Симфонія № 1 (Шнітке)

Перша симфонія Альфреда Шнітке, написана в 1969–1974 роках.

Симфонія № 1
Композитор	Альфред Шнітке
Частин	4 частина
Прем'єра
Дата	9 лютого 1974
Місце	Нижній Новгород

Симфонія має чотири частини:

1. Senza Tempo. Moderato
2. Allegretto
3. Lento
4. Lento. Allegro

Створена для великого симфонічного оркестру, симфонія є одним з головних досягнень Шнітке в алеаториці: багато фрагментів партитури являють собою лише загальну канву, у рамках якої музиканти можуть імпровізувати. Друга частина симфонії містить велику джазову імпровізацію. Шнитке використовує і традиції : на початку твору музиканти вбігають на сцену, у фіналі — поступово йдуть зі сцени під звуки фіналу «Прощальної симфонії» Йозефа Гайдна (так само, як це задумано й у самій симфонії Гайдна), а потім швидко повертаються під дзенькіт дзвонів. Симфонія містить партії інструментів, що грають за сценою (прийом, характерний симфоніям Густава Малера). Також значний вплив на концепцію симфонії Шнітке — симфонії Чарльз Айвза і Лучано Беріо.

Симфонія містить багато музичних цитат. Окрім згаданої вже «Прощальної симфонії», це — «П'ята симфонія» Людвіга ван Бетховена, «Перший концерт» Петра Ілліча Чайковського, «На прекрасному блакитному Дунаї» Йоганна Штрауса, Жалобний марш із Фридерика Шопена, «Смерть Озе» з Едварда Гріга.

Дозвіл на виконання симфонії підписав Родіон Щедрін. Симфонія була вперше виконана 9 лютого 1974 року в Горькому; під орудою Геннадія Рождественського. Друге виконання відбулося в Таллінні наприкінці 1975 року під керуванням Класа Ері (партію солюючої скрипки виконував Гідон Кремер).

Симфонія була записана під керуванням Геннадія Рождественського та .

Музика Шнітке була використана для балету (1983).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 квітня 2010. Процитовано 20 березня 2010.
2. . Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 20 березня 2010.
3. Schnittke: Symphony No. 1
4. Schnittke — Symphony No 1