свінціцького Анатолія Станіславовича. Medycyna Praktyczna, Kraków 2018. 1632 сторінки.
- ПРОПЕДЕВТИКА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ ДЛЯ СТОМАТОЛОГІВ (за ред. М. С. Расіна). Вінниця. «Нова Книга». 2013. — 206 с. (С.7-15)
- Москаленко В. Ф., Сахарчук І. І., Дудка П. Ф., Тарченко І. П., Бодарецька О. І., Ільницький Р. І., Бондаренко Ю. М. Пропедевтика внутрішніх хвороб // За ред. В. Ф. Москаленка, І. І. Сахарчук. — К.: Книга плюс, 2007. — 632 с.
- Ковальова О. М., Сафаргаліна-Корнілова Н. А. Пропедевтика внутрішньої медицини (Підручник). — Медицина, 2010. — 720 с.
- Пропедевтика внутрішньої медицини: підручник (ІІІ—IV р. а.) / Ю. І. Децик, О. Г. Яворський, Є. М. Нейко та ін. — 5-е видання — «Медицина», 2018. — 552 с.
Посилання
- «Clinical Methods: The History, Physical, and Laboratory Examinations. Chapter 26. Systolic Murmurs 3rd edition. — NCBI Bookshelf». Retrieved 2008-12-31. [2] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sistoli chnij shum angl systolic heart murmur zvukove yavishe yake viyavlyayut pid chas auskultaciyi sercya u jogo sistoli Shum ce seriya vibracij riznoyi trivalosti yaki mozhna chuti za dopomogoyu stetoskopa chi fonendoskopa na grudnij stinci kudi voni dolinayut iz sercya ta velikih sudin Takij shum pochinayutsya pid chas abo pislya pershogo tonu sercya S1 i zakinchuyetsya do abo pid chas drugogo tonu sercya S2 en Buvaye funkcionalnim abo patologichnim todi vin ye simptomom deyakih sercevih hvorob abo vad Cej shum vinikaye najchastishe za vse pri stenozi pivmisyacevih klapaniv abo regurgitaciyi atrioventrikulyarnih klapaniv Auskultaciya sercya i magistralnih sudin aorta legeneva arteriya provoditsya u chotiroh osnovnih tochkah u livomu mizhreber yi medialnishe vid verhivki sercya po seredinno klyuchichnij liniyi tochka auskultaciyi mitralnogo klapana u IV V pravomu mizhreber yi poblizu grudnini tochka auskultaciyi trikuspidalnogo klapana u II livomu mizhreber yi poblizu grudnini tochka visluhovuvannya klapana legenevoyi arteriyi u II pravomu mizhreber yi blizko do grudnini tochka visluhovuvannya aortalnogo klapana Auskultaciya sercya i magistralnih sudin povinna provoditisya v teplomu tihomu primishenni na ogolenij grudnij klitci hvorogo Jogo slid obstezhiti v polozhennyah lezhachi sidyachi ta na livomu boci Osnovnimi oblastyami auskultaciyi ye dilyanka aorti druge ta tretye mizhreber ya po livomu boci grudnini trikuspidalna dilyanka chetverte mizhreber ya na livij mezhi grudnini ta mitralna dilyanka verhivka sercya Rekomenduyetsya pochinati auskultaciyu z verhivki sercya potim prodovzhuvati vzdovzh livogo krayu grudnini vid trikuspidalnoyi oblasti do legenevoyi oblasti j zreshtoyu do aortalnoyi oblasti Likar takozh povinen auskultuvati pravu parasternalnu oblast pravu ta livu osnovu shiyi pravu ta livu sonni arteriyi livu pahvovu zapadinu ta mizhlopatkovu dilyanku Ce oblasti do yakih mozhut poshiryuvatisya sistolichni sercevi shumi abo z yakih mozhut vihoditi ekstrakardialni zvuki yaki imituyut sistolichni sercevi shumi Persh nizh sprobuvati viyaviti ta oharakterizuvati sistolichnij shum likar povinen pochuti pershij i drugij toni sercya shob tochno viznachiti sistolu Auskultograma toniv sercya ta shumivTipi sistolichnih shumivProtosistolichni na pochatku sistoli shumi pochinayutsya odnochasno z I sercevim tonom zakinchuyutsya v seredini sistoli Vinikayut vnaslidok nedostatnosti tristulkovogo klapana za vidsutnosti legenevoyi gipertenziyi chi mitralnoyi nedostatnosti Inkoli mozhe nositi fiziologichnij harakter u molodih lyudej Mezosistolichni v seredini sistoli shumi vikidu shumi zumovleni krovotokom cherez pivmisyachni klapani Voni vidbuvayutsya na pochatku vikidu krovi yakij pochinayetsya pislya S1 i zakinchuyetsya pripinennyam krovotoku pered S2 Takim chinom pochatok mezosistolichnogo shumu vikidu viddilenij vid S1 fazoyu izovolemichnogo skorochennya Pripinennya shumu ta interval S2 ye chasom aortalnogo abo legenevogo zavisannya Prichini mezosistolichnogo shumu vikidu vklyuchayut zbilshennya krovotoku cherez normalni pivmisyachni klapani rozshirennya korenya aorti abo legenevogo stovbura abo zh strukturni zmini pivmisyachnih klapaniv bez obstrukciyi Telesistolichni pid kinec sistoli shumi vinikayut vnaslidok ishemiyi chi infarktu papilyarnih m yaziv en mitralnogo klapana chi cherez jogo disfunkciyu yaka obumovlena dilataciyeyu livogo shlunochka Pochinayut visluhovuvatisya naprikinci sistoli i ne chutni vzhe bezposeredno pered II tonom sercya Shumi zazvichaj guchni mayut visoku chastotu chutni na verhivci sercya Yaksho auskultuyetsya she j mezosistolichnij klik to najchastishe prichinoyu ye prolaps mitralnogo klapana Pansistolichni golosistolichni shumi vinikayut cherez nedostatnist mitralnogo chi tristulkovogo klapaniv vnaslidok retrogradnogo potoku krovi zi shlunochka do peredserdya ta cherez defekt mizhshlunochkovoyi peretinki koli jde potik krovi z livogo v pravij shlunochok Auskultuyutsya protyagom usiyeyi sistoli koli nemaye perervi mizh I tonom i shumom ZvuchnistZvuchnist shumiv ocinyuyetsya za shkaloyu Livajna 1 6 najtihishij yakij lyudina zdatna visluhati u pershi kilka sekund ne auskultuyetsya 2 6 tihij yakij chutno odrazu pri prikladanni fonendoskopu 3 6 serednoyi guchnosti dobre chutnij zvuchnist jogo nagaduye shumi legen 4 6 golosnij z palpatornim znachnim tremtinnyam 5 6 yak 4 6 ale visluhovuyetsya za dopomogoyu fonendoskopu yakij led led prikladayut do shkiri grudnoyi klitki 6 6 yakij chutno cherez fonendoskop na pevnij vidstani vid grudnoyi klitki Auskultativna harakteristika sistolichnih shumiv riznoyi prichiniPri visluhovuvanni sistolichnogo shumu v tochci auskultaciyi aortalnogo klapana jde irradiaciya u sonni arteriyi Raptove prisidannya navpochipki pasivnij pidjom nig podovzhenij interval RR shlunochkovi ekstrasistoli posilyuyut jogo guchnist Proba Valsalvi II faza pid chas vidihu stiskannya doloni vertikalna poziciya paciyenta znizhuyut jogo guchnist Prichinoyu ye stenoz klapana aorti Pri auskultaciyi shumu nad verhivkoyu sercya vin irradiyuye v pahvovu dilyanku Raptove prisidannya navpochipki stiskannya doloni posilyuyut jogo guchnist todi yak vertikalna poziciya znizhuye Prichinoyu ye nedostatnist mitralnogo klapana Yaksho sistolichnij shum visluhovuyetsya mizh IV i VI mizhreber yam po livomu boci grudnini to vin mozhe irradiyuvati vzdovzh diafragmi vpravo posilyuvatisya pri stiskannya doloni raptovomu prisidanni navpochipki Vinikaye vnaslidok defektu mizhshlunochkovoyi peretinki Sistolichnij shum yakij visluhovuyetsya mizh verhivkoyu sercya ta livim krayem grudnini irradiyuye shirokoyu smugoyu na osnovu sercya u pahvovu dilyanku i v nizhnyu chastinu grudnini prote ne na sonni arteriyi Jogo posilyuye vertikalna poziciya hvorogo proba Valsalvi II faza fizichne navantazhennya shlunochkovi ekstrasistoli todi yak stiskannya doloni raptove prisidannya navpochipki znizhuye jogo guchnist Vinikaye cherez gipertrofichnu kardiomiopatiyu za obstrukciyi vihidnogo traktu livogo shlunochka Sistolo diastolichni shumiInodi vinikayut zmishani sistolo diastolichni bezperervni shumi vnaslidok shuntuvannya krovi pid visokim chi nizkim tiskom cherez patologichni arterio arterialni chi arterio venozni spoluchennya Auskultuyutsya bez perervi mizh sistoloyu i diastoloyu Rozpochinayutsya voni pid chas sistoli i zberigayutsya vprodovzh usiyeyi diastoli chi yiyi chastini Div takozhDiastolichnij shum Serce lyudiniDzherelaEmpendium Posibnik Kompendium Vnutrishni hvorobi Pidruchnik zasnovanij na principah dokazovoyi medicini Simptomi Serce auskultaciya Sercevi shumi 1 za redakciyeyu Svincickogo Anatoliya Stanislavovicha Medycyna Praktyczna Krakow 2018 1632 storinki ISBN 978 83 7430 567 9 PROPEDEVTIKA VNUTRIShNOYi MEDICINI DLYa STOMATOLOGIV za red M S Rasina Vinnicya Nova Kniga 2013 206 s ISBN 9669581575 S 7 15 Moskalenko V F Saharchuk I I Dudka P F Tarchenko I P Bodarecka O I Ilnickij R I Bondarenko Yu M Propedevtika vnutrishnih hvorob Za red V F Moskalenka I I Saharchuk K Kniga plyus 2007 632 s Kovalova O M Safargalina Kornilova N A Propedevtika vnutrishnoyi medicini Pidruchnik Medicina 2010 720 s ISBN 978 617 505 094 1 Propedevtika vnutrishnoyi medicini pidruchnik III IV r a Yu I Decik O G Yavorskij Ye M Nejko ta in 5 e vidannya Medicina 2018 552 s ISBN 978 617 505 6769Posilannya Clinical Methods The History Physical and Laboratory Examinations Chapter 26 Systolic Murmurs 3rd edition NCBI Bookshelf Retrieved 2008 12 31 2 angl