Симфонія № 8 (Es-dur) — найбільш досконалий та монументальний твір російського композитора Олександра Костянтиновича Глазунова. Прем'єра симфонії відбулася 9 грудня 1906 року, в одному з циклів російських симфонічних концертів, диригував сам автор.
Симфонія № 8 | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Symphony No. 8 | ||||
Композитор | Глазунов Олександр Костянтинович[1] | |||
Створено | 1906[1] | |||
Тональність | мі-бемоль мажор[1] | |||
| ||||
Склад оркестру
До складу оркестру симфонії входять: 3 флейти, флейта-піколо, 2 гобоя, англійський ріжок, 3 кларнета, бас-кларнет, 2 фагота, контрафагот, 4 валторни, 3 труби, 3 тромбона, туба, литаври, трикутник, тарілки, великий барабан, струнні.
Характеристика
Перша частина представляє собою зразок поєднання сонатного і монотематичного принципів. Її головна партія звучить безперервно. Шляхетна, мужня та спокійна, вона з'являється спочатку в тембрі фаготів і валторн. Поступово в ній виявляються і інші риси — заклики, ораторський пафос, а разом з тим — настороженість.
Друга частина органічно зростає з конфлікту першої. Це страшна трагедія, яка розчавлює. Музика наповнена глибоким сумом, але разом з тим вона є і мужньою. Головна тема не дається одразу — вона створюється поступово з окремих інтонацій вступу, зв'язаних з головною партією першої частини.
Третя частина втручається як страшне наслання, як далека, ворожа стихія. Звивиста, рухлива і мінлива основна тема виникла з інтонацій «подиху» попередньої частини. Форма Скерцо, незважаючи на безперервність руху, складна тричастинна, з малоконтрастним середнім епізодом, який вирізняється лише трохи повільнішим, але настільки ж безперервним рухом.
Фінал логічно завершує драматичний розвиток циклу. Він починається стриманим епічним вступом, в якому, однак, скорботні «зітхання», тривожні інтонації ще дають про себе знати. Але далі починається сонатна форма.
Симфонія була задумана під час роботи над Концертом для скрипки з оркестром (1904), але справжня робота над нею розпочалася тільки навесні 1905 року і майже відразу призупинилася через важку хворобу. В липні того ж робота активізувалася: 30-го він закінчив першу частину, 8 серпня — другу, 5 вересня — третю. Робота над фіналом затягнулася більш ніж на півтора місяця. 18 жовтня 1905 року 8 Симфонія була закінчена.
Примітки
- Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.11266
Література
- Келдиш, Ю. В. Глазунов — симфоніст / Ю. В. Келдиш // Нариси і розвідки з історії російської музики / Ю. В. Келдиш. — М., 1978.
- В. В. Ванслов «Симфонічна творчість А. К. Глазунова», 1950.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simfoniya 8 Es dur najbilsh doskonalij ta monumentalnij tvir rosijskogo kompozitora Oleksandra Kostyantinovicha Glazunova Prem yera simfoniyi vidbulasya 9 grudnya 1906 roku v odnomu z cikliv rosijskih simfonichnih koncertiv diriguvav sam avtor Simfoniya 8angl Symphony No 8KompozitorGlazunov Oleksandr Kostyantinovich 1 Stvoreno1906 1 Tonalnistmi bemol mazhor 1 Sklad orkestruDo skladu orkestru simfoniyi vhodyat 3 flejti flejta pikolo 2 goboya anglijskij rizhok 3 klarneta bas klarnet 2 fagota kontrafagot 4 valtorni 3 trubi 3 trombona tuba litavri trikutnik tarilki velikij baraban strunni HarakteristikaPersha chastina predstavlyaye soboyu zrazok poyednannya sonatnogo i monotematichnogo principiv Yiyi golovna partiya zvuchit bezperervno Shlyahetna muzhnya ta spokijna vona z yavlyayetsya spochatku v tembri fagotiv i valtorn Postupovo v nij viyavlyayutsya i inshi risi zakliki oratorskij pafos a razom z tim nastorozhenist Druga chastina organichno zrostaye z konfliktu pershoyi Ce strashna tragediya yaka rozchavlyuye Muzika napovnena glibokim sumom ale razom z tim vona ye i muzhnoyu Golovna tema ne dayetsya odrazu vona stvoryuyetsya postupovo z okremih intonacij vstupu zv yazanih z golovnoyu partiyeyu pershoyi chastini Tretya chastina vtruchayetsya yak strashne naslannya yak daleka vorozha stihiya Zvivista ruhliva i minliva osnovna tema vinikla z intonacij podihu poperednoyi chastini Forma Skerco nezvazhayuchi na bezperervnist ruhu skladna trichastinna z malokontrastnim serednim epizodom yakij viriznyayetsya lishe trohi povilnishim ale nastilki zh bezperervnim ruhom Final logichno zavershuye dramatichnij rozvitok ciklu Vin pochinayetsya strimanim epichnim vstupom v yakomu odnak skorbotni zithannya trivozhni intonaciyi she dayut pro sebe znati Ale dali pochinayetsya sonatna forma Simfoniya bula zadumana pid chas roboti nad Koncertom dlya skripki z orkestrom 1904 ale spravzhnya robota nad neyu rozpochalasya tilki navesni 1905 roku i majzhe vidrazu prizupinilasya cherez vazhku hvorobu V lipni togo zh robota aktivizuvalasya 30 go vin zakinchiv pershu chastinu 8 serpnya drugu 5 veresnya tretyu Robota nad finalom zatyagnulasya bilsh nizh na pivtora misyacya 18 zhovtnya 1905 roku 8 Simfoniya bula zakinchena PrimitkiGrove Music Online OUP doi 10 1093 GMO 9781561592630 ARTICLE 11266 d Track Q30532476d Track Q217595LiteraturaKeldish Yu V Glazunov simfonist Yu V Keldish Narisi i rozvidki z istoriyi rosijskoyi muziki Yu V Keldish M 1978 V V Vanslov Simfonichna tvorchist A K Glazunova 1950 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij