Ця стаття не містить . (серпень 2018) |
|
Сісплатина (порт. Cisplatina) — провінція Сполученого королівства Португалії, Бразилії й Алгарве, а згодом — Бразильської імперії, що існувала в 1821—1828 роках. Назва означає «по цей бік Ла-Плати».
Передісторія
Тордесільяський договір надав Португалії право на території в Південній Америці. Оскільки на місцевості важко було визначити, де саме проходить визначена договором лінія розмежування між португальськими та іспанськими володіннями, то португальці селилися і на захід від відведеної їм договором зони, що в підсумку призвело до суперечок з Іспанією щодо ряду територій. Однією з таких зон став район між річкою Уругвай і Атлантичним океаном (т. зв. «Східна смуга»), де португальцями в 1680 році була заснована Колонія-дель-Сакраменто. Для захисту своїх володінь в цьому регіоні Іспанією в 1751 році було засновано губернаторство Монтевідео, а в 1777 році був підписаний договір в Сан-Ільдефонсо, згідно з яким Східна смуга закріплювалася за Іспанією.
У 1801 році за умовами Бадахоського договору Португалія отримала . Втеча в 1807 році португальської королівської сім'ї до Бразилії під час Наполеонівських воєн сприяло португальському експансіонізму в напрямку Ла-Плати. Коли в 1810 році Наполеон змусив іспанську королівську сім'ю відректися від престолу, у португальців народився амбітний план: замість того, щоб претендувати тільки на Східну смугу, вони запропонували віцекоролівству Ріо-де-ла-Плата визнати своїм монархом іспанську інфанту Карлоту, яка була одружена з спадкоємцем португальського престолу Жуаном. Однак цей план провалився.
Травнева революція 1810 року призвела до відсторонення від влади іспанського віцекороля Ріо-де-ла-Плати, віце-королівство було перетворено в Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати. Прийшовши до влади в жовтні 1812 року Другий тріумвірат скликав в січні 1813 року «Асамблею 13-го року», яка мала проголосити незалежність від Іспанії і визначити державний устрій нової країни. Представники Східної смуги, лідером яких був Хосе Хервасіо Артігас, зажадали виділення Східної смуги в окрему провінцію. 7 березня 1814 року Верховний директор Сполучених провінцій Хервасіо Антоніо де Посадас, законодавчо оформляючи фактично існуючий стан, видав декрет про створення Східної провінції. 29 червня 1815 року в Східному конгресі в була утворена Федеральна Ліга, яка оголосила своєю метою перетворення Сполучених Провінцій Ріо-де-ла-Плати в конфедеративну республіку за образом Сполучених Штатів Америки.
Федеральна Ліга набирала силу. Побоюючись поширення республіканських ідей, португальці, скориставшись тим, що Ліга була зайнята боротьбою з центральним урядом, здійснили в 1816 році вторгнення в Східну провінцію та 20 січня 1817 року зайняли Монтевідео. Три роки пішло на придушення опору, і в липні 1821 року проголосив приєднання території до Португалії як провінції Сісплатина.
У складі Бразилії
На сході кордоном нової провінції став Атлантичний океан, на півдні — Ла-Плата, на заході — річка Уругвай. Північною межею провінції стала річка Куарейм, унаслідок чого північна частина Східної смуги стала частиною бразильського штату Ріу-Гранді-ду-Сул.
У 1822 році залишений в Бразилії в ролі намісника спадкоємець португальського престолу проголосив незалежність Бразилії. 15 вересня 1823 року аргентинський посол передав бразильському правителю меморандум, в якому говорилося, що Аргентина ніколи не визнавала анексію Східної провінції. У відповідь було заявлено, що ця територія увійшла до складу Бразилії з волі її населення, і що Бразилія готова захищати свої кордони військовим шляхом.
Аргентино-бразильська війна
19 квітня 1825 року група колишніх партизанів Східної провінції (відома як Тридцять три Орієнтальці) на чолі з Хуаном Антоніо Лавальєхою, отримавши підтримку ряду багатих аргентинців, висадилася в Сісплатині. 14 червня вони утворили у Флориді тимчасовий уряд провінції, 25 серпня проголосив відокремлення Східної провінції від Бразилії. 24 жовтня 1825 року Об'єднані провінції Південної Америки визнали входження Східної провінції у свій склад. У відповідь уряд Бразилії оголосив війну Сполученим Провінціям.
Утворення незалежного Уругваю
До 1828 року аргентинські сили під командуванням Фруктосо Рівери контролювали значну територію провінції, а значні військові витрати і тиск Британії не давали Бразилії можливості продовжувати війну, в результаті чого Бразилія була змушена почати мирні переговори. У 1828 році була підписана попередня мирна конвенція, відповідно до якої Сісплатина не відходила Сполученим провінціях, а проголошувалася незалежною державою Уругвай.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2018 Sisplatina Cisplatina provinciya 1821 1828 Prapor Gerb Provinciya Sisplatina na mapi Braziliyi Stolicya Montevideo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sisplatina Sisplatina port Cisplatina provinciya Spoluchenogo korolivstva Portugaliyi Braziliyi j Algarve a zgodom Brazilskoyi imperiyi sho isnuvala v 1821 1828 rokah Nazva oznachaye po cej bik La Plati PeredistoriyaTordesilyaskij dogovir nadav Portugaliyi pravo na teritoriyi v Pivdennij Americi Oskilki na miscevosti vazhko bulo viznachiti de same prohodit viznachena dogovorom liniya rozmezhuvannya mizh portugalskimi ta ispanskimi volodinnyami to portugalci selilisya i na zahid vid vidvedenoyi yim dogovorom zoni sho v pidsumku prizvelo do superechok z Ispaniyeyu shodo ryadu teritorij Odniyeyu z takih zon stav rajon mizh richkoyu Urugvaj i Atlantichnim okeanom t zv Shidna smuga de portugalcyami v 1680 roci bula zasnovana Koloniya del Sakramento Dlya zahistu svoyih volodin v comu regioni Ispaniyeyu v 1751 roci bulo zasnovano gubernatorstvo Montevideo a v 1777 roci buv pidpisanij dogovir v San Ildefonso zgidno z yakim Shidna smuga zakriplyuvalasya za Ispaniyeyu U 1801 roci za umovami Badahoskogo dogovoru Portugaliya otrimala Vtecha v 1807 roci portugalskoyi korolivskoyi sim yi do Braziliyi pid chas Napoleonivskih voyen spriyalo portugalskomu ekspansionizmu v napryamku La Plati Koli v 1810 roci Napoleon zmusiv ispansku korolivsku sim yu vidrektisya vid prestolu u portugalciv narodivsya ambitnij plan zamist togo shob pretenduvati tilki na Shidnu smugu voni zaproponuvali vicekorolivstvu Rio de la Plata viznati svoyim monarhom ispansku infantu Karlotu yaka bula odruzhena z spadkoyemcem portugalskogo prestolu Zhuanom Odnak cej plan provalivsya Travneva revolyuciya 1810 roku prizvela do vidstoronennya vid vladi ispanskogo vicekorolya Rio de la Plati vice korolivstvo bulo peretvoreno v Ob yednani provinciyi Rio de la Plati Prijshovshi do vladi v zhovtni 1812 roku Drugij triumvirat sklikav v sichni 1813 roku Asambleyu 13 go roku yaka mala progolositi nezalezhnist vid Ispaniyi i viznachiti derzhavnij ustrij novoyi krayini Predstavniki Shidnoyi smugi liderom yakih buv Hose Hervasio Artigas zazhadali vidilennya Shidnoyi smugi v okremu provinciyu 7 bereznya 1814 roku Verhovnij direktor Spoluchenih provincij Hervasio Antonio de Posadas zakonodavcho oformlyayuchi faktichno isnuyuchij stan vidav dekret pro stvorennya Shidnoyi provinciyi 29 chervnya 1815 roku v Shidnomu kongresi v bula utvorena Federalna Liga yaka ogolosila svoyeyu metoyu peretvorennya Spoluchenih Provincij Rio de la Plati v konfederativnu respubliku za obrazom Spoluchenih Shtativ Ameriki Federalna Liga nabirala silu Poboyuyuchis poshirennya respublikanskih idej portugalci skoristavshis tim sho Liga bula zajnyata borotboyu z centralnim uryadom zdijsnili v 1816 roci vtorgnennya v Shidnu provinciyu ta 20 sichnya 1817 roku zajnyali Montevideo Tri roki pishlo na pridushennya oporu i v lipni 1821 roku progolosiv priyednannya teritoriyi do Portugaliyi yak provinciyi Sisplatina U skladi BraziliyiNa shodi kordonom novoyi provinciyi stav Atlantichnij okean na pivdni La Plata na zahodi richka Urugvaj Pivnichnoyu mezheyu provinciyi stala richka Kuarejm unaslidok chogo pivnichna chastina Shidnoyi smugi stala chastinoyu brazilskogo shtatu Riu Grandi du Sul U 1822 roci zalishenij v Braziliyi v roli namisnika spadkoyemec portugalskogo prestolu progolosiv nezalezhnist Braziliyi 15 veresnya 1823 roku argentinskij posol peredav brazilskomu pravitelyu memorandum v yakomu govorilosya sho Argentina nikoli ne viznavala aneksiyu Shidnoyi provinciyi U vidpovid bulo zayavleno sho cya teritoriya uvijshla do skladu Braziliyi z voli yiyi naselennya i sho Braziliya gotova zahishati svoyi kordoni vijskovim shlyahom Argentino brazilska vijnaDokladnishe Argentino brazilska vijna 19 kvitnya 1825 roku grupa kolishnih partizaniv Shidnoyi provinciyi vidoma yak Tridcyat tri Oriyentalci na choli z Huanom Antonio Lavalyehoyu otrimavshi pidtrimku ryadu bagatih argentinciv visadilasya v Sisplatini 14 chervnya voni utvorili u Floridi timchasovij uryad provinciyi 25 serpnya progolosiv vidokremlennya Shidnoyi provinciyi vid Braziliyi 24 zhovtnya 1825 roku Ob yednani provinciyi Pivdennoyi Ameriki viznali vhodzhennya Shidnoyi provinciyi u svij sklad U vidpovid uryad Braziliyi ogolosiv vijnu Spoluchenim Provinciyam Utvorennya nezalezhnogo UrugvayuDo 1828 roku argentinski sili pid komanduvannyam Fruktoso Riveri kontrolyuvali znachnu teritoriyu provinciyi a znachni vijskovi vitrati i tisk Britaniyi ne davali Braziliyi mozhlivosti prodovzhuvati vijnu v rezultati chogo Braziliya bula zmushena pochati mirni peregovori U 1828 roci bula pidpisana poperednya mirna konvenciya vidpovidno do yakoyi Sisplatina ne vidhodila Spoluchenim provinciyah a progoloshuvalasya nezalezhnoyu derzhavoyu Urugvaj