Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дані дослідження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір'я | Оріон |
| Пряме піднесення | 05г 38х 44.80с |
| Схилення | -2° 36′ 00.0″ |
| Видима величина (V) | 4.2/5.1/8.79/6.62/6.66 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | O9V/B0.5V/A2V/B2V/B2Vp |
| показник кольору U−B | ?/?/−0.25/−0.87/−0.86 |
| показник кольору B−V | ?/?/−0.02/−0.20/−0.18 |
| Тип змінності | Ні/Ні/Ні/Ні/Так |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD37468 |
Си́гма Оріо́на (σ Оріона / σ Ori) є зоряною системою, що налічує п'ять зір. Вона розташована у сузір'ї Оріона на відстані близько 1150 світлових років від Землі.
Первинна компонента є подвійною зорею, Сигма Оріона AB, і обертається разом із зорями , , та навколо спільного центру мас. Орбіта пари AB є досить стабільною, в той час як орбіти зір Сигма Оріона D, E та C зазнають суттєвих припливних змін. Тому найбільш імовірно, що система гравітаційно розпадеться (розлетиться у різні боки) ще задовго до кінця еволюції кожної з зір.
Пара Сигма Оріона AB
Дві зорі пари Сигма Оріона AB є гарячими гігантами, що світяться за рахунок ядерних реакцій горіння водню в їх ядрах. Вони розташовані на відстані близько 0.25 кутових секунд одна від одної, коли спостерігати за ними з Землі. Найяскравішою у цій парі є Сигма Оріона A — блакитна зоря спектрального класу O9V із видимою зоряною величиною +4.2. Вона також належить до . Сигма Оріона B має спектральний клас B0.5V та видиму зоряну величину +5.1. Вони обертаються по орбіті одна навколо одної з періодом близько 170 років на відстані приблизно 90 а.о. Зорі Сигма Оріона A та B мають дуже гарячі атмосфери, їх ефективні температури сягають відповідно 32 000K та 29 600K, тому їх світність є більшою за світність Сонця у 35 000 та 30 000 раз відповідно. Зазначені ефективні температури та світності дають для них відповідно масу в 18 та 13.5 мас Сонця. Тому тісну пару Сигма Оріона AB відносять до .
Сигма Оріона D та E
Наступними за яскравістю у цій системі є зорі Сигма Оріона D та E, орбіти яких лежать на відстані 4600 та 15 000 а.о. відповідно від спільного центру мас. Обидві зорі мають спектральний клас B2V та видиму зоряну величину близько 6.6. Маса кожної з них становить близько семи мас Сонця. Зоря Сигма Оріона E є прототипом класу , вміст якого у цих зорях значно перевищує гелію на Сонці.
Зоря Сигма Оріона C
Найслабшою за яскравістю у системі є зоря головної послідовності Сигма Оріона C, яка має спектральний клас A2V. Вона розташована на відстані близько 3900 а.о. від пари Сигма Оріона AB.
Див. також
Примітки
- SIMBAD запит: HD37468. Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 10 липня 2010.
Література
- Greenstein, Jesse L.; Wallerstein, George (1958). «The Helium-Rich Star, Sigma Orionis E». Astrophysical Journal. 127: 237. DOI:10.1086/146456.
- Schaefer, G. H.; Hummel, C. A.; Gies, D. R.; Zavala, R. T.; Monnier, J. D.; Walter, F. M.; Turner, N. H.; Baron, F.; ten Brummelaar, T. (2016-12-01). «Orbits, Distance, and Stellar Masses of the Massive Triple Star sigma Orionis». The Astronomical Journal. 152 (6): 213. DOI:10.3847/0004-6256/152/6/213. ISSN 0004-6256. S2CID 36047128.
- Wallerstein, George (1959). The Radial Velocity of Sigma Orionis. Astrophysical Journal. 130: 338. Bibcode:1959ApJ...130..338W. doi:10.1086/146722.
- Walborn, Nolan R. (1974). A New Phenomenon in the Spectrum of Sigma Orionis E. Astrophysical Journal. 191: L95. Bibcode:1974ApJ...191L..95W. doi:10.1086/181558.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2023) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigma Oriona A B C D E Dani doslidzhennya Epoha J2000Suzir ya OrionPryame pidnesennya 05g 38h 44 80sShilennya 2 36 00 0 Vidima velichina V 4 2 5 1 8 79 6 62 6 66HarakteristikiSpektralnij klas O9V B0 5V A2V B2V B2Vppokaznik koloru U B 0 25 0 87 0 86pokaznik koloru B V 0 02 0 20 0 18Tip zminnosti Ni Ni Ni Ni TakInshi poznachennyaSigma Oriona Sigma Ori s Orionis s Ori 48 Oriona 48 Ori BD 02 1326 HD 37468 HR 1931 HIP 26549 SAO 132406PosilannyaSIMBADdani dlya HD37468 Si gma Orio na s Oriona s Ori ye zoryanoyu sistemoyu sho nalichuye p yat zir Vona roztashovana u suzir yi Oriona na vidstani blizko 1150 svitlovih rokiv vid Zemli Pervinna komponenta ye podvijnoyu zoreyu Sigma Oriona AB i obertayetsya razom iz zoryami ta navkolo spilnogo centru mas Orbita pari AB ye dosit stabilnoyu v toj chas yak orbiti zir Sigma Oriona D E ta C zaznayut suttyevih priplivnih zmin Tomu najbilsh imovirno sho sistema gravitacijno rozpadetsya rozletitsya u rizni boki she zadovgo do kincya evolyuciyi kozhnoyi z zir Para Sigma Oriona ABDokladnishe Sigma Oriona A Dokladnishe Sigma Oriona B Dvi zori pari Sigma Oriona AB ye garyachimi gigantami sho svityatsya za rahunok yadernih reakcij gorinnya vodnyu v yih yadrah Voni roztashovani na vidstani blizko 0 25 kutovih sekund odna vid odnoyi koli sposterigati za nimi z Zemli Najyaskravishoyu u cij pari ye Sigma Oriona A blakitna zorya spektralnogo klasu O9V iz vidimoyu zoryanoyu velichinoyu 4 2 Vona takozh nalezhit do Sigma Oriona B maye spektralnij klas B0 5V ta vidimu zoryanu velichinu 5 1 Voni obertayutsya po orbiti odna navkolo odnoyi z periodom blizko 170 rokiv na vidstani priblizno 90 a o Zori Sigma Oriona A ta B mayut duzhe garyachi atmosferi yih efektivni temperaturi syagayut vidpovidno 32 000K ta 29 600K tomu yih svitnist ye bilshoyu za svitnist Soncya u 35 000 ta 30 000 raz vidpovidno Zaznacheni efektivni temperaturi ta svitnosti dayut dlya nih vidpovidno masu v 18 ta 13 5 mas Soncya Tomu tisnu paru Sigma Oriona AB vidnosyat do Sigma Oriona D ta EDokladnishe Dokladnishe Nastupnimi za yaskravistyu u cij sistemi ye zori Sigma Oriona D ta E orbiti yakih lezhat na vidstani 4600 ta 15 000 a o vidpovidno vid spilnogo centru mas Obidvi zori mayut spektralnij klas B2V ta vidimu zoryanu velichinu blizko 6 6 Masa kozhnoyi z nih stanovit blizko semi mas Soncya Zorya Sigma Oriona E ye prototipom klasu vmist yakogo u cih zoryah znachno perevishuye geliyu na Sonci Zorya Sigma Oriona CDokladnishe Najslabshoyu za yaskravistyu u sistemi ye zorya golovnoyi poslidovnosti Sigma Oriona C yaka maye spektralnij klas A2V Vona roztashovana na vidstani blizko 3900 a o vid pari Sigma Oriona AB Div takozhLyambda OrionaPrimitkiSIMBAD zapit HD37468 Centr astronomichnih danih u Strazburzi Arhiv originalu za 7 lipnya 2013 Procitovano 10 lipnya 2010 LiteraturaGreenstein Jesse L Wallerstein George 1958 The Helium Rich Star Sigma Orionis E Astrophysical Journal 127 237 DOI 10 1086 146456 Schaefer G H Hummel C A Gies D R Zavala R T Monnier J D Walter F M Turner N H Baron F ten Brummelaar T 2016 12 01 Orbits Distance and Stellar Masses of the Massive Triple Star sigma Orionis The Astronomical Journal 152 6 213 DOI 10 3847 0004 6256 152 6 213 ISSN 0004 6256 S2CID 36047128 Wallerstein George 1959 The Radial Velocity of Sigma Orionis Astrophysical Journal 130 338 Bibcode 1959ApJ 130 338W doi 10 1086 146722 Walborn Nolan R 1974 A New Phenomenon in the Spectrum of Sigma Orionis E Astrophysical Journal 191 L95 Bibcode 1974ApJ 191L 95W doi 10 1086 181558 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2023