Сираї́ — село в Україні, у Козелецькій селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Кількість дворів: — 228 (станом на травень 2011 року).
село Сираї | |
---|---|
Сираївська сільська рада | |
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Громада | Козелецька селищна громада |
Облікова картка | Сираї |
Основні дані | |
Засноване | не пізніше 1666 |
Населення | 462 (01.01.2014) |
Площа | 1,838 км² |
Густота населення | 251,36 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17081 |
Телефонний код | +380 4646 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 120 м |
Відстань до обласного центру | 76,8 км |
Відстань до районного центру | 9,9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт. Козелець, вул.Соборності, б.27 |
Карта | |
Сираї | |
Сираї | |
Мапа | |
Сираї у Вікісховищі |
Географія
Село тягнеться вздовж траси міжнародного значення E95 (Одеса-Санкт-Петербург). Відстань до центру громади становить близько 10 км і проходить автошляхом E95.
Внутрішня географія
Кутки: Хутір, Село, Шилягівщина.
Урочища: Селище, Дубне, Кружок, Калиновий Кущ, Дудківщина.
Болота: Моховасте, Біле.
Гаї: Дубина, Чемерський Гай.
Історія
Заснування та походження назви
Топонім "земля Сараєвська" в околиці Остра згаданий 11 квітня 1514 р. у наданні уряду Великого князівства Литовського татарському царевичу Азубек-солтану (напевно це Узбек-Гірей, онук кримського хана Хаджи-Гірея і племінник тогочасного хана Менглі-Гірея, у 1524-1526 він буде кримським калгою-султаном). Причому, місцеве населення окреслене як "конюхи" (див. Литовська Метрика, кн.9).
Старий тракт шляхового сполучення між Києвом та Черніговом пролягав через село Сираї територією теперішнього газопроводу. Обабіч дороги стояла корчма. За народною версією, одним із проїжджих виявився генерал-удівець — козак Сирай[]. Нібито вподобавши тут молоду дівчину, захотів із нею одружитися. Мати дівчини, погоджуючись віддати доньку заміж, поставила нареченому умову: на честь такої події — збудувати тут церкву. Після того, як церква була збудована, генерал обвінчався 1793 року. Офіційна дата заснування — перша половина XVIII століття (1748 р.), на території Київського полку Гетьманщини.
Однак задовго перед тим у польській люстрації Остерського староства (1636) серед 70 військовозобов'язаних бояр були згадані Fedor Syraj, а також Jacko Syraiynko та Sawa Syraiynko. Саме поселення під назвою Сыраев хутор (як і багато навколишніх поселень) було згадане в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також наведено відомості про мешканців хутора:
Лукашенки у них: 2 вола. Словеев грунтъ, подсосѣд Алексейко Момчин на грунте. |
Довгий час церква (територія нинішнього Карпоківського кладовища) залишалася приходом жителів сіл — Сираї, Карпоки, Єрків. Пізніше, 1907, на прохання єрківців церкву було перенесено на територію села Сираї (нині на цьому місці розташований сираївський кафетерій).
Стан у ХІХ — на початку ХХ століття
За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 551 особа (243 чоловічої статі та 308 — жіночої), налічувалось 75 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Остерської волості мешкало 433 особи, налічувалось 103 дворових господарства, існували православна церква, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 708 осіб (335 чоловічої статі та 373 — жіночої), з яких 700 — православної віри.
Під час революції 1905—1907 років у селі відбувся виступ селян проти поміщиків.
1913 року в селі відкрилася перша чотирирічна парафіяльна школа.
Доба УНР та комуністична присутність
З 1917 — у складі УНР. У 1918 під владою Гетьмана Павла Скороподадського. Стабільний комуністичний режим — з 1921.
1918 під час грози церква спалахнула і згоріла вщент. З того часу і до 2003 року церкви в селі не було.
1929 почався систематичний терор проти незалежних господарників. 1930 селян загнали в перший колгосп «Червоне селище». Одним із перших його активістів був Красник Петро, а головою — Орішко Яків. 1932 організували голодомор. Голодом убили переважно старих та дітей. 2008 на честь замучених комуністами селян у селі споруджено обеліск.
Під час Другої світової війни, відступаючи, німецькі війська знищили забудову села (за спогадами поселенців лишилося лише дві хатинки — одна на хуторі і ще одна на території нинішнього ветеринарного пункту).
На фронтах Німецько-радянської війни у радянських військах перебували 245 жителів села, 120 загинуло. 1946 комуністи знову почали голодний терор, вимагаючи з селян непомірні продовольчі податки.
1957 році відкрито пам'ятник солдатам, що загинули у селі.
Сучасний стан
Довгий час в Сираях була розташована центральна садиба колгоспу ім. Комінтерну (тепер ПОСП «Сираї»). Колгосп був одним із передових у районі. 181 житель села удостоєний урядових нагород.
Збудовано новий будинок культури на 250 місць. У ньому розташована бібліотека, де до послуг населення є 9,5 тис. примірників літератури. Збудована середня загальноосвітня школа, ФАП, відділення зв'язку, АТС, магазини, кафетерій. На території села працюють приватні заклади: «Старий дім» і «Таверна», набирає обертів нещодавно створена меблева фабрика.
24 листопада 2003 року в селі Сираї відбулося освячення новозбудованої Свято-Троїцької церкви МП. 2 червня 2002 року на цьому місці був закладений тільки фундамент культової споруди. Приблизно в 2014 році церкву перефарбували із жовтої вона перетворилася на зелену.
На території села три кладовища: Мале, Велике та Хутірське.
У 2012 році засновано футбольну команду ФК «Сираї».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Козелецької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, село увійшло до складу Чернігівського району Чернігівської області.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 477 | 99.38% |
російська | 2 | 0.42% |
білоруська | 1 | 0.20% |
Усього | 480 | 100% |
Галерея
- Хата в селі, 9 листопада 2020
- Автобусна зупинка
- Пошта
- Магазин
- Монумент Героям Другої світової війни
- Свято-Троїцька церква
- Дерев'яна церковна дзвіниця
Див. також
Примітки
- Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
- . Архів оригіналу за 04.05.2016. Процитовано 22.04.2016.
- Źródła dziejowe. Tom V. Lustracye królewszczyzn ziem ruskich Wołynia, Podola i Ukrainy z pierwszej połowy XVII wieku. Wydał Aleksander Jabłonowski. — Warszawa, 1877. — s. 212.[недоступне посилання з червня 2019]
- Н. М. Лѣвобережная Украина въ XV—XVII ст. // Киевская старина, № 5 (1896). — с. 261. http://iht.univ.kiev.ua/library/all-journals/киевская-старина-№5-1896[недоступне посилання з червня 2019]
- Переписні книги 1666 року / Приготував до друку і зредагував В. О. Романовський. Всеукраїнська академія наук, Археографічна Комісія. — Київ, 1933, с. 358.
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2669)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-267. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Обеліск жертвам комуністичного голодомору у селі Сираї
- Церковь в Сыраях перекрасили., sezamka.kiev.ua, 28.04.14
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirayi selo v Ukrayini u Kozeleckij selishnij gromadi Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Kilkist dvoriv 228 stanom na traven 2011 roku selo Sirayi Sirayivska silska radaSirayivska silska rada Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Chernigivskij rajon Gromada Kozelecka selishna gromada Oblikova kartka Sirayi Osnovni dani Zasnovane ne piznishe 1666 Naselennya 462 01 01 2014 Plosha 1 838 km Gustota naselennya 251 36 osib km Poshtovij indeks 17081 Telefonnij kod 380 4646 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 50 42 pn sh 31 02 23 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 120 m Vidstan do oblasnogo centru 76 8 km Vidstan do rajonnogo centru 9 9 km Misceva vlada Adresa radi 17000 Chernigivska obl Chernigivskij r n smt Kozelec vul Sobornosti b 27 Karta Sirayi Sirayi Mapa Sirayi u VikishovishiGeografiyaSelo tyagnetsya vzdovzh trasi mizhnarodnogo znachennya E95 Odesa Sankt Peterburg Vidstan do centru gromadi stanovit blizko 10 km i prohodit avtoshlyahom E95 Vnutrishnya geografiya Kutki Hutir Selo Shilyagivshina Urochisha Selishe Dubne Kruzhok Kalinovij Kush Dudkivshina Bolota Mohovaste Bile Gayi Dubina Chemerskij Gaj IstoriyaZasnuvannya ta pohodzhennya nazvi Avtoshlyah Kiyiv Chernigiv cherez Sirayi Toponim zemlya Sarayevska v okolici Ostra zgadanij 11 kvitnya 1514 r u nadanni uryadu Velikogo knyazivstva Litovskogo tatarskomu carevichu Azubek soltanu napevno ce Uzbek Girej onuk krimskogo hana Hadzhi Gireya i pleminnik togochasnogo hana Mengli Gireya u 1524 1526 vin bude krimskim kalgoyu sultanom Prichomu misceve naselennya okreslene yak konyuhi div Litovska Metrika kn 9 Starij trakt shlyahovogo spoluchennya mizh Kiyevom ta Chernigovom prolyagav cherez selo Sirayi teritoriyeyu teperishnogo gazoprovodu Obabich dorogi stoyala korchma Za narodnoyu versiyeyu odnim iz proyizhdzhih viyavivsya general udivec kozak Siraj dzherelo Nibito vpodobavshi tut molodu divchinu zahotiv iz neyu odruzhitisya Mati divchini pogodzhuyuchis viddati donku zamizh postavila narechenomu umovu na chest takoyi podiyi zbuduvati tut cerkvu Pislya togo yak cerkva bula zbudovana general obvinchavsya 1793 roku Oficijna data zasnuvannya persha polovina XVIII stolittya 1748 r na teritoriyi Kiyivskogo polku Getmanshini Odnak zadovgo pered tim u polskij lyustraciyi Osterskogo starostva 1636 sered 70 vijskovozobov yazanih boyar buli zgadani Fedor Syraj a takozh Jacko Syraiynko ta Sawa Syraiynko Same poselennya pid nazvoyu Syraev hutor yak i bagato navkolishnih poselen bulo zgadane v perepisnij knizi Malorosijskogo prikazu 1666 Takozh navedeno vidomosti pro meshkanciv hutora Lukashenki u nih 2 vola Sloveev grunt podsosѣd Aleksejko Momchin na grunte Dovgij chas cerkva teritoriya ninishnogo Karpokivskogo kladovisha zalishalasya prihodom zhiteliv sil Sirayi Karpoki Yerkiv Piznishe 1907 na prohannya yerkivciv cerkvu bulo pereneseno na teritoriyu sela Sirayi nini na comu misci roztashovanij sirayivskij kafeterij Stan u HIH na pochatku HH stolittya Za danimi na 1859 rik u kozackomu kazennomu j vlasnickomu seli Osterskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 551 osoba 243 cholovichoyi stati ta 308 zhinochoyi nalichuvalos 75 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1886 u kolishnomu derzhavnomu j vlasnickomu seli Osterskoyi volosti meshkalo 433 osobi nalichuvalos 103 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva 2 postoyalih budinki 5 vitryanih mliniv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 708 osib 335 cholovichoyi stati ta 373 zhinochoyi z yakih 700 pravoslavnoyi viri Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv u seli vidbuvsya vistup selyan proti pomishikiv 1913 roku v seli vidkrilasya persha chotiririchna parafiyalna shkola Doba UNR ta komunistichna prisutnist Bratska mogila 15 chervonoarmijciv yaki zaginuli v boyah z denikincyami v 1919 r i radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri oboroni sela u veresni 1941 r Z 1917 u skladi UNR U 1918 pid vladoyu Getmana Pavla Skoropodadskogo Stabilnij komunistichnij rezhim z 1921 1918 pid chas grozi cerkva spalahnula i zgorila vshent Z togo chasu i do 2003 roku cerkvi v seli ne bulo 1929 pochavsya sistematichnij teror proti nezalezhnih gospodarnikiv 1930 selyan zagnali v pershij kolgosp Chervone selishe Odnim iz pershih jogo aktivistiv buv Krasnik Petro a golovoyu Orishko Yakiv 1932 organizuvali golodomor Golodom ubili perevazhno starih ta ditej 2008 na chest zamuchenih komunistami selyan u seli sporudzheno obelisk Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vidstupayuchi nimecki vijska znishili zabudovu sela za spogadami poselenciv lishilosya lishe dvi hatinki odna na hutori i she odna na teritoriyi ninishnogo veterinarnogo punktu Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni u radyanskih vijskah perebuvali 245 zhiteliv sela 120 zaginulo 1946 komunisti znovu pochali golodnij teror vimagayuchi z selyan nepomirni prodovolchi podatki 1957 roci vidkrito pam yatnik soldatam sho zaginuli u seli Suchasnij stanDoroga po polyu za selom shidna okolicya traven 2008 Dovgij chas v Sirayah bula roztashovana centralna sadiba kolgospu im Kominternu teper POSP Sirayi Kolgosp buv odnim iz peredovih u rajoni 181 zhitel sela udostoyenij uryadovih nagorod Zbudovano novij budinok kulturi na 250 misc U nomu roztashovana biblioteka de do poslug naselennya ye 9 5 tis primirnikiv literaturi Zbudovana serednya zagalnoosvitnya shkola FAP viddilennya zv yazku ATS magazini kafeterij Na teritoriyi sela pracyuyut privatni zakladi Starij dim i Taverna nabiraye obertiv neshodavno stvorena mebleva fabrika 24 listopada 2003 roku v seli Sirayi vidbulosya osvyachennya novozbudovanoyi Svyato Troyickoyi cerkvi MP 2 chervnya 2002 roku na comu misci buv zakladenij tilki fundament kultovoyi sporudi Priblizno v 2014 roci cerkvu perefarbuvali iz zhovtoyi vona peretvorilasya na zelenu Na teritoriyi sela tri kladovisha Male Velike ta Hutirske U 2012 roci zasnovano futbolnu komandu FK Sirayi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Kozeleckoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kozeleckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 477 99 38 rosijska 2 0 42 biloruska 1 0 20 Usogo 480 100 GalereyaHata v seli 9 listopada 2020 Avtobusna zupinka Poshta Magazin Monument Geroyam Drugoyi svitovoyi vijni Svyato Troyicka cerkva Derev yana cerkovna dzvinicyaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiKozeleckij rajon Potencial ekonomichnogo rozvitku Arhiv originalu za 04 05 2016 Procitovano 22 04 2016 Zrodla dziejowe Tom V Lustracye krolewszczyzn ziem ruskich Wolynia Podola i Ukrainy z pierwszej polowy XVII wieku Wydal Aleksander Jablonowski Warszawa 1877 s 212 nedostupne posilannya z chervnya 2019 N M Lѣvoberezhnaya Ukraina v XV XVII st Kievskaya starina 5 1896 s 261 http iht univ kiev ua library all journals kievskaya starina 5 1896 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Perepisni knigi 1666 roku Prigotuvav do druku i zredaguvav V O Romanovskij Vseukrayinska akademiya nauk Arheografichna Komisiya Kiyiv 1933 s 358 ros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 2669 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 104 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 267 X 270 120 s ros doref Obelisk zhertvam komunistichnogo golodomoru u seli Sirayi Cerkov v Syrayah perekrasili sezamka kiev ua 28 04 14 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv https socialdata org ua projects mova 2001 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2014