Сигуде к комі сигудöк транскрипція сі ґудьок від комі си кінська волосина і комі гудöк зараз означає гармонь від рос гуд

Сигуде́к (комі сигудöк транскрипція: сі́ґудьок; від комі си «кінська волосина» і комі гудöк зараз означає «гармонь», від рос. гудо́к) — найпопулярніший традиційний смичковий і щипковий музичний інструмент комі-зирян і комі-перм'ян.

Опис

Сигудек являє собою смичковий і щипковий музичний інструмент на подобі лютні з дерев'яним видовбленим корпусом (коробкою) з шийкою і головкою задля натягування струн. Струни — волосяні або кишкові, могли бути різної товщини. Кількість струн в принципі могла коливатися від 2 (вже зовсім рідко була всього 1 струна) до 4, але найвідомішими є 3-струнні сигудки.

Смичковий сигудек передбачав наявність смичка, яким водили по струнах.

Крім смичкового сигудка з'явився також щипковий сигудек-балалайка (волосяний гудок-балалайка), на якому грали, бряцаючи по струнах.

Відомі також модифікації сигудка за формою — у формі дощечки (комі сигудöк-пов «волосяний гудок-дошка») та у формі чаші (комі сигудöк-кумли «волосяний гудок-чаша»).

Гравців на сигудку називали сигудешниками (і сигудешницями). У їхньому репертуарі були плясові і танцювальні награви.

Походження і поширення

Дослідники культури комі вважають, що музичному інструменту-попереднику сигудка, імовірно, передував інструмент мисливсько-промислового призначення, зокрема, мисливський лук, тятива якого при випусканні стріли, видає звук, схожий на дзенькіт. Імовірно, давні комі мисливці звернули увагу на це, і звучання напнутої тятиви навіяло думку про створення одно-, дво- і трьоструних щипкових і смичковых інструментів, що й було початком сугудка. Непрямо це, а також давність винаходу цього інструменту, підтверджує міфологія комі, яка з сигудком пов'язує появу на землі музики як такої.

Сигудки особливо побутували в середовищі мисливців верхів'їв Вичегди. Сигудки — доволі рухомі музичні інструменти. На них музицирували, як удома, так і в мисливському зрубі в лісовій гущавині під час ловів.

Народні вірування, пов'язані з сигудком

З виготовленням сигудка, згідно з давніми уявленнями комі-зирян, на землі з'явилась музика.

Про винайдення інструменту комі оповідають цікавий міфологічний переказ — буцімто, до виготовлення сигудка причетні обидва культурні герої—деміурги: добрий бог Єн (комі Ен) і капосний чорт Омьоль (комі Омöль). Єн зробив сигудек, але той не звучав, тоді дідько порадив Богу приліпити до кутка корпуса сигудка грудку ялинової смоли (комі коз сир) і натерти нею смичок. Єн зробив що порадили, і справді, залунала музика. Спочатку Бог зрадів, а по хвилі страшенно розлютився — адже виходило, що не він є творцем сигудку. Саме тому Єн прокляв інструмент. Відтоді звуки сигудка є улюбленими для усілякої нечисті.

Цей мотив (любов лихої сили до музики сигудка) є частим у казковому фольклорі комі. А ще комі-мисливці, виряджаючись на лови, не забували прихопити сигудек, знаючи, що духам до душі гра на ньому, щоб розважити не лише себе і друзів, але й задобрити лісових духів.

Виноски

Горчаков А.Г. Комі музичні інструменти в кн. Историко-культурный атлас Республики Коми., М., 1997, стор. 290 (рос.)
. Архів оригіналу за 26 грудня 2005. Процитовано 12 грудня 2008.

Джерела і посилання

Чисталёв П.И. Коми народные музыкальные инструменты., Сыктывкар, 1984 (рос.)
Сидоров А.С. Знахарство, колдовство и порча у народа коми., Л., 1928 (рос.)
Fuchs D.R. Beitrage zur Kenntnis des Volksglaubens der Syrjanen // Finnisch-ugrische Forschungen., Helsingfors., B. 16. -H. 2-3., 1924 (нім.)
Горчаков А.Г. Комі музичні інструменти в кн. Историко-культурный атлас Республики Коми., М., 1997, стор. 290 (рос.)
(рос.)
Комі народні музичні інструменти та фото на foto11.com, приватному проекті Віталія Сергієвського

Це незавершена стаття про музичні інструменти.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Горчаков А.Г. Комі музичні інструменти в кн. Историко-культурный атлас Республики Коми., М., 1997, стор. 290 (рос.)

[2] . Архів оригіналу за 26 грудня 2005. Процитовано 12 грудня 2008.