Симона Байлз

Симона Байлз (англ. Simone Biles, нар. 4 березня 1997) — американська гімнастка, чотириразова олімпійська чемпіонка 2016 року, 19-разова чемпіонка світу (рекорд в історії турнірів), у тому числі 5-разова чемпіонка в абсолютній першості (2013, 2014, 2015, 2018, 2019). За загальною кількістю нагород з Олімпійських ігор та чемпіонатів світу (21 медаль) посідає друге місце в історії спортивної гімнастики, поступаючись тільки Ларисі Латиніній (32 медалі). Чотири елементи спортивної гімнастики названі на честь Байлз: по одному в опорному стрибку і на колоді та два у вільних вправах.

Симона Байлз
амер. англ. Simone Arianne Biles Owens^[1]

Загальна інформаціяНаціональністьамериканкаГромадянство США
 Беліз^[2]Місце проживанняСпрінгНародження14 березня 1997(1997-03-14) (27 років)
Колумбус, штат Огайо, СШАЗріст145 смВебсторінкаsimonebiles.comСпортКраїна СШАВид спортугімнастикаКоманда^d[3][4]Тренери^d[5][6] і ^d[5]

Нагороди

^d (2016)

^d (2019)

Time 100 (2021)

100 жінок (BBC) (2016)

Спортивні медалі
Представник  США
Спортивна гімнастика
Олімпійські ігри
Золото	Ріо-де-Жанейро 2016	командна першість
Золото	Ріо-де-Жанейро 2016	абсолютна першість
Золото	Ріо-де-Жанейро 2016	опорний стрибок
Золото	Ріо-де-Жанейро 2016	вільні вправи
Золото	Париж 2024	командна першість
Золото	Париж 2024	абсолютна першість
Золото	Париж 2024	опорний стрибок
Срібло	Токіо 2020	командна першість
Срібло	Париж 2024	вільні вправи
Бронза	Ріо-де-Жанейро 2016	колода
Бронза	Токіо 2020	колода
Чемпіонати світу
Золото	Антверпен 2013	абсолютна першість
Золото	Антверпен 2013	вільні вправи
Золото	Наньнін 2014	командна першість
Золото	Наньнін 2014	абсолютна першість
Золото	Наньнін 2014	колода
Золото	Наньнін 2014	вільні вправи
Золото	Глазго 2015	командна першість
Золото	Глазго 2015	абсолютна першість
Золото	Глазго 2015	колода
Золото	Глазго 2015	вільні вправи
Золото	Доха 2018	абсолютна першість
Золото	Доха 2018	командна першість
Золото	Доха 2018	опорний стрибок
Золото	Доха 2018	вільні вправи
Золото	Штутгарт 2019	абсолютна першість
Золото	Штутгарт 2019	командна першість
Золото	Штутгарт 2019	опорний стрибок
Золото	Штутгарт 2019	колода
Золото	Штутгарт 2019	вільні вправи
Золото	Антверпен 2023	абсолютна першість
Золото	Антверпен 2023	командна першість
Золото	Антверпен 2023	колода
Золото	Антверпен 2023	вільні вправи
Срібло	Антверпен 2013	опорний стрибок
Срібло	Наньнін 2014	опорний стрибок
Срібло	Доха 2018	різновисокі бруси
Срібло	Антверпен 2023	опорний стрибок
Бронза	Антверпен 2013	колода
Бронза	Глазго 2015	опорний стрибок
Бронза	Доха 2018	колода

 Симона Байлз у Вікісховищі

Біографія

Симона Аріанн Байлз народилася 14 березня 1997 року в Колумбусі, штат Огайо, третьою дитиною в сім'ї. Її рідна мати, Шенон Байлз, через нарко- та алкогольну залежність, була не в змозі піклуватися за Симоною, та ще трьома дітьми — Ешлі, Тевіном та Адрією. Рідний батько Симони, Кельвін Клемонс, покинув свою сім'ю та ніколи не був присутнім у житті доньки, борючись зі своєю залежністю. Батько Шенон, Рон (дідусь Симони) та його друга дружина Неллі Каєтано Байлз, яка мала двох майже повнолітніх синів, Рона-молодшого та Адама, почали тимчасово піклуватися про дітей у 2000 році, а пізніше, у 2003 році пара офіційно усиновила двох наймолодших дітей: Симону та Адрію, а сестра Рона — двох найстарших. Прийомний батько Симони був колишнім авіадиспетчером, який служив у Повітряних силах США на базі Рандольф, що знаходиться у Сан-Антоніо, а пізніше працював у Федеральному управлінні цивільної авіації США. Неллі, яка стала прийомною мамою, емігрувала з Белізу, працювала медсестрою, а також була колишньою співвласницею чотирнадцятьох будинків престарілих у Техасі.

Симона Байлз здобула середню освіту шляхом домашнього навчання, яке вона закінчила у 2015 році. Обрала Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі для подальшого навчання, та оголосила про це через Twitter 4 серпня 2014 року. Симона планувала відкласти своє зарахування до літніх Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. 29 липня 2015 року Байлз оголосила, що хоче бути професійним спортсменом, таким чином вона втратила можливість виступати у Національній асоціації студентського спорту.

За віросповіданням Симона є католичкою, окрім цього вона має громадянство Белізу, як і її мама. Вона називає Беліз своїм другим домом. Її сестра Адрія також займається гімнастикою. У грудні 2016 року Симону, а також п'ятиразову олімпійську чемпіонку з плавання Кейті Ледекі, обрали для урочистої посвяти перед спуском на воду новітнього авіаносця ВМФ США USS Enterprise (CVN-80). Вони стали першими олімпійцями, удостоєними такої честі.

Цікавий факт

У серпні 2016 року, за даними хакерської групи Fancy Bears Hack Team, Симона Байлз здала позитивний тест на метилфенідат (психостимулятор), при цьому не порушивши антидопінгових правил, оскільки в історії хвороби спортсменки був зазначений офіційний дозвіл від WADA на застосування цих препаратів у профілактиці проблем із синдромом порушення активності та уваги.

Сама ж Байлз написала в своєму мікроблозі в Twitter, що не соромиться застосування ліків, які допомогли їй подолати труднощі концентрації уваги.

Виступ на Олімпійських іграх 2020

На Олімпійські ігри 2020, які через пандемію коронавірусної хвороби розпочалися у Токіо лише у липні 2021 року, Симона Байлз їхала фавориткою і з настроєм виграти усе золото Олімпіади та стати найтитулованішою гімнасткою усіх часів.

Але 27 липня у фіналі командного багатоборства Симона Байлз в опорному стрибку замість Анамара в 2,5 оберти виконала стрибок Юрченко в 1,5 оберти, який коштує значно менше, і отримала за нього найнижчу серед гімнасток збірної США оцінку, після чого не вийшла на виконання наступних вправ — її замінили Джордан Чайлз (різновисокі бруси та колода) та Суніса Лі (вільні вправи). Спочатку заміну Байлз пояснили травмою, але після закінчення змагань сама Байлз спростувала інформацію про травму, пояснивши рішення не виходити на наступні снаряди «через психологічні проблеми».

28 липня 2021 року прес-служба Федерації спортивної гімнастики США повідомила, що Байлз пропустить змагання у індивідуальному багатоборстві, хоча посіла 1 місце в кваліфікаційному раунді. Потім Симона знялася ще з трьох фіналів на Олімпіаді в Токіо — в опорному стрибку, на брусах та у вільних вправах.

2 серпня 2021 року Симона Байлз, попри психологічні негаразди, вирішила виступити у фіналі останньої вправи спортивної гімнастики на Олімпійських іграх в Токіо — на колоді і 3 серпня завоювала бронзову медаль.

Виступи на Олімпіадах

Олімпіада	Дисципліна	Місце
Ріо 2016	командна першість	1 !
Ріо 2016	абсолютна першість	1 !
Ріо 2016	опорний стрибок	1 !
Ріо 2016	вільні вправи	1 !
Ріо 2016	колода	3 !
Токіо 2020	командна першість	2 !
Токіо 2020	колода	3 !
Париж 2024	командна першість	1 !
Париж 2024	багатоборство	1 !
Париж 2024	опорний стрибок	1 !
Париж 2024	вільні вправи	2 !

Примітки

1. https://medium.com/@ashleyokeneye3/simone-biles-is-now-the-most-decorated-us-olympic-gymnast-c135089b96e8
2. https://twitter.com/simone_biles/status/557946607606329344
3. https://usagym.org/pages/women/history/past_nat_teams_jr.html
4. https://usagym.org/pages/women/history/past_nat_teams_sr.html
5. https://www.washingtonpost.com/sports/olympics/2021/05/18/simone-biles-coaches-cecile-laurent-landi/
6. https://www.teamusa.org/News/2017/October/17/Simone-Biles-Announces-Laurent-Landi-As-New-Coach-In-Return-To-Gymnastics
7. Barron, David (16 липня 2016). Spring's Biles poised for perfection in Rio Games. . Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 8 серпня 2016.
8. Barron, David (16 липня 2016). Spring's Biles poised for perfection in Rio Games. . Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 8 серпня 2016.
9. Graves, Will (22 жовтня 2015). As Rio nears, gymnastics' Biles is ready to take charge. Associated Press. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
10. O'Neal, Lonnae (1 липня 2016). The Difficulty Of Being Simone Biles. . Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 19 серпня 2016. Simone's grandparents, Ron (grandfather) and Nellie (step-grandmother), became her legal guardian when Biles was 6. They met while Nellie was in college in San Antonio and Ron was in the Air Force and raising daughter Shanon as a single father.
11. Simone Biles. Biography.com. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
12. Barron, David (16 липня 2016). Spring's Biles poised for perfection in Rio Games. . Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 8 серпня 2016.
13. Minutaglio, Rose (27 червня 2016). How Gymnast Simone Biles Overcame Being Given up by Her Mother to Become an Olympic Gold Hopeful. People. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
14. Nick, Zaccardi (4 серпня 2014). Simone Biles chooses UCLA. . Архів оригіналу за 30 серпня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
15. Simone Biles to attend UCLA. ESPN. 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
16. Nick, Zaccardi (29 липня 2015). Simone Biles turns pro. . Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 30 жовтня 2015.
17. Simone Biles Addresses Leaked Medical Records and ADHD Misconceptions. ABCNews. 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
18. Американська зірка спортивної гімнастики знялася з Олімпіади через психологічні проблеми. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
19. Американська гімнастка Байлз пропустить багатоборство через ментальне здоров’я. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
20. Сімона Байлз знялася ще із двох фіналів на Олімпіаді в Токіо. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
21. Сімона Байлс знову знялася з фіналу на Олімпіаді в Токіо. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
22. Американська гімнастка Байлз завоювала бронзу у вправі на колоді на Олімпіаді в Токіо. 112ua.tv (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.

Посилання

• Профіль FIG (Fédération Internationale de Gymnastique)
• Офіційний вебсайт