Симбіотичні зорі (від грец. συμβιοω — жити разом) — клас подвійних зір, характерною ознакою якого є одночасна наявність у спектрі емісійних ліній багаторазово іонізованих атомів та смуг поглинання молекул.
Здебільшого вважається, що система складається з гарячого карлика (білого карлика або зорі головної послідовності) та його супутника — червоного гіганта або надгіганта на пізній стадії еволюції, занурених у газову оболонку. На гарячий карлик відбувається акреція речовини з червоного гіганта за рахунок його зоряного вітру або гравітаційного перетоку через внутрішню точку Лагранжа. Випромінювання гарячої зорі збуджує газ в оболонці і це випромінювання накладається на спектр холодної компоненти. Карлик може бути оточений акреційним диском.
Симбіотичні зорі дуже цікаві для астрономів як джерело інформації про зоряну еволюцію, досліджень зоряного вітру, іонізованих туманностей та акреції завдяки унікальній міжзоряній взаємодії в таких подвійних системах.
Відкриття
Термін «симбіотична зоря» був вперше використаний 1958 року в публікації про зорі композитних спектрів, однак як окрему категорію (за незвичайними спектроскопічними характеристиками) їх вперше виділила Енні Джамп Кеннон на початку XX сторіччя. Подвійність таких зір була визначена на підставі одночасного існування спектральних ліній, характерних для червоного гіганта та білого карлика чи нейтронної зорі.
Класифікація
Зорі, що за виглядом спектру класифіковані як симбіотичні, не становлять однорідної групи.
За виглядом кривих блиску їх поділяють на три типи:
- криві блиску типу — спалахи тривалістю близько одного року амплітудою до 3m;
- криві блиску типу — довготривалий спалах амплітудою до 4m, що триває десятиріччя;
- криві блиску типу — мають вигляд, типовий для довгоперіодичних змінних.
Іноді змінними типу Z Андромеди називають весь клас симбіотичних зір.
Крім класифікації за виглядом кривих блиску застосовують інші критерії для розподілу на типи, наприклад за особливостями інфрачервоного випромінювання.
Фази
Однією з обов'язкових характеристик для класифікації подвійної зорі як симбіотичної є взаємодія між компонентами. Як правило, це передача маси з більшої зорі-гіганта на зорю-карлик. Залежно від швидкості перетоку речовини з гіганта на карлик, подвійна система існує у двох фазах.
Фаза спокою
Коли процеси акреції, втрати маси та іонізації всі перебувають у рівновазі, подвійна система перебуває у фазі спокою. У цей період вона випромінює енергію з приблизно середньою швидкістю. Визначити це можна за розподілом енергії в спектрі (SED) зорі, який залишається відносно постійним.
Активна фаза
Якщо рівновага спокійної симбіотичної зорі порушується, вона переходить в активну фазу. Відбувається значна зміна як у природі випромінювання подвійної зорі, так і в зростанні видимої яскравості на декілька зоряних величин. Причини й механізм переходу між двома фазами погано вивчений, і на цей час важко передбачити, коли симбіотична зоря перейде до активної фази чи повернеться до спокою. Багато симбіотичних зір в активній фазі ще не спостерігали, а інші, наприклад , переходять в активну фазу досить регулярно.
Джети
Деякі симбіотичні зорі мають джети (струмені), які є коллімованим витоком речовини. Як правило, вони біполярні, тобто витікають з обох полюсів білого карлика. Переважно вони спостерігаються у зір, що перебувають в активній фазі або під час спалаху. Коли активна фаза завершується, джет витончується й зникає, а викинута речовина розсіюється. Існує гіпотеза, що джети симбіотичних зір можуть допомогти зрозуміти джети в інших системах, наприклад релятивістські струмені активних ядер галактик.
Примітки
- Симбіотичні зорі // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 421—422. — .
- Sokoloski, J. L. (20 червня 2003). Symbiotic Stars as Laboratories for the Study of Accretion and Jets: A Call for Optical Monitoring (PDF). AAVSO. Т. 31. Процитовано 7 листопада 2014.
- Symbiotic binaries. Astrophysics Group. University of Exeter.
- Tomakazu, Kogure; Kam-Ching, Leung. The Astrophysics of Emission-Line Stars. Springer Science & Business Media. с. 397.
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() - Joanna, Mikołajewska (2002). Orbital and stellar parameters of symbiotic stars. ASP Conference Series. Т. xxx. arXiv:astro-ph/0210489.
- Skopal, Augustin (8 травня 2008). How to understand the light curves of symbiotic stars. The Journal of the American Association of Variable Star Observers. Т. 36, № 1. с. 9.
Посилання
- перелік симбіотичних зір, відкритих IPHAS
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simbiotichni zori vid grec symbiow zhiti razom klas podvijnih zir harakternoyu oznakoyu yakogo ye odnochasna nayavnist u spektri emisijnih linij bagatorazovo ionizovanih atomiv ta smug poglinannya molekul Hudozhnye zobrazhennya simbiotichnoyi zori v aktivnij fazi Zdebilshogo vvazhayetsya sho sistema skladayetsya z garyachogo karlika bilogo karlika abo zori golovnoyi poslidovnosti ta jogo suputnika chervonogo giganta abo nadgiganta na piznij stadiyi evolyuciyi zanurenih u gazovu obolonku Na garyachij karlik vidbuvayetsya akreciya rechovini z chervonogo giganta za rahunok jogo zoryanogo vitru abo gravitacijnogo peretoku cherez vnutrishnyu tochku Lagranzha Viprominyuvannya garyachoyi zori zbudzhuye gaz v obolonci i ce viprominyuvannya nakladayetsya na spektr holodnoyi komponenti Karlik mozhe buti otochenij akrecijnim diskom Simbiotichni zori duzhe cikavi dlya astronomiv yak dzherelo informaciyi pro zoryanu evolyuciyu doslidzhen zoryanogo vitru ionizovanih tumannostej ta akreciyi zavdyaki unikalnij mizhzoryanij vzayemodiyi v takih podvijnih sistemah VidkrittyaTermin simbiotichna zorya buv vpershe vikoristanij 1958 roku v publikaciyi pro zori kompozitnih spektriv odnak yak okremu kategoriyu za nezvichajnimi spektroskopichnimi harakteristikami yih vpershe vidilila Enni Dzhamp Kennon na pochatku XX storichchya Podvijnist takih zir bula viznachena na pidstavi odnochasnogo isnuvannya spektralnih linij harakternih dlya chervonogo giganta ta bilogo karlika chi nejtronnoyi zori KlasifikaciyaZori sho za viglyadom spektru klasifikovani yak simbiotichni ne stanovlyat odnoridnoyi grupi Za viglyadom krivih blisku yih podilyayut na tri tipi krivi blisku tipu spalahi trivalistyu blizko odnogo roku amplitudoyu do 3m krivi blisku tipu dovgotrivalij spalah amplitudoyu do 4m sho trivaye desyatirichchya krivi blisku tipu mayut viglyad tipovij dlya dovgoperiodichnih zminnih Inodi zminnimi tipu Z Andromedi nazivayut ves klas simbiotichnih zir Krim klasifikaciyi za viglyadom krivih blisku zastosovuyut inshi kriteriyi dlya rozpodilu na tipi napriklad za osoblivostyami infrachervonogo viprominyuvannya FaziOdniyeyu z obov yazkovih harakteristik dlya klasifikaciyi podvijnoyi zori yak simbiotichnoyi ye vzayemodiya mizh komponentami Yak pravilo ce peredacha masi z bilshoyi zori giganta na zoryu karlik Zalezhno vid shvidkosti peretoku rechovini z giganta na karlik podvijna sistema isnuye u dvoh fazah Faza spokoyu Koli procesi akreciyi vtrati masi ta ionizaciyi vsi perebuvayut u rivnovazi podvijna sistema perebuvaye u fazi spokoyu U cej period vona viprominyuye energiyu z priblizno serednoyu shvidkistyu Viznachiti ce mozhna za rozpodilom energiyi v spektri SED zori yakij zalishayetsya vidnosno postijnim Aktivna faza Yaksho rivnovaga spokijnoyi simbiotichnoyi zori porushuyetsya vona perehodit v aktivnu fazu Vidbuvayetsya znachna zmina yak u prirodi viprominyuvannya podvijnoyi zori tak i v zrostanni vidimoyi yaskravosti na dekilka zoryanih velichin Prichini j mehanizm perehodu mizh dvoma fazami pogano vivchenij i na cej chas vazhko peredbachiti koli simbiotichna zorya perejde do aktivnoyi fazi chi povernetsya do spokoyu Bagato simbiotichnih zir v aktivnij fazi she ne sposterigali a inshi napriklad perehodyat v aktivnu fazu dosit regulyarno DzhetiDeyaki simbiotichni zori mayut dzheti strumeni yaki ye kollimovanim vitokom rechovini Yak pravilo voni bipolyarni tobto vitikayut z oboh polyusiv bilogo karlika Perevazhno voni sposterigayutsya u zir sho perebuvayut v aktivnij fazi abo pid chas spalahu Koli aktivna faza zavershuyetsya dzhet vitonchuyetsya j znikaye a vikinuta rechovina rozsiyuyetsya Isnuye gipoteza sho dzheti simbiotichnih zir mozhut dopomogti zrozumiti dzheti v inshih sistemah napriklad relyativistski strumeni aktivnih yader galaktik PrimitkiSimbiotichni zori Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 421 422 ISBN 966 613 263 X Sokoloski J L 20 chervnya 2003 Symbiotic Stars as Laboratories for the Study of Accretion and Jets A Call for Optical Monitoring PDF AAVSO T 31 Procitovano 7 listopada 2014 Symbiotic binaries Astrophysics Group University of Exeter Tomakazu Kogure Kam Ching Leung The Astrophysics of Emission Line Stars Springer Science amp Business Media s 397 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Joanna Mikolajewska 2002 Orbital and stellar parameters of symbiotic stars ASP Conference Series T xxx arXiv astro ph 0210489 Skopal Augustin 8 travnya 2008 How to understand the light curves of symbiotic stars The Journal of the American Association of Variable Star Observers T 36 1 s 9 Posilannyaperelik simbiotichnih zir vidkritih IPHAS