Життєва форма рослини — морфологічна будова рослини, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді її пристосування до умов життя.
Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення.
Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований у 80-х рр. XIX століття відомим данським ботаніком (1884). Він розумів під цим поняттям «форму, в якій вегетативне тіло рослини (індивіда) знаходиться в гармонії із зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, від сімені до відмирання».
Таке визначення виявилося дуже ємним. По-перше, воно підкреслювало, що життєва форма рослини не залишається постійною, а може мінятися у міру дорослішання і старіння. По-друге, у визначенні сказано, що найважливішу роль в становленні життєвої форми відіграє зовнішнє середовище. Але це, звичайно, не означає, що життєва форма будь-якої рослини нескінченно пластична і залежить тільки від безпосередньо діючих у даний момент умов. Кожен вид рослин реагує на зовнішні дії в рамках своїх спадково закріплених можливостей. Суниця, наприклад, не стане розлогим деревом навіть за найсприятливіших для росту і галуження умов. Кажучи про гармонію із зовнішнім середовищем, ми маємо на увазі, що в життєвій формі кожного виду, що склалася, виявляються риси спадкової, виробленої в процесі природного відбору пристосованості до певного комплексу зовнішніх чинників.
Поняття «життєва форма» та «форма росту» вживаються як синоніми, незважаючи на спроби прив'язати поняття форми росту до типів галуження. Більшість систем життєвих форм розроблені лише для судинних рослин.
Класифікація X. Раункієра
За кордоном широко користуються системою ботаніка Крістена Раункієра (1905, 1907), яка спирається переважно на розміщення бруньок чи верхівок пагонів протягом несприятливої пори року щодо поверхні ґрунту і снігового покриву. Ця ознака має глибокий біологічний зміст: захист твірних тканин рослин, призначених для продовження росту, забезпечує безперервне існування особини в умовах середовища, що різко змінюється.
Система життєвих форм Раункієра (1905) — система, що класифікує рослини за критерієм стану та способу захисту бруньок поновлення протягом несприятливого періоду (холодного або сухого).
Раункієр класифікував п'ять основних типів життєвих форм, спектри яких відображають різноманітність екологічних умов, у яких сформувалась рослинність. Підраховуючи відсоток видів, що належать до тієї чи іншої життєвої форми, отримують так звані спектри життєвих форм у різних областях земної кулі або в різних типах рослинності планети.
- Фанерофіти (від дав.-гр. φανερός («phaneros») — явний, φυτόν («phyton») — рослина) — одна з життєвих форм рослин, бруньки відновлення яких розташовані високо над землею і захищені від вимерзання лусками. До фанерофітів відносять дерева (напр. дуб, бук, ясен, сосну, ялину) і кущі (крушину, ліщину, калину та ін.).
- Хамефіти (від дав.-гр. χαμαί (khamai) — на землі, внизу, низько, φυτόν — рослина) — невисокі рослини, бруньки відновлення яких знаходяться на зимуючих пагонах низько над землею (20-30 см) і захищені від вимерзання лусками, підстилкою та сніговим покривом. Наприклад, брусниця, верес, чорниця, чебрець та ін.
- (від дав.-гр. ἡμι (hemi) — напів, κρυπτός (kryptos) — прихований, φυτόν — рослина) — трав'янисті багаторічники, бруньки відновлення яких закладаються близько до поверхні ґрунту й покриваються на зиму відмерлою надземною частиною. Наприклад, суниці, кульбаба, жовтець та ін.
- Криптофіти (від дав.-гр. κρυπτός (kryptos) — прихований, φυτόν — рослина) — життєва форма трав'янистих багаторічних рослин, у яких бруньки відновлення закладаються в бульбах, кореневищах, цибулинах і знаходяться під землею або під водою. Напр. картопля, конвалія, тюльпан та ін. Криптофіти поділяються на такі групи:
- Геофіти (від дав.-гр. γῆ (ge) —земля, φυτόν — рослина) — види, у яких бруньки відновлення розміщені на підземних органах (цибулинах, кореневищах, коренях).
- Гелофіти (від дав.-гр. ἕλος (helos) — болото, φυτόν — рослина) — рослини боліт та прибережжя, бруньки відновлення у яких розташовані нижче дна водоймища.
- Гідрофіти (від дав.-гр. ὕδωρ, ὑδρο- (hydor, hydro-) — вода, φυτόν — рослина) — рослини, що прикріплені до ґрунту і нижньою частиною занурені у воду, бруньки відновлення зимують на дні водойм. Напр. стрілолист, очерет, та ін.
5. Терофіти (від дав.-гр. θέρος (theros) — літо, φυτόν — рослина) — однорічні рослини, які зимують у вигляді насіння або спор. Наприклад, грицики, коноплі, жито, пшениця, овес, мак та ін. однорічні рослини).
Життєві форми за І. Г. Серебряковим
Радянський ботанік І. Г. Серебряков розробив (1952, 1964) повну систему, в основу якої поклав зовнішній вигляд рослини, тісно пов'язаний з ритмом її розвитку.
Основні категорії життєвих форм (типи або класи) — дерева, чагарники і трави — відрізняються висотою, ступенем здерев'яніння осьових органів і тривалістю життя надземних пагонів. Вивчення життєвих форм рослин є предметом дослідження окремої галузі ботаніки — морфології рослин. Характеристика кожної життєвої форми у вищих рослин складається на основі визначення морфологічних ознак надземних і підземних пагонів та кореневих систем з урахуванням ритму розвитку і тривалості життя. До однієї життєвої форми можуть належати рослини різних видів і родів і, навпаки, рослини одного виду можуть утворювати кілька життєвих форм.
Використавши і узагальнивши запропоновані у різний час класифікації, І. Г. Серебряков запропонував називати життєвою формою своєрідний габітус певних груп рослин (Серебряков, 1955). «Під життєвою формою можна розуміти своєрідність тих чи інших груп рослин, виражену в специфіці їх сезонного розвитку, в способах щорічного наростання і відновлення, у внутрішній і зовнішній структурі їх органів і в кінцевому підсумку, як наслідок, у зовнішньому вигляді, або габітусі рослини, що історично виник у певних ґрунтово-кліматичних умовах і відображає пристосованість рослин до цих умов». В основу своєї класифікації І. Г. Серебряков поклав ознаку тривалості життя всієї рослини і її скелетних осей. Він виділив такі життєві форми рослин:
Б. Напівдеревні рослини
- Полікарпічні трави (багаторічні трави, що квітнуть багато разів)
- Монокарпічні трави (живуть кілька років, квітнуть один раз і відмирають)
Г. Водні трави
- Земноводні трави
- Плаваючі і підводні трави
Відмінність між деревами, чагарниками, чагарничками, напівчагарниками, напівчагарничками і трав'янистими рослинами полягає крім різного ступеня здерев'яніння їх стебел в тривалості життя і характері зміни скелетних пагонів в загальній пагоновій системі.
Життєва форма дерева виявляється виразом пристосування до найсприятливіших для росту умов. Більш за все видів дерев — у лісах вологих тропіків (до 88 % в амазонській області Бразилії), а в тундрі і високогір'ях справжніх дерев немає. У зоні тайгових лісів дерева теж панують в ландшафті, проте там вони представлені лише кількома видами. Не більш 10-12 % від загального числа видів складають дерева і у флорі помірної лісової зони Європи. Відмінна риса дерева — утворення єдиного стовбура, головної осі, що росте (в довжину і в товщину) інтенсивніше за решту пагонів і завжди прагне зберегти більш-менш вертикальний напрям росту. Галуження стовбура дерева, якщо воно взагалі виражене, акротонне — тобто найсильніші гілки розвиваються ближче до верхівки стовбура і його крупних відгалужень. Так, у дерева у верхній частині стовбура формується крона. Розміщення крони високо над землею дозволяє дереву максимально вловлювати світло.
Стовбур у дерев живе стільки ж, скільки й усе дерево в цілому, — від кількох десятків до кількох сотень, а іноді і тисяч (наприклад, мамонтове дерево) років. Сплячі бруньки при основі стовбура дерева дають сестринські стовбури тільки в тому випадку, якщо головний стовбур зрубаний або пошкоджений. Відомо, що після вирубування у берези, дуба і ряду інших листяних дерев утворюється пнева поросль. Мешканці міст щорічно спостерігають формування нової крони на стовбурі тополь після так званого глибокого обрізання. У хвойних дерев здатність до утворення сплячих бруньок виражена набагато слабше, і тривалість їх життя менша, тому у ялини, сосни, ялиці звично не буває відрощування нових пагонів від пня. Стимулом для пробудження сплячих бруньок може служити також природне старіння материнської системи пагонів, пов'язане із загасанням життєдіяльності нормальних бруньок відновлення.
У чагарників головний пагін починає рости як невелике деревце, проте досить рано, на 3-10-й рік життя, із сплячих бруньок при основі першого стовбура починають рости нові, часто переганяючи материнський і поступово змінюючи один одного. В цілому тривалість життя чагарника може бути теж дуже великою і досягати кількох сотень років, але кожен зі стовбурів живе в середньому 10-40 років (крайні межі — від 2 років у малини до 60 з гаком років у жовтої акації, бузку та ін.). Вони змінюються у міру відмирання головного і найближчих до нього дочірніх стовбурів в центрі куща і появи нових на периферії. Чагарнички є мініатюрними чагарниками з тим же способом галуження, проте вони більш низькорослі і тривалість життя скелетних осей у них менша, 5-10 років. Дуже поширені чагарнички в тундрі, високо в горах, на сфагнових болотах, під покривом хвойних лісів (чорниця, брусниця, лохина, журавлина, верес і т. д.).
Цвітіння і плодоношення у чагарників і чагарничків щорічно приводить до відмирання частини пагонової системи, але дуже невеликої частини. А ось у рослин, що відносяться до напівдеревних, а особливо до трав'янистих життєвих форм, це відмирання виконує вирішальну роль у формуванні їх загального вигляду. Напівчагарники і напівчагарнички особливо характерні для пустельних і напівпустельних місцевостей (різні види полинів, солянок), формуються за принципом чагарника, але мають меншу тривалість життя скелетних осей (5-8 років) і до того ж щорічно (у дорослому стані) втрачають після цвітіння всю верхню частину своїх річних квітконосних пагонів. Дерев'яниста багаторічна система «пеньків», що залишається, несе на собі бруньки відновлення, розташовані над землею.
У багаторічних трав'янистих рослин прямостоячі надземні пагони живуть один вегетаційний сезон і після цвітіння і плодоношення цілковито відмирають. Але на основі, що залишається, під землею або на рівні ґрунту, формуються зимуючі бруньки. У деяких трав, розеткових і повзучих, щільно притиснуті до ґрунту надземні стебла можуть жити і декілька років.
Зміни життєвих форм
Більшість рослин протягом життєвого циклу та в різних екологічних умовах так чи інакше підтримують властиву їм життєву форму. Але в екстремальних кліматичних умовах можна спостерігати зміни життєвих форм. Так в альпійському поясі Карпат (Festuca supina) може виступати як щільнодернинна, так і як повзуча зі стеблородними коренями; лохина (Vaccinium uliginosum) може бути як сланкою, так і короткокореневищною; рододендрон миртолистий (Rhododendron myrtifolium), який звичайно представлений сланкою життєвою формою з пагонами, які полягають униз по схилу та вкорінюються, в подальшому відмираючи на дистальному кінці, у більш екстремальних умовах можуть утворювати подушкоподібні форми зі збереженням системи головного кореня та ортотропними, не полягаючими пагонами.
Примітки
- Du Rietz, G. E. (1931) Life-forms of terrestrial flowering plants [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. I. Acta Phytogeographica Suecica 3 (1): 95 pp.
- Серебряков И. Г. Основные направления эволюции жизненных форм у покрытосеменных растений. «Бюлл. МОИП», отд. биол. Т. 60, вип. 3, 1955. — С.71
- Кияк В. Г. Зміни життєвих форм видів альпійських фітоценозів Карпат//Структура високогірних фітоценозів Українських Карпат. — Київ: Наук. думка, 1993. — С. 89—96
Джерела
- БІОМОРФИ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Життєві форми рослин [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Відділ освіти Кіцманської РДА.
- Життєві форми та екологічні групи рослин[недоступне посилання з липня 2019].
Посилання
- Життєва форма // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 86.
- Криптофіт // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 112.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhittyeva forma roslini morfologichna budova roslini sho sklalasya u procesi evolyuciyi i vidobrazhaye u zovnishnomu viglyadi yiyi pristosuvannya do umov zhittya Ye ryad klasifikacij zhittyevih form roslin v osnovi yakih lezhit riznij pidhid do yih vivchennya Termin zhittyeva forma shodo roslin buv zaproponovanij u 80 h rr XIX stolittya vidomim danskim botanikom 1884 Vin rozumiv pid cim ponyattyam formu v yakij vegetativne tilo roslini individa znahoditsya v garmoniyi iz zovnishnim seredovishem protyagom vsogo jogo zhittya vid koliski do truni vid simeni do vidmirannya Take viznachennya viyavilosya duzhe yemnim Po pershe vono pidkreslyuvalo sho zhittyeva forma roslini ne zalishayetsya postijnoyu a mozhe minyatisya u miru doroslishannya i starinnya Po druge u viznachenni skazano sho najvazhlivishu rol v stanovlenni zhittyevoyi formi vidigraye zovnishnye seredovishe Ale ce zvichajno ne oznachaye sho zhittyeva forma bud yakoyi roslini neskinchenno plastichna i zalezhit tilki vid bezposeredno diyuchih u danij moment umov Kozhen vid roslin reaguye na zovnishni diyi v ramkah svoyih spadkovo zakriplenih mozhlivostej Sunicya napriklad ne stane rozlogim derevom navit za najspriyatlivishih dlya rostu i galuzhennya umov Kazhuchi pro garmoniyu iz zovnishnim seredovishem mi mayemo na uvazi sho v zhittyevij formi kozhnogo vidu sho sklalasya viyavlyayutsya risi spadkovoyi viroblenoyi v procesi prirodnogo vidboru pristosovanosti do pevnogo kompleksu zovnishnih chinnikiv Ponyattya zhittyeva forma ta forma rostu vzhivayutsya yak sinonimi nezvazhayuchi na sprobi priv yazati ponyattya formi rostu do tipiv galuzhennya Bilshist sistem zhittyevih form rozrobleni lishe dlya sudinnih roslin Klasifikaciya X RaunkiyeraKlasifikaciya zhittyevih form roslin za Raunkiyerom 1 Fanerofiti 2 3 Hamefiti 4 5 9 Kriptofiti 5 6 Geofiti 7 Gelofiti 8 9 Gidrofiti Za kordonom shiroko koristuyutsya sistemoyu botanika Kristena Raunkiyera 1905 1907 yaka spirayetsya perevazhno na rozmishennya brunok chi verhivok pagoniv protyagom nespriyatlivoyi pori roku shodo poverhni gruntu i snigovogo pokrivu Cya oznaka maye glibokij biologichnij zmist zahist tvirnih tkanin roslin priznachenih dlya prodovzhennya rostu zabezpechuye bezperervne isnuvannya osobini v umovah seredovisha sho rizko zminyuyetsya Sistema zhittyevih form Raunkiyera 1905 sistema sho klasifikuye roslini za kriteriyem stanu ta sposobu zahistu brunok ponovlennya protyagom nespriyatlivogo periodu holodnogo abo suhogo Raunkiyer klasifikuvav p yat osnovnih tipiv zhittyevih form spektri yakih vidobrazhayut riznomanitnist ekologichnih umov u yakih sformuvalas roslinnist Pidrahovuyuchi vidsotok vidiv sho nalezhat do tiyeyi chi inshoyi zhittyevoyi formi otrimuyut tak zvani spektri zhittyevih form u riznih oblastyah zemnoyi kuli abo v riznih tipah roslinnosti planeti Fanerofiti vid dav gr faneros phaneros yavnij fyton phyton roslina odna z zhittyevih form roslin brunki vidnovlennya yakih roztashovani visoko nad zemleyu i zahisheni vid vimerzannya luskami Do fanerofitiv vidnosyat dereva napr dub buk yasen sosnu yalinu i kushi krushinu lishinu kalinu ta in Hamefiti vid dav gr xamai khamai na zemli vnizu nizko fyton roslina nevisoki roslini brunki vidnovlennya yakih znahodyatsya na zimuyuchih pagonah nizko nad zemleyu 20 30 sm i zahisheni vid vimerzannya luskami pidstilkoyu ta snigovim pokrivom Napriklad brusnicya veres chornicya chebrec ta in vid dav gr ἡmi hemi napiv kryptos kryptos prihovanij fyton roslina trav yanisti bagatorichniki brunki vidnovlennya yakih zakladayutsya blizko do poverhni gruntu j pokrivayutsya na zimu vidmerloyu nadzemnoyu chastinoyu Napriklad sunici kulbaba zhovtec ta in Kriptofiti vid dav gr kryptos kryptos prihovanij fyton roslina zhittyeva forma trav yanistih bagatorichnih roslin u yakih brunki vidnovlennya zakladayutsya v bulbah korenevishah cibulinah i znahodyatsya pid zemleyu abo pid vodoyu Napr kartoplya konvaliya tyulpan ta in Kriptofiti podilyayutsya na taki grupi Geofiti vid dav gr gῆ ge zemlya fyton roslina vidi u yakih brunki vidnovlennya rozmisheni na pidzemnih organah cibulinah korenevishah korenyah Gelofiti vid dav gr ἕlos helos boloto fyton roslina roslini bolit ta priberezhzhya brunki vidnovlennya u yakih roztashovani nizhche dna vodojmisha Gidrofiti vid dav gr ὕdwr ὑdro hydor hydro voda fyton roslina roslini sho prikripleni do gruntu i nizhnoyu chastinoyu zanureni u vodu brunki vidnovlennya zimuyut na dni vodojm Napr strilolist ocheret ta in dd 5 Terofiti vid dav gr 8eros theros lito fyton roslina odnorichni roslini yaki zimuyut u viglyadi nasinnya abo spor Napriklad griciki konopli zhito pshenicya oves mak ta in odnorichni roslini Zhittyevi formi za I G SerebryakovimRadyanskij botanik I G Serebryakov rozrobiv 1952 1964 povnu sistemu v osnovu yakoyi poklav zovnishnij viglyad roslini tisno pov yazanij z ritmom yiyi rozvitku Osnovni kategoriyi zhittyevih form tipi abo klasi dereva chagarniki i travi vidriznyayutsya visotoyu stupenem zderev yaninnya osovih organiv i trivalistyu zhittya nadzemnih pagoniv Vivchennya zhittyevih form roslin ye predmetom doslidzhennya okremoyi galuzi botaniki morfologiyi roslin Harakteristika kozhnoyi zhittyevoyi formi u vishih roslin skladayetsya na osnovi viznachennya morfologichnih oznak nadzemnih i pidzemnih pagoniv ta korenevih sistem z urahuvannyam ritmu rozvitku i trivalosti zhittya Do odniyeyi zhittyevoyi formi mozhut nalezhati roslini riznih vidiv i rodiv i navpaki roslini odnogo vidu mozhut utvoryuvati kilka zhittyevih form Vikoristavshi i uzagalnivshi zaproponovani u riznij chas klasifikaciyi I G Serebryakov zaproponuvav nazivati zhittyevoyu formoyu svoyeridnij gabitus pevnih grup roslin Serebryakov 1955 Pid zhittyevoyu formoyu mozhna rozumiti svoyeridnist tih chi inshih grup roslin virazhenu v specifici yih sezonnogo rozvitku v sposobah shorichnogo narostannya i vidnovlennya u vnutrishnij i zovnishnij strukturi yih organiv i v kincevomu pidsumku yak naslidok u zovnishnomu viglyadi abo gabitusi roslini sho istorichno vinik u pevnih gruntovo klimatichnih umovah i vidobrazhaye pristosovanist roslin do cih umov V osnovu svoyeyi klasifikaciyi I G Serebryakov poklav oznaku trivalosti zhittya vsiyeyi roslini i yiyi skeletnih osej Vin vidiliv taki zhittyevi formi roslin A Derevni roslini Dereva Chagarniki Chagarnichki B Napivderevni roslini Napivchagarniki Napivchagarnichki V Nazemni travi Polikarpichni travi bagatorichni travi sho kvitnut bagato raziv Monokarpichni travi zhivut kilka rokiv kvitnut odin raz i vidmirayut G Vodni travi Zemnovodni travi Plavayuchi i pidvodni travi Vidminnist mizh derevami chagarnikami chagarnichkami napivchagarnikami napivchagarnichkami i trav yanistimi roslinami polyagaye krim riznogo stupenya zderev yaninnya yih stebel v trivalosti zhittya i harakteri zmini skeletnih pagoniv v zagalnij pagonovij sistemi Zhittyeva forma dereva viyavlyayetsya virazom pristosuvannya do najspriyatlivishih dlya rostu umov Bilsh za vse vidiv derev u lisah vologih tropikiv do 88 v amazonskij oblasti Braziliyi a v tundri i visokogir yah spravzhnih derev nemaye U zoni tajgovih lisiv dereva tezh panuyut v landshafti prote tam voni predstavleni lishe kilkoma vidami Ne bilsh 10 12 vid zagalnogo chisla vidiv skladayut dereva i u flori pomirnoyi lisovoyi zoni Yevropi Vidminna risa dereva utvorennya yedinogo stovbura golovnoyi osi sho roste v dovzhinu i v tovshinu intensivnishe za reshtu pagoniv i zavzhdi pragne zberegti bilsh mensh vertikalnij napryam rostu Galuzhennya stovbura dereva yaksho vono vzagali virazhene akrotonne tobto najsilnishi gilki rozvivayutsya blizhche do verhivki stovbura i jogo krupnih vidgaluzhen Tak u dereva u verhnij chastini stovbura formuyetsya krona Rozmishennya kroni visoko nad zemleyu dozvolyaye derevu maksimalno vlovlyuvati svitlo Stovbur u derev zhive stilki zh skilki j use derevo v cilomu vid kilkoh desyatkiv do kilkoh soten a inodi i tisyach napriklad mamontove derevo rokiv Splyachi brunki pri osnovi stovbura dereva dayut sestrinski stovburi tilki v tomu vipadku yaksho golovnij stovbur zrubanij abo poshkodzhenij Vidomo sho pislya virubuvannya u berezi duba i ryadu inshih listyanih derev utvoryuyetsya pneva porosl Meshkanci mist shorichno sposterigayut formuvannya novoyi kroni na stovburi topol pislya tak zvanogo glibokogo obrizannya U hvojnih derev zdatnist do utvorennya splyachih brunok virazhena nabagato slabshe i trivalist yih zhittya mensha tomu u yalini sosni yalici zvichno ne buvaye vidroshuvannya novih pagoniv vid pnya Stimulom dlya probudzhennya splyachih brunok mozhe sluzhiti takozh prirodne starinnya materinskoyi sistemi pagoniv pov yazane iz zagasannyam zhittyediyalnosti normalnih brunok vidnovlennya U chagarnikiv golovnij pagin pochinaye rosti yak nevelike derevce prote dosit rano na 3 10 j rik zhittya iz splyachih brunok pri osnovi pershogo stovbura pochinayut rosti novi chasto pereganyayuchi materinskij i postupovo zminyuyuchi odin odnogo V cilomu trivalist zhittya chagarnika mozhe buti tezh duzhe velikoyu i dosyagati kilkoh soten rokiv ale kozhen zi stovburiv zhive v serednomu 10 40 rokiv krajni mezhi vid 2 rokiv u malini do 60 z gakom rokiv u zhovtoyi akaciyi buzku ta in Voni zminyuyutsya u miru vidmirannya golovnogo i najblizhchih do nogo dochirnih stovburiv v centri kusha i poyavi novih na periferiyi Chagarnichki ye miniatyurnimi chagarnikami z tim zhe sposobom galuzhennya prote voni bilsh nizkorosli i trivalist zhittya skeletnih osej u nih mensha 5 10 rokiv Duzhe poshireni chagarnichki v tundri visoko v gorah na sfagnovih bolotah pid pokrivom hvojnih lisiv chornicya brusnicya lohina zhuravlina veres i t d Cvitinnya i plodonoshennya u chagarnikiv i chagarnichkiv shorichno privodit do vidmirannya chastini pagonovoyi sistemi ale duzhe nevelikoyi chastini A os u roslin sho vidnosyatsya do napivderevnih a osoblivo do trav yanistih zhittyevih form ce vidmirannya vikonuye virishalnu rol u formuvanni yih zagalnogo viglyadu Napivchagarniki i napivchagarnichki osoblivo harakterni dlya pustelnih i napivpustelnih miscevostej rizni vidi poliniv solyanok formuyutsya za principom chagarnika ale mayut menshu trivalist zhittya skeletnih osej 5 8 rokiv i do togo zh shorichno u doroslomu stani vtrachayut pislya cvitinnya vsyu verhnyu chastinu svoyih richnih kvitkonosnih pagoniv Derev yanista bagatorichna sistema penkiv sho zalishayetsya nese na sobi brunki vidnovlennya roztashovani nad zemleyu U bagatorichnih trav yanistih roslin pryamostoyachi nadzemni pagoni zhivut odin vegetacijnij sezon i pislya cvitinnya i plodonoshennya cilkovito vidmirayut Ale na osnovi sho zalishayetsya pid zemleyu abo na rivni gruntu formuyutsya zimuyuchi brunki U deyakih trav rozetkovih i povzuchih shilno pritisnuti do gruntu nadzemni stebla mozhut zhiti i dekilka rokiv Zmini zhittyevih formBilshist roslin protyagom zhittyevogo ciklu ta v riznih ekologichnih umovah tak chi inakshe pidtrimuyut vlastivu yim zhittyevu formu Ale v ekstremalnih klimatichnih umovah mozhna sposterigati zmini zhittyevih form Tak v alpijskomu poyasi Karpat Festuca supina mozhe vistupati yak shilnoderninna tak i yak povzucha zi steblorodnimi korenyami lohina Vaccinium uliginosum mozhe buti yak slankoyu tak i korotkokorenevishnoyu rododendron mirtolistij Rhododendron myrtifolium yakij zvichajno predstavlenij slankoyu zhittyevoyu formoyu z pagonami yaki polyagayut uniz po shilu ta vkorinyuyutsya v podalshomu vidmirayuchi na distalnomu kinci u bilsh ekstremalnih umovah mozhut utvoryuvati podushkopodibni formi zi zberezhennyam sistemi golovnogo korenya ta ortotropnimi ne polyagayuchimi pagonami PrimitkiDu Rietz G E 1931 Life forms of terrestrial flowering plants 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine I Acta Phytogeographica Suecica 3 1 95 pp Serebryakov I G Osnovnye napravleniya evolyucii zhiznennyh form u pokrytosemennyh rastenij Byull MOIP otd biol T 60 vip 3 1955 S 71 Kiyak V G Zmini zhittyevih form vidiv alpijskih fitocenoziv Karpat Struktura visokogirnih fitocenoziv Ukrayinskih Karpat Kiyiv Nauk dumka 1993 S 89 96DzherelaBIOMORFI 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Zhittyevi formi roslin 26 grudnya 2016 u Wayback Machine Viddil osviti Kicmanskoyi RDA Zhittyevi formi ta ekologichni grupi roslin nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaZhittyeva forma navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 86 Kriptofit navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 112