Було запропоновано об єднати цю статтю або розділ з Фонендоскоп але можливо це варто додатково обговорити Пропозиція з б

Стетоско́п (грец. στηθοσκόπιο, від στῆθος — «груди» + σκοπή — «огляд») — прилад для прямого вислуховування шумів внутрішніх органів: легенів, бронхів, серця, судин, кишечника тощо. Являє собою трубку у вигляді тонкого порожнього всередині циліндра з увігнутою раковиною для вуха.

Історія

Стетоскоп винайдений у 1816 році основоположником діагностичного методу аускультації Рене Лаеннеком, французьким лікарем, засновником наукової діагностики (головна праця: «De l'auscultation mediate», 1819). Вперше аналог стетоскопа, що являє собою згорнуті нотні листи, були використані для аускультації серця.

Пізніше стетоскоп зазнав ряд змін, пристрій було вдосконалено, але його принцип і фізика залишилися незмінними.

Був винайдений фонендоскоп (від грец. Φωνη — «звук», 'ένδον — «всередині» і σκοπέω — «спостерігаю»), що має натягнуту мембрану для посилення звуку. Назву фонендоскоп дав .

У наш час найчастіше використовується , що має на одному кінці наконечник фонендоскопа з мембраною, а на іншому — наконечник стетоскопа без мембрани.

Див. також

Джерела

Вклад Рене Лаеннек у вивченні туберкульозу. Я.Пузич, В.Черепій/ Український пульмонологічний журнал, 2011, N 3.- С.68-69 Ел.джерело

Посилання

Слухавка лікарська // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
(рос.)Дышите - не дышите (история стетоскопа от Лаэннека до наших дней) 2009
СТЕТОСКОП — СИНОНІМІЯ

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стетоскоп